Ухвала

від 27.04.2015 по справі 813/1272/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2015р. Справа № 876/6353/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Іщук Л.П.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційну скаргу Приватного підприємства “Галтранс-логістик”, м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. у справі №813/1272/14

за позовом Приватного підприємства “Галтранс-логістик”, м.Львів

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, м.Львів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2014р. позивач: Приватне підприємство "Галтранс-логістик" звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача: Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2014р. №0000672240 та №0000682240.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки правильність сплати податків підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ПП "БікоАгротрейд", ТзОВ "Ейсконстракшен менеджмент", є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. Позивач вказує, що під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, та вважає, що посилання відповідача на обґрунтування своїх висновків на акти перевірок по контрагентах є неправомірними, оскільки в таких не зафіксовано жодних фактів не підтвердження отримання ним послуг від вказаних контрагентів та оскільки порушення в діяльності контрагентів не може бути належною підставою для висновків про нереальність операцій, оскільки ці порушення були вчинені не в господарській діяльності ПП "Галтранс-логістик", а кожен платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Позивач не погоджується з висновками перевірки проведеної відповідачем та вважає, що доводи в акті перевірки, які покладені в основу висновків акту перевірки є помилковими та неправомірними, вчинені без дослідження обставин господарських відносин та з помилковим застосуванням законодавства.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, оскільки з первинних бухгалтерських документів, що їх надав позивач, неможливо встановити зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. Також суд звертає увагу на те, що з наданих документів неможливо ідентифікувати факти виконаних робіт чи наданих послуг, тому виконання таких операцій не підтверджується.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Приватне підприємство "Галтранс-логістик" оскаржило її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права та порушено норми права процесуального. Апелянт зазначає, що надані ним документи первинного бухгалтерського обліку не містять жодних порушень та складені з дотриманням усіх вимог законодавства. Також апелянт вказує на те, що понесені витрати на юридичні послуги призвели до позитивного економічного результату. Окрім наведеного, апелянт також вважає, що порушення податкового законодавства вчинені постачальниками послуг не повинні спричиняти настання негативних наслідків власне для позивача. Посилаючись на наведене, приватне підприємство "Галтранс-логістик" просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвали нову, якою позов задоволити повністю.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, керуючись ст.197 КАС України, вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегія суддів прийшла до наступного висновку:

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення від 13.12.2013р. №526, працівниками відповідача проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Галтранс-логістик" з питань взаємовідносин з ТзОВ "Ейсконстракшен менеджмент" за період з 01.07.2011р. по 31.03.2013р. та ПП "БікоАгротрейд" за період з 01.01.010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт перевірки від 26.12.2013р. №236/22-40/35444274 (далі – акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення ПП "Галтранс-логістик" п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України, завищено податковий кредит на загальну суму 28735,00грн., в т.ч. за вересень 2011р. на суму 6801,00грн., за жовтень 2011р. на суму 6007,00грн., за листопад 2011р. на суму 8842,00грн., за грудень 2011р. на суму 1108,00грн., за лютий 2012р. на суму 5977,00грн., а також завищено податковий кредит за лютий 2012р. на суму 1723,00грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за лютий 2012р. на 1723,00грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 15.01.2014р.:

- №0000672240, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 35919,00грн., в тому числі за основним платежем в сумі 28735,00грн., за штрафними санкціями 7184,00грн.;

- №0000682240, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012р. в розмірі 1723,00грн.

Також в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що 08.08.2011р. між позивачем (замовник) та ТзОВ "Ейсконстракшен менеджмент" (юридична фірма) укладено договір №26, відповідно до якого замовник дає завдання юридичній фірмі та зобов'язується оплатити її послуги, а юридична фірма зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому зазначені юридичні послуги. Відповідно до п.1.2 договору, на підтвердження факту надання юридичною фірмою замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього договору складається акт виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов даного договору, позивач надав суду копії актів здачі-приймання робіт, податкові накладні, рахунків-фактур, виписок банку.

Як вказано у акті перевірки, відповідно до представлених актів здачі-приймання робіт встановлено, що в даних актах конкретно не вказано, які саме юридичні послуги надавало ТзОВ "Ейсконстракшен менеджмент". До перевірки ПП "Галтранс-логістик" надало лист-пояснення від 19.12.2013р. №19-12/2013, в якому зазначено, що ПП "Галтранс-логістик" не включало до складу витрат юридичні послуги, отримані від вказаного контрагента. Перевіркою показників, відображених у рядках 10-17 декларації з податку на додану вартість за період вересень 2011р. та листопад 2011р. встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з отримання від ТзОВ "Ейсконстракшен менеджмент" юридичних послуг на суму 136550,00грн., в т.ч. ПДВ 22758,00грн.

Згідно даних систем автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів станом на 11.12.2013р., стан платника ТзОВ "Ейсконстракшен менеджмент" припинено, але не знято з обліку. ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області отримано від ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС акт від 17.05.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ "Ейсконстракшен менеджмент" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.07.2011р. по 31.03.2013р. Таким чином, перевіркою не підтверджено факт отримання товарів, робіт, послуг ПП "Галтранс-логістик" від ТзОВ "Ейсконстракшен менеджмент".

26.01.2012р. між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "БікоАгротрейд" (юридична фірма) укладено договір №2012/25, відповідно до якого замовник дає завдання юридичній фірмі та зобов'язується оплатити її послуги, а юридична фірма зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому зазначені юридичні послуги. Відповідно до п.1.2 договору, на підтвердження факту надання юридичною фірмою замовнику юридичних послуг відповідно до умов цього договору складається акт виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов даного договору, позивач надав суду копії актів здачі-приймання робіт, податкові накладні, рахунків-фактур, виписок банку.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до представлених актів здачі-приймання робіт встановлено, що в даних актах конкретно не вказано які саме юридичні послуги надавало ПП "БікоАгротрейд". До перевірки ПП "Галтранс-логістик" надало лист-пояснення від 19.12.2013р. №19-12/2013, в якому зазначено, що ПП "Галтранс-логістик" не включало до складу витрат юридичні послуги, отримані від вказаного контрагента. Перевіркою показників, відображених у рядках 10-17 декларації з податку на додану вартість за період лютий 2012р. встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з отримання від ПП "БікоАгротрейд" юридичних послуг на суму 46200,00грн., в т.ч. ПДВ 7700,00грн. Згідно даних систем автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів станом на 11.12.2013р., стан платника ПП "БікоАгротрейд" припинено, але не знято з обліку. ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області отримано від ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС акт від 17.05.2013р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "БікоАгротрейд" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2010р. по 31.03.2013р. Таким чином, перевіркою не підтверджено факт отримання товарів, робіт, послуг ПП "Галтранс-логістик" від ПП "БікоАгротрейд".

Описані операції були відображені позивачем у бухгалтерському обліку.

При встановленні податкових наслідків таких господарських операцій колегія суддів бере до уваги наступні норми законодавства:

Відповідно до вимог п.198.1. ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно із вимогами п.198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із вимогами п.198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до вимог п.198.6. ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.200.4. ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України – сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV (далі – Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно із статтею 9 Закону №996-XIV, первинні документи мають мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (далі – Положення), первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно пункту 2.2 Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Разом з тим, надані позивачем документи не відповідають у повній мірі вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які встановлені для первинних бухгалтерських документів, зокрема у актах здачі-приймання робіт не вказано зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції зокрема щодо обсягу та змісту отриманих юридичних послуг, відтак не дозволяють ідентифікувати факти виконання робіт (надання послуг), тобто не підтверджують здійснення господарських операцій, їх пов'язаність із господарською діяльністю позивача.

В матеріалах справи відсутня будь-яка інформація про те, що серед видів діяльності контрагентів позивача є надання юридичних послуг, мали в штаті працівників з відповідною освітою по фаху, що надавала можливість надавати такі юридичні послуги.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Колегія суддів оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази на які посилається апелянт не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до вимог пункту 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень вбачається, що витрати платника, які зменшують базу оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість, мають бути реально понесеними, документально підтвердженими, а документи на обґрунтування таких витрат повинні містити повну та достовірну інформацію про учасників та умови господарських операцій.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту та сформованих витрат (валових витрат) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчислені суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та зменшує оподаткований дохід на суму витрат при визначені податку на прибуток.

У податкових правовідносинах неприпустимою є ситуація, яка дозволяє недобросовісним платниками за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі у вигляді зменшення бази оподаткування за рахунок безпідставно сформованих валових витрат та податкового кредиту).

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірності первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Наведені обставини у сукупності та взаємозв'язку дозволяють колегії суддів зробити висновок про недостовірність відомостей у первинних документах (видаткових та податкових накладних), на підставі яких платником податків сформовано дані податкового обліку за спірними операціями, та як наслідок – про отримання таким платником необґрунтованої податкової вигоди шляхом завищення суми податкового кредиту та витрат.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися певним порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Адже за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів та відповідного досвіду.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Галтранс-логістик” на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. у справі №813/1272/14 за позовом Приватного підприємства “Галтранс-логістик” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р. у справі №813/1272/14, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя Л.П. Іщук

Суддя В.П. Сапіга