Справа № 130/626/14-ц Провадження № 22-ц/772/1164/2015Головуючий в суді першої інстанції Вернік В. М. Категорія 19Доповідач Голота Л. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" квітня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Голота Л.О.,
суддів Войтко Ю.Б., Стадник І.М.,
при секретарі: Куленко О.В.
за участю: апелянта ОСОБА_2
представника позивача Комісарчук М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року по цивільній справі за позовом Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про повернення транспортного засобу,-
ВСТАНОВИЛА:
27.02.2014 року Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про повернення транспортного засобу.
Ухвалою суду від 28.05.2014 року у прийнятті до спільного розгляду з вищезазначеним позовом зустрічного позову ( поданого у вигляді заперечень на позов) до держави в особі Департаменту соціальної політики обласної державної адміністрації про вчинення певних дій відмовлено.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року позовні вимоги Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_2 повернути Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації виданий інваліду першої групи Великої Вітчизняної війни ОСОБА_4 автомобіль "ЗАЗ-110308-44", 2010 року випуску, у повному комплекті. Стягнуто з відповідача судовий збір.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення міськрайонного суду, посилаючись на необ'єктивність та необґрунтованість рішення, а також неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія , заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника позивача, яка просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Частина 1 статті 303 ЦПК України передбачає, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.09.1981 року (а.с.15) ОСОБА_4 був інвалідом першої групи Великої Вітчизняної війни безстроково.
З розпоряджень голови Вінницької обласної державної адміністрації від 27.03.2013 року №125, від 29.12.2012 року №750 (а.с.17, 19-20 відповідно) вбачається, що Департамент соціальної політики Вінницької облдержадміністрації внаслідок реоргазінації є правонаступником Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації.
Згідно до п.9 наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації від 24.12.2010 року №73 (а.с.6-8) інваліда війни першої групи з числа учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні та війни з Японією ОСОБА_4, мешканця АДРЕСА_1, відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999, було забезпечено автомобілем "Славута" ЗАЗ-110308-44 (зі звичайним керуванням) за рахунок коштів державного бюджету із зняттям його з черги.
24.12.2010 року Головним управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації ОСОБА_4 видано довідку про реєстрацію транспортного засобу "ЗАЗ-110308-44", 2010 року випуску, у зв'язку з передачею права керування (а.с.5).
Згідно довідки Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації від 24.12.2010 року №04-883 (а.с.12) за наявних медичних протипоказань для водіння автомобілем у ОСОБА_4 відповідно до п.3 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, позивачем було розглянуто питання про передачу права на користування автомобілем відповідачу в справі ОСОБА_2 та погоджено видачу тимчасового талону терміном на три роки.
Згідно копії заяви-зобов'язання від 24.12.2010 року ОСОБА_4 був ознайомлений, з тим, що вказаний автомобіль видається йому для користування та являється державним майном (а.с.9).
Відповідно до заяви від 28.05.2012 року (а.с.10) відповідач ОСОБА_2, після смерті батька ознайомився із вимогами п.16-18, 41 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 "Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями" та не погодився сплатити до 01.07.2012 року залишкову вартість автомобіля "ЗАЗ-110308-44", 2010 року випуску, а також відмовився повернути даний автомобіль Департаменту соціальної політики Вінницької облдержадміністрації.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватись Постановою КМУ «Про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями» від 19.07.2006 року № 999 ( далі Постанова № 999), і ОСОБА_2, як член сім'ї, не сплативши вартість автомобіля з урахуванням ступеня його зносу, не має правових підстав для залишення йому безоплатно автомобіля наданого його батьку.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини у справі та правильно застосував норму права, яка регулює спірні правовідносини та надав аналіз запереченням відповідача щодо його права викупити спірний автомобіль за залишковою вартістю автомобіля з урахуванням при визначенні ціни невиплачений борг виплат до Дня Перемоги та надавши йому, як пенсіонеру безвідсотковий кредит для викупу автомобіля терміном на 8 років.
Так, судом встановлено, що строк експлуатації автомобіля "ЗАЗ-110308-44", 2010 року випуску менше 10 років.
Пункт 16 Постанови № 999 визначає вичерпний перелік випадків за якими, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту залишається безоплатно члену сім»ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда:
строк експлуатації автомобіля становить більше 10 років.
Строк експлуатації спірного автомобіля на час розгляду справи 5 років.
2. строк експлуатації автомобіля від 5 до 10 років, за умови , що середньомісячний сукупний дохід сім'ї померлого інваліда за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги , затвердженої Мінсоцполітики.
В ході розгляду справи відповідачем не була доведена та обставина, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї ОСОБА_4 за шість місяців ( з 01.05.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 день смерті ОСОБА_4.) не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї.
3. строк експлуатації автомобіля становить менше ніж 10 років і в сім»ї є інвалід, який:
- мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;
- проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його постійного проживання і реєстрації;
- не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту.
Доказів про наявність в сім»ї ОСОБА_4 інших інвалідів суду надано не було.
З урахуванням цих норм, суд першої інстанції прийшов до вмотивованого рішення про те, що член сім»ї покійного інваліда війни ОСОБА_2 не підпадає під вищезазначені умови безоплатного залишення йому автомобіля та зобов'язаний повернути автомобіль.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував його заперечень щодо необґрунтованої позивачем залишкової вартості автомобіля є безпідставними з огляду на те, що самостійних вимог про це відповідачем у відповідності до ст.ст.3,118, 119 ЦПК України заявлено не було.
Відповідно до абзацу 6 пункту 16 Постанови № 999 іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.
В судових засіданнях встановлено, що відповідач не погодився протягом шести місяців з дня смерті інваліда сплатити вартість автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля, що була зазначена в довідці-рахунку./а.с.4,10/
Враховуючи, що відповідно до пункту 16 Постанови № 999
розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої
дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний
повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік, колегія суддів вважає, наданий апелянтом експертний висновок № 263 оцінки транспортного засобу від 06.06.2014 року недопустимим та неналежним доказом.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 28 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Л.О. Голота
Судді: Ю.Б. Войтко
І.М. Стадник
/ПІДПИСИ/
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:
Суд | Апеляційний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 28.04.2015 |
Оприлюднено | 05.05.2015 |
Номер документу | 43810954 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Вінницької області
Голота Л. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні