Рішення

від 30.05.2014 по справі 925/547/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року Справа № 925/547/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Крикун О.А. - за довіреністю;

від відповідача: Савельєва О.Г. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Мастерсон" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Акант + К" про стягнення 86 262,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 86 262,00 грн. з яких: 73 303,04 грн. основного боргу, 10 612,84 грн. пені, 2 346,13 грн. 3 % річних на підставі договору поставки № 003/13 від 02.01.2013 року, укладеного між сторонами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, оскільки вважає, що за всіма поставками товару по договору № 003/13 від 02.01.2013 року між сторонами вже проведено розрахунки.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки № 003/13 від 02 січня 2013 року (а.с. 10 -11, далі - Договір), у відповідності до якого позивач (далі - Постачальник) зобов'язався поставити і передати у власність відповідача (далі - Покупець) матеріали для виробництва матраців (далі - товар), а Покупець зобов'язався приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах визначених Договором (пункт 1.1 Договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2.1 Договору кількість кожної партії товару, що поставляється за цим договором, зазначається в замовленнях, які подаються Покупцем за допомогою факсимільного зв'язку, електронної пошти, тощо.

Згідно п. 3.3 протоколу розбіжностей (а.с. 12) датою поставки є дата підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної при наявності довіреності.

За твердженням позивача, він свої зобов'язання по договору виконав, поставивши відповідачу матеріали для виробництва матраців, що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних та довіреностями (а.с. 17-50):

- № 40 від 21 січня 2013 року на суму 84 551, 80 грн. - довіреність № 6 від 18 січня 2013 року;

- № 41 від 21 січня 2013 року на суму 479,24 грн. - довіреність № 8 від 21 січня 2013 року;

- № 96 від 01 березня 2013 року на суму 7 600,00 грн. - довіреність № 30 від 01 березня 2013 року;

- № 102 від 06 березня 2013 року на суму 803,70 грн. - довіреність № 33 від 05 березня 2013 року ;

- № 107 від 07 березня 2013 року на суму 11 361,78 грн. - довіреність № 36 від 07 березня 2013 року;

- № 116 від 18 березня 203 року на суму 15 362,34 грн. - довіреність № 41 від 15 березня 2013 року;

- № 121 від 19 березня 2013 року на суму 2 100,00 грн. - довіреність № 44 від 19 березня 2013 року;

- № 124 від 22 березня 2013 року на суму 34 265,80 грн. - довіреність № 50 від 22 березня 2013 року;

- № 134 від 28 березня 2013 року а суму 16 992,30 грн. - довіреність № 54 від 28 березня 2013 року;

- № 160 від 19 квітня 2013 року на суму 7 886,12 грн. - довіреність № 65 від 11 квітня 2013 року;

- № 178 від 17 травня 2013 року на суму 8 185,90 грн. - довіреність № 86 від 17 травня 2013 року;

- № 199 від 27 травня 2013 року на суму 4 560,00 грн. - довіреність № 99 від 24 травня 2013 року;

- № 205 від 30 травня 2013 року на суму 19 760,00 грн. - довіреність № 101 від 29 травня 2013 року;

- № 215 від 05 червня 2013 року на суму 19 760,00 грн. - довіреність № 112 від 04 червня 2013 року;

- № 224 від 12 червня 2013 року на суму 22 800,00 грн. - довіреністю № 116 від 11 червня 2013 року;

- № 230 від 13 червня 2013 року на суму 6 080,00 грн. - довіреність № 118 від 13 червня 2013 року;

- № 252 від 05 липня 2013 року на суму 8 522,04 грн. - довіреність № 128 від 05 липня 2013 року;

- № 261 від 12 липня 2013 року на суму 9 120,00 грн. - довіреність № 133 від 11 липня 2013 року;

- № 272 від 17 липня 2013 року на суму 6 080,00 грн. - довіреність № 136 від 17 липня 2013 року;

- № 282 від 24 липня 2013 року на суму 6 808,92 - довіреність № 137 від 27 липня 2013 року;

- № 303 від 02 серпня 2013 року на суму 6 080,00 грн. - довіреність № 146 від 02 серпня 2013 року;

- № 320 від 14 серпня 2013 року на суму 21 779,00 грн. - довіреність № 150 від 13 серпня 2013 року;

- № 344 від 30 серпня 2013 року на суму 7 676,00 грн. - довіреність № 160 від 30 серпня 2013 року;

- № 357 від 05 вересня 2013 року на суму 22 349,00 грн. - довіреність № 167 від 05 вересня 2013 року;

- № 396 від 01 жовтня 2013 року на суму 10 920,00 грн. - довіреність № 185 від 01 жовтня 2013 року;

- № 413 від 16 жовтня 2013 року на суму 7 676,00 грн. - довіреність № 198 від 16 жовтня 2013 року;

- № 428 від 25 жовтня 2013 року на суму 9 288,00 грн. - довіреність № 206 від 25 жовтня 2013 року;

- № 447 від 31 жовтня 2013 року на суму 9 657,60 грн. - довіреність № 212 від 31 жовтня 2013 року;

- № 473 від 14 листопада 2013 року на суму 12 320,00 грн. - довіреність № 222 від 14 листопада 2013 року;

- № 491 від 29 листопада 2013 року на суму 12 320,00 грн. - довіреність № 234 від 29 листопада 2013 року;

- № 515 від 12 грудня 2013 року на суму 4 620,00 грн. - довіреність № 247 від 12 грудня 2013 року;

- № 521 від 17 грудня 2013 року на суму 4 680,00 грн. - довіреність № 249 від 16 грудня 2013 року;

- № 526 від 19 грудня 2013 року на суму 7 800,00 грн. - довіреність № 251 від 19 грудня 2013 року;

- № 535 від 26 грудня 2013 року на суму 10 920,00 грн. - довіреність № 257 від 26 грудня 2013 року.

Заперечень проти неотримання вказаного товару відповідач суду не надав. За загальним правилом, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі або передачі товаро - супровідних документів на нього.

Згідно п. 4.1 Договору Покупець оплачує Товар, що поставляється за цінами, погодженими Сторонами попередньо, зазначеними в рахунках та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору Покупець проводить попередню оплату Товару на підставі рахунку, що виписується Постачальником згідно із замовленням Покупця. Однак, як вбачається із наявних у справі доказів, сторони відступили від умови про передоплату товару.

За таких умов на підставі ст. 692 ЦК України товар повинен бути оплачений після його отримання.

Постачальник виписував рахунки на оплату згідно замовлень Покупця:

- № 3 від 16 січня 2013 року на суму 84 551, 80 грн.;

- № 4 від 21 січня 2013 року на суму 479,24 грн.;

- № 22 від 01 березня 2013 року на суму 7 600,00 грн.;

- № 25 від 05 березня 2013 року на суму 803,70 грн.;

- № 27 від 07 березня 2013 року на суму 11 361,78 грн.;

- № 32 від 15 березня 203 року на суму 15 362,34 грн.;

- № 36 від 18 березня 2013 року на суму 2 100,00 грн.;

- № 38 від 22 березня 2013 року на суму 34 265,80 грн.;

- № 42 від 28 березня 2013 року а суму 16 992,30 грн.;

- № 47 від 10 квітня 2013 року на суму 7 886,12 грн.;

- № 56 від 17 травня 2013 року на суму 8 185,90 грн.;

- № 61 від 24 травня 2013 року на суму 4 560,00 грн.;

- № 64 від 29 травня 2013 року на суму 19 760,00 грн.;

- № 68 від 31 травня 2013 року на суму 7 600,00 грн.;

- № 69 від 04 червня 2013 року на суму 19 760,00 грн.;

- № 71 від 11 червня 2013 року на суму 22 800,00 грн.;

- № 74 від 13 червня 2013 року на суму 6 080,00 грн.;

- № 80 від 05 липня 2013 року на суму 8 522,04 грн.;

- № 84 від 11 липня 2013 року на суму 9 120,00 грн.;

- № 86 від 17 липня 2013 року на суму 6 080,00 грн.;

- № 90 від 24 липня 2013 року на суму 6 808,92 грн.;

- № 95 від 02 серпня 2013 року на суму 6 080,00 грн.;

- № 100 від 13 серпня 2013 року на суму 21 779,00 грн.;

- № 108 від 27 серпня 2013 року на суму 7 676,00 грн.;

- № 115 від 05 вересня 2013 року на суму 22 349,00 грн.;

- № 132 від 30 вересня 2013 року на суму 10 920,00 грн.;

- № 139 від 16 жовтня 2013 року на суму 7 676,00 грн.;

- № 141 від 25 жовтня 2013 року на суму 9 288,00 грн.;

- № 151 від 31 жовтня 2013 року на суму 9 657,60 грн.;

- № 158 від 14 листопада 2013 року на суму 12 320,00 грн.;

- № 164 від 27 листопада 2013 року на суму 12 320,00 грн.;

- № 173 від 11 грудня 2013 року на суму 4 620,00 грн.;

- № 174 від 16 грудня 2013 року на суму 4 680,00 грн.;

- № 177 від 18 грудня 2013 року на суму 7 800,00 грн.;

- № 180 від 23 грудня 2013 року на суму 10 920,00 грн., які отримані відповідачем, оскільки при проведенні розрахунку за товар відповідач у платіжних дорученнях посилався на ці рахунки.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було з'ясовано судом за первинними документами, відповідач допускав оплату товару за рахунками, які позивач не виставляв (наприклад, № 124 від 22.03.2013 року, № 173 від 11.11.2013 року), а також за деякими рахунками сплачував за товар кошів більше, ніж було вказано у рахунку (№ 164,139,173,141,36,38,42,47,64,71,74,80,84,86,90,115).

Судом також з'ясовано, що сторонами не було досягнуто ніякої згоди про те, куди повинні бути зараховані кошти, які надлишково сплачував відповідач за рахунками, які виставляв позивач та за рахунками, які ніколи не оформлялися позивачем за договором між сторонами.

Умови договору поставки № 003/13 від 02 січня 2013 року не містять умов про те, як слід розпорядитися позивачу зайво сплаченими відповідачем коштами за товар, або коштами, які надійшли за неналежними реквізитами на їх сплату.

При перевірці розрахунків сторін судом з'ясовано, що за переданим позивачем відповідачу товаром та з урахуванням призначень платежів у всіх платіжних дорученнях, які не дозволяють переносити платежі в оплату товару за іншими рахунками, ніж які зазначає відповідач у своїх платіжних дорученнях, у відповідача виникла недоплата за товар у сумі 112 955,66 грн.

Суд не погоджується із відповідачем про те, що всі переплачені кошти позивачу слід автоматично зарахувати у погашення заборгованості за договором між сторонами № 003/13 від 02.01.2013 року, оскільки між сторонами дане питання не було вирішено окремою угодою.

Позивач просить стягнути з відповідача лише 73 303,04 грн. основного боргу за товар і своїх вимог у цій частині не змінював.

07 лютого 2014 року позивач направив відповідачу претензію № 1 (а.с. 58-59) з вимогою до 17 лютого 2014 року сплатити заборгованості в сумі 73 303,04 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав.

Строк проведення повного розрахунку за весь отриманий товар на час прийняття рішення по справі для відповідача вже є таким, що настав, доказів сплати боргу у справу не надано, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 73 303,04 грн. залишку основного боргу за товар.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 2 346,13 грн., які розраховані ним за актами звіряння взаємних розрахунків сторін за період дії договору.

Також позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10 612,84 грн. посилаючись на пункт 9.2. Договору, згідно з яким у разі несвоєчасної перерахування грошових коштів за замовлену та узгоджену сторонами партію Товару, згідно з п. 3.1 договору Покупець сплачує Постачальнику пеню від вартості замовленого товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час прострочення, за кожний день прострочення.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та 3 % річних позивачу слід відмовити повністю, оскільки при проведенні розрахунку залишку основного боргу суд виходив із того, що цей борг слід розраховувати за сумами недоплати по кожному виставленому позивачем рахунку. При цьому суд відхилив як належні оплати за договором ті суми коштів, які були або зайво сплачені за конкретними рахунками або сплачувалися за неіснуючими рахунками і доля цих коштів окремою угодою сторін не була визначена.

При розрахунку 3% річних та пені позивач цих обставин не врахував, а тому суд не може погодитися, що розрахунок 3% річних та пені за таких умов є належним. З цих підстав у стягненні пені та 3% річних позивачу слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить лише 73 303,04 грн. основного боргу внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 003/13 від 02.01.2013 року, укладеного між сторонами.

На підставі ст. 49 ГПК України, з урахуванням вини відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у повному розмірі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Акант+К", ідентифікаційний код 14207584, м. Черкаси, вул. Хоменка, 15 на користь приватного підприємства "Мастерсон", ідентифікаційний код 36834285, м. Луцьк, вул. Ковельська, 2 -- 73 303,04 грн. основного боргу за товар на підставі договору поставки № 003/13 від 02.01.2013 року та 1827,00 грн. на відшкодування судового збору.

3. В решті вимог у задоволенні позову відмовити повністю.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 03 червня 2014 року

Суддя Н.М. Спаських