Ухвала

від 26.05.2014 по справі 826/3298/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 травня 2014 року м. Київ В/800/2331/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючої:Блажівської Н.Є., Суддів: Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Муравйова О.В., Приходько І. В.

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2014 року

у справі № 826/3298/13-а (К/800/35286/13 та К/800/43379/13 - номер справи у Вищому

адміністративному суді України)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельна

компанія «Танак»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

Державної податкової служби

про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки, заборону

вчинення дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвал Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2014 року у вказаній справі.

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2014 року за касаційними провадженнями № К/800/35286/13 та № К/800/43379/13 касаційні скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року залишено без змін.

Згідно статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171 1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвал Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України.

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2011 року по справі № 2-31/5228-2008А, від 25 листопада 2010 року № 2-а-903/08, постанови від 26 листопада 2012 року № 2а-6235/11/1070 та від 20 червня 2013 року по справі № 2а-11108/12/2070 у яких, на його думку, нора права застосована інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України , заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішень Вищого адміністративного суду України наведених заявником як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

В той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судам норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.

З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239 , 239 1 , 239 2 Кодексу адміністративного судочинства України , -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в допуску для перегляду Верховним Судом України ухвал Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2014 року у справі № 826/3298/13-а.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Н. Є. Блажівська Судді І. О. Бухтіярова М. І. Костенко О. В. Муравйов І. В Приходько