Рішення

від 19.05.2014 по справі 921/239/14-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2014 р.Справа № 921/239/14-г/8 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М. розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-3", вул. Січових Стрільців, 42, м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область, 48300

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення попередньої оплати в розмірі 240 000 грн.

За участю представників сторін від:

Позивача: Виннічика І. М. - довіреність б/н від 27.12.2013 р.

Відповідача: не з`явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснювались процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловик-3", м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область, 48300, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення попередньої оплати по договору поставки № 12 від 28.09.2012 р. в розмірі 240 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору поставки № 12 від 28.09.2012 р. в частині неналежного виконання зобов'язання по поставці попередньо оплаченого позивачем в період з 15 жовтня 2012 року по 15 квітня 2013 року в сумі 240 000 грн. товару (твердого палива - дров твердих порід).

В підтвердження викладеного надано: договір поставки № 12 від 28.09.2012 р.; платіжні доручення № 6 від 28.09.2012 р. на суму 100 000 грн., № 14 від 03.10.2012 р. на суму 50 000 грн. та № 17 від 05.10.2012 р. на суму 90 000 грн., акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2013 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 19.03.2014 року на 15:15 год. 31.03.2014 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 14:45 год. 14.04.2014 року та, відповідно на 15:00 год. 19.05.2014 р., з викладених у відповідних ухвалах суду підстав.

В судове засідання 19.05.2014 року представник позивача прибув, позовні вимоги (з врахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмету позову №31/01/3 від 31.03.2014р.) підтримав в повному обсязі. Окрім того, повідомив, що 06.05.2014 року відповідачу було направлено повідомлення про втрату у Товариства зацікавленості в отримані товару по договору поставки №212 від 28.09.2012р., у зв'язку із закінченням терміну поставки та терміну дії договору та, відповідно, прохання повернути здійснену позивачем попередню оплату товару в розмірі 240 000 грн. (повідомлення №30/04/4 від 30.04.2014 р. та докази його надіслання відповідачу долучено до матеріалів справи).

Відповідач в судові засідання не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

З долученого позивачем до матеріалів справи Витягу з ЄДРЮО ФОП №793680 серії АГ станом на 26.03.2014 року вбачається, що ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець 06.03.2012 року за адресою: АДРЕСА_1. Дана адреса вказана позивачем у позовній заяві і на дану адресу відповідача господарським судом направлялись усі процесуальні документи, проте без вручення відповідачу повертались на адресу суду із відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання ".

Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.

Таким чином, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, зважаючи на те, що визначений ч.1 ст. 69 ГПК України строк вирішення даного господарського спору закінчився, сторонами по справі в передбаченому ч.3 ст. 69 ГПК України порядку не заявлено клопотання щодо продовження строку вирішення господарського спору з метою представлення витребовуваних ухвалами суду доказів на обґрунтування своїх вимог та заперечень, справа розглядається без участі відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено наступне:

28 вересня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, як Постачальником, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловик-3", як Покупцем, з другої сторони, був укладений договір поставки № 12 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити товар (тверде паливо - дрова твердих порід), а Покупець - в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити такий товар (п. п.1.1-1.2 р. 1 Договору).

П.п.2.1-2.2. р.2 договору сторони погодили, що загальна ціна поставки становить 240 000 грн; ціна за одиницю товару становить 200 грн. за один складометр дров. Зміна узгодженої сторонами ціни товару не допускається.

Відповідно до п. п. 3.1-3.3 р.3 договору, Покупець проводить попередню оплату товару у розмірі 100% (відсотків). Оплата здійснюється на підставі даного договору і може проводитись частинами. Платіжне зобов'язання вважається виконаним після списання коштів з банківського рахунку Покупця.

Згідно п. 4.1. р.4 договору, товар, що є предметом поставки за цим договором, відвантажується протягом опалювального сезону, а саме з 15 жовтня 2012 року по 15 квітня 2013 року на адреси котелень Покупця, а саме: котельню загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Білозірка, за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, с. Білозірка.

Товар вважається прийнятим Покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін накладних (п. 4.4. р.4 Договору).

Згідно п.8.1. р.8 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором поставки , згідно якого, в силу положень ч. 1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, у разі якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, та однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки №12 від 28.09.2012 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти (авансовий платіж за поставку твердого палива) в загальній сумі 240 000 грн., а саме: згідно платіжних доручень №6 від 28.09.2012 р. - 100 000 грн., № 14 від 03.10.2012 р. - 50 000 грн. та №17 від 05.10.2012 р. - 90 000 грн. (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи).

У відповідності до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте відповідач в порушенням умов укладеного договору та вимог чинного законодавства зобов'язання щодо поставки товару за договором №12 від 28.09.2012 року не виконав, в обумовлений договором строк товар не поставив.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Слід зазначити, що визначене цією нормою право покупця за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Судом враховано, що аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у Постановах № 26/178 від 23 січня 2012 року та № 921/393/13-г/10 від 25.03.2014р.

06.05.2014 року позивачем було надіслано відповідачу лист-повідомлення за №30/04/4, в якому Товариство просило повернути попередню оплату за договором поставки №12 від 28.09.2012 р. в розмірі 240 000 грн. з підстав закінчення терміну поставки та дії Договору, а також відсутністю у Товариства зацікавленості в отриманні товару (докази надіслання долучено до матеріалів справи). Вказане повідомлення залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач в судове засідання не прибув, доказів повернення отриманих в якості передоплати грошових коштів в сумі 240 000 грн., як і належного виконання умов договору поставки №12 від 28.09.2012р. в частині здійснення поставки товару на вказану суму не надав.

Окрім того, факт наявності станом на 01.01.2013 року заборгованості ФОП ОСОБА_2 перед ТзОВ "Тепловик" в сумі 240 000 грн. підтверджено наявним в матеріалах справи підписаним повноважними представниками сторін Актом звірки розрахунків.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-3" про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 240 000 грн. попередньої оплати, здійсненої за договором поставки №12 від 28.09.2012 року підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

У судовому засіданні 19.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 47, 49, 69, 75, 77, 82-85, 115, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-3", вул. Січових Стрільців, 42, м. Монастириська Тернопільська область, ідентифікаційний код 37382613, 240 000 грн. попередньої оплати та 4 800 грн. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони та прокурор вправі подати апеляційну скаргу, на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 21.05.2014 р.

Суддя І.М. Гирила