Постанова

від 29.05.2014 по справі п/811/1103/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року Справа № П/811/1103/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Побочій О.В.,

представників позивача : Бойка Г.А., Гончаренка В.О.,

представника відповідача - Проценка С.В.,

представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроком - К" - Краснощокова Є.В.,

третя особа - ОСОБА_5 - не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Боківський"

до відповідача - Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимоги на предмет спору : Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроком - К"; ОСОБА_5

про визнання протиправним та скасування рішення.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся Сільськогосподарський виробничий кооператив "Боківський" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області (далі - відповідач), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроком - К"; ОСОБА_5, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10688564 від 06 лютого 2014 року прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Проценком Сергієм Васильовичем.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує, що 03 січня 2010 року між СВК "Боківський" та громадянином ОСОБА_6 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,49 га, строком на 10 років, який в подальшому був зареєстрований у Долинському районному відділі КРФ ДП "ЦДЗК", про що 29 листопада 2010 року у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено відповідний запис. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, а тому спадкоємцем майна, а саме на вказану земельну ділянку, є його син - ОСОБА_5, що посвідчується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14 вересня 2012 року

Однак, 06 лютого 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Проценком Сергієм Васильовичем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за №181194 про реєстрацію права оренди вищевказаної земельної ділянки згідно договору оренди землі, укладеного 10 жовтня 2013 року між громадянином ОСОБА_5 та ТОВ "Інтерагроком-К" строком на 5 років. За таких обставин позивач вважає, що державний реєстратор протиправно здійснив державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, оскільки заявлене право вже зареєстроване у Державному реєстрі прав.

Представником відповідача було надано до суду письмові заперечення проти позову, які мотивовано, зокрема, тим, що при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державний реєстратор не знав і не міг знати про наявність зареєстрованого договору оренди земельної ділянки укладеного між СВК "Боківський" та громадянином ОСОБА_5, оскільки відповідно до отриманої інформації з реєстру відомості про зареєстровані інші речові права на земельну ділянку відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю та наголосив, що не мав правових підстав для відмови у реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до договору, укладеного між ТОВ „Інтерагроком-К" та ОСОБА_5.

Третя особа - ОСОБА_5 - у судове засідання не прибув, про причину неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Своїм правом на надання письмових заперечень проти позову також не скористався.

Представник третьої особи - ТОВ "Інтерагроком-К" - вважає позовні вимоги у даній справі безпідставними, свої мотиви виклав у письмових поясненнях, в яких наголосив, що дії державного реєстратора щодо реєстрації речових прав оренди на підставі договору між власником та ТОВ "Інтерагроком-К" проведено правомірно за наявності всіх передбачених законом документів. Крім того, представник третьої особи наголошуава, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с.77-78).

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі було відкладено до 03 червня 2014 року із проголошенням вступної та резолютивної частини постанови в тому самому судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Розглянувши подані представниками позивача і відповідача, третьої особи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Боківський" 15 березня 2000 року зареєстрований Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області як юридична особа (а.с.6).

06 грудня 2000 року Кіровською сільською радою Долинського району Кіровоградської області видано Державний акт на право приватної власності на землю серії ІV-КР №004968 громадянину ОСОБА_6, за змістом якого йому передана у власність земельна ділянка площею 6,49 га, розташована на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, ділянка НОМЕР_1, кадастровий номер №3521984400:02:00:0643 (а.с.7-8).

03 січня 2010 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Боківський" (орендар) та громадянином ОСОБА_6 (орендодавець) укладено договір оренди землі №53 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 6,49 га., строком на 10 років. Договір зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Кіровоградською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" 29 листопада 2010 року за за №04103700006 (а.с.9-10, 60-61).

Пунктами 37, 38, 39, 40 вказаного договору передбачено що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря; в інших випадках встановлених законом. Дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: дострокове розірвання цього договору може здійснюватися за письмового попередження зацікавленої в цьому сторони не пізніше ніж за шість місяців. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов договору або його розірвання (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, а відтак - власником вказаної земельної ділянки, є його син - ОСОБА_5, що посвідчується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14 вересня 2012 року (а.с.11).

10 жовтня 2013 року між громадянином ОСОБА_5 (орендодавець) та ТОВ "Інтерагроком-К" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки сількогосподарського призначення, площею 6,49 га., кадастровий номер №3521984400:02:000:0643 строком на 5 років (а.с.43-44).

Представником ТОВ "Інтерагроком-К" подано до Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції заяву про реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) (а.с.33).

06 лютого 2014 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Долинського РУЮ Проценком С.В. проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ТОВ "Інтерагроком-К", розташованої на території Кіровської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, площею 6,48 га кадастровий номер кадастровий номер №3521984400:02:000:0643, яка оформлена відповідним рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10688564 (а.с.36).

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, вказана реєстрація проведена була на підставі договору оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2013 року, укладеного між громадянином ОСОБА_5 та ТОВ "Інтерагроком-К" (а.с.39).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, представник СВК "Боківський" звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом.

Щодо тверджень представника третьої особи - ТОВ "Інтерагроком-К"- про те, що даний спір не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинстві, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частиною статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Як вбачається з матеріалів справи, в даній справі йдеться про неналежне виконання відповідачем владних управлінських функцій, тобто Реєстраційна служба Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області є суб'єктом владних повноважень.

Пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, спір між позивачем та Реєстраційною службою є публічно-правовим спором щодо оскарження рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, абзацом 3 та 4 пункту 8 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20 травня 2013 року № 8 передбачено, що відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації. Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Основний Закон України гарантує право власності на землю, яке набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина друга статті 14).

Таке право реалізується громадянами та юридичними особами та державою на правових титулах володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-ІV (далі - Закон №1952) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Абзацом 3 пункту 3 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" від 11 лютого 2010 року №1878-VІ визначено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Так, судом встановлено, що під час реєстрації договору оренди землі №53 від 03 січня 2010 року, реєстрація якого проводилась територіальними органами Держкомзему відповідно до Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. №1021.

При цьому, суд в межах розгляду даної адміністративної справи не вправі надавати оцінку законності договору оренди земельної ділянки від 03 січня 2010 року №53 та вчинення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно КРФ ДП „ЦДЗК", оскільки такі дії не є предметом оскарження у даній справі, а обставини щодо їх правомірності виходять за межі предмету доказування у справі.

Отже, суд виходить з того, що право оренди земельної ділянки, зареєстроване за позивачем, було чинним на момент прийняття спірного Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позаяк рішенням №10688564 від 06 лютого 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського РУЮ проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ "Інтерагроком-К" щодо земельної ділянки, яка відповідно до договору №53 від 03 січня 2010 року перебуває в оренді у СВК "Боківський", оскаржуване рішення стосується прав, свобод та інтересів позивача - СВК "Боківський".

Суд зазначає, що згідно з пунктом першим статті 19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону №1952 визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону №1952 речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно, крім випадків, передбачених статтею 4 1 цього Закону.

Відповідно до пункту 33 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (чинного на час прийняття оскаржуваного рішення), для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27, 28, 30 і 31 цього Порядку, подає витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документах, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, відсутні відомості про кадастровий номер земельної ділянки).

Частинами першою, другою статті 26 Закону №1952 передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що на час проведення реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 10 жовтня 2013 року, укладеного між громадянином ОСОБА_6 та ТОВ "Інтерагроком - К", державним реєстратором було здійснено пошук інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Оскільки перевірені матеріали не містили відомостей про реєстрацію інших прав на відповідну земельну ділянку, державний реєстратор здійснив державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10688564 від 06 лютого 2014 року.

Однак, суд наголошує, що відповідно до пункту 8 1 статті 9 Закону № 1952 державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно.

Обов'язок у витребуванні такої інформації зумовлений тим, що згідно пункту 6 частини першої статті 24 Закону № 1952 державний реєстратор повинен відмовити у державній реєстрації прав та їх обтяжень у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Крім того, відповідно до листа Державної реєстраційної служби України № 2951/05-15-13 від 06 серпня 2013 року «Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами», з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Таким чином, саме державний реєстратор як суб'єкт владних повноважень, з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку та уникнення подвійної реєстрації повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01 січня 2013 року.

Разом з тим матеріалами справи підтверджено та не спростовувалось представником відповідача, що відповідний запит до відділу Держземагенства у Долинському районі Кіровоградської області державним реєстратором не надсилався.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що державний реєстратор, не перевіривши факт існування договірних відносин між позивачем та власником вищезазначеної земельної ділянки, діяв необґрунтовано та в порушення приписів статті 9 Закону №1952 прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень за новим орендарем.

Відтак, вимоги сільськогосподарського виробничого кооперативу "Боківський" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджена сплата судового збору в розмірі 73,08 грн. (а.с.2), а тому зазначена сума підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №10688564 від 06 лютого 2014 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції Кіровоградської області Проценком Сергієм Васильовичем.

Присудити Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Боківський" судовий збір у розмірі 73,08 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови, складеної у повному обсязі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук