Постанова

від 15.07.2014 по справі 39/173

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Справа № 39/173

Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М. (доповідач) - головуючий, судді Васищак І.М., Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані", м. Київ (далі - ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані"),

на рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2014 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014

зі справи № 39/173

за позовом об'єднання підприємств "Український музичний альянс", м. Київ (далі - ОП "Український музичний альянс"),

до ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані"

про виплату відрахувань у сумі 450 093, 42 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ОП "Український музичний альянс"- Неволіної А.Ю.,

ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" - Ковальова А.О., Раскот Н.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ОП "Український музичний альянс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення та уточнення позовних вимог) про стягнення з ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" відрахувань у сумі 217 967, 44 грн., трьох процентів річних у сумі 7 727, 52 грн. та інфляційних втрат у сумі 12 262, 43 грн., всього 237 957, 39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано обов'язком відповідача як імпортера на митну територію України обладнання та матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення у домашніх умовах творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, сплати відрахування, передбачені статтею 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2014 (колегія суддів у складі: суддя Гумега О.В. - головуючий, судді Куркотова Є.В., Картавцева Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2014 (колегія суддів у складі: суддя Гарник Л.Л. - головуючий, судді Доманська М.Л., Пантелієнко В.О.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача відрахування у сумі 131 061, 95 грн., три процента річних у сумі 4 458, 95 грн. та інфляційні втрати в сумі 7 113, 20 грн.; у решті позову відмовлено.

ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані", не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України їх скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції внаслідок порушення місцевим та апеляційним господарськими судами положень статей 4, 34, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та невірного застосування норм матеріального права. Доводи скарги зводяться до того, що рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 20.12.2007 про визначення ОП "Український музичний альянс" організацією, уповноваженою для збирання та розподілу між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів відповідних відрахувань, є незаконним, тому господарські суди не могли його застосовувати у спорі зі справи. Крім того, в касаційній скарзі зазначено, що позивач не подав належного розрахунку сум інфляційних втрат та трьох процентів річних, а господарські суди ці розрахунки не дослідили та не перевірили.

У відзиві на касаційну скаргу ОП "Український музичний альянс" заперечує проти доводів скарги та просить залишити її без задоволення.

Сторони відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши на підставі встановлених місцевим та апеляційним господарськими судами фактичних обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Господарськими судами у справі встановлено, що:

- відповідно до свідоцтва України від 20.12.2007 № 2/У, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОП "Український музичний альянс" є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збір та розподіл між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носії із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах;

- постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 у справі № 2а-18236/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" до Державної служби про визнання протиправним і скасування рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про видачу ОП "Український музичний альянс" свідоцтва від 20.12.2007 № 2/У; докази оскарження зазначених судових рішень до Вищого адміністративного суду України суду не подано;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2012, відмовлено у прийнятті позовної заяви ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" про визнання недійсним рішення Державної служби від 20.12.2007, на підставі якого було видано свідоцтво України від 20.12.2007 № 2/У, з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК України.; дану ухвалу залишено без змін судовими актами судів апеляційної та касаційної інстанцій;

- з 17.04.2009 по 20.10.2011 ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" імпортувало на митну територію України обладнання та матеріальні носії із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах; даному товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) було присвоєно коди 8521, 8525 40, 8527 31, 8527 13, 8528 8523;

- зазначене підтверджується поданим Департаментом митних інформаційних технологій та статистики Державної митної служби України листом від 30.12.2011 № 18/15.6-26-8480ДСК з додатком на магнітному носію (т.1, а.с. 93, 94); у цих документах зазначено фактурну та митну вартість товару за відповідними кодами УКТ ЗЕД;

- судом було призначено технічну експертизу у справі для з'ясування питання про те, чи є обладнання та матеріальні носії, що імпортувалося відповідачем згідно з поданим митним органом переліком, такими що можуть здійснювати відтворення, передбачені статтею 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права", та яких стосується додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992,;

- відповідно до висновку судової експертизи від 26.12.2013 № 8004/12-35 частина обладнання та матеріальних носії (згідно з переліком) не відповідає запитуваним судом критеріям; з урахуванням цього визначено, що відповідач ввіз товар на суму 4 364 225, 55 грн.;

- на підставі досліджених у справі положень чинного законодавства, господарські суди дійшли висновку про те, що вказана імпортером у митних деклараціях фактурна вартість товару відповідає його вартості, погодженій у зовнішньоекономічному договорі;

- докази відрахувань ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" в установленому чинним законодавством порядку для подальшої виплати винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, відсутні;

- згідно з поданим позивачем розрахунком (т.2, а.с. 62-65) відповідач зобов'язаний здійснити відрахування відповідно до статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за період з 17.04.2009 по 20.10.2011 на суму 217 967,44 грн.;

- за розрахунками відповідача (т.9, а.с.117-118) ця сума складає 151 063,52 грн.

У частині другій статті 25 Закону України "Про авторське право і суміжні права" зазначено, що твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники допускається відтворювати у домашніх умовах виключно в особистих цілях або для кола сім'ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у цьому випадку визначені статтею 42 цього Закону.

За змістом частини другої статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях творів і виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах і їх примірниках, без згоди автора (авторів), виконавців і виробників фонограм (відеограм), але з виплатою їм винагороди способом, визначеним частиною четвертою цієї статті.

Частиною четвертою статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що виплата винагороди виробникам фонограм і відеограм та іншим особам, які мають авторське право і (або) суміжні права, за передбачені частиною другою цієї статті відтворення, здійснюється у формі відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і (або) матеріальних носіїв виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, крім: професійного обладнання та (або) матеріальних носіїв, не призначених для використання в домашніх умовах; обладнання і матеріальних носіїв, що експортуються за митну територію України; обладнання і матеріальних носіїв, що ввозяться фізичною особою на митну територію України виключно в особистих цілях і без комерційної мети.

Відповідно до частини п'ятої статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" розміри зазначених у частинах другій і четвертій цієї статті відрахувань (відсотків), що мають сплачуватися виробниками та (або) імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, визначаються Кабінетом Міністрів України. Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеним Установою організаціям колективного управління (далі - уповноваженим організаціям). Зібрані кошти розподіляються між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на основі договорів, які уповноважені організації укладають з усіма організаціями колективного управління. Імпортери перераховують ці кошти уповноваженій організації під час ввезення товару на митну територію України, а виробники - у кінці кожного місяця після реалізації обладнання і матеріальних носіїв.

Згідно з пунктом 5 Порядку здійснення відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державної податкової адміністрації України від 24.11.2003 № 780/123/561, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 за № 1153/8474 (далі - Порядок), розмір відрахувань застосовується до обладнання та матеріальних носіїв (без податку на додану вартість), зазначених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення у домашніх умовах творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах": для імпортерів - у відсотках їх вартості, зазначеної у зовнішньоекономічному договорі (контракті); для виробників - у відсотках їх відпускної ціни.

У пункті 7 Порядку визначено, що під час ввезення на митну територію України обладнання і (або) матеріальних носіїв імпортери відповідно до розміру відрахувань , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992, перераховують суми відрахувань уповноваженим організаціям, про що надсилають цим організаціям підписану керівником імпортера довідку щодо сплати відрахувань імпортером обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, за формою, визначеною в додатку 1 цього Порядку.

Згаданою постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 "Про розмір відрахувань виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити відтворення у домашніх умовах творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах" (додатком до даної постанови) встановлено розмір відрахувань у відсотках у залежності від перелічених видів обладнання.

Зі змісту Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, вбачається, що митна вартість товару складається з фактурної вартості товару, що зазначається в рахунку-фактурі та витрат з транспортування до пункту перетину кордону, брокерських послуг, тощо. Згідно з пунктом 2 цього Порядку фактурна вартість - ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.

Зміст даного Порядку у зазначеній частині узгоджується зі змістом чинної протягом зазначеного позивачем періоду ввезення відповідачем товару Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої Наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, місцевий та апеляційний господарські суди з огляду на досліджені у справі фактичні дані та наведені норми права дійшли обґрунтованого висновку про наявність у ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" обов'язку здійснити на корись ОП "Український музичний альянс" як уповноваженої організації колективного управління авторськими та суміжними правами відрахувань за імпортування на митну територію України з 17.04.2009 по 20.10.2011 обладнання та матеріальні носії із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.

З урахуванням висновку призначеної у справі судової експертизи щодо обсягів імпортованого відповідачем товару, який стосується спору у справі, господарськими судами встановлено, що з відповідача підлягають стягненню відрахування у сумі 131 060, 95 грн.

У судових рішеннях зі справи зазначено, що: за приписом пункту 5 статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" імпортер зобов'язаний здійснити відрахування саме під час ввезення товару на митну територію України, але докази цього у справі відсутні; останнім днем ввезення товару, що стосується даного спору, є 20.10.2011, відтак відповідач прострочив зобов'язання здійснити відповідні відрахування.

Попередні судові інстанції за наявності зазначеного прострочення, врахувавши суму відрахувань (131 060,95 грн.), висновок судової експертизи, перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, встановили, що три проценти річних підлягають стягненню в сумі 4 458, 95 грн., а інфляційні втрати - в сумі 7113, 20 грн.

За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди обґрунтовано задовольнили позов у відповідній частині.

Доводи касаційної скарги наведеного не спростовують.

Питання щодо законності рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 20.12.2007 про визначення ОП "Український музичний альянс" організацією, уповноваженою для збирання та розподілу між суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів відповідних відрахувань, знаходиться поза межами спору у даній справі.

До того ж попередні судові інстанції з'ясували, що законність зазначеного рішення підтверджена дослідженими у справі судовими актами.

Водночас касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які спростовували б правильність визначення судом сум інфляційних втрат та трьох процентів річних. Посилання в касаційній скарзі про те, що господарські суди розрахунки позивача не перевірили спростовується текстом судових рішень у справі.

Таким чином, підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 111 9 ,111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 зі справи № 39/173 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Самсунг Електронікс Україна Компані" - без задоволення.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Васищак

Суддя В. Харченко