Ухвала

від 17.04.2014 по справі 2а-10421/10/9/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року м. Київ К/9991/53891/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Моторного А.О.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011

у справі № 2а-10421/10/9/0170

за позовом Комунального підприємства с. Геройське

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній

Республіці Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство с. Геройське звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001711502/0 від 02.08.2010.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011 постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість за червень-серпень 2009 року та складено акт № 1269/15-02/30688897 від 02.09.2010.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001711502/0 від 02.08.2010, яким до позивача, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання за затримку на 358 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми, були застосовані штрафні санкції у розмірі 50% - 8482, 01 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", позивачем порушено терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було сплачено податкові зобов'язання, що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу податок на додану вартість.

Позивач перерахував до Держбюджету Білогірського району 16964 грн.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Пунктом 1.3 ст. 1 Закону визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача, що кошти в розмірі 16964 грн., що надходили до бюджету, у відповідності до вимог п. 7.7 ст. 7 Закону, спрямовувалися в погашення податкового боргу, який виник раніше, оскільки п. 7.7 ст. 7 Закону визначено рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як визначено пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011 у справі № 2а-10421/10/9/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2011 у справі № 2а-10421/10/9/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді А.О. Моторний Н.Г. Пилипчук