Постанова

від 28.05.2014 по справі 821/407/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/407/14

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - О.А. Шевчук,

суддів: О.О. Димерлія, Л.Є. Зуєвої,

при секретарі Н.В. Берекет

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білокриницький вапняний завод» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білокриницький вапняний завод» про заборону виробничої діяльності, -

ВСТАНОВИЛА:

11 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" про заборону експлуатації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період 27.01.2014р. по 28.01.2014 р. Державною екологічною інспекцією Херсонській області здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Білокриницький вапняний завод". В ході проведення перевірки виявлено порушення чинного законодавства, які зафіксовано в акті перевірки від 28.01.2014 року. Виходячи з наведеного, просить застосувати заходи реагування сфері державного нагляду до ТОВ "Білокриницький вапняний завод".

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням по справі, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 27 по 28 січня 2014 року позивачем проведено планову перевірку ТОВ "Білокриницький вапняний завод", з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За наслідками перевірки складено акт від 28.01.2014 р., яким, зокрема, зафіксовані наступні порушення вимог законодавства: не отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин; не взято на державний облік у галузі охорони атмосферного повітря; план організації роботи у сфері поводження з відходами не розроблено; первинний поточний облік кількості, типу та складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкодженню не видаляються не ведеться; дозвіл на ліміти на розміщення та утворення відходів не отримано; склад та властивості відходів, що утворюються, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища не визначені та не погоджені; дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами не отримано; відсутні договори із підприємствами, організаціями, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, для передачі та подальшої утилізації відходів (масляні фільтри, металобрухт, пушонка); статистична звітність щодо поводження з відходами подається не в повному обсязі; відсутні реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення і утилізації відходів.

Акт перевірки підписаний виконавчим директором ТОВ "Білокриницький вапняний завод" П.О. Кадученко без пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складання акту.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач здійснював господарську діяльності без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", тому заборонив виробничу діяльність ТОВ "Білокриницький вапняний завод".

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контроль) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877 державний нагляд- це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженого Указом Президента України "Про Положення про Державну екологічну інспекцію України" від 13.04.2011 року № 454/2011.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання дозволів на викиди забруднюючих речовин (підпункт "г" пункту 2 частини 4 Положення).

Відповідно до пункту 7 Положення Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем встановлено порушенням відповідачем ст.ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", а саме здійснення господарської діяльності, без одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України від 16.10.1992, № 2707-XII "Про охорону атмосферного повітря", підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічні атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення ґрунтів, вод та інших природних об'єктів.

Згідно положень ст. 11 Закону України від 16.10.1992, № 2707-XII, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Згідно ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 року № 1264-Х11 до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Абзацами 1 та 2 частини 5 статті 4 даного Закону зазначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Частиною 7 статті 7 Закону № 877 передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Під поняттям тимчасової заборони (зупинення) слід розуміти зупинення виробництва діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання, до виконання ними необхідних природоохоронних заходів, тобто до усунення, встановлених органом державного нагляду(контролю), порушень.

Припинення - це коли повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Підставою для припинення діяльності підприємств є систематичне перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів та екологічних стандартів, що не можуть бути усунуті з технічних, економічних чи інших причин.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить заборонити виробничу діяльність відповідача, шляхом заборони експлуатації стаціонарних джерел - печей для випалювання вапна, не вказуючи при цьому на який період. Докази позивача про те, що відповідачем систематично порушуються екологічні нормативи та екологічні стандарти, які дають право на повне припинення експлуатації печей для випалювання вапна, позивачем не надано.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 19.02.2014 року Міністерством екології та природних ресурсів розроблена документація, щодо надання позивачу дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Станом на 04.03.2014 року вищезазначена документація була погоджена з Головним управлінням Держепідем служби у Херсонській області. Цим доводам суд першої інстанції не дав належної оцінки і задовольнив позовні вимоги позивача, фактично заборонивши діяльність ТОВ "Білокриницький вапняний завод" назавжди, не вказавши в судовому рішенні, до якої дати або події повинна діяти заборона виробничої діяльності товариства.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до припису від 03.02.2014 року який прийнято з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки 29.01.2014 року, термін виконання отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлено до 10.07.2014 року. Цим обставинам суд першої інстанції також не надав належної оцінки.

Оскільки вищевказані обставини та положення законодавства судом першої інстанції прийняті до уваги не були, що призвело до ухвалення судового рішення з порушенням норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 18, ст. ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокриницький вапняний завод" про заборону виробничої діяльності -скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державній екологічній інспекції у Херсонській області відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: Л.Є. Зуєва