Ухвала

від 26.05.2014 по справі 1170/2а-4249/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року м. Київ К/800/42517/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2013

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013

у справі № 1170/2а-4209/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.08.2012 № 0002230171.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Агро-Буд-Гранд» та ПП «Тревел-Ком» за період з 01.11.2010 по 30.11.2011, складено акт від 26.06.2012 №236/1710/НОМЕР_2, у висновках якого зафіксовано порушення: пп. 7.4.1., пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на суму податку на додану вартість у розмірі 125750,01 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 10.08.2012 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0002230171, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 161506,02 грн., в тому числі за основним платежем - 125 750,01 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35 756,01 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Згідно із абзацом другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене і в п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як було вірно встановлено судами, факт здійснення господарських операцій позивачем з ПП «Агро-Буд-Гранд» та ПП «Тревел-Ком», на виконання умов договорів купівлі-продажу, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: рахунками, видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.

Також, встановлено, що придбаний у ПП «Агро-Буд-Гранд» та ПП «Тревел-Ком» товар використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується: договорами купівлі-продажу, договорами поставки, договорами надання послуг; видатковими накладними; актами здачі-приймання робіт; актами виконаних робіт, довіреностями на отримання товару.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ПП «Агро-Буд-Гранд» та ПП «Тревел-Ком», що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних та отриманими в ході виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 10.08.2012 № 0002230171.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль