cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 травня 2014 року № 826/5056/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадження адміністративну справу за позовом Консорціуму «ЄДАПС» доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 березня 2014 року № 0018301501, № 0018311501, № 0018321501, -
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
15 квітня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Консорціум «ЄДАПС» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у місті Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 березня 2014 року № 0018301501, № 0018311501, № 0018321501.
На думку позивача, формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість, а також суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню в податкових деклараціях за серпень-листопад 2013 року є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
В обґрунтування своїх вимог, позивач зауважує, що протягом серпня - листопада 2013 р. Консорціум «ЄДАПС» отримував та надав різного виду послуги/роботи на умовах укладених договорів, факт виконання договорів підтверджується актами приймання-передачі, що підписані та скріплені печатками в двохсторонньому порядку уповноваженими особами, оплату вказаних вище послуг проведено в повному обсязі, що підтверджується виписками із банківського рахунку.
Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку як платники податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача він діяв у чіткій відповідності до приписів норм податкового законодавства, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки, в повній мірі відображають факт порушення позивачем норм податкового законодавства.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з неявкою в судове засідання 30 квітня 2014 року представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Консорціум «ЄДАПС» (код ЄДРПОУ 32912741) зареєстрований Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 14 квітня 2004 року, запис в ЄДР № 10651200000001014. Місцезнаходження Консорціуму «ЄДАПС»: 02088, м. Київ, вул. Леніна, буд. 64.
Консорціум «ЄДАПС» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21 квітня 2004 року за № 6204 та перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві.
Згідно зі свідоцтвом від 28 травня 2004 року № 38825403 позивач станом на момент проведення перевірки мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 329127426519).
До видів діяльності Консорціуму «ЄДАПС» за КВЕД відносяться: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів) (основний); 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.
ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Консорціуму «ЄДАПС» (код ЄДРПОУ 32912741) з питання законності декларування в податковій декларації з ПДВ суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (рядок 23.2 декларації) за серпень 2013 року, за вересень 2013 року, за жовтень 2013 року, за листопад 2013 року та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2014 року № 1741/26-51-15-01-11/32912741.
Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:
- пункту 85.2 статті 85, пункту 44.6 статті 44, пункту 44.3 статті 44, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання (р. 9 декларації) на суму ПДВ 10837813,00 грн. та податковий кредит (р. 17 декларації) на загальну суму ПДВ 10215214,00 грн., що призвело до завищення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р. 18 декларації) на суму 622599,00 грн. в податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2013 року;
- абзацу «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 85.2 статті 85, пункту 44.6 статті 44, пункту 44.3 статті 44, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2013 року на суму 4300970,00 грн.;
- абзацу «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 85.2 статті 85, пункту 44.6 статті 44, пункту 44.3 статті 44, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року на суму 5586730,00 грн.;
- абзацу «а» пункту 200.4, абзацу «а» пункту 200.14 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, підпункту 4.6.5, підпункту 4.6.6 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, в результаті чого завищено значення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2013 року на суму 282257,00 грн. (р. 24), чим занижено значення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму 282257,00 грн. (р. 23.2);
- абзацу «а» пункту 200.4, абзацу «а» пункту 200.14 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, підпункту 4.6.5, підпункту 4.6.6 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, в результаті чого завищено значення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за листопад 2013 року на суму 1121946,00 грн. (р. 24), чим занижено значення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2013 року на суму 1121946,00 грн. (р. 23.2).
07 березня 2014 року позивачем подано до податкового органу письмові заперечення № 107/5 (вх. ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07 березня 2014 року № 4064/10) на акт перевірки від 25 лютого 2014 року № 1741/26-51-15-01-11/32912741, за результатами розгляду яких відповідачем висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.
На підставі акту перевірки від 25 лютого 2014 року № 1741/26-51-15-01-11/32912741 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20 березня 2014 року винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0018301501, яким згідно із пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог абзацу «а» пункту 200.4 статті 200, пункту 85.2 статті 85, пункту 44.6 статті 44, пункту 44.3 статті 44, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України Консорціуму «ЄДАПС» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 9 887 700, 00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 2 471 925, 69 грн.;
- № 0018321501, яким згідно із пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог абзацу «а» пункту 200.4, абзацу «а» пункту 200.14 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, підпункту 4.6.5, підпункту 4.6.6 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, Консорціуму «ЄДАПС» збільшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1 121 946, 00 грн.;
- № 0018311501, яким згідно із пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог абзацу «а» пункту 200.4, абзацу «а» пункту 200.14 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, підпункту 4.6.5, підпункту 4.6.6 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, Консорціуму «ЄДАПС» зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1 404 203, 00 грн.
Незгода з вказаними рішеннями обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами Консорціуму «ЄДАПС», виходячи з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).
Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
В силу пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно із пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Відповідно підпункту 4.6.5 пункту 4.6 вказаного Порядку платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Податкового кодексу України мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3).
Значення рядка 3 (Д3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.
При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації 0110), подають до декларації 0110 (Д4).
У податкових деклараціях 0121-0123/0130/0140 рядки 23, 23.1, 23.2 не заповнюються.
Згідно із підпунктом 4.6.6 пункту 4.6 Порядку залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Згідно із пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Таким чином, аналіз вказаних вище норм чинного законодавства свідчать про те, що єдиним способом визнання платником податку напрямку бюджетного відшкодування є внесення у відповідний рядок податкової декларації та заяві про відшкодування обраного напрямку такого повернення, яке гарантовано державою на отримання платником бюджетного відшкодування.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 18 вересня 2013 року, 19 жовтня 2013 року, 18 листопада 2013 року, 20 грудня 2013 року було подано до ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві звітні податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень та листопад 2013 року, якими самостійно визначено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (р. 23.2) у розмірі, відповідно, 4 300 970, 00 грн., 5 779 040, 00 грн., 1 987 479, 00 грн. та 1 952 910, 00 грн.
Відповідачем під час перевірки вказаних вище декларацій встановлено, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ) за травень 2013 року, червень 2013 року, серпень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року є:
- реалізація виробленої продукції організаціям (установам), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, так як відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку;
- здійснення позивачем експортних операцій по реалізації друкованої продукції у вигляді бланків паспортів на ювелірні вироби, системи «М-302» для лазерної та електронної персоналізації карток, системи для гравіювання паспортів, при допомозі лазерного променя, що оподатковується за нульовою ставкою к відповідності до вимог п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України.
Водночас, за результатами перевірки встановлено, що позивачем за вказані вище періоди завищено податкові зобов'язання та податковий кредит, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за вересень 2013 року, серпень 2013 року та жовтень 2013 року та в свою чергу до заниження значення бюджетного відшкодування.
Підставою для складання вказаних вище висновків стало ненадання позивачем податковому органу банківських виписок за травень, червень та вересень 2013 року.
Водночас, суд звертає увагу, що позивачем в обґрунтування своєї позиції та підтвердження правомірності декларування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень-листопад 2013 року надано суду:
- договір від 08 квітня 2013 року № 68, укладений між позивачем (замовник) та ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Голографія» (виконавець), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовляти та поставляти рефлективне ахроматичне покриття під умовною назвою «UA» (далі - продукція), а замовник - приймати та оплачувати продукцію на умовах цього Договору;
- платіжні доручення від 18 травня 2013 року № 3171 на суму 3067512,04 грн. (ПДВ 511252,01 грн.), від 22 травня 2013 року № 3211 на суму 9466926,07 грн. (ПДВ 1577821,01 грн.), від 18 травня 2013 року № 3172 на суму 13099022,45 грн. (ПДВ 2183170,41 грн.), від 22 травня 2013 року № 3220 на суму 203207,43 грн. (ПДВ 33867,91 грн.), від 23 травня 2013 року № 3225 на суму 12764790,25 грн. (ПДВ 2127465,04 грн.), від 27 травня 2013 року № 3258 на суму 8889158,11 грн. (ПДВ 1481526,35 грн.), від 03 червня 2013 року № 3290 на суму 30456616,52 грн. (ПДВ 5076102,75 грн.), від 05 липня 2013 року № 3426 на суму 14367155,42 грн. (ПДВ 2394525,90 грн.), від 08 липня 2013 року № 3441 на суму 42435519,69 грн. (ПДВ 7072586,61 грн.), від 03 червня 2013 року № 3290 на суму 30456616,52 грн. (ПДВ 5076102,75 грн.), від 05 липня 2013 року № 3426 на суму 14367155,42 грн. (ПДВ 2394525,90 грн.), від 15 липня 2013 року № 3488 на суму 6496945,46 грн. (ПДВ 1082824,24 грн.), від 17 липня 2013 року № 3507 на суму 4030506,74 грн. (ПДВ 671751,12 грн.), від 18 липня 2013 року № 3514 на суму 2916136,36 грн. (ПДВ 486022,73 грн.), від 01 серпня 2013 року № 3656 на суму 31212,84 грн. (ПДВ 5202,14 грн.), від 01 серпня 2013 року № 3618 на суму 30000,00 грн. (ПДВ 5000,00 грн.), від 01 серпня 2013 року № 3610 на суму 33214,76 грн. (5535,79 грн.), від 01 серпня 2013 року № 3624 на суму 46000,00 грн. (7666,67 грн.), від 01 серпня 2013 року № 3637 на суму 47296,04 (ПДВ 7882,67 грн.), від 01 серпня 2013 року № 3599 на суму 58074,46 грн. (ПДВ 9679,08 грн.), від 01 серпня 2013 року № 3597 на суму 80734,91 грн. (ПДВ 13455,82 грн.), від 01 серпня 2013 року № 3650 на суму 86989,68 грн. (ПДВ 14498,28 грн.), від 02 серпня 2013 року № 3683 на суму 66565,54 грн. (ПДВ 11094,26 грн.), від 05 серпня 2013 року № 3688 на суму 6438,00 грн. (ПДВ 1073,00 грн.), від 05 серпня 2013 року № 3689 на суму 76303,06 грн. (ПДВ 12717,18 грн.), від 06 серпня 2013 року № 3694 на суму 39166,80 грн. (ПДВ 6527,80 грн.), від 12 серпня 2013 року № 3720 на суму 19312,92 грн. (ПДВ 3218,82 грн.), від 12 серпня 2013 року № 3721 на суму 104696,46 грн. (ПДВ 17449,41 грн.), від 12 серпня 2013 року № 3719 на суму 18360,00 грн. (ПДВ 3060,00 грн.), від 13 серпня 2013 року № 3722 на суму 1085310,26 грн. (ПДВ 180885,04 грн.), від 19 серпня 2013 року № 3729 на суму 144772,71 грн. (ПДВ 24128,78 грн.), від 23 серпня 2013 року № 3772 на суму 5162,27 грн. (ПДВ 860,38 грн.), від 27 серпня 2013 року № 3780 на суму 3140,03 грн. (ПДВ 523,34 грн.), від 10 вересня 2013 року № 3819 на суму 2730984,85 грн. (ПДВ 455164,14 грн.), від 13 вересня 2013 року № 3832 на суму 9842000,00 грн. (ПДВ 1640333,33 грн.), від 16 вересня 2013 року № 3845 на суму 8503737,88 грн. (ПДВ 1417289,65 грн.), від 20 вересня 2013 року № 3849 на суму 4665818,18 грн. (ПДВ 777636,36 грн.), від 23 вересня 2013 року № 3881 на суму 14640000,00 грн. (ПДВ 2440000,00 грн.), від 24 вересня 2013 року № 3893 на суму 12387195,46 грн. (ПДВ 2064532,58 грн.), від 02 жовтня 2013 року № 3971 на суму 57330,00 грн. (ПДВ 9555,00 грн.), від 02 жовтня 2013 року № 3963 на суму 24480,00 грн. (ПДВ 4080,00 грн.), від 02 жовтня 2013 року № 3967 на суму 25902,29 грн. (ПДВ 4317,05 грн.), від 02 жовтня 2013 року № 3965 на суму 5203,20 грн. (ПДВ 867,20 грн.), від 04 жовтня 2013 року № 3982 на суму 6437,64 грн. (ПДВ 1072,94 грн.), від 04 жовтня 2013 року № 3984 на суму 35676,00 грн. (ПДВ 5946,00 грн.), від 08 жовтня 2013 року № 4005 на суму 3820,80 грн. (ПДВ 636,80 грн.), від 08 жовтня 2013 року № 3994 на суму 33441,50 грн. (ПДВ 5573,58 грн.), від 10 жовтня 2013 року № 4008 на суму 6090,00 грн. (ПДВ 1015,00 грн.), від 10 жовтня 2013 року № 4011 на суму 3744,00 грн. (ПДВ 624,00 грн.), від 10 жовтня 2013 року № 4016 на суму 1548,90 грн. (ПДВ 21,60 грн.), від 10 жовтня 2013 року № 4009 на суму 3044,45 грн. (ПДВ 507,41 грн.), від 11 жовтня 2013 року № 4026 на суму 6540,00 грн. (ПДВ 1090,00 грн.), від 11 жовтня 2013 року № 4028 на суму 8160,00 грн. (ПДВ 1360,00 грн.), від 11 жовтня 2013 року № 4027 на суму 12875,28 грн. (ПДВ 2145,88 грн.), від 14 жовтня 2013 року № 4041 на суму 8160,00 грн. (ПДВ 1360,00 грн.), від 14 жовтня 2013 року № 4039 на суму 6540,00 грн. (ПДВ 1090,00 грн.), від 18 жовтня 2013 року № 4060 на суму 1500,00 грн. (ПДВ 250,00 грн.), від 23 жовтня 2013 року № 4072 на суму 154,40 грн. (ПДВ 25,73 грн.), від 23 жовтня 2013 року № 4071 на суму 3705,60 грн. (ПДВ 617,60 грн.), від 30 жовтня 2013 року № 4087 на суму 8400000,00 грн. (ПДВ 1400000,00 грн.), від 30 жовтня 2013 року № 4090 на суму 15569,04 грн. (ПДВ 2594,84 грн.), від 31 жовтня 2013 року № 4095 на суму 5000000,00 грн. (ПДВ 833333,33 грн.), від 14 листопада 2013 року № 4248 на суму 3455000,00 грн. (ПДВ 575833,33 грн.), від 01 листопада 2013 року № 4109 на суму 511243,48 грн. (ПДВ 85207,25 грн.), від 01 листопада 2013 року № 4108 на суму 15422885,53 грн. (ПДВ 2570480,92 грн.), від 20 листопада 2013 року № 4294 на суму 4779872,34 грн. (ПДВ 796645,39 грн.), від 27 листопада 2013 року № 4337 на суму 5782178,03 грн. (ПДВ 963696,34 грн.), від 28 листопада 2013 року № 4340 на суму 1478,40 грн. (ПДВ 246,40 грн.), від 29 листопада 2013 року № 4360 на суму 5448727,28 грн. (ПДВ 908121,21 грн.), від 01 листопада 2013 року № 4122 на суму 8500000,00 грн. (ПДВ 1416666,67 грн.), від 06 листопада 2013 року № 4157 на суму 1205000,00 грн. (ПДВ 200833,33 грн.), від 07 листопада 2013 року № 4173 на суму 2189212,12 грн. (ПДВ 364868,69 грн.), від 08 листопада 2013 року № 4185 на суму 2075000,00 грн. (ПДВ 345833,33 грн.), від 11 листопада 2013 року № 4196 на суму 860017,73 (ПДВ 143336,29 грн.), від 12 листопада 2013 року № 4211 на суму 1000236,37 грн. (ПДВ 16676,06 грн.), від 13 листопада 2013 року № 4230 на суму 835000,00 грн. (ПДВ 139166,67 грн.), від 15 листопада 2013 року № 4251 на суму 3956000,00 грн. (ПДВ 659333,33 грн.), від 18 листопада 2013 року № 4259 на суму 5099000,00 грн. (ПДВ 849833,33 грн.), від 19 листопада 2013 року № 4278 на суму 4900000,00 грн. (ПДВ 816666,67 грн.), від 21 листопада 2013 року № 4300 на суму 4028284,11 грн. (ПДВ 671380,69 грн.), від 22 листопада 2013 року № 4307 на суму 3424131,15 грн. (ПДВ 570688,53 грн.), від 25 листопада 2013 року № 4318 на суму 5092715,90 грн. (ПДВ 848785,98 грн.), від 28 листопада 2013 року № 4343 на суму 5448727,28 грн. (ПДВ 908121,21 грн.);
- податкові накладні від 14 травня 2013 року № 17 на суму 5087775,00 грн. (ПДВ 847962,50 грн.), від 17 травня 2013 року № 36 на суму 2081362,50 грн. (ПДВ 346893,75 грн.), від 18 травня 2013 року № 45 на суму 20813625,00 грн. (ПДВ 3468937,50 грн.), від 24 травня 2013 року № 85 на суму 27057712,50 грн. (ПДВ 4509618,75 грн.), від 29 травня 2013 року № 129 на суму 5365290,00 грн. (ПДВ 894215,00 грн.), від 07 червня 2013 року № 51 на суму 15448335,00 грн. (ПДВ 2574722,50 грн.), від 17 червня 2013 року № 91 на суму 6873750,00 грн. (ПДВ 1145625,00 грн.), від 20 червня 2013 року № 125 на суму 13289250,00 грн. (ПДВ 2214875,00 грн.), від 01 серпня 2013 № 2 на суму 9165000,00 грн. (ПДВ 1527500,00 грн.), від 06 серпня 2013 № 16 на суму 10998000,00 грн. (ПДВ 1833000,00 грн.), від 08 серпня 2013 № 33 на суму 7790250,00 грн. (ПДВ 1298375,00 грн.), від 16 серпня 2013 № 210 на суму 8248500,00 грн. (ПДВ 1374750,00 грн.), від 22 серпня 2013 № 277 на суму 6873750,00 грн. (ПДВ 1145625,00 грн.), від 23 серпня 2013 № 297 на суму 3666000,00 грн. (ПДВ 611000,00 грн.), від 28 серпня 2013 № 311 на суму 916500,00 грн. (ПДВ 152750,00 грн.), від 29 серпня 2013 № 360 на суму 10539750,00 грн. (ПДВ 1756625,00 грн.), від 22 серпня 2013 № 391 на суму 733200,00 грн. (ПДВ 122200,00 грн.), від 01 жовтня 2013 року № 8 на суму 1805604,46 грн. (ПДВ 300934,00 грн.), від 03 жовтня 2013 року № 16 на суму 13090629,00 грн. (ПДВ 2181771,50 грн.), від 10 жовтня 2013 року № 60 на суму 6771015,00 грн. (ПДВ 1128502,50 грн.), від 17 жовтня 2013 року № 91 на суму 5191111,50 грн. (ПДВ 865185,25 грн.), від 22 жовтня 2013 року № 105 на суму 7448116,50 грн. (ПДВ 1241352,75 грн.);
- розрахунок коригування від 22 серпня 2013 № 371 на суму 733200,00 грн. (ПДВ 122200,00 грн.).
При цьому, щодо посилання відповідача на ненадання позивачем банківських виписок за травень, червень та вересень 2013 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні норми містяться також в Регламенті опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 19.06.2012 № 522. зокрема п. 7.1 вказаного Регламенту зазначено, що відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Кодексу органи державної податкової служби можуть проводити:
- документальні позапланові виїзні (невиїзні) перевірки правомірності нарахування від'ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. (у порядку та терміни, визначені главою 8 Податкового кодексу);
- документальні позапланові виїзні перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на підставі пункту 200.11 статті 200 Кодексу та за наявності достатніх підстав, визначених постановою № 1238, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
З наданого під час розгляду вказаної справи відповідачем наказу від 30 січня 2014 року № 133-4 «Про проведення позапланової виїзної перевірки» вбачається, що підставами перевірки є пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а предметом правомірність декларування сум бюджетного відшкодування, а тому в силу вказаних вище норм ПК України, для проведення зазначеної перевірки має застосовуватись строк, встановлений п. 200.11 ст. 200 ПК України.
Водночас, з зазначених вище декларацій позивача з податку на додану вартість за вересень 2013 року, серпень 2013 року та жовтень 2013 року вбачається наступне:
- декларація з ПДВ за серпень 2013 року (вх. № 9058168486) подана до податкового органу 18 вересня 2013 року. Строк проведення камеральної перевірки сплив 20 жовтня 2013 року. Строк проведення позапланової виїзної перевірки сплив 19 листопада 2013 року;
- декларація з ПДВ за вересень 2013 року (вх. № 9066394880) подана до податкового органу 19 жовтня 2013 року. Строк проведення камеральної перевірки сплив 19 листопада 2013 року. Строк проведення позапланової виїзної перевірки сплив 19 грудня 2013 року;
- декларація з ПДВ за жовтень 2013 р. (вх. № 9074043176) подана до податкового органу 18.листопада 2013 року. Строк проведення камеральної перевірки сплив 19 грудня 2013 р. Строк проведення позапланової виїзної перевірки сплив 20 січня 2014 року.
Документальних позапланових виїзних перевірок в строки, встановлені законом, не проводилось.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до абз. 2 пп. 4.4.1 Розділу 4 Регламенту висновок про необхідність проведення документальної позапланової виїзної перевірки затверджується керівником органу державної податкової служби (або посадовою особою, що виконує його обов'язки) шляхом накладання відповідної резолюції з обов'язковим зазначенням дати прийняття такого рішення не пізніше граничного терміну проведення камеральної перевірки.
В матеріалах справи такий висновок керівника органу державної податкової служби відсутній.
При цьому, відповідно до п. 85.1 ст. 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Таким чином, за вказаних вище обставин, суд погоджується з твердженнями позивача щодо відсутності правових підстав у наданні первинних документів під час проведення відповідачем позапланової перевірки з питання бюджетного відшкодування сум, заявлених у податкових деклараціях з ПДВ за серпень - жовтень 2013 р.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування, тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Виходячи із вказаної норми Закону застосування штрафу, можливо лише у разі порушення платником податків норм чинного законодавства та самостійним визначенням у зв'язку з цим податкового зобов'язання контролюючим органом.
Відтак, зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 9 887 700, 00 грн., нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2 471 925, 69 грн., зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 1 404 203, 00 грн., а також збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1 121 946, 00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2014 року № 0018301501, № 0018311501, № 0018321501 підлягають скасуванню.
За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487, 20 грн. з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 69-71, статтею 94, статтями 158-163, статтею 167, статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Консорціуму «ЄДАПС» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20 березня 2014 року № 0018301501, № 0018311501, № 00183211501.
3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на користь Консорціуму «ЄДАПС» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2014 |
Оприлюднено | 03.06.2014 |
Номер документу | 39007367 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні