Постанова

від 29.05.2014 по справі 916/1945/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р.Справа № 916/1945/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Савицького Я.Ф., Колоколова С.І.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження № 352 від 01.04.2014 р.)

при секретарі судового засідання Будному В.О.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 29.05.2014 р.:

від позивача за первісним позовом: Демченко В.М., за довіреністю,

від відповідача з первісним позовом: Ігнатьєв Ю.О., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Довбуш Трейд Сервіс»

на рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2014 року

по справі № 916/1945/13

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІКОН»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Довбуш Трейд Сервіс»

про стягнення 165 141,29 грн.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Довбуш Трейд Сервіс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСІКОН»

про стягнення 262 803,00 грн.

У судовому засіданні 29.05.2014 р. згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСІКОН» (далі - позивач, ТОВ «ЕКСІКОН») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Довбуш Трейд Сервіс» (далі - відповідач, ТОВ «Довбуш Трейд Сервіс») про стягнення 165 141,29 грн., з яких 107 820,29 грн. - основний борг, 19 107,00 грн. - пеня, 38 214,00 грн. - 30 % річних, посилаючись на порушення останнім умов укладеного між сторонами дистриб'юторського договору № 19 від 18.05.2012 р., а саме несплату в повному обсязі вартості поставленого позивачем товару, що стало підставою для нарахування пені та 30 % річних.

У правове обґрунтування позову ТОВ «ЕКСІКОН» послалось на приписи ст. ст. 530, 610-625 ЦК України, 193, 229, 230 ГК України та на умови вказаного дистриб'юторського договору.

У подальшому позивач двічі надавав господарському суду першої інстанції уточнення до позову (вх. № 26356/13 від 03.09.2013 р. та вх. № 28441/13 від 23.09.2013 р.), в яких з посиланням на часткове погашення заборгованості ТОВ «Довбуш Трейд Сервіс» просив суд стягнути з останнього 39 303,31 грн. основного боргу, пеню в сумі 47 337,24 грн. та 30 % річних - 100 150,28 грн.

24.09.2013 р. (вх. № 4001/3) до місцевого господарського суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, в якій ТОВ «Довбуш Трейд Сервіс» просило стягнути з ТОВ «ЕКСІКОН» 262 803,04 грн., посилаючись на те, що позивач за первісним позовом всупереч наданих гарантій не компенсував витрати ТОВ «Довбуш Трейд Сервіс» на проведення акцій з підвищення об'ємів продажу продукції в магазинах мережі «Таврія».

Ухвалою від 25.09.2013 р. господарським судом Одеської області вказану зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.02.2014 р. у справі № 916/1945/13 (головуючий суддя Меденцев П.А., судді Гут С.Ф., Оборотова О.Ю.) первісний позов ТОВ "ЕКСІКОН" до ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" задоволено частково: стягнуто з ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" на користь ТОВ "ЕКСІКОН" 39 303,31 грн. - основного боргу, пеню - 23 668,62 грн., 30 % річних - 100 150,28 грн. та 3 262,49 грн. судового збору. В решті первісних позовних вимог - відмовлено. У задоволенні зустрічного позовну ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" до ТОВ "ЕКСІКОН" відмовлено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано обґрунтованістю позовних вимог ТОВ "ЕКСІКОН" щодо стягнення основного боргу у розмірі 39 303,31 грн. за дистриб'юторським договором, а також щодо стягнення з ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" 30 % річних у розмірі 100 150,28 грн. Разом з тим, судом вдвічі зменшений розмір пені - 23 668,62 грн., у зв'язку з невідповідністю вимог позивача нормам чинного законодавства. У задоволенні зустрічного позову судом відмовлено з огляду на безпідставність та необґрунтованість відповідних позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" звернулось з апеляційною скаргою, яку повернуто ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Виправивши зазначені у вищевказаній ухвалі недоліки, ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" повторно звернулось до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "ЕКСІКОН" відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов - задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" наводить, зокрема, наступні доводи:

- через не інформованість про судове засідання 07.02.2014 р. ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" було позбавлено права на судовий захист;

- судом не прийнято до уваги розірвання ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" дистриб'юторського договору 14.05.2013 р., а також порушення ТОВ "ЕКСІКОН" умов п. 5.4 цього договору - частину товару на суму 39303,31 грн. продавець не забрав зі складу дистриб'ютора;

- місцевим господарським судом не було враховано невідповідність нарахування неустойки у вигляді пені нормам глави 42 ЦК України, з огляду на розірвання договору;

- судом залишено поза увагою, що всупереч умовам договору та гарантійних листів ТОВ "ЕКСІКОН" не компенсувало дистриб'ютору витрати на проведення акцій з підвищення об'ємів продажу продукції в магазинах мережі «Таврія», у зв'язку з чим у вказаного товариства виникла заборгованість перед скаржником у сумі 262803,04 грн.

Разом з тим, ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" звернулось до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 р.

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 10.04.2014 р. скаржником надано (вх. № 101/14 від 24.04.2014 р.) оригінали листів від 30.04.2013 р. № 37 та від 08.05.2013 р. № 38 з доказами їх надсилання на адресу ТОВ "ЕКСІКОН"; оригінали гарантійних листів ТОВ "ЕКСІКОН", 18.09.2012 р., 03.12.2012 р., а також копію гарантійного листа від 18.08.2012 р.

У судовому засіданні 29.05.2014 р. представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача - просив оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено в процесі перегляду справи апеляційним господарським судом, що 18.05.2012 р. між ТОВ "ЕКСІКОН" (продавець) та ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" (дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір № 19, відповідно до якого продавець на умовах, передбачених даним договором, поставляє продукцію дистриб'ютору в асортименті, кількості і за цінами, вказаними у накладних, які свідчать про прийом-передачу продукції і є його невід'ємною частиною, а дистриб'ютор здійснює продаж продукції та оплату отриманої продукції на умовах, визначених у даному договорі (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що продавець поставляє продукцію дистриб'ютору згідно замовлення та відповідно до умов даного договору по цінам, зазначеним у комерційній пропозиції з урахуванням цін, що діють на території.

У пункті 4.2. договору передбачено обов'язок дистриб'ютора сплатити за поставлену продукцію в строки згідно умов даного договору.

Згідно п. 5.1 договору продавець зобов'язується продавати, а дистриб'ютор зобов'язується купувати продукцію за цінами, зазначеними в комерційній пропозиції на кожний наступній місяць, яка є невід'ємною частиною даного договору.

За приписами п. 5.2 договору ціна продукції встановлюється у національній валюті України з урахуванням податку на додану вартість та зазначається у накладній на кожну поставку. Розрахунки за даним договором здійснюються у безготівковій формі в гривнях, відстрочка платежу згідно додатку № 2, який є невід'ємною складовою частиною даного договору. Загальна сума договору - загальна сума, вказана у накладних на продукцію, що постачається по договору.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у випадку прострочення платежу більш ніж на два банківських дні, починаючи з третього дня, нараховується пеня в розмірі 0,2 % в день від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого боргу. Нарахування штрафних санкцій припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За умовами п. 5.4 договору у випадку припинення сумісної діяльності, незалежно від причин, покупець має право повернути, а постачальник зобов'язаний прийняти поставлений товар, в цьому випадку постачальник зобов'язаний повернути оплату за повернений товар на протязі трьох банківських днів.

Покупець за несвоєчасну оплату товару зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми (п. 5.8 договору).

У відповідності до п. 11.5 договору сторони мають право розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши про це за 14 календарних днів до моменту розірвання договору. При розірванні договору як зазначено у цьому пункті сторони не звільняється від повного виконання своїх зобов'язань по даному договору.

Додатком № 1 до договору є специфікація на товар із визначенням найменування та вартості товару.

У додатку № 2 до договору сторони погодили відстрочку платежу по певних видах товару - 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки продукції.

Додатками №№ 3-4 до договору передбачено відповідно умови взаємодії регіонального менеджера з менеджером дистриб'ютора та список звітів, які надаються дистриб'ютором.

У зв'язку з тим, що ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" не сплатило в повному обсязі вартість поставленого ТОВ "ЕКСІКОН" товару, відповідно до дистриб'юторського договору № 19 від 18.05.2012 р., останнє звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу (з урахуванням уточнень) - 39 303,31 грн., а також нарахованих сум пені та 30 % річних - 47 337,24 грн. та 100 150,28 грн. відповідно.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Оскільки за своєю суттю вказаний дистриб'юторський договір є договором поставки, то до спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини за договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, зокрема, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.

Положеннями ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до видаткових накладних ТОВ "ЕКСІКОН" поставило ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" продукцію на загальну суму 11 275 569,90 грн., яке частково сплатило при цьому суму поставленого товару - 9 305 104,95 грн. та повернуло товар на суму 1 931 161,64 грн. Таким чином, заборгованість дистриб'ютора перед продавцем склала 39 303,31 грн., у зв'язку з чим ТОВ "ЕКСІКОН" здійснено розрахунок пені - 47 337,24 грн., а також 30 % річних - 100 150,28 грн.

Розглянувши спір по суті, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність та підтвердженість матеріалами справи позовних вимог щодо стягнення з ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" основного боргу в сумі 39 303,31 грн., оскільки останнім не виконано зобов'язання щодо оплати в повному обсязі поставленої ТОВ "ЕКСІКОН" продукції у встановлений договором строк, тому позовні вимоги в цій частині задоволено на законних підставах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи наведене положення чинного законодавства, судом вдвічі зменшено суму пені, розраховану ТОВ "ЕКСІКОН", та стягнуто 23 668,62 грн. через невідповідність даної вимоги позивача нормам чинного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Оскільки п. 5.8 договору встановлено обов'язок покупця за несвоєчасну оплату товару сплатити постачальнику тридцять процентів річних від простроченої суми, то судом правильно задоволено вимогу ТОВ "ЕКСІКОН" щодо стягнення з ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" 30 % річних у розмірі 100 150,28 грн.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, за дистриб'юторським договором № 19 від 18.05.2012 р. не передбачено надання ТОВ "ЕКСІКОН" маркетингових послуг, бонусів, або інших виплат ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС".

Уповноваженими особами, що мають право від імені ТОВ "ЕКСІКОН" підписувати будь-які документи, є директор Карташева С.В. та комерційний директор Словачевський О.О. (за довіреністю), а отже, документи, в т. ч. листи, підписані іншими особами, - юридичної сили не мають.

Гарантійні листи від 18.08.2012 р., 18.09.2012 р., 03.12.2012 р., 18.12.2012 р., надані відповідачем за первісним позовом, і які, на його думку, свідчать про гарантування компенсації витрат на проведення вищезгаданих акцій, підписано, як вказано в листах, ОСОБА_5, тобто особою, яка не має повноважень на її підписання. Крім того, листи не оформлені належним чином.

Договорів про надання маркетингових або інших послуг, ТОВ "ЕКСІКОН" з ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" не укладало. Доказів укладення або виконання таких договорів - акти наданих послуг, маркетингових або інших звітів тощо, відповідач за первісним позовом суду не надав. Трьохсторонніх договорів сторони з ТОВ „Таврія Плюс", ПП „Таврія В", ПП „Таврія І" не укладали.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС".

Врахувавши вищевикладене, господарський суд Одеської області дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а у задоволенні зустрічного позову слід відмовити в повному обсязі.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду.

Що стосується посилань скаржника на позбавлення права на судовий захист через не інформованість про судове засідання 07.02.2014 р., судова колегія не приймає їх до уваги як необґрунтовані, так як у судовому засіданні 03.02.2014 р. був присутній представник скаржника, а отже, він був повідомлений про відкладення розгляду справи на 07.02.2014 р.

Доводи скаржника про порушення ТОВ "ЕКСІКОН" умов п. 5.4 цього договору - частину товару на суму 39303,31 грн. продавець не забрав зі складу дистриб'ютора - відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки положенням вказаного пункту договору передбачено саме обов'язок постачальника прийняти поставлений товар у випадку повернення його покупцем у разі припинення сумісної діяльності, а не обов'язок забрати такий товар.

Твердження скаржника про розірвання ним дистриб'юторського договору 14.05.2013 р. судова колегія вважає необґрунтованими, так як ТОВ "ДОВБУШ ТРЕЙД СЕРВІС" не надано ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів виконання умов п. 11.5 договору щодо наявності у сторін права розірвати договір в односторонньому порядку, попередивши про це за 14 календарних днів до моменту розірвання договору. Надані скаржником на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 10.04.2014 р. оригінали листів від 30.04.2013 р. № 37 та від 08.05.2013 р. № 38 з доказами їх надсилання на адресу ТОВ "ЕКСІКОН" не приймаються судовою колегією, оскільки, по-перше, скаржник не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, хоча місцевим господарським судом неодноразово витребовувались ці докази; по-друге, в листі від 30.04.2013 р. № 37 дистриб'ютором зазначено про розірвання договору з 01.05.2013 р., хоча наведеним вище пунктом договору обумовлено попередження за 14 календарних днів до моменту розірвання договору; по-третє, копії накладних та рахунків, наданих в якості доказів направлення вищезазначених листів, не можуть розцінюватись в якості допустимих доказів, оскільки, зокрема, з копій накладних не вбачається дата їх оформлення.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.02.2014 року по справі № 916/1945/13 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст складено та підписано 30.05.2014 р.

Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева

Суддя: Я.Ф. Савицький

Суддя: С.І. Колоколов