Постанова

від 28.05.2014 по справі 39/173

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2014 р. Справа№ 39/173

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від позивача: Неволіна А.Ю. (довіреність б/н від 03.03.2014);

від відповідача: Ковальов А.О. (довіреність б/н від 01.12.2013);

Раскот Н.А. (довіреність б/н від 03.03.2014);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані"

на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2014

у справі № 39/173 (головуючий суддя: Гумега О.В.,

судді: Куркотова Є.Б, Картавцева Ю.В.)

за позовом об'єднання підприємств "Український музичний альянс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг

Електронікс Україна Компані"

про виплату відрахувань (відсотків) у розмірі 450 093,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2014 у справі №39/173 позов об'єднання підприємств "Український музичний альянс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" про виплату відрахувань (відсотків) у розмірі 450 093,42 грн. задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" на користь об'єднання підприємств "Український музичний альянс" 131 060,95 грн. відрахувань, 4 458,95 грн. 3% річних, 7 113,20 грн. інфляційних збитків; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" до Державного бюджету України 1 426,33 грн. державного мита та 141,46 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу; стягнуто з об'єднання підприємств "Український музичний альянс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" 4 251,42 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом частини 2 статті 4, статті 41 Господарського процесуального кодексу України, неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Скаржником заперечується законність рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 20.12.2007 про визначення позивача уповноваженою організацією та можливість його застосування місцевим господарським судом при вирішенні спору у даній справі.

У скарзі йдеться також про необхідність призначення у даній справі судової бухгалтерської експертизи для точного встановлення суми остаточної спірної заборгованості, відсотків річних та інфляційних збитків.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" апеляційну скаргу підтримали представник об'єднання підприємств "Український музичний альянс" висловився за відхилення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Об'єднанням підприємств "Український музичний альянс" (далі - позивач) пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" (далі - відповідач) про стягнення 237 957,39 грн., в тому числі 217 967,44 грн. відрахувань, 7 727,52 грн. - 3% річних та 12262,43 грн., нарахованих внаслідок інфляції.

Причиною спору є намагання позивача отримати відрахування за ввезення відповідачем обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у творах і (або) відеограмах.

Позов мотивовано тим, що відповідач є імпортером зазначеного обладнання, проте не виконує зобов'язання щодо сплати відрахувань за ввезення цього обладнання.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наданими Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України відомостями й висновком проведеної у даній справі експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відеозвукозапису № 8004/12-35 від 26.12.2013, відповідачем у період з 17.04.2009 по 20.10.2011 імпортовано на митну територію України обладнання за кодом згідно з УКТЗЕД 8521, 8525 40, 8527 31, 8527 13 та 8528 та матеріальні носії за кодом згідно з УКТЗЕД 8523, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, на загальну суму 4 364 225,55 грн. (фактурна вартість).

Згідно свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України № 2/У від 20.12.2007 Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" є єдиною організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах", що підтверджується

У листі Державної служби інтелектуальної власності України № 1-12/1705 від 05.03.2014 йдеться про те, що згідно статті 42 Закону України "Про авторське право та суміжні права" та наказу Міністерства освіти і науки України від 25.07.2003 № 503 "Про затвердження Порядку визначення уповноважених організацій, які здійснюватимуть збирання і розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (далі - Порядок № 503), уповноваженою організацією колективного управління у цій сфері визначено Об'єднання підприємств "Український музичний альянс".

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (тут і далі - в редакції, чинній в період ввезення відповідачем на митну територію України спірного обладнання та матеріальних носіїв - з 17.04.2009 р. по 20.10.2011 р.) встановлено, що допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

У статті 1 зазначеного Закону надано визначення терміну "відтворення", яким є виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер.

Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім:

а) професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах;

б) обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України;

в) обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Частиною 5 ст. 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" визначено, що розміри відрахувань (відсотків), які мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації, під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Порядок здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (надалі - Порядок), затверджено наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України № 780/123/561 від 24.11.2003 р.

Відповідно до п. 7 Порядку під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 р. "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (надалі - Постанова № 992), перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затверджений Постановою № 992.

Згідно з додатком до зазначеної Постанови № 992 розмір відрахувань для імпортерів обладнання (код товару згідно з УКТЗЕД (Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності) 8521, 8525 40, 8527 31, 8527 13, 8528) визначається у розмірі 3% вартості обладнання, зазначеної у зовнішньоекономічних договорах (контрактах), а для імпортерів матеріальних носіїв - у розмірі 5% вартості матеріальних носіїв.

Згідно Постанови № 992 вищевказані відрахування у розмірі 3 % та 5% підлягають застосуванню до вартості лише певних видів товарів за кодами УКТЗЕД 8520, 8521, 8525 40, 8527 13, 8527 21, 8527 31, 8528, 8523, - загальною обов'язковою ознакою яких є можливість здійснення запису творів і/або виконань.

Відповідно до положень розділу XVI "Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя" додатку "Митний тариф України" до Закону України "Про Митний тариф України", коди УКТЗЕД 8521, 8527 13, 8527 21 та 8528 передбачають більш широкий перелік товарів, аніж той, який зазначено у Постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 992 та з якого мають сплачуватися відповідні відрахування.

Крім того, правовий зміст поняття "відтворення" (зображення, демонстрація) стосовно звуку чи зображення в контексті Закону України "Про Митний тариф України" не є тотожним з поняттям "відтворення" (створення) в розумінні Закону України "Про авторське право і суміжні права".

За змістом викладених положень чинного законодавства, виплата винагороди особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, здійснюється, виходячи з вартості лише того обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можливо здійснити відтворення, передбачені статтею 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", та які зазначені у додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 р. № 992.

З огляду на викладені норми чинного законодавства й фактичні обставини справи, колегія суддів вважає правильним розрахунок фактурної вартості імпортованого відповідачем на митну територію України у період з 17.04.2009 по 20.10.2011 обладнання за кодом згідно з УКТЗЕД 8521, 8525 40, 8527 31, 8527 13 та 8528 та матеріальних носіїв за кодом згідно з УКТЗЕД 8523, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, - 4 364 225,55 грн., а також розрахунок суми спірних відрахувань за ввезення цього обладнання - 131 060,95 грн.

Докази належного виконання зобов'язання з оплати спірних коштів в матеріалах справи відсутні. Відповідач наявність заборгованості не заперечує, доказів неналежного виконання зобов'язань не надав.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача спірних нарахувань в сумі 131 060,95 грн.

До того ж, з урахуванням норми частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, що встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 4 458,95 грн. 3 % річних, розрахованих позивачем виходячи з вартості товару за кожною окремою митною операцією у період з дати її здійснення по 20.02.2012, а також 7 113,20 грн., нарахованих внаслідок інфляції у період з травня 2009 по січень 2012 на суму існуючої заборгованості.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог як помилково нарахованих місцевим господарським судом також прийнято в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства.

На правильність висновків суду не впливають доводи, викладені у апеляційній скарзі, оскільки стосуються питань щодо господарської та іншої діяльності позивача, що не є предметом розгляду у даній справі.

Колегія суддів відхиляє клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" про призначення у даній справі судової бухгалтерської експертизи, окільки сукупністю наявних в матеріалах справи доказів встановлено фактичні обставини справи у повному обсязі. Висновок же судового експерта може бути одним із доказів, який для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2014 у справі №39/173 залишити без змін.

Справу № 39/173 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Л.Л. Гарник

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко