Постанова

від 29.05.2014 по справі 826/5760/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2014 року № 826/5760/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Протекс-С" доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2013 №0007402201 та №0007392201,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Протекс-С" (далі також - позивач, ТОВ "Протекс-С") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі також - відповідач, ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.12.2013 №0007402201 та №0007392201.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2014 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 19.05.2014 прибув представник позивача. Відповідач участі представника у судовому розгляді справи не забезпечив, про час дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, будь яких письмових заперечень, заяв, клопотань до суду не подавав. З урахуванням вимог частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів та в письмовому провадженні.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що у ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових рішень, оскільки перевірка, за наслідками якої прийняті ці податкові повідомлення-рішення, була призначена відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, тобто відповідно до кримінально-процесуального закону, водночас на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень рішення у відповідній кримінальній справі законної сили не набрало. Також позивач зазначає про недопустимість посилання відповідача в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на акт Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.10.2013 №1188/22-00/38256561 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ріо-Грандес" (код ЄДРПОУ 38256561) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із платниками податків за період з 01.0.2012 по 31.08.2013", оскільки відповідним судовим рішенням визнано протиправними дії Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області щодо зміни в базі даних Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів АІС "Податковий блок" на підставі акта від 10.10.2013 №1188/22-00/38256561 показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ТОВ "Ріо-Грандес", та зобов'язано відновити в базі даних відповідні показники.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Протекс-С" зареєстровано як юридичну особу 30.09.2010 №1068102000002668, ідентифікаційний код юридичної особи 37250967. Відповідно до витягу ГУРС_7410 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України до видів діяльності ТОВ "Протекс-С" за КВЕД відносяться оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, діяльність у сфері зв'язків із громадськістю, будівництво житлових і нежитлових будівель. На час розгляду справи ТОВ "Протекс-С" зареєстровано як платника податку на додану вартість з 05.11.2010 року (індивідуальний податковий номер 372509626503), згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100308627. Підприємство діє на підставі Статуту 2010 року.

Відповідно до наказу від 06.11.2013 №1396 та направлення на перевірку від 06.11.2013 №2919/22-01 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Протекс-С" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Ріо-Грандес" (код ЄДРПОУ 38256561) за період з 01.01.2012 по 30.09.2013", про що складено акт перевірки від 18.11.2013 №372/1/22-01-37250967.

На письмові заперечення позивача від 28.11.2013 №1/11 на акт перевірки від 18.11.2013 №372/1/22-01-37250967 ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано відповідь від 03.12.2013 №8059/10/22-01, якою висновки вищезазначеного акту перевірки залишено без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.12.2013 №0007392201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 115527,00 грн., в тому числі, 77018,00 грн. за основним платежем та 38509,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та №0007402201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 67369,50 грн., в тому числі, 44913,00 грн. за основним платежем та 22456,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві, а в подальшому до Міністерства доходів і зборів України.

Рішеннями Головного управління Міндохоів у м. Києві від 14.02.2014 №1563/10/26-15-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 26.03.2014 №5293/6/99-99-10-01-15 у задоволенні скарг позивача відмовлено, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.12.2013 №0007402201 та №0007392201 залишені без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший). Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом (абзац четвертий).

Підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З наказу ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.11.2013 №1396 про проведення перевірки, а також з акта перевірки від 18.11.2013 №372/1/22-01-37250967 убачається, що перевірку за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, було призначено відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час проведення перевірки за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 58.4 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом (абзац перший). Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами (абзац другий).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що отримання контролюючим органом судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), яке набрало законної сили, для розрахунку грошового зобов'язання за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, передбачається тільки у тому випадку, коли у кримінальному провадженні, відповідно до якого призначено перевірку платника податків, розслідується кримінальне правопорушення, предметом якого є податки та/або збори, стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється.

Разом з тим, зі змісту акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення убачається, що постанова слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.10.2013 винесена в межах досудового розслідування фіктивної діяльності ТОВ "Ріо-Грандес", з яким у позивача були господарські взаємовідносини. Таким чином, оскільки зазначене кримінальне провадження не стосується посадових осіб ТОВ "Протекс-С", ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення без отримання відповідного судового рішення за результатами кримінального провадження щодо фіктивної діяльності ТОВ "Ріо-Грандес", тому твердження позивача про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових рішень є необґрунтованими.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно зі статтею 138 Податкового кодекс України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2). Витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (підпункт 139.1.9 пункту 139.1).

Відповідно до висновків акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Протекс-С" пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за 2012 рік на загальну суму 44913,00 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг (підпункт "а" пункту 198.1). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший-третій) (пункт 198.2). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзаци перший, другий пункту 198.3, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення). Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6, в редакції, чинній на час за який проводилась перевірка позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення).

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено пунктом 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1). Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4). Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6).

Також в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зазначено про порушення ТОВ "Протекс-С" пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 77018,00 грн., в тому числі, за серпень 2012 року на 1076,67 грн., за вересень 2012 року на 22151,33 грн., за жовтень 2012 року на 10203,33 грн., за листопад 2012 року на 2778,33 грн., за грудень 2012 року на 6564,22 грн., за січень 2013 року на 4814,67 грн., за лютий 2013 року на 6020,00 грн., за березень 2013 року на 3279,44 грн., за квітень 2013 року на 1636,67 грн., за травень 2013 року на 18493,34 грн.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Відповідно до частини першої статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною другою вказаної статті визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведені положення Податкового кодексу України та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" дають підстави для висновку, що право на віднесення витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлене придбанням платником податків товарів, робіт (послуг) з метою їх подальшого використання в господарській діяльності та реалізується за наявності у платника податків належним чином оформлених первинних документів і податкових накладних, які підтверджують проведення господарських операцій.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.11.2013 №372/1/22-01-37250967 висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на акт Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.10.2013 №1188/22-00/38256561 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ріо-Грандес" (код ЄДРПОУ 38256561) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із платниками податків за період з 01.0.2012 по 31.08.2013", яким встановлено відсутність у ТОВ "Ріо-Грандес" об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за 01.06.2012 по 31.08.2013, які підпадають під визначення статей 185, 188, 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Протекс-С" (Замовник) та ТОВ "Ріо-Грандес" (Виконавець) укладено договір від 15.08.2012 №10-0812 про виготовлення продукції з давальницької сировини предметом якого є виготовлення Виконавцем продукції з наданих Замовником матеріалів (сировини), та/або з використанням власних (Виконавця) матеріалів (сировини) та передання Замовникові готової продукції (пункт 1.1 Договору). Кількість, асортимент готової продукції та вартість виконаних робіт визначені в специфікаціях (Додатках), що є невід'ємною частиною Договору (пункт 1.2 Договору). Згідно з пунктом "Б" підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору передача матеріалів (сировини) для подальшої роботи з виготовлення продукції та виконання суті предмета договору відбувається шляхом складання актів приймання-передачі матеріалів (сировини). Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 Договору Виконавець зобов'язаний згідно з актами приймання-передачі отримати матеріали (сировину) та вивезти її зі складу Замовника для подальшого виготовлення продукції. Пунктами 4.1 та 4.2 Договору встановлено, що приймання-передача виготовленої продукції здійснюється на складі Замовника протягом 1-2 календарних днів з моменту її виготовлення та оформляється актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

На підтвердження виконання умов договору та отримання послуг позивачем надано суду копії зазначеного договору, протоколів узгодження договірної ціни від 15.08.2012, від 01.10.2012, від 03.09.2012 (4 протоколи), від 17.09.2012, від 03.12.2012 (2 протоколи), від 10.01.2013 (2 протоколи), карт комплектації, актів приймання передачі-матеріалів (сировини) від 23.08.2012, від 03.09.2012, від 10.09.2012, від 13.09.2012, від 14.09.2012, від 21.09.2012, від 25.09.2012, від 08.10.2012, від 22.10.2012, від 01.11.2012, від 09.11.2012, від 03.12.2012, від 20.12.2012, від 03.01.2013, від 10.01.2013, від 01.02.2013, від 04.03.2013, від 01.04.2013, від 17.05.2013, від 21.05.2013, від 23.05.2013, актів приймання-передачі виготовленої готової продукції від 27.08.2012, від 10.09.2012, від 14.09.2012, від 19.09.2012, від 27.09.2012, від 11.10.2012, від 25.10.2012, від 01.11.2012, від 14.11.2012, від 28.11.2012, від 07.12.2012, від 12.12.2012, від 26.12.2012, від 08.01.2013, від 14.01.2013, від 18.01.2013, від 08.02.2013, від 13.02.2013, від 13.03.2013, від 20.03.2013, від 01.04.2013, від 17.04.2013, від 26.04.2013, від 21.05.2013, від 28.05.2013, від 31.05.2013, від 31.01.2013, від 03.01.2013, звітів про витрачені матеріали (сировину) від 27.08.2012, від 28.09.2012, від 31.10.2012, від 30.11.2012, від 31.12.2012, від 28.02.2013, від 31.03.2013, від 30.04.2013, від 31.05.2013, згідно з якими ТОВ "Ріо-Грандес" надавало послуги ТОВ "Протекс-С" щодо виготовлення з давальницької сировини профілів різної конфігурації, фасування добавки для бетону в каністри, виготовлення етикетки, наклейки етикетки на каністру, виготовлення брезентових матів, матів для зимового бетонування , виготовлення ПВХ шпонки фартухом із мембрани 1,5.

Також позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.08.2012 №РГ-0000164, від 10.09.2012 №РГ-0000114, від 14.09.2012 №РГ-0000115, від 19.09.2012 №РГ-0000116, від 27.09.2012 №РГ-0000117, від 11.10.2012 №РГ-0000119, від 25.10.2012 №РГ-000060, від 01.11.2012 №РГ-000003, від 14.11.2012 №РГ-000036, від 28.11.2012 №РГ-0000074, від 07.12.2012 №РГ-0000016, від 12.12.2012 №РГ-0000028, від 26.12.2012 №РГ-0000138, від 08.01.2013 №РГ-0000011, від 14.01.2013 №РГ-0000012, від 18.01.2013 №РГ-0000040, від 08.02.2013 №РГ-0000014, від 13.02.2013 №РГ-0000018, від 13.03.2013 №РГ-0000029, від 20.03.2013 №РГ-0000042, від 01.04.2013 №РГ-0000013, від 17.04.2013 №РГ-0000046, від 26.04.2013 №РГ-0000057, від 21.05.2013 №РГ-0000027, від 28.05.2013 №РГ-0000043, від 31.05.2013 №РГ-0000044, податкові накладні від 27.08.2012 №164 на суму 6460,00 грн., в тому числі 1067,67 грн. ПДВ, від 10.09.2012 №114 на суму 27340,00 грн., в тому числі, 4556,67 грн. ПДВ, від 14.09.2012 №115 на суму 29604,00 грн., в тому числі, 4934,00 грн. ПДВ, від 19.09.2012 №116 на суму 42790,00 грн., в тому числі, 7131,67 грн. ПДВ, від 27.09.2012 №117 на суму 33174,00 грн., в тому числі, 5529,00 грн. ПДВ, від 11.10.2012 №19 на суму 36800,00 грн., в тому числі, 6133,33 грн. ПДВ, від 25.10.2012 №60 на суму 24420,00 грн., в тому числі, 4070,00 грн. ПДВ, від 01.11.2012 №3 на суму 3510,00 грн., в тому числі, 585,00 грн. ПДВ, від 14.11.2012 №36 на суму 5840,00 грн., в тому числі, 913,33 грн. ПДВ, від 289.11.2012 №74 на суму 7680,00 грн., в тому числі, 1280,00 грн. ПДВ, від 07.12.2012 №16 на суму 28267,00 грн., в тому числі, 4711,16 грн. ПДВ, від 12.12.2012 №28 на суму 6122,08 грн., в тому числі, 1020,35 грн. ПДВ, від 26.12.2012 №138 на суму 4998,00 грн., в тому числі, 833,00 грн. ПДВ, від 08.01.2013 №11 на суму 8802,00 грн., в тому числі, 1467,00 грн. ПДВ, від 14.01.2013 №12 на суму 1897,44 грн., в тому числі, 316,24 грн. ПДВ, від 18.01.2013 №40 на суму 18188,56 грн., в тому числі, 3031,43 грн. ПДВ, від 08.02.2013 №14 на суму 4000,00 грн., в тому числі, 666,67 грн. ПДВ, від 13.02.2013 №18 на суму 32120,00 грн., в тому числі, 5353,33 грн. ПДВ, від 13.03.2013 №29 на суму 5472,64 грн., в тому числі, 912,11 грн. ПДВ, від 20.03.2013 №42 на суму 14204,00 грн., в тому числі, 2367,33 грн. ПДВ, від 01.04.2013 №13 на суму 1020,00 грн., в тому числі, 170,00 грн. ПДВ, від 17.04.2013 №46 на суму 7440,00 грн., в тому числі, 1240,00 грн. ПДВ, від 26.04.2013 №57 на суму 1360,00 грн., в тому числі, 226,67 грн. ПДВ, від 21.05.2013 №27 на суму 16000,00 грн., в тому числі, 2666,67 грн. ПДВ, від 28.05.2013 №43 на суму 42460,00 грн., в тому числі, 7076,67 грн. ПДВ, від 31.05.2013 №44 на суму 52500,00 грн., в тому числі, 8750,00 грн. ПДВ.

Вказані документи надавались позивачем також до перевірки, що убачається з акта перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, позивачем надано договір від 01.01.2011 №010111/1 оренди нежитлових приміщень та додатки до нього, відповідно до якого ТОВ "Протекс-С" орендує у ТОВ "Тера Інвест Плюс" офісні та складські приміщення, розташовані у м. Києві по вул. Кайсарова, буд. 11.

Під час судового розгляду суд пропонував представнику позивача надати інші наявні у нього докази на підтвердження господарських операцій з ТОВ "Ріо-Грандес", в тому числі, докази використання придбаних у ТОВ "Ріо-Грандес" послуг у своїй господарській діяльності, проте позивач інших доказів не надав, про їх наявність не зазначав, представник жодних клопотань з цього приводу не заявляв.

За висновком суду надані позивачем докази не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "Протекс-С" та ТОВ "Ріо-Грандес".

Так, відповідно до підпункту 14.1.41 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі.

У випадку виготовлення ТОВ "Ріо-Грандес" готової продукції з давальницької сировини ТОВ "Протекс-С" передбачається наявність у останнього такої сировини. Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів придбання ним матеріалів з яких у подальшому відповідно до наданих ним доказів ТОВ "Ріо-Грандес" здійснювало виготовлення профілів різної конфігурації, фасування добавки для бетону в каністри, виготовлення етикетки, наклейки етикетки на каністру, виготовлення брезентових матів, матів для зимового бетонування , виготовлення ПВХ шпонки фартухом із мембрани 1,5.

Відсутні будь-які докази зберігання на складі позивача та руху по складу як зазначених матеріалів, так і готової продукції, хоча з наявних у матеріалах справи договору від 01.01.2011 №010111/1 оренди нежитлових приміщень та додатків до нього убачається, що позивач орендує, в тому числі, складські приміщення.

Також, за висновком суду, з наданих позивачем доказів та пояснень представника не убачається мети господарської операції, оскільки створення ТОВ "Ріо-Грандес" певних матеріальних благ для позивача у вигляді готової продукції (товару), має носити продовжуваний характер у вигляді особистого використання позивачем готової продукції або шляхом реалізації товару з метою отримання прибутку.

Водночас, всупереч вимогам статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позивач не надав жодних доказів на підтвердження використання у власній господарській діяльності вироблених ТОВ "Ріо-Грандес" з давальницької сировини позивача профілів, добавки для бетону, брезентових матів, матів для зимового бетонування, ПВХ шпонки фартухом із мембрани 1,5. Крім того, не надав позивач і будь-яких доказів на підтвердження реалізації вказаної продукції іншим господарюючим суб'єктам.

Враховуючи наведене, зважаючи на висновки суду про недостатність наданих позивачем до справи доказів для підтвердження поза розумним сумнівом фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Ріо-Грандес" щодо надання послуг по виготовленню продукції з давальницької сировини, суд погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про заниження позивачем податку на прибуток за 2012 рік на загальну суму 44913,00 грн. та заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 77018,00 грн., в тому числі, за серпень 2012 року на 1076,67 грн., за вересень 2012 року на 22151,33 грн., за жовтень 2012 року на 10203,33 грн., за листопад 2012 року на 2778,33 грн., за грудень 2012 року на 6564,22 грн., за січень 2013 року на 4814,67 грн., за лютий 2013 року на 6020,00 грн., за березень 2013 року на 3279,44 грн., за квітень 2013 року на 1636,67 грн., за травень 2013 року на 18493,34 грн., оскільки суми витрат на придбання у ТОВ "Ріо-Грандес" послуг та суми податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями були включені позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту за відповідні періоди, що убачається за акта перевірки та не заперечувалось представником позивача.

При цьому, суд зазначає про недостатність посилання відповідача в акті перевірки, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, лише на акт Вишгородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 10.10.2013 №1188/22-00/38256561 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ріо-Грандес" (код ЄДРПОУ 38256561) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій із платниками податків за період з 01.0.2012 по 31.08.2013", яким встановлено відсутність у ТОВ "Ріо-Грандес" об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за 01.06.2012 по 31.08.2013, без дослідження та аналізу наданих ТОВ "Протекс-С" до перевірки первинних бухгалтерських документів, для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачено відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями. Аналогічну правову позицію висловлено також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Разом з тим, вказана обставина не є достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 06.12.2013 №0007402201 та №0007392201 з огляду на висновок суду про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ "Протекс-С" та ТОВ "Ріо-Грандес" відповідно до укладеного між ними договору від 15.08.2012 №10-0812 про виготовлення продукції з давальницької сировини, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 365,80 грн. (платіжне доручення від 09.04.2014 №2061). Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Водночас, частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки сума судового збору за подання позивачем даного адміністративного позову становить 3658,00 грн., з урахуванням раніше сплаченого судового збору в розмірі 365,80 грн., з позивача слід стягнути решту суми судового збору, яка становить 3292,20 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Протекс-С" (ідентифікаційний код 37250967) судовий збір у розмірі 3292,20 грн. (три двісті дев'яносто дві грн. 20 коп.) на р/р 31218206784007, отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, ідентифікаційний код отримувача 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом ТОВ "Протекс-С", Окружний адміністративний суд міста Києва, ідентифікаційний код 34414689.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна