Постанова
від 15.05.2014 по справі п/811/465/14
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року справа № П/811/465/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача : Шевченко В.С.;

відповідача: не з'явились.

розглянувши адміністративну справу

за позовомТОВ "М -Термінал" доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "М-Термінал" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000092205 від 30.01.2014 року.

В обґрунтуванні своєї позиції позивач зазначає, що відомості, які містяться в Акті перевірки є суперечливими, оскільки позивачем виконані всі вимоги, передбачені податковим законодавством, а господарські операції з контерагентами були реальними.

Крім того, як зазначає позивач, висновок ДПІ ґрунтується на висновках актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача та начебто нездійснення контрагентом спірних операцій. Проте, позивач вважає, що у нього наявні первинні документи та податкові накладні, що є підставою для формування спірних сум податкових вигод.

Враховуючи наведене у сукупності позивач вважає спірне рішення протиправним та необґрунтованим, просить його скасувати.

Представник позивач в судовому засіданні підтримав вимоги адміністративного позову, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених в позові.

Відповідач не погоджуючись з позовом надав суду заперечення, в яких зазначав про те, що позовні вимоги не визнаються з підстав викладених в акті перевірки. Податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від №0000092205 від 30.01.2014 року, оскільки ТОВ "М-Термінал" неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з ПП "Кіровоградський Митний Термінал", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." з тих підстав, що правочини, вчинені за участю позивача та його контрагентів не спрямовані на реальне виконання умов договору, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, зазначає, що підстав для задоволення позову не має.

Дослідивши подані документи і матеріали відповідно до положень ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що Приватне підприємство ТОВ "М-Термінал" зареєстроване 09.11.2004 року в Виконавчому комітеті Кіровоградської міської ради (т.1, а.с.107-108).

На підставі наказу Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" від 13.01.2014 року №41 (т.1, а.с.127) посадовими особами податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "М-Термінал" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП "Кіровоградський митний термінал" за квітень, травень та червень 2012 року, ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" березень 2012 року, ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" за квітень 2012 року, ТОВ "АРАГОН ТОРГ" за травень та червень 2012 року, ТОВ "Приємна пропозиція" за липень-серпень 2012 року, з ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." за травень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №6/11-23-22-05/33254266 від 21.01.2014 року (т.1, а.с.09-104), в якому зафіксовано наступні порушення:

п. 198.3, п.198.6, п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням послуг, чим завищено суму податкового кредиту за липень 2012 року у сумі 13 000 грн. та серпень 2012 року - 9 500 грн. по взаємовідносинам ТОВ "Приємна пропозиція" (код ЄДРПОУ 37264435), за березень 2012 року 495 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" (код ЄДРПОУ 17709106), за квітень 2012 року 12 000 гри. по взаємовідносинам ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" ЄДРПОУ 37918554). за травень 2012 року - 17 000 грн. та червень 2012 року - 15 500 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "АРАГОН ТОРГ" (код ЄДРПОУ 38164764), за квітень 2012 року -500 грн., за травень 2012 року - 25 000 грн. та червень 2012 року - 21 000 грн. по взаємовідносинам з ПП "Кіровоградський митний термінал" (код ЄДРПОУ 36793637) та за травень 2013 року 30 000 грн. по взаємовідносинам ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." (код ЄДРПОУ 37458142).

В результаті встановлених порушень підприємством занижено податок на додану вартість, яка підлягає сплаті за березень 2012 року у сумі 18 495 грн., за квітень 2012 року - 43 500 грн., за травень 2012 року - 42 000 грн., за червень 2012 року 36 500 грн., за липень 2012 року - 13 000 грн., за серпень 2012 року - 9 500 грн. та за травень 2013 року - 30 000 грн.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення:

- №0000092205 від 30.01.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 241 244 грн., у т.ч. за основним платежем - 192995,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 48249,00 грн. (т.1, а.с.105).

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. У пункті 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зазначено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Як встановлено під час розгляду справи, Кіровоградська ОДПІ управління Міндоходів у Кіровоградській області прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП "Кіровоградський Митний Термінал", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М.", оскільки при проведенні перевірки податковим органом зроблений висновок, що правочини вчинені за участю ТОВ "М-Термінал" та зазначених контрагентів мають протиправний характер та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим, суд зазначає, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Проте, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції .

Зазначена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 2 червня 2011 року.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

04.01.2011 року між позивачем та ПП "Кіровоградський Митний Термінал" укладено договір-доручення №04012011 (т.2,а.с.1).

01.03.2012 року між позивачем та ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" укладено договір виконання робіт №030312 (т.2,а.с.2).

05.03.2012 року між позивачем та ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" укладено договір виконання робіт №020312 (т.2,а.с.3).

28.04.2012 року між позивачем та ТОВ "АРАГОН ТОРГ" укладено договір виконання робіт №300412 (т.2, а.с.4).

27.06.2012 року між позивачем та ТОВ "Приємна пропозиція" укладено договір виконання робіт №260612(т.2, а.с.5).

07.05.2013 року між позивачем та ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." укладено договір виконання робіт №070513 (т.3, а.с.139).

Відповідно п.1.1 вищезазначених договорів контрагенти позивача зобов'язуються надати послуги при підготовці документації для декларування вантажів які перетинають митний кордон України на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей по питанням складання зовнішньоекономічних контрактів.

На виконання умов договорів, ПП "Кіровоградський Митний Термінал", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." виписали на адресу позивача податкові накладні, подані податкові декларації з податку на додану вартість з розшифровками та реєстрами виданих та отриманих податкових накладних (т.2,а.с.45-236).

На підтвердження перерахування коштів на користь ПП "Кіровоградський Митний Термінал", ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." позивачем надано платіжні доручення та банківськи виписки (т.2, а.с.237-250, т.3, а.с.1-64).

Факт виконання наданих послуг вказаних договорів позивачем підтверджується актами виконаних робіт(т.2, а.с.6-44, т.3, а.с.140-144).

Враховуючи викладене, суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Також, суд звертає увагу на те, що видані за вищезазначеними договорами акти виконаних робіт містять наступну номенклатуру робіт - «Послуги/Підготовка документів наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей по питанням складання зовнішньоекономічних контрактів» , тобто зазначені вище акти містять лише загальні посилання про надання послуг і не містять будь-якої деталізації і будь-якої іншої деталізованої інформації щодо виконаних робіт за спірними операціями.

Таким чином, дані акти є такими, що не можуть бути ідентифіковані по структурі цих послуг, наявність відомостей щодо чого у первинних документах за такого роду операціями обумовлена вимогами статей, 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому зазначені акти не можуть вважатися первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.п. 2.1.2 вищезазначених договорів виконавець зобов'язаний зберігати комерційну таємницю, що міститься в даних, що надані документами замовниками.

Під час розгляду справи представником ТОВ "М-Термінал" зазначено, що виконавцями по вищезазначеним договорам були особи, які направлялися контрагентами до ТОВ "М-Термінал" отримували відповідні документи для оформлення документів для митного оформлення.

Суд звертає увагу на те, що митне оформлення документів вимагає володіння спеціальними знаннями уміннями та навиками в галузі митної справи, а також володіння іншого законодавства України.

ТОВ "М-Термінал" не надано витребуваних судом документів, а саме: журналу обліку, розписок про отримання документів, що містять комерційну таємницю або будь-яких інших документів в яких позивач фіксував якій саме особі передані документи та хто саме виконує визначені договорами роботи.

Перевірку кваліфікаційного рівня знань осіб, що здійснювали митне оформлення документів та надавали відповіді по питанням зовнішньоекономічних контрактів позивач не проводив та як саме надавалися дані відповіді представник не пояснив.

Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає, що вищезазначені договори виконання робіт укладені між позивачем та ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." і умови даних договорів стосуються лише зазначених юридичних осіб.

Відповідно до п.3.5 вищезазначених договорів визначено, що вартість брокерських послуг становить 85% від суми наданих послуг кінцевому споживачу назва якого зазначається в додатках до актів виконаних робіт.

З аналізу вищезазначеного пункту договорів вбачається, що контрагенти позивача фактично надавали брокерські послуги.

Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур 18.05.73, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 05.10.2006 N 227-V (далі - Кіотська конвенція), статей 176-181 Митного кодексу України надання митно брокерських послуг передбачає спеціального дозволу - ліцензії.

Ліцензійні умови даного виду діяльності передбачені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Державної митної служби України від 13.05.2009 N 89/445 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження посередницької діяльності митного брокера», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 травня 2009 р. за №469/16485.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які спеціальні дозволи контрагентів на здійснення митного оформлення документів та здійснення відповідної діяльності.

Більш того, згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж" є: транспортне оброблення вантажів; складське господарство; організація перевезення вантажів (основний); консультування з питань комерційної діяльності та управління; діяльність телефонних центрів; надання інших комерційних послуг, ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД" є: роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, ТОВ "АРАГОН ТОРГ" є: діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (основний); діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; консультування з питань комерційної діяльності й керування, ТОВ "Приємна пропозиція" є: інші будівельно-монтажні роботи; оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; неспеціалізована оптова торгівля (основний); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." є: діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; неспеціалізована оптова торгівля (основний); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; консультування з питань комерційної діяльності й керування

Таким чином, надання послуг по підготовці документації для декларування вантажів які перетинають митний кордон України на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей по питанням складання зовнішньоекономічних контрактів не відповідає статутній діяльності ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М.".

Крім того, суд витребував у вищезазначених контрагентів документально підтверджену інформацію про наявність кваліфікованих працівників, які мають необхідні знання та досвід у виконанні робіт визначених до вищезазначених договорів, в разі укладання субпідрядних договорів для виконання договору з ТОВ "М-Термінал" копії первинних документів щодо господарських операцій за якими визначено податкові зобов'язання.

Під час розгляду справи вищезазначеними контрагентами не надано витребуваних судом доказів та у матеріалах справи відсутні та позивачем не надано. Дані обставини, самі по собі, не є безумовним доказом неправомірності вчинених господарських операцій, однак поряд з іншими доказами вказують на те, що зазначені контрагенти не мали можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій.

Вищий адміністративний суд України в своєму інформаційному листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначив : «Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності. Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність.

Також, Верховним Судом України у справі № 21-737во09 (постанова від 08.09.2009 року) зазначено: «здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, а відтак суду слід звернути увагу і дати належну оцінку доводам ДПІ щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки таке може свідчити і про нездійснення самих господарських операцій».

Більш того, суд зазначає, що на підтвердження господарських взаємовідносин з контрагентами в іншому ланцюгу постачання послуг, виконання робіт по митному оформленню документів позивач суду не надав.

З приводу зазначеного, позивачем не було допустимими доказами по справі доведено суду, яким саме чином його контрагенти ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М." без наявності відповідних трудових ресурсів, відповідних спеціалістів та здійсненню відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців протилежно інших видів діяльності мали змогу виконувати господарську діяльність в розрізі правовідносин із позивачем.

Доказів щодо укладення такими контрагентами позивача субпідрядних договорів з метою виконання договірних відносин із позивачем, - суду надано також не було.

Суд критично оцінює надані позивачем первинні документи, та у сукупності з доказами, наданими відповідачем приходить до висновку про факт нереальності вчинення господарських операцій за участю позивача та ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М.".

При цьому, суд зазначає, що за відсутності факту придбання товару/послуг, а також доказів, що такі товари/послуги призначені для використання у господарській діяльності позивача відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

У зв'язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Разом з тим, суд звертає увагу, що з наданих позивачем документів та ПП "Кіровоградський митний термінал" можливо встановити факт реальності здійснення господарських операцій з його контрагентом ПП "Кіровоградський митний термінал", оскільки у даного суб'єкта господарювання є необхідні умови для здійснення господарських операцій. Так згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, видами діяльності ПП "Кіровоградський митний термінал" є: допоміжне обслуговування наземного транспорту; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність ; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. На підтвердження наявності спеціалістів митного законодавства на підприємстві ПП "Кіровоградський митний термінал" надано наказ про штатний розклад працівників та їх копії кваліфікаційних посвідчень представників митних брокерів (т.3,а.с.131-137).

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092205 від 30.01.2014 року в частині взаємовідносин ТОВ "М-Термінал" з ПП "Кіровоградський митний термінал" підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000092205 від 30.01.2014 року по взаємовідносинам з ТОВ "Логістичний центр "Укравтовантаж", ТОВ "Бізнесстандарт ЛТД", ТОВ "АРАГОН ТОРГ", ТОВ "Приємна пропозиція", ТОВ "Н.Т.Ц.-М.В.М.", судом визнаються необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.69,70,71, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.01.2014 року №0000092205 прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області в частині взаємовідносин ТОВ "М -Термінал" з ПП "Кіровоградський митний термінал" по яким Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 77 500,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 19 375,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М -Термінал" (код - 33254266) судові витрати у розмірі 193,75 грн. зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 193 (сто дев'яносто три) грн. 75 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (код - 38758683).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М -Термінал" (код - 33254266) на користь Державного бюджету України (на розрахунковий рахунок: 31210206784002, отримувач коштів: УК у м.Кіровогр./м.Кіровоград/ 22030001; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016; Код ЄДРПОУ: 38037409; Код класифікації доходів бюджету: 22030001; Призначення платежу: судовий збір за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М -Термінал", Кіровоградський окружний адміністративний суд) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2404 (дві тисячі чотириста чотири) грн. 90 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

Повний текст виготовлений 20.05.2014 року.

Суддя Р.В. Жук

Дата ухвалення рішення15.05.2014
Оприлюднено05.06.2014

Судовий реєстр по справі —п/811/465/14

Ухвала від 07.09.2015

Адміністративне

Верховний Суд України

Маринченко В.Л.

Ухвала від 25.04.2014

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Р.В. Жук

Ухвала від 07.04.2014

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Р.В. Жук

Ухвала від 27.03.2014

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Р.В. Жук

Ухвала від 06.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Костенко М.І.

Ухвала від 04.03.2015

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Туркіна Л.П.

Ухвала від 12.06.2014

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Туркіна Л.П.

Ухвала від 12.06.2014

Адміністративне

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Туркіна Л.П.

Постанова від 15.05.2014

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Р.В. Жук

Постанова від 15.05.2014

Адміністративне

Кіровоградський окружний адміністративний суд

Р.В. Жук

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні