Постанова

від 03.06.2014 по справі п/811/1301/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року справа №П/811/1301/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» (далі - Товариство) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з заявою до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2013 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 1274 грн. та накладено штрафну санкцію - 637 грн.

В письмових поясненнях Товариство підтримало позов.

Стверджувало, що від укладення договору поставки товарів з ТОВ «ІНТА» (далі - Товариство 2) впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ним.

На його думку, він правомірно сформував в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту відповідного звітного періоду, котрі сплачені згаданому контрагенту.

У письмових запереченнях відповідач зазначає про безпідставність позову.

На його думку, правочин, котрий уклало Товариство з Товариством 2, не спрямовувався на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ним.

Доказом того, як вважає він, є акт перевірки діяльності вказаного контрагента.

03 червня 2014 року суд прийняв рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.186).

Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, 15 березня 2011 року Товариство (покупець) та Товариство 2 (постачальник) уклали договір поставки товару (а.с.19-20).

Упродовж січня 2013 року Товариство 2 поставило Товариству продукцію (оливу моторну) на суму 10009,54 грн. (з урахуванням ПДВ у сумі 2001,91 грн.).

На підтвердження реальності господарських операції Товариство надало первині документи бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, видаткову та податкову накладну від 17 січня 2013 року (а.с.22-23).

Перевезення товару здійснювалось Товариством 2 власним транспортним засобом відповідно до змісту згаданого договору.

Товариство розрахувалось з Товариством 2 за придбану продукцію у безготівковій формі (а.с.24).

Товариство надалі реалізувало придбану моторну оливу різним покупцям (а.с.138-184).

Це доводиться аналізом первинних документів бухгалтерського та податкового обліків.

З 28 по 29 листопада 2013 року відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку діяльності Товариства по взаємовідносинах з Товариством 2 за січень 2013 року (а.с.9-17).

Під час перевірки ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку платника податків.

За її результатом ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення.

Так, вони зробили висновок, що правочин, котрий уклало Товариство з Товариством 2, є недійсним (нікчемним), так як не спрямовувався на настання реальних наслідків, які обумовлювалися ним.

На їх думку, доказом того є акт перевірки діяльності згаданого контрагента.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення-рішення від 20 грудня 2013 року, яким Товариству збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 1274 грн. та накладено штрафну санкцію - 637 грн. (а.с.18).

З 05 липня 2013 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства 2 щодо підтвердження господарських відносин із Товариством «Діомед Інвест» за січень 2013 року (а.с.46-47).

Акт перевірки містить висновок про відсутність факту реального вчинення Товариством 2 господарських відносин впродовж строку, який перевірявся податковим органом.

За результатом проведення перевірки діяльності Товариства 2 керівник податкового органу не прийняв жодного рішення негативного характеру стосовно платника податків.

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірки діяльності Товариства 2 податкова інспекція не прийняла жодних рішень та не звернулася до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклав платник податків, в тому числі і з позивачем, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

А тому, суд зробив висновок, що керівник податкового органу не погодився з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклало Товариство 2.

Отже, податковим органом враховані податкові зобов'язання Товариства 2 з податку на додану вартість за договором, котрий укладений з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності позивача, податкові ревізори посилались на акт перевірки діяльності згаданого контрагента як незаперечний доказ недійсності його правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.

Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договору, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Таким чином, суд зробив висновок, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочину, який уклало Товариство з Товариством 2.

Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та його контрагентом зобов'язань за договором.

Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства (податкова та видаткова накладні, платіжне доручення).

Оскільки, податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.

Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Отже, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів за договором, укладеним з Товариством 2, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товару, що підтверджено податковою накладною).

За таких обставин рішення податкового органу є протиправним.

Як наслідок його належить скасувати, а позов - задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів в Кіровоградської області від 20 грудня 2013 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 1274 грн. та накладено штрафну санкцію - 637 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алєкс Трейд» судові витрати в сумі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей