Ухвала

від 02.06.2014 по справі 910/23482/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"02" червня 2014 р. Справа №910/23482/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Водограй" на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 31.03.2014 року) у справі № 910/23482/13 (суддя - Удалова О.Г.)

За позовом дочірнього підприємства "Водограй"

до Київської міської ради

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу

Київської міської ради

про внесення змін до договору оренди та тлумачення його змісту

В С Т А Н О В И В :

Дочірнє підприємство "Водограй" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 22.06.2005 р. та тлумачення його змісту.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2014 року було залучено до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради третьою особою.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі № 910/23842/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач, дочірнє підприємство "Водограй", звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі № 910/23482/13, скасувати його та прийняти нове, яким позов задовольнити відмовити повністю.

Розглянувши клопотання апелянта, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ст. 91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 93 ГПК України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Тобто, виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно з вимогами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Відповідно ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення, то вона повертається скаржнику. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Питання про відновлення пропущеного процесуального строку розглядається судом за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи. При цьому, у заяві повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення позивач зазначає, що рішення суду скаржник отримав лише 07.04.2014 року, а тому строк оскарження починається з 07.04.2014 року та закінчується 17.04.2014 року.

Однак зазначене спростовуються наступним.

Як вбачається з матеріалів справи та з огляду на приписи ст.ст. 50-53 ГПК України, 18.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, 31.03.2014 року підписано його повний текст, тобто десятиденний термін оскарження закінчується 10.04.2014 року, а не 17.04.2014 року як цього хоче позивач.

Навіть з урахуванням отримання скаржником повного тексту рішення лише 07.04.2014 року у нього був час до 10.04.2014 року подати апеляційну скаргу.

Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання про ознайомлення з матеріалами справи від 28.03.2014 року, на якому зазначено, що з матеріалами справи ознайомився представник позивача 31.03.2014 року, тобто той самий день коли було підписано повний текст рішення, а тому суд приходить до висновку щодо того, що позивач знав про оскаржуване рішення вчасно і не був позбавлений права вчасно подати апеляційну скаргу.

Також, як було зазначено вище статтею 93 ГПК України визначено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Зазначені приписи встановлюють рівні можливості сторін, а тому не можуть бути змінені на вимогу, в даному випадку, позивача.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що клопотання скаржника не містить обґрунтувань та посилань, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин для подання апеляційної скарги, оскільки позивач брав участі у справі в декількох засіданнях та знав про наявність спірного рішення, однак звертається з апеляційною скаргою після строку на її оскарження, оскільки здійснив вирахування строку не на підставі ГПРК України, а так як йому було зручно.

Отже, колегія суддів апеляційного не вбачає підстав для задоволення клопотання про відновлення пропущеного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

З урахуванням вище зазначеного, сплачена скаржником сума судового збору згідно з платіжним дорученням № 45 від 17.04.2014 року, яке додано до матеріалів апеляційної скарги у сумі 1218,00 грн., підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, ч. 2 ст. 93 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

у х в а л и в :

1. Відмовити дочірньому підприємству "Водограй" у задоволені клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі № 910/23482/13.

2. Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Водограй" на рішення господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року у справі № 910/23482/13 та додані до неї документи повернути скаржнику.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Водограй" (02089, м. Київ, пр-т Броварський, 16,код 24254337) 1218,00 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення від 17.04.2014 року № 45.

4. Матеріали справи № 910/23482/13 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов