Рішення

від 28.05.2014 по справі 130/626/14-ц

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/305/2014

130/626/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"28" травня 2014 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого - судді Вернік В.М.,

за участі : - секретаря Росовської О.Ю.

- представника позивача Кальчук С.А.,

- відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка справу за позовом Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2, із участю третьої особи - Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, про повернення транспортного засобу, -

УСТАНОВИВ :

Департамент соціальної політики облдержадміністрації 27.02.2014 року звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом із вимогою зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повернути позивачу автомобіль «ЗАЗ-110308-44», 2010 року випуску, кузов НОМЕР_2, у повній комплектності, який був виданий інваліду війни першої групи ОСОБА_3 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями" від 19.07.2006 № 999 та згідно з наказом головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації від 24.12.2010 року №73. Повідомив, що при видачі автомобіля інвалід ОСОБА_3 був ознайомлений з тим, що автомобіль видається йому лише в користування та є державним майном, про що останній підписав заяву-зобов'язання. Вказав, що у зв'язку з тим, що при видачі автомобіля інвалід мав протипоказання до керування автотранспортом, головним управлінням було надано дозвіл на передачу права керування зазначеним автомобілем його сину ОСОБА_2 Зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 інвалід війни першої групи ОСОБА_3 помер, а тому після смерті останнього позивачем було повідомлено ОСОБА_2 про його право після смерті інваліда, як члена сім'ї, який проживав за місцем проживання інваліда, переоформити автомобіль на своє ім'я за умови сплати його залишкової вартості, а у разі неможливості такої сплати про обов'язок повернути Головному управлінню праці та соціального захисту Вінницької обласної державної адміністрації автомобіль у повному комплекті. Проте, ОСОБА_2 до цього часу не сплатив вартість автомобіля з урахуванням ступеня його зносу та згідно заяви відмовився добровільно передати автомобіль Департаменту соціальної політики Вінницької облдержадміністрації.

В судовому засіданні представник позивача Кальчук С.А. позовні вимоги підтримала у повному обсязі із посиланням на викладені в ньому обгрунтування. Просила задоволити позов.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, пояснивши, що за період експлуатації автомобіля він не отримував у письмовій формі пропозицій позивача про викуп автомобіля, а в разі відмови викупу транспортного засобу, умови про його повернення через спеціальні органи. Зауважив, що Головне управління праці та соціального захисту, не провівши технічної експертизи загального стану транспортного засобу, не вивчивши стан експлуатації автомобіля на день смерті його батька ОСОБА_3, невірно визначило залишкову вартість автомобіля. Також просив суд врахувати, що його пенсія наразі складає одну тисячу гривень, що на його думку істотно перешкоджає можливості одноразового здійснення ним оплати заявленої вартості спірного автомобіля.

Представник третьої особи - Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в особі директора - Полонського С.Д. в судове засідання не з'явився, надавши попередньо до суду письмову заяву, відповідно до якої позовні вимоги заявлені позивачем підтримав у повному обсязі, крім того, просив справу розглянути у відсутність представника відділення Фонду.

Заслухавши сторони, дослідивши доводи позовної заяви та представлені докази, суд доходить наступного.

Відповідно до вимог ст.400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Згідно вимог ч.1,2 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала; положення даної статті застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до змісту п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї, що визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;

був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації;

не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Також згідно вказаної правової норми, іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Автомобіль, отриманий інвалідом, законним представником недієздатного інваліда, дитини-інваліда, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Так, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 28.09.1981 року (а.с.15) ОСОБА_3 був інвалідом першої групи Великої Вітчизняної війни безстроково.

З розпоряджень голови Вінницької обласної державної адміністрації від 27.03.2013 року №125, від 29.12.2012 року №750 (а.с.17, 19-20 відповідно) вбачається, що Департамент соціальної політики Вінницько облдержадміністрації внаслідок реоргазінації є правонаступником Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації.

Згідно до п.9 наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації від 24.12.2010 року №73 (а.с.6-8) інваліда війни першої групи з числа учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні та війни з Японією ОСОБА_3, мешканця АДРЕСА_2

Жмеринського району, відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999, було забезпечено автомобілем "Славута" ЗАЗ-110308-44 (зі звичайним керуванням) за рахунок коштів державного бюджету із зняттям його з черги.

24.12.2010 року Головним управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації ОСОБА_3 видано довідку про реєстрацію транспортного засобу "ЗАЗ-110308-44", 2010 року випуску, у зв'язку з передачею права керування (а.с.5).

Згідно довідки Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації від 24.12.2010 року №04-883 (а.с.12) за наявних медичних протипоказань для водіння автомобілем у ОСОБА_3 відповідно до п.3 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, позивачем було розглянуто питання про передачу права на користування автомобілем відповідачу в справі ОСОБА_2 та погоджено видачу тимчасового талону терміном на три роки.

Згідно копії заяви-зобов'язання від 24.12.2010 року ОСОБА_3 був ознайомлений, з тим, що вказаний автомобіль видається йому для користування та являється державним майном (а.с.9).

Відповідно до заяви від 28.05.2012 року (а.с.10) відповідач ОСОБА_2 за наслідком смерті його батька ОСОБА_3, застереживши особисте ознайомлення із вимогами п.16-18, 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 "Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями", не погодився сплатити до 01.07.2012 року залишкову вартість автомобіля "ЗАЗ-110308-44", 2010 року випуску, а також відмовився повернути даний автомобіль Департаменту соціальної політики Вінницької облдержадміністрації.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони подані із додержанням вимог закону, не суперечать один одному і ніким не спростовані.

Суд не приймає до уваги тверджень відповідача стосовно тривалого строку очікування його батьком щодо забезпечення його автомобілем, а також нездійснення позивачем технічного огляду автомобіля для визначення ступеня зношеності, оскільки заявлений ОСОБА_2 строк незабезпечення автомобілем його батьком жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки не має причинного зв'язку із наявними обставинами справи. Проведення технічного огляду автомобіля для визначення ступеня його зношеності у разі визначення розрахункової суми викупу автомобіля вимогами Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999, нормами якої регулюються спірні правовідносини, прямо не передбачено. Натомість вищенаведеним пунктом 16 даного порядку безспосередньо застережено врахування зносу автомобіля в обсязі, зокрема, 0,84 відсотка за кожний місяць, у тому числі неповний місяць користування автомобілем, що в даному конкретному випадку було належно дотримано позивачем, виходячи із терміну неповних одинадцяти місяців користування ОСОБА_3 спірним автомобілим з часу його видачі до дня смерті останнього з 24.12.2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_3, що становить вказані 9,24 відсотка у довідці-розрахунку від первинної вартості автомобіля, згідно якої його було отримано позивачем від завода-виробника та передано інваліду. При цьому застереження у даному нормативно-правовому акті стосовно визначення зносу автомобіля саме за строк користування автомобілем обмежує відповідний термін саме до часу смерті інваліда, якого ним було забезпечено, оскільки подальше користування пільговим транспортним засобом іншими особами можливе лише за додержання відповідної процедури, якої відповідачем не було дотримано, а отже права на користування спірним автомобілем після смерті батька він не набув. Окрім того, відповідач не представив особисто та не заявив у встановленому порядку вимог про забезпечення доказів невідповідності розрахунку вартості спірного автомобіля, вдавшись в ході судового розгляду до безпідставних тверджень стосовно необхідності врахування зворотніх вимог, які не мають взаємопов'язаного характеру та спільного порядку однакового судочинства із основним предметом спору. Судом також не приймаються до уваги доводи відповідача щодо його неналежного майнового стану за обставинами отримання пенсії у розмірі 1000 грн., оскільки вони також не підтверджені жодними доказами, а надто відповідачем не доведено неперевищення прожиткового мінімуму для сім'ї середньомісячним сукупним дохід сім'ї інваліда за шість місяців, що передують дню його смерті, яке могло за таких обставин мати значення для вирішення справи.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача підставно ґрунтуються на нормах чинного законодавства, доведені належними та допустимими доказами, а відтак підлягають до задоволення у повному обсязі, оскільки відповідно до п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999,

ОСОБА_2 не підпадає під умови безоплатного залишення автомобіля після смерті інваліда ОСОБА_3 за обставинами неперевищення граничного строку 10 років експлуатації спірного автомобіля, недоведення неперевищення прожиткового мінімуму для сім'ї середньомісячним сукупним дохід сім'ї інваліда за шість місяців, що передують дню його смерті, або наявності у сім'ї померлого інваліда іншого інваліда, який має підстави для забезпечення автомобілем, зареєстрований на час смерті з померлим інвалідом та особисто не має автомобіля; відповідач неправомірно залишив у власному розпорядженні без сплати відповідної залишкової вартості автомобіль, яким попередньо був наданий позивачем в користування його померлому батькові - інваліду ОСОБА_3, а тому відповідача слід зобов'язати повернути позивачу спірний автомобіль у повному комплекті.

Враховуючи те, що при зверненні до суду з даним позовом майнового характеру сплачено у належному розмірі судовий збір, його, згідно ст.88 ЦПК України за результатами постановлення рішення проти відповідача, слід стягнути з останнього на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999, ст.400, 1212 ЦК України, ст.10, 11, 58-60, 61, 88, 158, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_2 повернути Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації виданий інваліду першої групи Великої Вітчизняної війни ОСОБА_3 автомобіль "ЗАЗ-110308-44", 2010 року випуску, у повному комплекті.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Межирів Жмеринського району Вінницької області, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації (м.Вінниця, вул. Соборна, 89, код ЄДРПОУ 03191762) 356 (триста п'ятдесят шість) гривень 52 копійки судового збору.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд .

Суддя Вернік В.М.