Ухвала

від 30.01.2007 по справі 6/530ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/530ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

30.01.2007 року                                                Справа № 6/530ад

                Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:

     головуючого судді                    Бородіної Л.І.

     суддів                                     Іноземцевої Л.В.

                                                  Лазненко Л.Л.

          Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.12.2006 у складі головуючого судді Якушенко Р.Є., суддів Іноземцевої Л.В. та Лазненко Л.Л. Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 05.01.2007 у зв”язку з хворобою виключено зі складу судової колегії головуючого суддю Якушенко Р.Є. та введено до складу судової колегії  головуючого суддю Бородіну Л.І.

    При секретарі

    судового засідання                             Мартинцевій Н.М.

    та за участю представників сторін:

    від позивача                                       не прибув

    від відповідача                       Калашніков С.О., паспорт серії ЕК № 352301

                                                    від 20.01.1997

    Розглянувши

    апеляційну скаргу                           Луганського обласного відділення Фонду

                                                  соціального захисту інвалідів, м.Луганськ

    на постанову

    господарського суду              Луганської області

    від                                            24.11.2006

    у справі                                   № 6/530ад (суддя Василенко Т.А.)

   за позовом                               Луганського обласного відділення Фонду

                                                  соціального захисту інвалідів, м.Луганськ

   до відповідача                            Приватного підприємства „Амбасадор”,

                                                    м.Луганськ

   про                                           стягнення 1709 грн. 09 коп.  

Постановою господарського суду Луганської області від 24.11.2006 у справі               № 6/530ад (суддя Василенко Т.А.) відмовлено у задоволенні позову Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (відділення Фонду) до Приватного підприємства (ПП) „Амбасадор”, м.Луганськ, про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2005 рік у розмірі 1709 грн. 09. коп.

Суддя-доповідач Бородіна Л.І.

Постанова суду з посиланням на статті 18, 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон                № 875), статтю 12 Закону України „Про охорону праці”, пункти 1, 3-5, 8, 10-14 „Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі –Положення № 314), пункти 2, 4, 11 Порядку сплати підприємствами (об”єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767 (далі –Порядок № 1767), пункт 3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823 (далі –Інструкція), пункт 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 83, статтю 218 Господарського Кодексу України (далі –ГК України), мотивована доведеністю матеріалами справи факту виконання відповідачем обов”язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, вжиттям всіх передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

          Відділення Фонду (позивач у справі) не погодилося з прийнятою постановою і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

          В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що судом неправомірно застосована стаття 218 ГК України, оскільки підприємством не вжито всіх необхідних заходів, передбачених чинним законодавством для працевлаштування інвалідів, а саме: ПП „Амбасадор” інформувало міський центр зайнятості тільки з червня по грудень 2005 року та не інформувало управління праці та соціального захисту населення про те, що на підприємстві існують місця, де може використовуватись праця інвалідів.

ПП „Амбасадор” (відповідач у справі) доводи апеляційної скарги вважає необгрунтованими, просить постанову господарського суду Луганської області залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Клопотанням від 13.01.2007 № 03-01/32 позивач просить розглянути справу без участі його представника у зв”язку з великою навантаженістю.

Дане клопотання задовольняється судовою колегією апеляційної інстанції.

Заслухавши доводи і пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до статті 19 Закону № 875 (в редакції станом на момент виникнення спірних взаємовідносин) для підприємств (об”єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік форми                 № 10-ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2005 році складала 11 осіб, чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсотковому нормативу згідно статті 19 Закону № 875, складає 1 особу (а.с.8).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, у 2005 році на ПП „Амбасадор" не працювало жодного інваліда (а.с.8, 9-10).

Наказом по підприємству від 01.02.2005 № 6 відповідач в особі директора наказав провести атестацію одного робочого місця для інваліда, для чого призначив відповідну комісію  з  залученням спеціалістів відділу гігієни праці СЕС та представників МСЕК (а.с.37).

17.02.2005 Луганською міською санітарно-епідеміологічною станцією проведено обстеження об”єкта ПП „Амбасадор” з метою організації робочого місця, про що складений відповідний акт (а.с.41).

Відповідно до протоколів від 01.04.2005 №№ 1, 2 засідання комісії по атестації створеного робочого місця для працевлаштування інвалідів за участю спеціалістів МСЕС та МСЕК на підприємстві створені робочі місця для працевлаштування інвалідів –набивальник матер”яних чохлів листами паралону та сторож (а.с.42).

Про створення робочого місця для інваліда відповідачем були направлені відомості до Обласного центру професійної медицини і соціальної реабілітації інвалідів та Міського товариства інвалідів „Промінь” (а.с.38, 39).

В той же час, починаючи з червня 2005 року, відповідач систематично надавав до місцевого центру зайнятості звіти форми 3-ПН (щомісячно) з позначкою щодо необхідності у працевлаштуванні 1 інваліда (у графі 4 звіту, підкреслюючи категорію „інваліди”), що підтверджується довідкою Луганського міського центру зайнятості від 29.05.2006 № 01/07-2320 та копіями звітів (а.с.6, 7, 28-34).

          Позивач вважає, що відповідач в порушення приписів Закону № 875 не працевлаштував необхідну кількість інвалідів (1) і тому повинен нести  відповідальність згідно чинного законодавства у вигляді штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році у сумі                   1709 грн. 09 коп., виходячи  із розрахунку: 1 (особа) х 1709 грн. 09 коп. (середня річна заробітна плата) = 1709 грн. 09 коп. штрафних санкцій (а.с.9-10).

          ПП „Амбасадор” у строк, встановлений пунктом 4 Порядку № 1767, тобто до  15.04.2006, вказані штрафні санкції не сплатило, що стало підставою звернення 13.10.2006 позивача до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 1709 грн. 09 коп. штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом.

          Постановою господарського суду Луганської області від 24.11.2006 у задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (а.с.52-54).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Закону № 875 для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб,  які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової   чисельності штатних працівників  облікового  складу  за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно зі статтею 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві,  організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для  працевлаштування  інваліда  і  не зайняте інвалідом.

Разом з тим, пунктом 2 Інформаційного листа ВГСУ від 25.11.2005                    № 01-8/2229 „Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І-му півріччі 2005 року”  передбачено, що у вирішенні питання про правову природу штрафних санкцій, передбачених статтею 20 Закону № 875, слід виходити з того, що вони є видом адміністративно-господарських санкцій, правовий режим яких визначено у статтях 238-250 ГК України.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

              Учасник  господарських  відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито  усіх  залежних   від   нього   заходів   для   недопущення господарського  правопорушення.  

Здійснивши системний аналіз норм Закону № 875, статті 218 Господарського кодексу України, статті 12 Закону України „Про охорону праці”, положення Порядку № 1767, Положення № 314,  Інструкції, Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 83, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про необґрунтованість  заявленого позову.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції відповідачем підтверджено вжиття передбачених чинним законодавством заходів по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме: на підприємстві підписаний наказ від 01.02.2005 № 6 „Про проведення атестації робочого місця”; відповідно до протоколів засідання комісії по атестації створеного робочого місця для працевлаштування інваліда від 01.04.2005 №№1, 2 за участю відповідних спеціалістів МСЕС та МСЕК на підприємстві були створені робочі місця для працевлаштування інваліда та рекомендовано проведення атестації робочого місця вже зайнятого інвалідом; підприємством були направлені відомості до Обласного центру професійної медицини і соціальної реабілітації інвалідів та Міського  товариства інвалідів „Промінь” про створення робочого місця для інваліда; починаючи з червня 2005 року відповідач систематично надавав до місцевого  центру зайнятості звіти форми 3-ПН (щомісячно) з позначкою щодо необхідності у працевлаштуванні 1 інваліда.  Проте, уповноваженими органами інваліди для працевлаштування на ПП „Амбасадор” не направлялись.

          Отже, відповідачем доведено суду вжиття ним усіх залежних від нього заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, у зв”язку з чим місцевий господарський суд правомірно зазначив, що на відповідача не може бути покладена відповідальність за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів.

          Таким чином, доводи  апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необгрунтованістю.

На підставі викладеного апеляційна скарга Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не підлягає до задоволення, постанова господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254, п.6 р.УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний  господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Луганської області від 24.11.2006 у справі № 6/530ад залишити без задоволення.

2. Постанову  господарського суду Луганської області від 24.11.2006 у справі                № 6/530ад залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено 01.02.2007.

         Головуючий суддя                                                       Л.І.Бородіна

        Суддя                                                                              Л.В.Іноземцева

        Суддя                                                                              Л.Л.Лазненко

Надруковано 5 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          відповідачу

4-          ГСЛО

5-          до наряду ЛАГС

Внесено