Рішення

від 15.06.2007 по справі 2-22572007

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа №2-2257 2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„15" червня 2007 p.       Тернівський районний суд м.  Кривого Рогу

у складі: головуючого,  судді                                         -    Тарасенко О.В.

при секретарі                                                                      -    Усенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

м.  Кривому Розі цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ВАТ "КЗРК" та Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних

захворювань України в м.  Кривому Розі

про стягнення недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди

здоров'ю,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ

"КЗРК" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань

України в м.  Кривому Розі про стягнення

недоплат по втраченому заробітку в зв'язку з відшкодуванням шкоди здоров'ю .

В обгрунтування своїх позовних вимог,  позивач у позові вказує,  що працював підземним ГРОЗ на шахті „Октябрьская"

виробничого об'єднання «Кривбасруда» (нині -ВАТ

«Криворізький залізорудний комбінат»). Висновком МСЕК від 11.03.1991 року йому

була встановлена втрата професійної працездатності с 01 03.1991р.у розмірі 80%

внаслідок виробничої травми. Після переосвідоцтв з 01.03.2001 по 01.03.2002р

.відсоток втрати складав 65%,  з

01.03.2002 року - 50%, а після переосвідоцтва від 17.03.2006року з

01.03.2006року по 01.04.2008 року встановлено 70%.

В даний час він звернувся до суду з позовом,  тому що довідався,  що у свій час ВО «Кривбасруда» застосовувало не всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок

на суму втраченого заробітку,  а тому він

одержує занижену суму шкоди здоров'ю.

Незастосування зазначених коефіцієнтів - є порушенням

вимог п.28 «Правил відшкодування власником підприємства,  установи, 

організації чи уповноваженим ним органом шкоди,  заподіяної працівнику ушкодженням

здоров'я,  зв'язаним з виконанням ним

трудових відносин»,  затверджених

постановою Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р.

Для цього перерахунку він бере середній заробіток за

січень, лютий, березень 1992 року, який згідно наказу № 276 від 15.06.1992 року

складав 7539 крб.

Тому,  заробіток для розрахунку буде складати: 7539

крб.. 100000 х 1, 25(07-92) х 2, 55(11-92) х 1, 33(01-93) х 1, 5(03-93) х 1,

97(06-93) х 2, 94(09-93р ) х 2, 1(11-93) х 3, 0(12-93р.) х 2, 0(10-94р.) х  3, 0(02-95р.) х 2, 5(01-96р.) х   1, 25 (06-97) х 1, 265(07-99) х 1,

226(01-2000) х 1, 217(05-2000) =   619,

06грн, що не перевищує середній заробіток за станом на травень 2000року.

65% - 619, 06 грн. х 65% :

100% = 402, 39 грн.

2

Недоплати

по ВАТ "КЗРК" будуть складати

за період з    01.08.1998 року по

01.01.1999 року будуть складати 1361, 60 грн.

Недоплати по Фонду

соцстрахування будуть складати:

-    з 01.04.2001р. по 01.03.2002р. необхідно було виплачувати по 402,

39 грн.,  а фактично

було йому виплачено по 130,

07 грн.,  і недоплата за 11 місяців

складає: 402, 39 грн. -

130, 07грн. = 272, 32 грн.

х 11 міс.  = 2995, 52 грн.;

З 01.03.2002р. відсоток

втрати зменшено до 50%, щомісячна сума страхових виплат повинна була складати :

402, 39 х 100% : 65% х 50% :100% = 309, 53грн.;

·  з 01.03.2002р. по 01.03.2003р. потрібно було при К-1, 193

виплачувати по 369, 27 грн.,  а фактично

йому було виплачено при К-1, 193 по 113, 49 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 369, 27

грн. - 113, 49 грн. = 255, 78грн. х 12 міс. 

= 3069, 36 грн.;

·  з 01.03.2003р. по 01.03.2004р. потрібно було виплачувати

при К-1, 182 по 425, 40 грн.,  а фактично

йому було виплачено при К-1, 182 по 134, 15 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 425, 40

грн. - 134, 15 грн. = 291, 25 грн. х 12 міс. 

- 3495, 00 грн.;

З 01.03.2004р. відсоток втрати збільшено до 70%,

щомісячна страхова сума виплат повинна була складати : 425, 40грн. х 100% : 50%

х 70% : 100% = 595, 56грн.

·  з 01.03.2004р. по 01.03.2005р. потрібно було виплачувати

при К-1, 152 по 686, 09 грн.,  а фактично

йому було виплачено при К-1, 152 по 125, 07 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 686, 09

грн. - 125, 07 грн. = 561, 02 грн. х 12 міс. 

= 6732, 24 грн.;

·  з 01.03.2005р. по 01.03.2006 р. потрібно було виплачувати

при К-1, 238 по 849, 38 грн.,  а фактично

йому було виплачено при К-1, 238 по 154, 84 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 849, 38 грн.

- 154, 84 грн. = 694, 54 грн. х 12 міс. 

= 8334, 48 грн

·  з 01.03.2006 р. по 01.03.2007 р. потрібно було

виплачувати при К-1, 203 по 1021, 80 грн., 

а фактично йому було виплачено при К-1, 203по 284, 14 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 1021, 80

грн. - 284, 14 грн. = 737, 66 грн. х 12 міс. 

= 8851, 92 грн

·  з 01.03.2007 р. по 01.05.2007 р. потрібно було

виплачувати при К-1, 183 по 1208, 79 грн., 

а фактично йому було виплачено при К-1, 183 по 372, 74 грн.,  і недоплата за 2 місяця складає: 1208, 79

грн. - 372, 74грн. = 836, 05 грн. х 2 міс. 

= 1672, 10 грн

І з 01.05.2007 р. необхідно йому виплачувати щомісяця по

1208, 79 грн. до зміни обставин,  що

тягнуть перерахунок сум.

Загальна

сума недоплат складає - 35 187, 22 грн.

Позивач у позові просить стягнути з відповідача на його

користь з ВАТ "КЗРК" за період з 01.08.1998 року по 01.01.1999 року

1361, 60 грн.,  з Фонду 35223, 82 грн.

недоплат по втраченому заробітку за період з 01.04.2001р. по 01.05.2007 p.,  і надалі просить стягувати з відповідача на його користь

по 1208, 79 грн. втраченого заробітку щомісяця з 01.05.2007 р. до зміни

обставин,  що тягнуть перерахунок сум.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав

позовні вимоги позивача частково, 

вказує,  що в порушення вимог п.28

«Правил відшкодування шкоди ...», 

затверджених постановою КМУ №472 від 23.06.1993р.,  позивачу не були застосовані не всі ,  при цьому, 

заробіток позивача буде складати 619, 06 грн.,  а 65% втрати працездатності - 402, 39 грн.

Загальна сума недоплат по втраченому заробітку за період з 01.04.2001р. по

01.05.2007 р. складає 35223, 82 грн.,  і

надалі необхідно стягувати з відповідача на користь позивача по 1208, 79 грн.

втраченого заробітку щомісяця з 01.05.2007 р. - до зміни обставин,  що тягнуть перерахунок сум.

В судовому засіданні 24.05.2007 року представник позивача

подав заяву про відмову від частини позову про стягнення заборгованості з ВАТ

"КЗРК" ,  справа в цій частині

припинено ухвалою суду від 24.05.2007 року ВАТ "КЗРК" визнано третьою

особою на стороні відповідача.

Відповідач будучи повідомленим про час та місце слухання

справи в установленому законом порядку, 

в судове засідання не з'явився, 

звернувся до суду про розгляд справи без участі його представника.

Представник

третьої особи,  притягнутої судом,  що не заявляющій самостійних вимог,  на боці відповідача - ВАТ «Криворізький

залізорудний комбінат» за дорученням -ОСОБА_2 просить у позові позивачу відмовити в повному

обсязі,  посилаючись на те,  що

з

після встановлення втрати позивачем профпрацездатності

ВАТ «КЗРК» вчасно призначило йому суму у відшкодування шкоди здоров'ю. Суми

виплачувалися вчасно,  періодично

підвищувалися на коефіцієнти зростання заробітної плати. Дотепер позивач до ВАТ

«КЗРК» із приводу неправильного застосування коефіцієнтів і з інших підстав -

не звертався. Вимоги позивача про збільшення йому суми відшкодування збитку

безпідставні,  тому що всі коефіцієнти

були застосовані відповідно до норм Галузевих угод між Міністерством

промисловості,  добровільними

об'єднаннями і ЦК профспілки металургів і гірників,  а також спільними постановами адміністрації і

профкому комбінату - на 1996 рік і наступні роки.

Вислухавши представників позивача,  третьої особи,  що не заявляє самостійних вимог на предмет

спору,  на боці відповідача,  вивчивши письмові матеріали справи,  суд вважає,  що позов підлягає задоволенню частково з

наступних підстав.

При розгляді справі судом встановлено,  що позивач працював підземним ГРОЗ на шахті

ім.  Леніна виробничого об'єднання

«Кривбасруда» (нині - ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат»). Висновком МСЕК

від 11.03.1991 року йому була встановлена втрата професійної працездатності у

розмірі 80% внаслідок виробничої травми. Після переосвідчень,  з 01.03.2001 року відсоток втрати професійної

працездатності складав 65%, з 01.03.2002р - 50%,  аз 01.03.2006р по 01.04.2008р. встановлено

70%.

Згідно наказу № 276 від 15.06.1992 року шахтоуправління „Октябрьское"

ВО "Кривбасруда" середній заробіток позивача по

професії за січень, лютий,  брезень,  квітень

1992         року складав 7539 крб

В період з 01.07.1992г. по 01.05.2000 г. ВАТ

"КЗРК" не були застосовані козфіциенти підвищення тарифних ставок.

Так.,  з 01 липня

1992 року тарифні ставки на ВО «Кривбассруда» були збільшені в 1, 25 рази відповідно до спільної постанови адміністрації

і профспілкового комітету ВО «Кривбассруда»

(надалі - СПАП) № 14/12 від 16 липня 1992 року. Таким чином середня заробітна

плата складає: 7539 крб. хі, 25=9423, 75крб.

З 01 листопада 1992 року тарифні ставки на підприємстві

були збільшені в 2, 55 рази відповідно до постанови Кабінету Міністрів України

(надалі - КМУ) №676 від 03 грудня 1992 року. Таким чином середня плата складає:

9423, 75крб.х2, 55=24030, 562крб.

З 01 січня 1993 року тарифні ставки на підприємстві

збільшилися в 1, 33 рази відповідно до постанови КМУ № 46 від 26 січня 1993

року і листу ВО «Кривбассруда» №53-10/07 від 02 лютого 1993 року . заробітна

Таким чином середня плата складає: 24030, 562крб.х1, 33=31960, 647крб.

З 01 березня 1993 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 1, 5 рази відповідно до постанови КМУ № 102 від 15 лютого 1993 року

і СПАП №3/3 від 17 березня

1993         року . Таким чином

середня заробітна плата складає: 31960, 647крб.х1, 5=47940, 97

З 01 червня 1993 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 1, 97 рази відповідно до постанови КМУ № 393 від 02 червня 1993

року і СПАП №13/9 від 01 липня 1993 року . Таким чином середня заробітна плата

складає: 47940, 97x1, 97=94443, 72крб.

З 01

вересня 1993 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2, 94 рази

відповідно

до постанови КМУ № 671 від 30 серпня 1993 року і СПАП №17/12/42 від 28

вересня      1993     

року      Таким     чином    

середня     заробітна     плата    

складає:

94443, 71 крб.х2, 94=277664, 54крб.

З 01 листопада 1993 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 2, 1 рази згідно СПАП №21/16/45 від 30 жовтня 1993 року . Таким

чином середня заробітна плата складає: 277664, 5крб.х2, 1=583095, 53крб.

З 01 грудня 1993 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 3, 0 рази відповідно до постанови КМУ № 974 від 02 грудня 1993 року

і СПАП №24/19/48 від 24 грудня 1993 року . Таким чином середня заробітна плата

складає: 583095, 53x3, 0 = 1749286, 60крб.

З 01

жовтня 1994 року тарифні ставки на підприємстві збільшені в 2, 0 рази

відповідно до постанови КМУ №720 від 20 жовтня 1994 року і наказу ВО «Кривбассруда»

4

 №   

153    від    02   

листопада    1994    року Таким    чином   

середня    заробітна    плата складає: 1779286, 60 х 2, 0 =

3498573, 19 крб.

З 01 лютого 1995 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 3, 0 рази відповідно до постанови КМУ № 102 від 20 жовтня 1994 року

і СПАП № 2/24/7 від 27 лютого 1995 року. Таким чином середня заробітна плата

складає:3498573, 19 х 3, 0 = 10495719, 58 крб.

З 01 січня 1996 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 2, 5 рази згідно СПАП №1/6 від 26 січня 1996 року,  однак розмір відшкодування шкоди позивачу

збільшений лише в 1, 25 рази . Це суперечить законодавству,  оскільки статтею 5 Закону України «Про

колективні договори і угоди» заборонено включати в колективні договори і угоди

умови,  що погіршують положення

працівників відповідно до чинного законодавства і такі запроваджені умови

вважати недійсними. Таким чином середня заробітна плата складає: 10495719, 58 х

2, 5 = 26239298, 95 крб.

З цих же підстав судом зроблено висновок про необхідність

застосування коефіцієнта 1, 25 для перерахунку сум відшкодування шкоди з 01

червня 1997 року,  оскільки тарифні

ставки й оклади на підприємстві були збільшені в 1, 25 рази згідно СПАП №3/91/06

від 21 травня 1997 року,  а розмір

відшкодування шкоди потерпілому відповідачем не переглядався . Таким чином

середня заробітна плата складає:26239298, 95 х 1, 25 = 32799123, 69 крб.

З 01 липня 1999 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 1, 265 рази відповідно до СПАП № 11/13/5 від 30 червня 1999 року.

Таким чином середня заробітна плата складає: 32799123, 69 х 1, 265 = 41490891,

47 крб.

З 01 січня 2000 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 1, 226 рази відповідно до СПАП № 16/20/11 від 28 грудня 1999 року.

Таким чином середня заробітна плата складає:41490891, 47 х 1, 226 = 50867832,

94 крб.

З 01 травня 2000 року тарифні ставки на підприємстві

збільшені в 1, 217 рази відповідно до наказу № 159 від 29 травня 2000 року.

Таким чином середня заробітна плата складає: 50867832, 94 х 1, 217 = 61906152,

69 крб. / 619, 06 грн./

Доводи представників відповідача і третіх осіб про

необхідність застосування з 01 січня 1996 року коефіцієнта фактичного зростання

заробітної плати,  що складає 1, 25,  про не застосування коефіцієнта 1, 25 з 01

червня 1997 року необгрунтовані, 

оскільки згідно п. 28 абз.5 «Правил відшкодування власником

підприємства,  установи,  організації чи уповноваженим ними органом

шкоди,  заподіяної працівнику ушкодженням

здоров'я,  зв'язаним з виконанням ним

трудових обов'язків»,  затверджених

постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (надалі -

«Правила відшкодування шкоди...»),  що

діяли на той момент,  розмір

відшкодування шкоди перераховується у випадку кожного підвищення тарифних

ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок провадиться шляхом

множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення

тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві.

Посилання представників відповідача і третіх осіб на

норми Галузевих угод між Міністерством промисловості,  добровільними об'єднаннями і ЦК профспілки

металургів і гірників на 1996 рік і наступні роки не можуть бути прийняті в

увагу,  тому що в пункті 1.2 Галузевої

угоди на 1996р. (і наступні роки) зазначено, 

що Галузевими угодами встановлюються додаткові мінімальні гарантії понад

встановлених чинним законодавством України. Діючі нормативні акти,  що забезпечують більші гарантії,  чим передбачені Угодою,  мають пріоритет перед відповідними

положеннями Угоди.

Разом з тим , 

відповідно до п.28 "Правил..." перерахований або нарахований

розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної

працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку

відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи

протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний

місяць роботи.

З 01

квітня 2001 року обов'язок здійснювати щомісячні страхові виплати відшкодування

втраченого заробітку потерпілим на виробництві покладено на Фонд

5

 соціального

страхування,  що здійснював перерахунок

сум щомісячних страхових виплат у зв'язку зі збільшенням у попередньому

календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки:

з 01 березня 2002 року на коефіцієнт 1, 193, 

з 01 березня 2003 року на коефіцієнт 1, 182,  з 01 березня 2004 року - на коефіцієнт 1,

152,  з 01 березня 2005 року - на

коефіцієнт 1, 238,  а з 01 березня 2006

року - на коефіцієнт 1, 203..

Таким чином,  Фонд

соціального страхування зобов'язаний був здійснювати позивачу щомісячні

страхові виплати у розмірі:

-    з 01.04.2001р. по 01.03.2002р. необхідно було виплачувати по 402,

39 грн.,  а фактично

було йому виплачено по 130,

07 грн.,  і недоплата за 11 місяців

складає: 402, 39 грн. -

130, 07грн. = 272, 32 грн.

х 11 міс.  = 2995, 52 грн.;

З 01.03.2002р. відсоток втрати зменшено до 50%, щомісячна

сума страхових виплат повинна була складати : 402, 39 х 100% : 65% х 50% :100%

= 309, 53грн.;

·  з 01.03.2002р. по 01.03.2003р. потрібно було при К-1, 193

виплачувати по 369, 27 грн.,  а фактично

йому було виплачено при К-1, 193 по 113, 49 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 369, 27

грн. - 113, 49 грн. = 255, 78грн. х 12 міс. 

= 3069, 36 грн. в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде

перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (1600 грн);

·  з 01.03.2003р. по 01.03.2004р. потрібно було виплачувати

при К-1, 182 по 425, 40 грн.,  а фактично

йому було виплачено при К-1, 182 по 134, 15 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 425, 40

грн. - 134, 15 грн. = 291, 25 грн. х 12 міс. 

= 3495, 00 грн. в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде

перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (2200 грн.);

З 01.03.2004р. відсоток втрати збільшено до 70%,

щомісячна страхова сума виплат повинна була складати : 425, 40грн. х 100% : 50%

х 70% : 100% = 595, 56грн.

·  з 01.03.2004р. по 01.03.2005р. потрібно було виплачувати

при К-1, 152 по 686, 09 грн.,  а фактично

йому було виплачено при К-1, 152 по 125, 07 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 686, 09

грн. - 125, 07 грн. = 561, 02 грн. х 12 міс. 

= 6732, 24 грн. в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде

перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (2660 грн.);

·  з 01.03.2005р. по 01.03.2006 р. потрібно було виплачувати

при К-1, 238 по 849, 38 грн.,  а фактично

йому було виплачено при К-1, 238 по 154, 84 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 849, 38

грн. - 154, 84 грн. = 694, 54 грн. х 12 міс. 

= 8334, 48 грн в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде

перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (4100 грн.)

·  з 01.03.2006 р. по 01.03.2007 р. потрібно було

виплачувати при К-1, 203 по 1021, 80 грн., 

а фактично йому було виплачено при К-1, 203по 284, 14 грн.,  і недоплата за 12 місяців складає: 1021, 80

грн. - 284, 14 грн. = 737, 66 грн. х 12 міс. 

= 8851, 92 грн в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде

перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (4100 грн.)

·  з 01.03.2007 р. по 01.05.2007 р. потрібно було

виплачувати при К-1, 183 по 1208, 79 грн., 

а фактично йому було виплачено при К-1, 183 по 372, 74 грн.,  і недоплата за 2 місяця складає: 1208, 79

грн. - 372, 74 грн. = 836, 05 грн. х 2 міс. 

= 1672, 10 грн в перерахунку на 100% втрати працездатності не буде

перебільшувати граничну суму з якої справляються внески до Фонду (4100 грн.)

І з 01.05.2007 р. необхідно йому виплачувати щомісяця по

1208, 79 грн. до зміни обставин,  що

тягнуть перерахунок сум.

Загальна сума недоплат

складає - 35 187, 22 грн.

Вирішуючи питання про

позову давність,  суд виходить з

наступного.

Згідно п. 48 «Правил

відшкодування власником підприємства, 

установи,  організації чи

уповноваженим ними органом шкоди, 

заподіяного працівнику ушкодженням здоров'я,  зв'язаним з виконанням ним трудових

відносин»,  затверджених постановою

Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р.,  суперечки між потерпілим і власником відносно

права на відшкодування шкоди,  чи

визначення перерахунку його розміру,  а

також   наявності   інших  

умов,    від   яких  

залежить   розмір   відшкодування   шкоди,

6

вирішуються в порядку,  установленому для розгляду трудових суперечок

(гл. XIУ КЗпП

України).

Разом з тим , 

Правила є спеціальним нормативним актом, 

що регулював відносини по відшкодуванню шкоди ,  заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я

,  пов'язаним з виконанням ним трудових

обов'язків.

Згідно п.41 "Правил..." ,  якщо заяву на відшкодування шкоди потерпілий

або заінтересовані особи подали через три роки з дня визначення МСЕК стійкої

втрати професійної працездатності, 

відшкодування шкоди проводиться з дня подання заяви.

Верховний Суд України дав роз'яснення з даного питання у

п.22 Постанови Пленуму № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду

судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди" ,  де зазначив , 

що виплати ,  призначені,  але своєчасно не одержані потерпілим або

особою,  яка має право на їх

одержання,  а також вимоги про

перерахунок сум щомісячних платежів, 

раніше призначених судом або роботодавцем,  підлягають задоволенню за час ,  що не перевершує трьох років .

Таким чином,  суд вважає за необхідне

стягнути на користь позивача з відповідача недоплати за період трирічного

терміну позовної давності,  а саме з

01.05.2004 року по 01.05.2007 року,  що

буде складати - 24468, 70 грн .

На підставі викладеного, 

у відповідності зі  ст. 238 КЗпП

України,  п.п.23, 28, 48 «Правил

відшкодування власником підприємства, 

установи,  організації чи

уповноваженим ними органом шкоди, 

заподіяної працівнику ушкодженням здоров'я,  зв'язаним з виконанням їм трудових

відносин»,  затверджених постановою

Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993р.,  керуючись 

ст.  ст. 10, 11, 60, 88, 169,

212-215, п.6 Прикінцевих і Перехідних Положень ЦПК України 2004р.,  суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити

частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних

захворювань України в м.  Кривому Розі на

користь ОСОБА_1 24468, 70 грн. заборгованості по щомісячних страхових платежах

за період з 01.05.2004 р. по 01.05.2007 p.,  а також

стягувати щомісяця по 1208, 79 грн., 

починаючи з 01.05.2007 р. до зміни обставин,  що тягнуть перерахунок,  в останній частині позову відмовити.

Суми стягнуто без

урахування податків і обов'язкових платежів.

Судовий збір в сумі 74, 08 грн. відповідно до ч.2  ст. 88 ЦПК України -компенсувати за рахунок

держави.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних

захворювань України в м.  Кривому Розі

витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі

1, 5 грн.

Заяву про апеляційне

оскарження рішення може бути подано всіма учасниками по

справі до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через Тернівський районний суд

м.  Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його

проголошення. Апеляційна скарга на

рішення суду подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви

про апеляційне оскарження.