ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2014 року Справа № 9104/58193/11
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Галінтергруп» до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
товариство з обмеженою відповідальністю «Галінтергруп» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000392321 та №0000382321 від 24 березня 2011 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000392321 та №0000382321 від 24 березня 2011 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин справи.
В апеляційній скарзі зазначає, що на підставі представлених до перевірки документів та результатів проведеного аналізу даних автоматизованої інформаційної системи ДПА у Львівській області (АІС ОР) встановлено, що ПП «Галінтергруп» відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції щодо продажу дизельного палива та бензину покупцям: ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» на суму 1452471,93грн., в тому числі ПДВ 242078,65 грн. та ПП « Екоенергобуд» на суму 1061851,35 грн., в тому числі ПДВ 176975,22 грн.
Відповідно ПП «Галінтергруп» (продавець) з одного боку та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» (покупець) уклали договір купівлі-продажу №01/07/10-1 від 01 липня 2010 р. про наступне: продавець зобов'язується передати нафтопродукти, масла (мастила) та автохімію (надалі-товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його вартість на умовах і протягом строку дії цього Договору. Згідно даних журналу-ордеру і відомості по рахунку 36.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», ПП «Галінтергруп» протягом періоду, що перевірявся реалізовано товару ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» згідно відповідних накладних та податкових накладних. Станом на 31.12.2010 року по контрагенту ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» на рах. бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 298117,32 грн.
Згідно п.4.1 Договору купівлі-продажу №01/07/10-1 від 01 липня 2010 р. для передачі товару покупцеві представник покупця зобов'язаний надати представнику продавця довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства.
В порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня1996 р. № 99 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 12 червня 1996 р. за № 293/1318, ПП «Галінтергруп» не надано до перевірки довіреності від ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» на одержання товару, який зазначений у видаткових накладних. Крім того, у наданих до перевірки видаткових накладних не зазначено хто є одержувачем товару.
Згідно п.4.2 Договору купівлі-продажу №01/07/10-1 від 01 липня 2010 р. вивіз та доставка товару здійснюється силами, транспортом та за рахунок покупця або продавця за усною домовленістю. Підприємством під час проведення перевірки не надано жодних документів та пояснень, що стосуються факту транспортування товару, реалізованого згідно даного договору.
Згідно «Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» зареєстроване 07.08.2006 р., №14151020000013575 виконавчим комітетом Львівської міської ради, знаходиться на обліку в ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 07.08.2006 р. ДПІ у Сихівському районі м.Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. (акт від 27.09.2010 р. №2480/23-209/34558872), за результатами перевірки встановлено порушення ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів(послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто перевіркою було встановлено, що ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» відображало у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання промислових товарів від ряду підприємств : ПП «Галторгцентр» (код за ЄДРПОУ 36078690), ПП «Компанія «Галторгсервіс» ( код за ЄДРПОУ 36417613), ПП «Експрес торг» (код за ЄДРПОУ 36153085), ТзОВ «Втордеревпром» (код за ЄДРПОУ 25560778), ПП «Техпром-інвест» (код за ЄДРПОУ 36501076), ТзОВ «Опсідіант ЛТД» (код за ЄДРПОУ 34915203) та продажу його покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними, у зв'язку із тим, що первинні документи, отримані від вищевказаних підприємств та видані покупцям є недостовірними.
В акті перевірки вказано, що промислові товари згідно видаткових накладних реалізовувались ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» покупцям по ціні придбання і в тій самій кількості, в якій вони придбані. Отже, ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» завідомо укладало договори з покупцями, якими не передбачалось досягнення економічних і соціальних результатів від операцій з продажу промислових товарів та відсутня мета одержання прибутку.
Крім того, згідно листа отриманого з УПМ ДПА у Львівській області (вих.№6597/7/23-37/1358 від 12.03.2011 р.) відділом оперативного супроводження діяльності підрозділів боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом УПМ ДПА у Львівській області здійснюється оперативний супровід досудового слідства по кримінальній справі №139-3207, порушеній відносно невстановлених слідством осіб за фактами здійснення фіктивного підприємництва ПП «Техпром-інвест» ( ЄДРПОУ -36501076), за ознаками злочину , передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. У листі зазначено, що розслідуванням кримінальної справи встановлено, що невстановлені особи, для досягнення злочинних цілей, крім ПП «Техпром-інвест» (ЄДРПОУ -36501076), використовували банківські рахунки, свідоцтва платників ПДВ та реквізити СПД, в тому числі ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» з метою формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ. Лист направлений для врахування даних фактів в ході проведення документальної перевірки ПП «Галінтергруп».
Таким чином, провівши аналіз господарської та економічної діяльності ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, а саме: відсутність основних фондів, транспортних засобів, встановлено укладання договорів, якими не передбачалося досягнення економічних і соціальних результатів від операцій з продажу товарів та відсутня мета одержання прибутку, задіювання інших підприємств, віднесених до «групи ризику», які не виконують свої податкові зобов'язання.
Виходячи з вищенаведеного, при проведенні перевірки ПП «Галінтергруп», по даних операціях з реалізації пального, на ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» встановлено, що єдиними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій між ПП «Галінтергруп» та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» є Договір купівлі-продажу №01/07/10-1 від 01 липня 2010 р., видаткові накладні на реалізацію та податкові накладні. У представлених до перевірки документах відсутні відомості щодо місця приймання - передачі товару. Довіреності на одержання товару не виписувались. На ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» відсутні основні засоби, транспорті засоби та відсутні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.
Крім того ПП «Галінтергруп» (продавець) з одного боку, та ПП «Екоенергобуд» (покупець) уклали договір купівлі-продажу №02/08/10-2 від 02.08.2010 р. про наступне: продавець зобов'язаний передати нафтопродукти, масла (мастила) та автохімію у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та повністю оплатити його вартість на умовах і протягом строку дії цього Договору.
Згідно п.4.1 Договору купівлі-продажу №02/08/10-2 від 02.08.2010 р. для передачі товару покупцеві представник покупця зобов'язаний надати представнику продавця довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства. У порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 12 червня 1996 р. за № 293/1318, у ПП «Галінтергруп» відсутні довіреності від ПП «Екоенергобуд» на одержання товару який зазначений у видаткових накладних.
Крім того, у наданих до перевірки видаткових накладних не зазначено хто є одержувачем товару. Підприємством під час проведення перевірки не надано жодних документів, що стосуються факту транспортування товару, реалізованого згідно даного договору.
Згідно Центральної бази даних ДПА України, остання подана декларація з податку на прибуток ПП «Екоенергобуд» за 9 міс.2010 р., за 2010 р. декларація з ПНП не подана. Згідно даних рядка 04.3 «Витрати на оплату праці» Декларації з податку на прибуток, поданої до податкового органу, у ПП «Екоенергобуд » за 9 місяців 2010 року сума таких витрат склала 13800,0 грн. Згідно додатку К1 цієї ж Декларації з податку на прибуток, у ПП «Екоенергобуд » не було жодних основних фондів. Податковий розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 р. поданий з прокресленими рядками. Розрахунки по податку з власників транспортних засобів та розрахунки по земельному податку та орендній платі за землю підприємством не подавались.
Крім того, згідно листа УПМ ДПА у Львівській області (вих.№6597/7/23-37/1358 від 12.03.2011 р.) відділом оперативного супроводження діяльності підрозділів боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом УПМ ДПА у Львівській області здійснюється оперативний супровід досудового слідства по кримінальній справі №139-3207, порушеній відносно невстановлених слідством осіб за фактами здійснення фіктивного підприємництва ПП « Техпром-інвест» ( ЄДРПОУ -36501076), за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. У листі зазначено, що розслідуванням кримінальної справи встановлено, що невстановлені особи, для досягнення злочинних цілей, крім ПП «Техпром-інвест» (ЄДРПОУ -36501076), використовували банківські рахунки , свідоцтва платників ПДВ та реквізити СПД, в тому числі ПП «Екоенергобуд» з метою формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ. Лист направлений для врахування даних фактів в ході проведення документальної перевірки ПП «Галінтергруп». Враховуючи вище наведене, ПП « Екоенергобуд» підпадає під критерії відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з наданням послуг із безпідставного формування податкового кредиту третім особам (Наказ ДПА України від 12.11.2009р. №631).
ПП «Галінтергруп» в ході проведення перевірки не надано жодних документів, що стосуються факту транспортування товарів, реалізованих згідно договорів ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП « Екоенергобуд».
У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.1998 р. за № 128/2568 зазначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п. 13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною. Згідно п. 11.1. Правил перевезення, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Крім того п.11.5. Правил перевезення передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Відповідно п. 5 Інструкції при прийманні товарів як передбачено правилами, що діють на транспорті (перевезення), одержувач зобов'язаний витребувати від органу транспортування складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акта - при доставці вантажу автомобільним транспортом. Відповідно до п.12 Інструкції приймання продукції по кількості проводиться відповідно транспортним і супровідним документам (рахунки-фактури, специфікації, описи, упаковочні ярлики і ін.) відправника (виробника). Відповідно п.22 Інструкції для приймання участі в прийманні продукції виділяються особи, компетентні (по роду роботи, по освіті, по досвіду трудової діяльності) по питанню визначення якості і комплектності продукції, що підлягає прийманню. Відповідно до п.26 Інструкції акт приймання продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-одержувача не пізніше чим на наступний день після складання акту.
Згідно ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно ч. 2 переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, крім того, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Відповідно до вимог п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.03 № 143, зазначено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до п.2.15 та п.2.16 цього Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.
Відповідно до п. 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Статтями 626 та 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (Продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (Покупцеві), а Покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у Продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) Продавцем у майбутньому, (ст.656 ЦК України). За ст.662 ЦКУ Продавець зобов'язаний передати Покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати Покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Згідно п.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У свою чергу, п.1 ст.215 ЦК визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 статі 203 цього Кодексу. Стаття 203 ЦК України визначає, що для чинності правочину необхідно додержання, зокрема, таких вимог: зміст правочину не може суперечити моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Виходячи з вище наведеного факт поставки товарів ЗАТ НВП«Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків. У такому разі, такий правочин є нікчемний, оскільки: а) суперечить моральним засадам суспільства; б) не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Крім того, ст. 228 ЦК визначає, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Таким, що порушує публічний порядок є зокрема правочин, який спрямований на незаконне заволодіння майном держави.
В статті 13 ЦК України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом. Застосування угод та вчинення дій , які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обов'язку сплати податків). З аналогічних підстав Позивачем неправомірно сформовано податковий кредит.
Так, згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Отже, валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.
Враховуючи вище наведене просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Галінтергруп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої 14.03.2011 року складено Акт №294/23-209/35444520 на підставі якого податковим органом 24.03.2011р прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392321, яким ПП «Галінтергруп» визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 781880,56 грн., в тому числі 521253,71 грн. основного платежу і 260626,85 грн. штрафних санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000382321, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 625504,47 грн., в тому числі 417002,98 грн. основного платежу і 208501,49 грн. штрафних санкцій. Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті за порушення позивачем: п.5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бо занижено податок на прибуток в сумі 521253.71 грн.. в тому числі в 4 кварталі 2010 року в сумі 521253.71 грн.; п. п. 7.4.1. п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», бо занижено податок на додану вартість в сумі 417002.98 грн.. в тому числі по періодах: жовтень 2010 р.-246232.45 грн., листопад 2010 р.-170770.53 грн. Виявлені порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено факт здійснення господарських операцій з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд», які за висновками акта перевірки не могли здійснювати господарські операції через відсутність основних фондів, складських приміщень, технічного персоналу тощо.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем 01.07.2010 р. за №01/07/10-1, 02.08.2010 р. за №02/08/10-2, укладено договори купівлі-продажу з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» предметом якого є продаж позивачем контрагентам нафтопродуктів, масла (мастила) та автохімії. На виконання умов договору позивач протягом жовтня-листопада 2010 р. передав ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» дизельне паливо та бензин на загальну суму 1452471,93 грн., у тому числі ПДВ 242078,65. Крім того позивач передав протягом жовтня-листопада 2010 р. ПП «Екоенергобуд» дизельне паливо та бензин на загальну суму 1061851,35 грн., у тому числі ПДВ 176975,22 грн. Передача нафтопродуктів відбулася згідно виписаних позивачем відповідних видаткових та податкових накладних. Оплата за отримане пальне проведена ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок позивача. Реалізовані ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» нафтопродукти попередньо придбані позивачем у ПАТ «Концерн Галнафтогаз».
Постановляючи рішення суд першої інстанції правильно зазначив, що згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою Відповідно до п. 5.1. ст. 5 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього ж Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного втримання платником податку результатів робіт (послуг). Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 згаданого Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Відповідно до абз. 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 1, 2 статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Суд першої інстанції вважав, що факт здійснення позивачем господарських операцій з купівлі-продажу нафтопродуктів у ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та їх подальша реалізація ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» і ПП «Екоенергобуд» підтверджений відповідними первинними документами (податкові накладні, видаткові накладні), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити. Крім того, згідно товаро-транспортних накладних поставка позивачем нафтопродуктів ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» і ПП «Екоенергобуд» здійснювалася із залученням автопідприємства ПП «Автотранском», яке перевозило придбані позивачем у ПАТ «Концерн Галнафтогаз» нафтопродукти шляхом переадресації ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» і ПП «Екоенергобуд». А відтак доказами, що містяться у матеріалах справи підтверджується придбання позивачем нафтопродуктів у ПАТ «Концерн Галнафтогаз» та їх подальша реалізація ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» і ПП «Екоенергобуд».
Крім того суд першої інстанції зазначив, що відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. При цьому виходив з того, що у процесі розгляду справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними, а якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податків до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для них.
Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.
Однак колегія суддів вважає таку мотивацію не коректною, оскільки спірні правовідносини між позивачем та його контрагентами мали місце до 01.01.2001 року. Крім того як вбачається з листа ПП «Автотранском», підприємство, яке здійснювало перевезення нафтопродуктів, від 08 травня 2014 року №62, що в жовтні-листопаді 2010 року, замовником послуг було ПАТ «Концерн Галнафтогаз», а отримувачем нафтопродуктів - ПП «Галінтергруп», розрахунок за надані послуги здійснював замовник ПАТ «Концерн Галнафтогаз». Належних доказів про те, що дані нафтопродукти переадресовувались ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» і ПП «Екоенергобуд», як то зазначив суд першої інстанції не має, більше того суд вказав, що такі докази знаходяться на (а.с.146-224 т.2), однак у таких товарно-транспортних накладних записи про переадресацію здійснено рукописним текстом, при цьому не зазначено пункт розвантаження.
Крім того судом першої інстанції не враховано ту обставину, що станом на 31.12.2010 року по контрагенту ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» на рах. бухгалтерського обліку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 298117,32 грн.
Згідно п.4.1 згаданих вище Договорів купівлі-продажу між позивачем та його контрагентами для передачі товару покупцеві представник покупця зобов'язаний надати представнику продавця довіреність, видану та оформлену відповідно до чинного законодавства. У порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня1996 р. № 99 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 12 червня 1996 р. за № 293/1318, ПП «Галінтергруп» не надано до перевірки довіреності від ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» на одержання товару, який зазначений у видаткових накладних. Крім того, у наданих до перевірки видаткових накладних не зазначено хто є одержувачем товару.
Згідно п.4.2 Договору купівлі-продажу №01/07/10-1 від 01 липня 2010 р. вивіз та доставка товару здійснюється силами, транспортом та за рахунок покупця або продавця за усною домовленістю. Однак як уже зазначалось вище транспортування товару здійснювалось ПП «Автотранском» і за рахунок ПАТ «Концерн Галнафтогаз». Крім того, у наданих до перевірки видаткових накладних не зазначено хто є одержувачем товару.
Згідно «Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» зареєстроване 07.08.2006 р., №14151020000013575 виконавчим комітетом Львівської міської ради, знаходиться на обліку в ДПІ у Сихівському районі м.Львова від 07.08.2006 р. ДПІ у Сихівському районі м.Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 р. по 31.03.2010 р. (акт від 27.09.2010 р. №2480/23-209/34558872), за результатами перевірки встановлено порушення ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України, перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів(послуг), які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто перевіркою було встановлено, що ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» відображало у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання промислових товарів від ряду підприємств : ПП «Галторгцентр» (код за ЄДРПОУ 36078690), ПП «Компанія «Галторгсервіс» ( код за ЄДРПОУ 36417613), ПП «Експрес торг» (код за ЄДРПОУ 36153085), ТзОВ «Втордеревпром» (код за ЄДРПОУ 25560778), ПП «Техпром-інвест» (код за ЄДРПОУ 36501076), ТзОВ «Опсідіант ЛТД» (код за ЄДРПОУ 34915203) та продажу його покупцям, які фактично не відбувались, а отже є нікчемними, у зв'язку із тим, що первинні документи, отримані від вищевказаних підприємств та видані покупцям є недостовірними.
Крім того у акті перевірки вказано, що промислові товари згідно видаткових накладних реалізовувались ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» покупцям по ціні придбання і в тій самій кількості, в якій вони придбані. Отже, ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» завідомо укладало договори з покупцями, якими не передбачалось досягнення економічних і соціальних результатів від операцій з продажу промислових товарів та відсутня мета одержання прибутку.
Згідно Центральної бази даних ДПА України, остання подана декларація з податку на прибуток ПП «Екоенергобуд» за 9 міс.2010 р., за 2010 р. декларація з ПНП не подана. Згідно даних рядка 04.3 «Витрати на оплату праці» Декларації з податку на прибуток, поданої до податкового органу, у ПП «Екоенергобуд » за 9 місяців 2010 року сума таких витрат склала 13800,0 грн. Згідно додатку К1 цієї ж Декларації з податку на прибуток, у ПП «Екоенергобуд» не було жодних основних фондів. Податковий розрахунку комунального податку за 4 квартал 2010 р. поданий з прокресленими рядками. Розрахунки по податку з власників транспортних засобів та розрахунки по земельному податку та орендній платі за землю підприємством не подавались.
Крім того, згідно листа УПМ ДПА у Львівській області (вих.№6597/7/23-37/1358 від 12.03.2011 р.) відділом оперативного супроводження діяльності підрозділів боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом УПМ ДПА у Львівській області здійснюється оперативний супровід досудового слідства по кримінальній справі №139-3207, порушеній відносно невстановлених слідством осіб за фактами здійснення фіктивного підприємництва ПП «Техпром-інвест» ( ЄДРПОУ -36501076), за ознаками злочину , передбаченого ч.2 ст.205 КК України. У листі зазначено, що розслідуванням кримінальної справи встановлено, що невстановлені особи, для досягнення злочинних цілей, крім ПП «Техпром-інвест» (ЄДРПОУ -36501076), використовували банківські рахунки, свідоцтва платників ПДВ та реквізити СПД, в тому числі ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» з метою формування безпідставного податкового кредиту з ПДВ. Лист направлений для врахування даних фактів в ході проведення документальної перевірки ПП «Галінтергруп».
Виходячи з вище наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що по даних операціях з реалізації пального ПП «Галінтергруп» контрагентам - ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» єдиними документами, що підтверджують здійснення господарських операцій є лише Договори купівлі-продажу, видаткові накладні на реалізацію та податкові накладні. У представлених до перевірки документах відсутні відомості щодо місця приймання - передачі товару, довіреності на одержання товару не виписувались ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» відсутні основні засоби, транспорті засоби та відсутні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.
Оскільки факт поставки товарів позивачем ЗАТ НВП«Укрзахіденерго» та ПП «Екоенергобуд» здійснений не з метою, яка випливає з його змісту, а з метою несплати відповідних сум податків, то колегія суддів вважає, що такий правочин є нікчемним, бо не носив реального характеру.
Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Отже, валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість, а у даній спірній ситуації переконливих доказів про реальне здійснення господарських операцій не має.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. У відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними підпунктом документами.
Оскільки, як встановлено судом апеляційної інстанції, господарські операції позивача з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» і ПП «Екоенергобуд» не мали реального характеру, бо не підтверджені достатніми доказами, то помилковим є висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо висновки суду не відповідають обставинам справи, а у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова - задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2011 року у справі № 2а-3942/11/1370 - скасувати, в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Галінтергруп» відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя М.А. Пліш
Судді Т.І. Шинкар
Н.В. Ільчишин
Повний текст постанови виготовлений 23.05.2014 року
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2014 |
Оприлюднено | 04.06.2014 |
Номер документу | 39001041 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Пліш М.А.
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Коморний Олександр Ігорович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Коморний Олександр Ігорович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Коморний Олександр Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні