Постанова

від 19.07.2006 по справі 03/2763

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

03/2763

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

19.07.06 р.                                                                                                    № 03/2763                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Швець В.О

                                                                                                         Фаловська  І.М.

при секретарі судового засіданні Рустам'ян Е.А.

за участю представників сторін:

від позивача:          Науменко Т.М. –дов. б/н від 19.07.2006р., представник;

          Кіріченко Ю.В. –директор;

від відповідача:          Кривобок В.В. –дов. № 60 від 17.04.2006р., представник;

          Душкова С.І. –дов №58 від 18.04.2006р., представник

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро-Черкаси»на рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2006 року

 у справі № 03/2763 (суддя В.В.Єфіменко)

за позовом                    приватного підприємства «Кажан», м.Черкаси

до відповідача          товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро-Черкаси», м.Черкаси

про                               стягнення 29938,87 грн.,

Обставини справи:          

Приватне підприємство «Кажан»(далі –позивач) звернулося з позовною заявою до господарського суду Черкаської області з вимогою стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро-Черкаси»(далі –відповідач) 21600 грн. 0,5%, 2248,77 грн. пені, 1311,11 грн. інфляційних та збитки у сумі 4779,00 грн., пов'язані з розглядом справи в порядку ст. 44 ГПК України та стягненням через державну виконавчу службу коштів за рішенням суду.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.05.2006р. позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача 23848,77 грн. пені, 1311,11 грн. індексу інфляції за несвоєчасні розрахунки, 4779,00 грн. збитків по договору за надання правової допомоги, 299,38 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2006р. у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповного з'ясування обставин справи, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.98 ГПК України за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро-Черкаси»Київським міжобласним апеляційним господарським судом, ухвалою від 03.07.2006р. порушено апеляційне провадження у справі №03/2763.

Згідно розпорядження В.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.07.2006р. розгляд справи здійснюється у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Андрейцева Г.М., судді Фаловська І.М., Швець В.О.

Позивач у складеному за ст. 96 ГПК України відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що апеляційна скарга є необґрунтованою, місцевим господарським судом рішення винесено з дотриманням норм законодавства. Просив рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2006 року у справі № 03/2763 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Представники позивача в судовому засіданні 19.07.2006 року. проти доводів апеляційної скарги заперечили з викладених у відзиві підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні 19.07.2006 року. підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі

Дослідивши докази що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення має бути скасовано частково, виходячи з наступного.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд в процесі перегляду апеляційної скарги перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі. Тобто апеляційний суд повторно перевіряє відповідності нормам матеріального та процесуального права вимогу, заявлену позивачем.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.10.2005р. сторони уклали договір № 35 про надання охоронних послуг (далі –договір), за яким позивач прийняв на себе зобов?язання взяти під охорону та забезпечувати контроль за визначеними дільницями виробництва і організовувати пропускний режим безпосередньо в приміщенні заводу, а відповідач зобов?язаний здійснювати розрахунки з позивачем за фактично надані послуги в строки передбачені Договором. Відповідач повинен оплатити послуги на підставі представлених актів виконаних робіт до 10-го числа кожного місяця включно (п.3.2. Договору).

Відповідачу надані послуги згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000038 та №ОУ-0000046  на загальну суму 36000,00 грн.

Проте зобов?язання щодо оплати наданих послуг відповідачем належним чином не виконувалися.

Cтаттею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Рішенням господарського суду Черкаської області по справі № 03/882 від 21.02.2006р. за позовом ПП “Кажан” до ТзОВ “Приват-Агро-Черкаси” про стягнення 47791,88 грн., позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з відповідача 36000,00 грн., основного боргу, пеню за період з 11.11.2005р. по 10.01.2006р. у розмірі 11791,88 грн, всього 47791,88 грн.

Зазначені кошти у розмірі 47791,88 грн. позивач стягнув через державну виконавчу службу та отримав кошти на рахунок 11.05.2006р., що підтверджується випискою банку.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що за несвоєчасне здійснення розрахунку за надані послуги відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення  неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов?язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов?язання мало бути виконано.

Позивачем правомірно нараховано пеню згідно ч.6 ст.232 ГК України, а саме за період з 11.01.2006р. по 10.05.2006р. нараховано 2248,77 грн. (а.с. 15). В цій частині рішення місцевого суду залишається без змін.

Позивач також просить  стягнути 0,5% з суми заборгованості за кожний день прострочення платежу в розмірі 21600,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 547  ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов?язань вчиняється у письмовій формі. Частиною 2 ст.180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У пункті 3.4 договору зазначено: «Якщо відповідач не сплачує платежі у вказані в Договорі строки, він зобов'язаний виплатити на користь позивача 0,5% з суми заборгованості за кожний день прострочки платежу».

На думку колегії суддів, з тексту договору неможливо визначити вид відповідальності у вигляді 0,5%, в договорі відсутні узгоджені сторонами істотні умови, що забезпечують виконання зобов?язань у вигляді 0,5%. Тому апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,5%, оскільки договір в цій частині є неукладеним.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином вимоги щодо стягнення 1311,11 грн. інфляційних є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача збитки у сумі 4779,00 грн., пов'язані з розглядом справи в порядку ст. 44 ГПК України, а саме: по договору за надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладений між ПП “Кажан” та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи Науменко Т.Н.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2005р. ПП "Кажан" видало довіреність Науменко Т.Н. як юрисконсульту на представництво його інтересів в усіх судах України та інших органах влади України і т.п.

Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.

В протоколі судового засідання в графі „представник  позивача„ зазначено: Науменко Т.Н. - представник за дорученням. Тобто ні в дорученнях, ні в протоколі, які знаходяться в матеріалах справи  не зазначено, що представництво інтересів підприємства позивача здійснювалось саме адвокатом. Адвокатське свідоцтво у вищезазначеного представника позивача відсутнє.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх оплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Для участі адвоката у судових засіданнях його повноваження підтверджуються договором на надання послуг та адвокатським свідоцтвом.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, відшкодування послуг адвоката на підставі ст. 44 ГПК України можливе лише при наявності:  по-перше, представництва   інтересів   сторони   у  суді  саме   адвокатом, а  не   юрисконсультом   або представником за дорученням, по-друге, наявність угоди між адвокатом, або адвокатським об'єднанням на надання адвокатських послуг при представництві інтересів в суді та стороною по справі, по-третє, оплата послуг саме адвоката або адвокатського об'єднання згідно вищезазначеного договору про надання послуг адвоката.

Також колегія суддів вважає, що витрати позивача в сумі 4779 грн. не є збитками, заподіяними з вини відповідача. Оплата коштів за надання юридичних послуг позивачу не знаходиться у причинному зв'язку з відновленням порушеного права позивача у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті охоронних послуг. Крім цього, надання повноважень на представництво інтересів сторони у господарському процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, позивач не був позбавлений права на представництво своїх інтересів керівником підприємства, іншою особою за дорученням.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд приходить до висновку про  невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

За наведених обставин  рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2006 року по справі № 03/2763 необхідно скасувати частково.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст.ст. 101 –105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро-Черкаси»на рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2006 року по справі № 03/2763 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2006 року по справі № 03/2763 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро-Черкаси»(Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір'я, вул. Леніна, 112, код 33282749) на користь приватного підприємства «Кажан»(м. Черкаси, пров. Смілянська,128, кв. 181, код 32268126) - 2248 грн. 77 коп. пені, 1311 грн. 11 коп. інфляційних, 35 грн. 59 коп. витрат по сплаті держмита, 14 грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного   апеляційного господарського суду.

4. Стягнути з приватного підприємства «Кажан»(м. Черкаси, пров. Смілянська,128, кв. 181, код 32268126) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПриватАгро-Черкаси»(Черкаська область, Черкаський район, с.Білозір'я, вул. Леніна, 112, код 33282749) 131 грн. 89 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду Черкаської області видати накази.

6. Справу № 03/2763 повернути до господарського суду Черкаської області

Головуючий                                                                                Андрейцева  Г.М.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Швець В.О

                                                                                                         Фаловська  І.М.