Постанова

від 30.05.2014 по справі 2-а/1570/5799/11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а/1570/5799/11

Категорія: 8.3.12 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

за участі секретаря - Цуцкірідзе М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про скасування рішення , -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області (далі - ДПІ) щодо скасування податкових повідомлень рішень №0000411700/0 та №0000401700/0 від 16 лютого 2011 року

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 12 грудня 2011 року прийнято постанову про часткове задоволення адміністративного позову, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000411700/0 від 16 лютого 2011 року.

Приймаючи означене рішення, Одеський окружний адміністративний суд виходив з того що при проведенні перевірки ФОП ДПІ повинна була керуватися нормами Податкового кодексу України, які встановлюють обов'язковість прийняття рішення керівником податкового органу про проведення перевірки, яке оформлюється наказом. Також, на переконання суду, висновки відповідача щодо використовування ФОП ОСОБА_1 у своїй підприємницькій діяльності праці членів сім'ї є помилковими.

ДПІ подано апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року, де суб'єкт владних повноважень, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить про скасування вказаного рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що наказ керівника ДПІ про проведення перевірки не видавався, оскільки перевірка була запланована до набрання чинності Податкового Кодексу України, у відповідності до затвердженого національного плану перевірок на перший квартал 2011 року, про що позивача було повідомлено у порядку, передбаченому Законом України «Про державну Податкову службу». Висновок про участь членів сім'ї відповідача у його господарській діяльності було зроблено зважаючи на пояснення ОСОБА_2 - матері ОСОБА_1

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24 січня 2011 року по 28 січня 2011 року відповідачем проведено документальну планову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року.

ФОП ОСОБА_1 був завчасно проінформований про проведення перевірки повідомленням від 31 грудня 2010 року №56/17, яке направлено поштою та отримано адресатом 06 січня 2011 року. За результатами перевірки складено акт №15/17-2820412093.

За наслідками перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000411700/0 за порушення абз.4 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обігу та звітності суб'єктів малого підприємництва» щодо не сплати 50% від ставки єдиного податку за участь у підприємницькій діяльності члена сім'ї підприємця;

- №0000401700/0 за порушення п.19.2, . 19 Закону України « Про податок з доходів фізичних осіб» та п.4 КМУ «про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосування податкової соціальної пільги» щодо використання податкової соціальної пільги в місяці наступному після звільнення найманого працівника.

Відповідно до абз.4 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обігу та звітності суб'єктів малого підприємництва» у разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

В ході проведення перевірки ДПІ було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 у своїй господарській діяльності, починаючи з 01 жовтня 2007 року, без включення до податкової звітності, використовував послуги фізичної особи ОСОБА_2, яка є членом сім'ї (матір).

Також, ДПІ було встановлено, що 17 січня 2011 року, нотаріусом Одеського міського нотаріального округу була посвідчена довіреність ОСОБА_1, якою він уповноважив свою матір ОСОБА_2 бути його представником.

Суд апеляційної інстанції ознайомився з поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 106) та з зауваженнями до акту перевірки (а.с. 151). З означених документів вбачається, що мати позивача починаючи з 01 жовтня 2007 року до початку 2011 року допомагала сину - приватному підприємцю ОСОБА_1 в здійсненні господарської діяльності, а саме, представляє його інтереси в державних органах, готує та веде податкову звітність, тощо. Крім цього, суд апеляційної інстанції дослідив залучені до матеріалів справи документи, що підтверджують вказане вище: запис ОСОБА_2 про ознайомлення з актом перевірки господарської діяльності її сина, де вона вказала про незгоду з висновками перевіряючих, і висловила бажання надати свої заперечення (а.с. 151); список документів ФОП ОСОБА_1 підготованих і наданих ОСОБА_2 для проведення планової документальної перевірки та отриманих після перевірки цією особою (а.с. 160)

Зазначене повністю спростовує висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів участі ОСОБА_3 у господарській діяльності ФОП ОСОБА_2

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками апеляційної скарги про те, що ФОП ОСОБА_1 використовує у своїй господарській діяльності послуги члена сім'ї, фізичної особи ОСОБА_2, без надання заяв про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, що є порушенням абз.4 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обігу та звітності суб'єктів малого підприємництва».

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_2 з 21 липня 1975 року до часу розгляду справи у суді першої інстанції (грудень 2011 року) працювала на посаді бухгалтера ЦБ Відділу освіти Ренійської районної державної адміністрації, тобто обіймала статус державного службовця.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що сам по собі факт не видання керівником ДПІ наказу про проведення перевірки не спростовує встановлених податковим органом, і судом, обставин порушення абз.4 п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обігу та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Перевірка ФОП ОСОБА_1 проводилася за планом-графіком проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання який затверджено начальником податкового органу. Направлення про проведення планової невиїзної перевірки було заздалегідь вручено позивачу. Про початок проведення перевірки 24 січня 2011 року підприємець був повідомлений 31 грудня 2010 року, відповідно до абз. 4 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що діяв до 31 грудня 2010 року.

Отже, ДПІ не порушувало прав, свобод та законних інтереси позивача, так як підготовча частина проведеної в період з 24 січня 2011 року по 28 січня 2011 року документальної, планової, невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2010 року проводилася згідно до діючого на той час податкового законодавства.

Приписами п.4 ч.1 ст.202 КАС України передбачено: «Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання…».

Зважаючи на те, що при прийнятті постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року допущено порушення норм матеріального права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати це рішення та ухвалити нову постанову суду про відмову у задоволенні адміністративного позову ФОП ОСОБА_1

Вимоги ДПІ викладені в апеляційній скарзі про «прийняття постанови, якою залишити податкове повідомлення-рішення №0000411700/0 від 16 лютого 2011 року в силі», не підлягають задоволенню оскільки адміністративне законодавство не передбачає можливості відповідача звертатися до суду з зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року скасувати та прийняти нову постанову суду.

У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000411700/0 та №0000401700/0 від 16 лютого 2011 року - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач:

Судді: