Ухвала

від 29.05.2014 по справі 826/679/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/679/14 (2 т.) Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Радіооптичні системи України" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Віп Союз» за лютий 2012 року, ТОВ «Пріма-Торг» за травень 2012 року, ТОВ «Аліон Лтд» за травень 2011 року, ТОВ «Брокбудкепітал» за листопад 2012 року.

За наслідками перевірки складено акт № 191/26-57-22-02-35635242 від 18 серпня 2013 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суми податку на прибуток, які підлягають сплаті, на загальну суму 505 893 грн. та порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 446 919 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0001212202 від 07.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 467 081,25 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001222202 від 07.10.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на загальну суму 527 063,50 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає наступне.

01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Аліон Лтд» укладено договір поставки №1.

Виконання умов даного договору підтверджується належним чином завіреними копіями: специфікацій №1 від 19.05.2011 року, №№2, 3, 4, 5, 6 від 30.05.2011 року; видаткових накладних №7 від 20.05.2011 року, №12 від 30.05.2011 року, №13 від 30.05.2011 року, №14 від 30.05.2011 року, №15 від 30.05.2011 року, №16 від 30.05.2011 року; товарно-транспортних накладних №2 від 20.05.2011 року, №3 від 30.05.2011 року , №4 від 30.05.2011 року.

Товар отримано на підставі довіреностей №РО013 від 30.05.2011 року, №РО012 від 20.05.2011 року.

В бухгалтерському обліку вказані операції відображено в оборотно-сальдовій відомості та картці рахунку №631.

Позивачем в повній мірі проведено оплату придбаного товару, що підтверджується платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи.

Податковий кредит сформовано на підставі податкових накладних №№10, 11, 12, 13, 14 від 30.05.2011 року.

29.05.2012 року між позивачем та ТОВ «Пріма-Торг» (постачальник) укладено договір №29-05.

Додатком №1 від 30.05.2012 року до даного договору між сторонами погоджено асортимент та кількість товару.

Передача товару до позивача підтверджується належним чином завіреними копіями видаткової накладної №РН-0530/01 від 30.05.2012 року та товарно-транспортної накладної №0530/01 від 30.05.2012 року.

Товар отримано на підставі довіреності №11 від 30.05.2011 року.

В бухгалтерському обліку вказана операція відображена в оборотно-сальдовій відомості та картці рахунку №631.

Позивачем в повній мірі проведено оплату придбаного товару, що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення №120 від 30.05.2012 року.

Податковий кредит сформовано на підставі податкової накладної №2 від 30.05.2012 року.

01.11.2012 року між позивачем та ТОВ «Брокбудкепітал» укладено договір №01-11/12.

Підпунктом 3.3.1 даного договору передбачено, що авансовий платіж в сумі 308505 грн., у в т.ч. ПДВ 51417,50грн., від загальної вартості робіт по договору здійснюється позивачем після підписання договору протягом 10-ти банківських днів від дати отримання замовником оригіналу рахунку-фактури підрядника. По факту отримання грошових коштів підрядник надає замовнику податкову накладну.

На виконання умов п.п.3.3.1 договору позивачем здійснено авансовий платіж в сумі 308505 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення №352 від 12.11.2012 року на загальну суму 308505грн., в т.ч. ПДВ.

На виконання умов вказаного підпункту договору, контрагентом на користь позивача виписано податкову накладну №27 від 12.11.2012 року на загальну суму 308505грн., в т.ч. ПДВ 51417грн., належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи.

Зазначені операції повністю відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується карткою рахунку 631 по контрагенту «Брокбудкепітал», яка наявна в матеріалах справи.

На підтвердження економічної доцільності укладення договору №01-11/12, позивачем до матеріалів справи надано належним чином завірені копії договору №12/976С-66 від 05.11.2012, що укладений між ПРАТ «Пріоком» та ТОВ «Радіооптичні системи України», згідно умов якого позивач зобов'язується в інтересах замовника (ПРАТ «Пріоком») виконати роботи з демонтажу, монтажу та пусконалагодженню відповідного обладнання, яке надається замовником. До виконання даних робіт позивачем і було залучено ТОВ «Брокбудкепітал».

08 лютого 2012 року між позивачем та ТОВ «Віп Союз» укладено договір поставки товару №08-02.

Згідно специфікації (додаток №1) на товар до даного договору між сторонами погоджено кількість та ціну за одиницю товару, а також погоджено порядок оплати за товар.

Передачу товару позивачу оформлено між сторонами шляхом підписання видаткової накладної №РН-0000160 від 13.02.2012 року, а податковий кредит сформовано на підстав належним чином оформлених податкових накладних №40 від 10.02.2012 року на загальну суму 30720 грн., в т.ч. ПДВ 5120 грн. та №41 від 13.02.2012 року на загальну суму 30720 грн., в т.ч. ПДВ 5120 грн.

Оплата придбаного товару підтверджується платіжними дорученнями №63 від 10.02.2012 року, №64 від 13.02.2012 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до п.п. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних . Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності у позивача всіх бухгалтерських та інших фінансово-господарських документів (включаючи податкові накладні), що підтверджують факт здійснення господарських операцій з контрагентом та оформлені згідно вимог чинного в Україні законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з контрагентами, то податкові повідомлення-рішення винесено податковим органом безпідставно та необґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.