Постанова

від 15.10.2014 по справі 921/239/14-г/8

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2014 р. Справа № 921/239/14-г/8

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Новосад Д.Ф.

суддів Михалюк О.В.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3, м. Тернопіль, б/н від 10.09.2014

на рішення господарського суду Тернопільської області від 19.05.2014

у справі № 921/239/14-г/8

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловик-3", м. Монастириська, Монастириський район, Тернопільська область

до відповідача ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3, м. Тернопіль

про стягнення попередньої оплати в розмірі 240 000 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 - представник;

від відповідача: не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 19.05.2014 у справі № 921/239/14-г/8 (суддя Гирила І.М.) позов задоволено. Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ТзОВ "Тепловик-3" 240 000 грн. попередньої оплати та 4 800 грн. в повернення сплаченого позивачем судового збору.

З даним рішенням не погоджується відповідач, ФОП ОСОБА_3, оскаржив його в апеляційному порядку. Скаржник вважає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відповідач у своїй апеляційній скарзі звертає увагу на те, що позивачем не було доведено факту здійснення ним попередньої оплати за договором, оскільки надані ним платіжні доручення (№ 6 від 28.09.2012 - 100 000 грн., № 14 від 03.10.2012 - 50 000 грн. та № 17 від 05.10.2012 - 90 000 грн.) не підтверджують списання коштів з банківського рахунку позивача, а відповідно до п.п. 3.1-3.3 р.3 Договору зобов'язання позивача вважається виконаним після списання коштів з його банківського рахунку, а не шляхом надання платіжних доручень. На підставі наведеного у апеляційній скарзі, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 19.05.2014 у справі № 921/239/14-г/8 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

15.09.2014 автоматизованою системою документообігу суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 особи-підприємця ОСОБА_3, м. Тернопіль, б/н від 10.09.2014, розподілено до розгляду судді-доповідачу ОСОБА_5

З урахуванням положень ст. 4-6 ГПК України, п. 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 6 рішення зборів суддів (протокол № 6 від 28.12.2010) зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів (протокол № 13 від 03.08.2012), розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 в склад колегії по розгляду апеляційної скарги ФОП ОСОБА_3 введено суддів - Михалюк О.В., Мельник Г.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2014 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 15.10.2014.

Позивач, з доводами скаржника, наведеними в апеляційній скарзі, не погодився з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання 15.10.2014 з'явився представник позивача, якому права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено. Відводів складу суду не заявлено. Відповідач явки повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. 15.10.2014 на електронну адресу суду від представника відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити своєї явки у призначене судове засідання, а також зазначає, що відповідач перебуває у Київській області, що унеможливлює і його явки у дане засідання суду. Однак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що подане клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи є документально необґрунтованим, оскільки не містить доказів про участь представника у слідчих діях по кримінальному провадженню у м. Тернополі та підтвердження перебування відповідача у Київській області. Керуючись положенням ст. 77 ГПК України та наявністю у суду всіх необхідних доказів для вирішення спору, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду апеляційної скарги, колегія суддів в задоволенні вказаного відмовляє.

Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, заслухавши пояснення представника позивача, в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Тернопільської області від 19.05.2014 у справі № 921/239/14-г/8 слід залишити без змін.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2012 року між ОСОБА_2 особою-підприємцем ОСОБА_3 (постачальник) з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловик-3" (покупець) з другої сторони, укладено договір поставки № 12, за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити товар (тверде паливо - дрова твердих порід), а Покупець - в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити такий товар (п. п.1.1-1.2 р. 1 Договору).

П.п.2.1-2.2. р.2 договору сторони погодили, що загальна ціна поставки становить 240 000 грн; ціна за одиницю товару становить 200 грн. за один складометр дров. Зміна узгодженої сторонами ціни товару не допускається.

Відповідно до п. п. 3.1-3.3 р.3 договору, Покупець проводить попередню оплату товару у розмірі 100% (відсотків). Оплата здійснюється на підставі даного договору і може проводитись частинами. Платіжне зобов'язання вважається виконаним після списання коштів з банківського рахунку Покупця.

Згідно з п. 4.1. р.4 договору, товар, що є предметом поставки за цим договором, відвантажується протягом опалювального сезону, а саме з 15 жовтня 2012 року по 15 квітня 2013 року на адреси котелень Покупця, а саме: котельню загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Білозірка, за адресою: Тернопільська обл., Лановецький р-н, с. Білозірка. Товар вважається прийнятим Покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін накладних (п. 4.4. р.4 Договору).

Згідно з п.8.1. р.8 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2013 року.

Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, у разі якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем 06.05.2014 надіслано відповідачу лист-повідомлення №30/04/4 від 30.04.2014, в якому ТзОВ «Тепловик-3» просило повернути попередню оплату за договором поставки №12 від 28.09.2012 в розмірі 240 000 грн. з підстав закінчення терміну поставки та дії Договору, а також з відсутністю у Товариства зацікавленості в отриманні товару за цим договором. Однак, відповідач на вказане повідомлення не надав відповіді.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання договору поставки №12 від 28.09.2012 перераховано відповідачу авансовий платіж за поставку твердого палива в загальній сумі 240 000 грн., а саме: згідно платіжних доручень №6 від 28.09.2012 - 100 000 грн., № 14 від 03.10.2012 - 50 000 грн. та №17 від 05.10.2012 - 90 000 грн. Однак, відповідач не наддав суду доказів про належне виконання умов договору поставки №12 від 28.09.2012 щодо поставки товару на визначену договором суму. Також, в матеріалах справи відсутні докази про повернення позивачу отриманого відповідачем авансового платежу в сумі 240 000 грн. Крім того, заборгованість ФОП ОСОБА_3 перед ТзОВ В«ТепловикВ» в сумі 240 000 грн. підтверджується актом звірки розрахунків, який підписаний уповноваженими представниками сторін.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що посилання скаржника щодо помилкового висновку господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача 240 000 грн. попередньої оплати за договором поставки № 12 від 28.09.2012 є безпідставними, оскільки заборгованість ФОП ОСОБА_3 в сумі 240 000 грн. підтверджується не лише платіжними дорученнями, а й актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2013, який підписаний, зокрема, і відповідачем. Таким чином, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, документально не обґрунтовані та такі, що не ґрунтуються на законодавстві, а відтак, скаржник, в порушення вимоги ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного місцевим господарським судом вірно проаналізовано та надано оцінку обставинам справи. Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 19.05.2014 у справі № 921/239/14-г/8 прийняте на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Посилання скаржника, викладені ним в апеляційні скарзі, висновків господарського суду Тернопільської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою, у відповідності до ст. 104 ГПК України, для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 19.05.2014 у справі № 921/239/14-г/8 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати до господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови виготовлено: 17.10.2014

Головуючий-суддя Новосад Д.Ф.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Мельник Г.І.