Постанова

від 27.05.2014 по справі 816/1107/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1107/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Огриза Г.Р. ,

представника відповідача - Боровик Ю.Є. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25 березня 2014 року Приватне підприємство "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000962201 від 11.03.2014 року.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000962201 від 11.03.2014 року, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22 921 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 730,25 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №540/16-03-22-12/34607900 від 24.02.2014 року щодо порушення ПП "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" п.п.198.1,198.3, 198.6 ст.198. п.п. 201.1, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість зf лютий, березень, квітень 2013 року в загальній сумі 22 921 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Господарські операції, що стали об'єктом оподаткування у відповідних звітних періодах? з ТОВ «Лоліана», оформлені належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідні документи первинного бухгалтерського обліку були надані податковому органу для перевірки. Як позивач, так і його контрагент, в охопленому перевіркою періоді, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в податкових органах. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму податкового кредиту сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, господарські операції оформлені належними податковими накладними, що були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Наголошував на індивідуальному характері юридичної відповідальності платника податків та відсутності залежності права платника на формування податкового кредиту від виконання своїх податкових зобов'язань його контрагентом. Відтак, оскільки в діях ПП "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" відсутні порушення податкового законодавства, про які стверджує відповідач, оскаржуване рішення Кременчуцької ОДПІ є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

У ході розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечувала, просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Стверджувала про те, що відповідним Актом перевірки контрагента позивача, за рахунок господарських операцій з яким позивачем сформовано спірний податковий кредит, а саме ТОВ «Лоліана», №2239/7/26-55-01-11/4 від 13.08.2013 року "Про неможливість зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.10.2012 року по 30.06.2013 року" зменшено податкове зобов'язання ТОВ «Лоліана» по взаємовідносинам з ПП "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" за лютий - квітень 2013 року сумі 22 921 грн. Господарські операції ТОВ «Лоліана» по взаємовідносинам з позивачем за перевіряємий період не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та механізмів, виробничо-складських приміщень, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Вказане свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та виконання своїх договірних зобов'язань. Тому, як на думку відповідача, ставить під сумнів реальність оподаткованих господарських операцій, за рахунок яких позивачем сформовано спірний податковий кредит. Таким чином, укладені за участі вищевказаного контрагента правочини є недійсними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що позбавляє права позивача на формування спірного податкового кредиту у відповідному звітному періоді. Тому Кременчуцькою ОДПІ правомірно донараховано позивачу податок на додану вартість в сумі 22 921 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 730,25 грн., а оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне підприємство "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" (ідентифікаційний код - 34607900 ) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 13.10.2006 року . (а.с.15)

Позивач перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 16.10.2006 року, зареєстрований платником податку на додану вартість з року, на даний час дійсне свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №200097931 від 21.08.2012 року. (а.с.32 ) .

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Лоліана» за період з 01.02.2013 року по 30.04.2013 року у зв'язку з неотриманням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 23.12.2013 року №15431/10.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт (надалі - Акт перевірки) №540/16-03-22-12/34607900 від 24.02.2014 року, у висновках якого зафіксовано порушення ПП "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" п.п.198.1,198.3, 198.6 ст.198. п.п. 201.1, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий, березень, квітень 2013 року в загальній сумі 22 921 грн. ( а.с.8-13 )

Кременчуцькою ОДПІ 11 березня 2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000962201 від 11.03.2014 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22 921 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 730,25 грн. (а.с.14)

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Кременчуцької ОДПІ , позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його обґрунтованість та законність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення ПП "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" п.п.198.1,198.3, 198.6 ст.198. п.п. 201.1, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий, березень, квітень 2013 року в загальній сумі 22 921 грн.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ПП "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" фактично не здійснювало придбання послуг у ТОВ «Лоліана», оскільки, на думку контролюючого органу, такі послуги фактично контрагентом позивача не надавались в силу відсутності в останнього адміністративно-господарських ресурсів для виконання своїх договірних зобов'язань, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про заниження платником податку на додану вартість за лютий - квітень 2013 року в сумі 22 921 грн.

Суд знаходить такі висновки податкового органу правомірними та обґрунтованими, огляду на наступне.

У ході розгляду справи судом встановлено факт укладення між позивачем (Замовник) та ТОВ «Лоліана» (підрядник) договору підряду №8 від 24.01.2013 року.

Згідно умов даного договору, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання на власний ризик та власними силами виконати у відповідності до умов Договору та робочої проектної документації комплекс робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій ПАТ «Полтавський ГЗК», а Замовник зобов'язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаного Підрядником комплексу робіт і використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів та обладнання у відповідності до умов Договору.

Комплекс робіт включає в себе постачання, монтаж та наладку, підготовку необхідної документації, отримання всіх необхідних узгоджень у компетентних контролюючих органах, здачі в експлуатацію результатів робіт.

Підрядник зобов'язаний за власний рахунок та власними силами, згідно вимог чинного законодавства України, отримати усі необхідні для початку, подальшого виконання робіт та здачі виконаних робіт або для інших пов'язаних з виконанням Підрядником умов Договору цілей узгодження, сертифікати або інші документи у компетентних контролюючих, сертифікаційних або інших уповноважених на це органах та здати результати виконаних робіт, включаючи матеріали, у складі Об'єкту уповноваженій комісії. (а.с.16-18)

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання даної угоди представником позивача надано суду податкові накладні, реєстр податкових накладних, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт за лютий - квітень 2013 року, виписки з рахунків позивача у банківських установах, реєстраційні документи ТОВ «Лоліана» . (а.с.19-30, 42-51)

Представником позивача було надано пояснення щодо використання отриманих від ТОВ «Лоліана» послуг по антикорозійному захисту металоконструкцій. Вказаний контрагент був залучений з метою виконання робіт на замовлення Генпідрядника ТОВ «Спецстроймонтаж - Україна» по договорам субпідряду №У-51-13 від 04.02.2013 року, №У-82-13 від 01.04.2013 року. За умовами даних договорів, Гепідрядник доручає, а субпідрядник (ПП "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ") зобов'язується виконати у відповідності до умов даних договорів антикорозійний захист технологічних металоконструкцій і трубопроводів на території Замовника ВАТ «Полтавський ГЗК» (а.с.123- 125, 138-141).

На підтвердження виконання даних угод суду було надано податкові накладні, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, виписки з банківських установ щодо руху коштів на рахунках позивача. (а.с.111-147)

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачем суду не надано доказів на підтвердження проведення з працівниками ТОВ «Лоліана» інструктажу по техніці безпеки при виконанні антикорозійних робіт, як те передбачено умовами договору підряду від 24.01.2013 року. Не надано також доказів на підтвердження в'їзду працівників ТОВ «Лоліана» на територію Замовника, ВАТ «Полтавський ГЗК», перебування на вказаній території та виїзду за межі об'єкта.

Дослідивши надані позивачем документи, суд не вважає їх належними доказами проведення ТОВ «Лоліана» комплексу робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій ВАТ «Полтавський ГЗК» на замовлення позивача. Ті документи, що надані були позивачем податкові накладні, акти прийому - передачі виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт та банківські виписки ) не підтверджені іншими доказами, про надання яких просив суд.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що надані послуги щодо виконання робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій мали місце. Про відсутність реального характеру відповідних операцій свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як відсутність у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що надання позивачем належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Таким чином, суд, приймаючи рішення, виходить з того, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

За даних обставин, суд не може вважати доведеним позивачем факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано грошові зобов'язання з податку на додану вартість, погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість податкового кредиту належними первинними документами.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач довів, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, та прийняте ним рішення є правомірним, у свою чергу позивач належних доказів на підтвердження правомірності своїх позовних вимог суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, та задоволенню не підлягають.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру дорівнює 1 827 грн.

Приймаючи до уваги, що суд відмовив у задоволенні позову, необхідно стягнути з Приватного підприємства "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 644,30 грн .

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Будівельна фірма "ЕКОБУД-КМ" (ідентифікаційний код 34607900) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 644,30 грн. ( одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 червня 2014 року.

Суддя І.С. Шевяков