Постанова

від 27.05.2014 по справі 916/332/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа № 916/332/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

суддів Мацюри П.Ф., Ярош А.І.

При секретарі судового засідання Молодові В.С..

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.04.2014 року

по справі № 916/332/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "ВАЛЕНТИНА"

про стягнення 4736,91 грн..

Встановив:

В лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (Далі - ТОВ "НІКО-ТАЙС") звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Селянського (фермерського) господарства "ВАЛЕНТИНА" (Далі - СФГ "ВАЛЕНТИНА") про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, що разом складає 4736,91 грн..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02 квітня 2014 року, винесеним суддею Никифорчуком М.І. провадження по даній справі припинено.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд посилаючись на положення підпункту 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України зазначив, що якщо відповідачем погашено суму заборгованості за вищезазначеним договором купівлі - продажу, тобто виконано зобов'язання, яке було підставою для подачі позову, то суд вважає за можливе припинити провадження у даній справі на зазначених вище підставах.

Не погоджуючись із даною ухвалою господарського суду, ТОВ "НІКО-ТАЙС" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить ухвалу скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представники сторін в судові засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, хоча про час та місце слухання скарги були повідомлені належним чином.

12 травня 2014 року до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ "НІКО-ТАЙС" надійшло клопотання, в якому позивач просив розглянути дану скаргу за відсутності їхнього представника.

В процесі розгляду апеляційної скарги, судовою колегією було витребувано із господарського суду Одеської області справу №26/144-09-3437 за позовом ТОВ "Тридента Агро" до СФГ "Валентина" про стягнення 5500,73грн. за договором купівлі-продажу №59/05/07 від 31.05.2007р. для встановлення та дослідження обставин справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Одеської області по даній справі - скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 31 травня 2007 року між ТОВ «Тридента Агро» та СФГ «Валентина» був укладений договір №59/05/07 купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу. (а.с.15-16)

У зв'язку із неналежним виконанням взятого на себе грошового зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі - продажу від 31.05.2007р. ТОВ «Тридента Агро» звернулась до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення із СФГ «Валентина» суми заборгованості та штрафних санкцій за період із 02.10.2007р. по 22.06.2009р.. (а.с.17-21)

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2009р. у справі №26/144-09-3437, позов задоволено повністю. Суд стягнув з відповідача на користь ТОВ «Тридента Агро» - 2845,80 грн. - заборгованості; 1120,29грн. - пені; 151,80 грн. - 3% річних; 1183,64 грн. - індексу інфляції; 199,20 грн. - штрафу; 500,00 грн. - витрат на оплату послуг адвоката; 102,00 грн. - державного мита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. (а.с.25-27)

21 жовтня 2011 року між ТОВ «Тридента Агро» та ФОП ОСОБА_1 було укладено угоду №К-22-ТА про зміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги), відповідно до якої Первісний кредитор (ТОВ «Тридента Агро») відступає Новому кредитору (ФОП ОСОБА_1) право вимоги виконання СФГ «Валентина» зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій набутих Первісним кредитором на підставі Договору №59/05/07 купівлі-продажу від 31.05.2007р.. (а.с.28-31)

25 січня 2013 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ніко Тайс» укладено угоду №20/01-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) відповідно до якої Первісний кредитор (ФОП ОСОБА_1) відступає Новому кредитору (ТОВ «Ніко Тайс») право вимоги виконання СФГ «Валентина» зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій набутих Первісним кредитором на підставі Договору №59/05/07 купівлі-продажу від 31.05.2007р..

З моменту укладання даної угоди, Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов договору №59/05/07 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 31.05.2007р. по відношенню до Боржника щодо нарахування пені, 3%річних та інфляційних витрат, у зв'язку із подальшим неналежним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 31 травня 2007р. пункт 2.3. Угоди. (а.с.33-36)

Ухвалою господарського суду Одеської області по справі №26/144-09-3437 від 29 травня 2013 року, заяву ТОВ «Ніко Тайс» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 29 жовтня 2009р. - задоволено.

Ухвалою господарського суду Одеської області по справі №26/144-09-3437 від 29 травня 2013 року, замінено сторону (стягувача) по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області по справі №26/144-09-3437 від 26.10.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко - Тайс».

Позивач зазначав, що на даний час заборгованість за договором купівлі - продажу №59/05/07 від 31.05.2007р. не погашена та становить 2845,80 грн., на підставі чого на дану суму заборгованості нарахована пеня, 3% річних та інфляційні витрати за період із 23 червня 2009 року по 30 січня 2014 року.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач надав до суду платіжні доручення №2994650 від 12 жовтня 2009р. згідно якого СФГ «Валентина» перерахувало на рахунок ТОВ «Тридента Агро» грошові кошти в сумі 2845,80 грн.. за товар згідно рахунку №СФ-ОД00114 від 06.06.2007р.. та платіжну вимогу №12 від 11 вересня 2013р. згідно якої СФГ «Валентина» перерахувало на рахунок ТОВ «Ніко - Тайс» грошові кошти згідно рішення господарського суду Одеської області від 26.10.2009р. по справі №26/144-09-3437 в сумі 7356,75 грн..

Проте, дані обставини, місцевий господарський суд залишив поза увагою, посилаючись на положення підпункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України - припинив провадження по даній справі та зазначив що, оскільки відповідачем сплачена заборгованість в сумі 2845,80 грн. то провадження по даній справі підлягає припиненню у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Однак, з даним висновком місцевого господарського суду не може погодитись судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином, що визначено ст. 599 Цивільного кодексу України.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, про те, що, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання зобов'язання. Така правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 12.09.2011 у справі N 6/433-42/183.

З огляду на викладене, судова колегія, вважає за необхідне звернути уваги суду першої інстанції при повторному розгляді даної справи, на те, що матеріали справи містять платіжні доручення №2994650 від 12.10.2009р. (а.с.65) та №12 від 11.09.2013р. , (а.с.66) відповідно до яких вбачається, що відповідачем двічі було перераховано грошові кошти в сумі 2845,80 грн. за отриманий товар за договором купівлі - продажу від 31 травня 2007 року, спочатку на розрахунковий рахунок ТОВ «Тридента Агро» згідно виставленого рахунку - фактури №СФ-ОД00114 від 06.06.2007р., а потім вже на розрахунковий рахунок ТОВ «Ніко - Тайс» згідно рішення господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2009 року по справі №26/144-09-3437.

Враховуючи зазначене, судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, норм матеріального та процесуального права, дійшла до висновку, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню, з направленням даної справи на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99; 101-106 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" - задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 02.04.2014р. по справі №916/332/14 - скасувати.

Справу №916/332/14 передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 02.06.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя А.І. Ярош