ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
30 травня 2014 року Справа № 914/2531/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Кота О.В. суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справі розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком "ЛТД" на рішення відгосподарського суду Львівської області 03.12.2013 та на постанову відЛьвівського апеляційного господарського суду 13.03.2014 у справі господарського суду№ 914/2531/13 Львівської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" від імені якого діє філія "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком "ЛТД" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 простягнення 672 640,18 грн.
ВСТАНОВИВ:
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Діком "ЛТД" касаційна скарга на рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у справі № 914/2531/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Рішенням господарського суду Львівської області від 03.10.2013, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" від імені якого діє філія "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит" задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком ЛТД" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" від імені якого діє філія "Західне регіональне управління" АТ "Банк "Фінанси та кредит" 300 000,00 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 372 640,18 грн. заборгованості по відсотках та 13 452,80 грн. судового збору.
У поданій касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Діком "ЛТД" просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у даній справі та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову повністю.
Враховуючи вимоги касаційної скарги щодо скасування вказаних судових актів у повному обсязі, колегія суддів зазначає, що за подання касаційної скарги скаржником мало бути сплачено судовий збір у розмірі 6 726,40 грн.
Матеріали касаційної скарги містять квитанцію № 18 від 02.04.2014, яка підтверджує сплату судового збору лише в сумі 200,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір". При цьому до касаційної скарги додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку з важким матеріальним становищем скаржника.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Як роз'яснено у п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на його важке матеріальне становище. На підтвердження наведеного заявником касаційної скарги додано лист Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (без дати та номеру) про те, що залишок на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком ЛТД" в українських гривнях становить 00,00 грн. Проте, з огляду на відсутність у вказаному листі дати його складення (або дати, станом на яку відсутні кошти на рахунку) суд не може дійти беззаперечного висновку про відсутність коштів на рахунку відповідача на час подання ним касаційної скарги.
Беручи до уваги наведене, враховуючи принцип рівності перед законом і судом усіх учасників судового процесу, та зважаючи на те, що чинне законодавство не обмежує кількості рахунків, які може мати юридична особа, то колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочення сплати судового збору.
Указане зумовлює повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Діком "ЛТД" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діком "ЛТД" на рішення господарського суду Львівської області від 03.12.2013 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 у справі № 914/2531/13 повернути скаржнику.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Діком "ЛТД" (79000, м. Львів, вул. Ол. Степанівни, 35 б, ідентифікаційний код 14331692) судовий збір в сумі 200 (двісті) грн. 00 коп., сплачений за квитанцію № 18 від 02.04.2014.
Головуючий суддя Кот О.В.
Судді Кочерова Н.О.
Саранюк В.І.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 30.05.2014 |
Оприлюднено | 03.06.2014 |
Номер документу | 39007776 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Саранюк В.I.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні