Постанова

від 28.05.2014 по справі 813/1272/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 року Справа № 813/1272/14

14 год. 50 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

від позивача - Стецюк Ю.О.

від відповідача - Задорожний І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Галтранс - логістик" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Галтранс - логістик" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 15.01.2014 року №0000672240 та №0000682240.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податків підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ПП «Біко Агротрейд», ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Вказує, що під час проведення перевірки були надані всі первинні документи. Вважає, що посилання відповідача на обґрунтування своїх висновків на акти перевірок по контрагентах є неправомірними, оскільки в таких не зафіксовано жодних фактів не підтвердження отримання ним послуг від вказаних контрагентів та оскільки порушення в діяльності контрагентів не може бути належною підставою для висновків про нереальність операцій, оскільки ці порушення були вчинені не в господарській діяльності ПП «Галтранс - логістик», а кожен платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Позивач не погоджується з висновками перевірки проведеної відповідачем та вважає, що доводи в акті перевірки, які покладені в основу висновків акту перевірки є помилковими та неправомірними, вчинені без дослідження обставин господарських відносин та з помилковим застосуванням законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обґрунтовується тим, що в процесі проведення перевірки встановлено, що у контрагентів позивача ПП «Біко Агротрейд», ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» відсутні власні виробничі потужності та трудові ресурси, що виключає можливість виконання своїх зобов'язань згідно укладених договорів, документи, якими позивач обґрунтовує свою правову позицію не підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у акті перевірки та письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 13.12.2013 року №526, працівниками відповідача проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Галтранс - логістик» з питань взаємовідносин з ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року та ПП «Біко Агротрейд» за період з 01.01.010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2013 року №236/22-40/35444274 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення ПП «Галтранс - логістик» п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України, завищено податковий кредит на загальну суму 28735 грн., в т.ч. за вересень 2011 року на суму 6801 грн., за жовтень 2011 року на суму 6007 грн., за листопад 2011 року на суму 8842 грн., за грудень 2011 року на суму 1108 грн., за лютий 2012 року на суму 5977 грн., а також завищено податковий кредит за лютий 2012 року на суму 1723 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2012 року на 1723 грн.

На підставі акта перевірки ,податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення від 15.01.2014 року:

- №0000672240, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 35919 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 28735 грн., за штрафними санкціями 7184 грн.;

- 0000682240, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 року в розмірі 1723 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

08.08.2011 року між позивачем (замовник) та ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент» (юридична фірма) укладено договір №26, відповідно до якого замовник дає завдання юридичній фірмі та зобов'язується оплатити її послуги, а юридична фірма зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому зазначені юридичні послуги. Відповідно до п.1.2 договору, на підтвердження факту надання юридичною фірмою замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього договору складається акт виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов даного договору, позивач надав суду копії актів здачі - приймання робіт, податкові накладні, рахунків - фактур, виписок банку.

Як вказано у акті перевірки, відповідно до представлених актів здачі - приймання робіт встановлено, що в даних актах конкретно не вказано які саме юридичні послуги надавало ТОВ «Ейс констракшен менеджмент». До перевірки ПП «Галтранс - логістик» надало лист - пояснення від 19.12.2013 року №19-12/2013 в якому зазначено, що ПП «Галтранс - логістик» не включало до складу витрат юридичні послуги, отримані від вказаного контрагента. Перевіркою показників, відображених у рядках 10-17 декларації з податку на додану вартість за період вересень 2011 року та листопад 2011 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з отримання від ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» юридичних послуг на суму 136550 грн., в т.ч. ПДВ 22758 грн. Згідно даних систем автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів станом на 11.12.2013 року стан платника ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» припинено, але не знято з обліку. ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС акт від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Ейс констракшен менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року. Таким чином, перевіркою не підтверджено факт отримання товарів, робіт, послуг ПП «Галтранс - логістик» від ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент».

26.01.2012 року між позивачем (замовник) та Приватним підприємством «Біко Агротрейд» (юридична фірма) укладено договір №2012/25, відповідно до якого замовник дає завдання юридичній фірмі та зобов'язується оплатити її послуги, а юридична фірма зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому зазначені юридичні послуги. Відповідно до п.1.2 договору, на підтвердження факту надання юридичною фірмою замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього договору складається акт виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов даного договору, позивач надав суду копії актів здачі - приймання робіт, податкові накладні, рахунків - фактур, виписок банку.

Як вказано у акті перевірки, відповідно до представлених актів здачі - приймання робіт встановлено, що в даних актах конкретно не вказано які саме юридичні послуги надавало ПП «Біко Агротрейд». До перевірки ПП «Галтранс - логістик» надало лист - пояснення від 19.12.2013 року №19-12/2013 в якому зазначено, що ПП «Галтранс - логістик» не включало до складу витрат юридичні послуги, отримані від вказаного контрагента. Перевіркою показників, відображених у рядках 10-17 декларації з податку на додану вартість за період лютий 2012 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з отримання від ПП «Біко Агротрейд» юридичних послуг на суму 46200 грн., в т.ч. ПДВ 7700 грн. Згідно даних систем автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів станом на 11.12.2013 року стан платника ПП «Біко Агротрейд» припинено, але не знято з обліку. ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС акт від 17.05.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Біко Агротрейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року. Таким чином, перевіркою не підтверджено факт отримання товарів, робіт, послуг ПП «Галтранс - логістик» від ПП «Біко Агротрейд».

Описані операції були відображені позивачем у бухгалтерському обліку.

Відповідно до п.198.1. ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно п. 198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.200.4. ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно із статтею 9 Закону № 996-XIV первинні документи мають мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Разом з тим, надані позивачем документи не відповідають у повній мірі вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первинних бухгалтерських документів, зокрема у актах здачі - приймання робіт не вказано зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції зокрема щодо обсягу та змісту отриманих юридичних послуг, відтак не дозволяють ідентифікувати факти виконання робіт (надання послуг), тобто не підтверджують здійснення господарських операцій, їх пов'язаність із господарською діяльністю позивача.

В матеріалах справи відсутня будь - яка інформація про те, що серед видів діяльності контрагентів позивачає надання юридичних послуг, мали в штаті працівників з відповідною освітою по фаху, що надавала можливість надавати такі юридичні послуги.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

З огляду на те, що позивачем не спростовано вказаних висновків ані поясненнями, ані належними та допустимими доказами, відтак суд вважає такі висновки правомірними.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог. Позивач не надав доказів реальності здійснення операцій з контрагентами ТзОВ «Ейс констракшен менеджмент», ПП «Біко Агротрейд», не спростував висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.01.2014 року №0000672240 та №0000682240 - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України та ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з тим, що судове рішення ухвалене не на користь позивача, з нього слід стягнути решта суми судового збору з врахуванням розміру майнових вимог. Розмір майнових вимог складає 37642 грн., відтак відповідно до вимог ст.4 вказаного закону, ставка судового збору за подання даного позову становить 1827 грн. Враховуючи сплату позивачем при поданні позову судового збору в розмірі 182,70 грн.,відтак стягненню підлягає ще судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Галтранс - Логістик" (адреса: 79038, м. Львів, вул. Таджицька, 9/26, код ЄДРПОУ 35444274) на користь бюджету судовий збір у розмірі 1644,30 грн.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 02.06.2014 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна