Ухвала

від 29.05.2014 по справі 922/3781/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" травня 2014 р. Справа № 922/3781/13

Вх. номер 3781/13

Суддя господарського суду Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши cкаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" (боржника) на дії ДВС

по справі за позовом: ТОВ Компанія "Мост", м. Харків

до Публічного АТ "Укртрансгаз" в о.філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз", м. Харків

про стягнення 117332,82 гривень,

за участю представників:

стягувача- не з'явився;

боржника - Жирного О.С. (дов. №2-48 від 13.01.2014р.)

ДВС - Аль-Халябі Л.Р. (дов. б/н від 01.04.2014р.).

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа №922/3781/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Мост" до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення 117332,82 гривень.

01 жовтня 2013 року по справі було прийнято рішення, відповідно до якого, позовні вимоги було задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Мост" 117332,82 гривень заборгованості, у тому числі, 111279,20 гривень основної заборгованості та 6053,62 гривень 3% річних. Також, було стягнуто судовий збір у розмірі 2346,66 гривень.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2013 р. по даній справі було залишено без змін.

На виконання вищевказаних рішення та постанови 29.11.2013 р. судом було видано відповідний наказ на стягнення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2014 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2014 р. та рішення господарського суду Харківської області від 01.10.2013 р. по даній справі було залишено без змін.

Постановою Жовтневого ВДВС ХМУЮ від 13.03.014 р. було відкрито виконавче провадження по справі №922/3781/13.

03.03.2014 року ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" (боржник) звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою (вх.№69) на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ, в якій просив суд визнати дії останнього незаконними та зобов'язати відповідного держаного виконавця вчинити дії щодо виконавчого провадження з дотриманням відповідного порядку та строків, зазначених у Законі України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.04.2014 р. було повернено скаргу боржнику без розгляду, у зв'язку із пропуском строку на подання скарги.

18.04.2014 р. боржник повторно звернувся до господарського суду Харківської області зі скаргою (вх.№88) на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ, в якій просив суд: відновити строк на подання скарги; визнати дії останнього незаконними; зобов'язати відповідного держаного виконавця вчинити дії щодо виконавчого провадження №42543096 з дотриманням відповідного порядку та строків, зазначених у Законі.

Надану скаргу боржник обґрунтовує порушенням строків щодо надсилання постанови про відкриття виконавчого провадження, що призвело до унеможливлення добровільного, самостійного виконання рішення суду, у зв'язку з чим, він несе збитки у вигляді стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 10% від суми боргу та витрат на провадження виконання дій в розмірі 12,72 гривень, за виконання Єдиного держ.реєстру виконавчих проваджень.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2014р. було прийнято скаргу боржника та призначено до розгляду на 15.05.2014р.

06.05.2014 р. представник стягувача надав через канцелярію суду письмові пояснення (вх.№14787), в яких просив суд визнати дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ законними. Судом було досліджено надані пояснення та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 15.05.2014 р. було відкладено розгляд скарги на 29 травня 2014 року.

29.05.2014р. ДВС надав до суду заперечення проти скарги (вх.№18036) з додатками. Суд дослідив і долучив до справи надані документи.

29.05.2014р. боржник надав уточнення до скарги на дії ДВС (вх.№18035), відповідно до яких, просить суд визнати незаконними дії Жовтневого ВДВС щодо несвоєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження та винесення з порушенням строків постанови про стягнення виконавчого збору, зобов'язати державного виконавця винести нову постанову про стягнення виконавчого збору в межах та строки передбачені ЗУ "Про виконавче провадження" (далі- Закону).

Представник стягувача у судове засідання 29.05.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.

Представник боржника у судовому засіданні 29.05.2014 р. скаргу на дії ДВС, з урахуванням уточнень, підтримав, просив суд задовольнити її в повному обсязі.

Представник ДВС у судовому засіданні 29.05.2014 р. проти скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні.

Відповідно до абз.2 п.9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (далі - Постанова), у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Положення ст.22 ГПК України застосовуються до скарги на дії ДВС за аналогією права.

Суд, розглянувши заяву боржника, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає скаргу з урахуванням прийнятих уточнень до скарги.

Розглянувши скаргу боржника, вислухавши пояснення присутніх представників боржника та ДВС, суд встановив наступне.

На підставі судового рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.201Зр. по справі №922/3781/13, що набрало чинності, наказу суду від 29.11.2013р., згідно з яким, підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі Філії «Науково- дослідний і проектний інститут транспорту газу» на користь ТОВ "Компанія "Мост" основна заборгованість 111279,20 гривень, 6053,62 гривень суми 3% річних та 2346,66 гривень судового збору, 07.03.2014 р. стягувачем була подана до відділу державної виконавчої служби Жовтневого району заява про примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

13.03.2014р., керуючись ст.ст.17,19 Закону, державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа, копію якої було направлено боржнику супровідним листом за номером 4464 від 17.03.2014р.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з ч.5 ст.25 Закону, копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно з ч.1 ст.31 Закону, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, копія постанови про відкриття виконавчого провадження була відправлена боржнику не раніш 17.03.2014 р., та отримана боржником 21.03.2014 р.

Тобто, постанову про відкриття виконавчого провадження державний виконавець повинен був надіслати не пізніше 14.03.2014р., проте надіслав лише 17.03.2014р., чим порушив вимоги ст. 25 Закону.

Враховуючи вищевказане, скарга на дії ДВС в частині визнання незаконними дій державного виконавця щодо несвоєчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження обґрунтована, доведена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Щодо скарги на дії ДВС в частині визнання винесеною з порушенням строків постанови про стягнення виконавчого збору та зобов'язання державного виконавця винести нову постанову про стягнення виконавчого збору, суд встановив наступне.

Так, постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику був наданий строк для добровільного виконання рішення суду до 20.03.2014р., яка отримана боржником 21.03.2014 р., що підтверджується штемпелем підприємства вх.№ 224.

Таким чином, у боржника не було можливості добровільно виконати рішення суду без необхідності сплати виконавчого збору.

21.03.2014р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10% та витрат на провадження виконання дій у у розмірі 11967,95 грн. та 12,72 грн. за виконання Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Реєстраційний номер 42543096.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.25 Закону, у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч.2 ст. 25 цього Закону, для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Так як встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк для добровільного виконання рішення сплив 20.03.2014р., то постанова про стягнення з боржника виконавчого збору була винесена 21.03.2014р., тобто в строк, відповідно до вимог ст. 28 Закону.

24.03.2014р. до розгляду державного виконавця надійшла заява від боржника про відкладення провадження виконавчих дій, у зв'язку з несвоєчасним одержанням постанови про відкриття виконавчого впровадження та прохання відкласти виконавчі дії для самостійного виконання рішення боржником.

Постановою від 27.03.2014р. державним виконавцем відкладено провадження виконавчих дій до 03.04.2014р., у зв'язку з проханням боржника. Постанова отримана боржником 27.03.2014р., що засвідчує вхідний штамп 248.

Відповідно до ч.1 ст.35 Закону, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Таким чином, державним виконавцем було відновлено порушене право боржника на добровільне виконання судового рішення без сплати виконавчого збору до 03.04.2014р., оскільки це сталось через провину ДВС, а не боржника.

Своїм правом на добровільне виконання рішення боржник не скористувався, суму заборгованості до установленої дати не сплатив.

07.04.2014р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів, та разом з вимогою, надіслано на адресу фінансової установи боржника. Листи-копії №5605 від 07.04.2014р. надіслані сторонам по справі та отримано представником боржника 08.04.2014р. за вхідним номером 287.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Боржник мав доступ до інформації, відповідно до якої, рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.201Зр. по справі №922/3781/13 набрало чинності 29.11.2013р., яке є обов'язковим до виконання. У зв'язку з чим, боржник міг виконати рішення добровільно, навіть не чекаючи початку виконавчого провадження.

Боржник просить суд зобов'язати державного виконавця винести нову постанову про стягнення виконавчого збору в межах та строки передбачені Законом, проте не просить скасувати діючу.

Судом встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена у відповідності з вимогами діючого законодавства, а своїми діями державний виконавець прагнув не допустити порушення законних прав та інтересів боржника, відклавши виконавчі дії, що підтверджується матеріалами справи.

Так, з вищенаведеного випливає, що для добровільного виконання рішення боржнику був наданий достатній час, в т.ч. державним виконавцем відкладено провадження виконавчих дій до 03.04.2014р. Оскільки, при бажанні, боржник мав змогу виконати рішення самостійно. Але боржником не були виконані дані дії, що свідчить про його небажання добровільно виконувати рішення.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 9.13 Пленуму: "За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє".

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що в діях державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ не вбачається інших порушень, крім несвоєчасного направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим, суд вважає, що скарга боржника в частині визнання винесеною з порушенням строків постанови про стягнення виконавчого збору та зобов'язання державного виконавця винести нову постанову про стягнення виконавчого збору в межах та строки передбачені Законом, безпідставна та не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.25, 27, 28, 32, 35, 52, 57, 60 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. №606-Х1У, ст.ст.1, 4-4-5, 12, 22, 33, 43, 82, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Науково-дослідний і проектний інститут транспорту газу" ПАТ "Укртрансгаз" на дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ (вх.№88) по справі № 922/3781/13 задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Аль-Халябі Л.Р. по несвоєчасному надісланню постанови про відкриття виконавчого провадження №42543096 від 13.03.2014 року.

В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Суддя Аріт К.В.