Рішення

від 28.05.2014 по справі 924/459/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2014 р.Справа № 924/459/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Буделектрокабель", м. Київ

до Приватного малого підприємства „Сковод", м. Хмельницький

про стягнення 59 491,92 грн., з яких 54 091,00 грн. основного боргу, 468,45 грн. інфляційного збільшення, 1 116,01 грн. 3% річних та 3 816,46 грн. пені

За участю представників сторін:

від позивача: Петренко П.І. - за довіреністю від 28.04.2014р.;

від відповідача: Щітінська Н.І. - за дорученням від 28.04.2014р.

В судовому засіданні 28.05.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору : Позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просив суд стягнути із відповідача 62 491,92 грн. заборгованості, з яких 57 091,00 грн. основного боргу, 468,45 грн. інфляційного збільшення, 1 116,01 грн. 3% річних та 3 816,46 грн. пені, посилаючись на доводи, викладені в позові.

У зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості в загальній сумі 3 000,00 грн., ухвалами суду від 29.04.2014р. та від 14.05.2014р. суд припинив провадження по даній справі в порядку п.п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору в цій частині.

За таких обставин, позивач підтримав позовні вимоги в частині стягнення із відповідача 59 491,92 грн., з яких 54 091,00 грн. основного боргу, 468,45 грн. інфляційного збільшення, 1 116,01 грн. 3% річних та 3 816,46 грн. пені.

Представник позивача в засідання суду 28.05.2014р. прибув, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову. Повідомив, що відповідач на дату слухання справи не погасив суму боргу.

Представник відповідача в засідання суду 28.05.2014р. прибув, у поданому суду письмовому відзиві від 28.05.2014р. повідомив, що, дійсно, ПМП „Сковод" придбало у ТОВ „Торговий дім „Буделектрокабель" продукцію та не змогло вчасно та в повному обсязі провести розрахунки по договору поставки. Вказав, що відповідач має господарські відносини із підприємствами на сході України, які, в силу складної політичної ситуації, не провели розрахунки із ПМП „Сковод", що спричинило накопичення заборгованості перед позивачем.

Представник відповідача повідомив суду про те, що підприємство на час слухання справи в суді здійснило часткову оплату боргу в сумі 3 тис. гривень, і надалі буде намагатись сплачувати борг по мірі надходження коштів, до повного розрахунку із позивачем.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий Дім „Буделектрокабель", м. Київ як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується випискою із ЄДР №518285, довідкою статистики №АБ 639816 від 21.01.2013р.

10.01.2013р. між ТОВ „Торговий Дім „Будеклектрокабель" (постачальник) та ПМП „Сковод" (покупець) укладено договір поставки №10/01-4, по якому в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець приймає та оплачує кабельно-провідникову, електромонтажну продукцію, електрофурнітуру у кількості та асортименті відповідно до письмових замовлень покупця. (п.п.1.1 договору).

Згідно п.п.5.1, 5.2 договору передбачено, що товар постачається покупцю протягом строку, узгодженого сторонами, і вказується в рахунках постачальника. Постачальник має право на дострокове постачання кожної партії товару з обов'язковим письмовим повідомленням покупця про це в одноденний термін до моменту її відвантаження.

Відповідно до п.п.7.1, 7.2, 7.3 договору сторони передбачили, що плата за кожну поставлену партію товару здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у цьому договорі. Датою розрахунку є дата зарахування грошових коштів на рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товару за ціною, передбаченою у рахунках, протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару. В разі порушення покупцем умов оплати згідно п.п.7.2 та 7.3 цього договору, постачальник має право припинити подальшу поставку товару до моменту оплати покупцем всього поставленого товару, сплати пені та після цього здійснювати подальшу поставку товару покупцю на умовах 100% попередньої оплати.

Вказаним договором сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов договору та чинного законодавства України. (п.п.11.1 договору).

Згідно п.п.11.2 договору передбачено, що у визначенні розміру неустойки (пені) сторони керуються положеннями ч.2 ст.51 ЦК України. Сплата пені і відшкодування збитків не звільняє сторону від виконання своїх зобов'язань за цим договором. У випадку прострочення покупцем оплати поставленого товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику вартість поставленого товару із врахуванням встановленого індексу інфляції.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 66 844,91 грн., що підтверджено видатковими накладними №387 від 05.06.2013р. на суму 24 481,30 грн., №399 від 07.06.2013р. на суму 969,64 грн., №405 від 10.06.2013р. на суму 2 028,74 грн., №429 від 14.06.2013р. на суму 15 042,67 грн., №432 від 17.06.2013р. на суму 5 289,60 грн., №441 від 21.06.2013р. на суму 5 790,80 грн., №455 від 21.06.2013р. на суму 8 728,48 грн., №454 від 25.06.2013р. на суму 2 269,08 грн., №606 від 15.08.2013р. на суму 2 244,60 грн., довіреностями №246104 від 04.06.2013р. серія 12ААД, №246116 від 13.06.2013р. серія 12ААД , №246371 від 15.08.2013р. серія 12ААД, із відмітками про отримання товару відповідачем.

Відповідач частково розрахувався із позивачем в сумі 9 753,91 грн., решта боргу в сумі 57 091,00 грн. залишилась непогашеною, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

В ході вирішення спору позивач сплатив борг в загальній сумі 3000,00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями №680 від 28.04.2014р., №802 від 13.05.2014р. У зв'язку із цим, ухвалами від 29.04.2014р. та від 14.05.2014р. суд припинив провадження по даній справі в порядку п.п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору в цій частині. Решта боргу в сумі 54 091,00 грн. залишилась непогашеною.

Оскільки відповідач зобов'язання по договору не виконав, борг в сумі 54 091,00 грн. не сплатив, позивач підтримав позовні вимоги та просив стягнути із відповідача 54 091,00 грн. основного боргу, 468,45 грн. інфляційного збільшення, 1 116,01 грн. 3% річних та 3 816,46 грн. пені згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги таке:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір поставки №10/01-4 від 10.01.2013р., відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання вчасно проводити розрахунки за отриманий товар, проте в повному обсязі не виконав взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 54 091,00 грн.

Вказана заборгованість підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, довіреностями на отримання товару, розрахунками заборгованості. При цьому, доказів про сплату боргу відповідачем суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Із врахуванням вищевикладеного, вимогу про стягнення з відповідача 54 091,00 грн. основного боргу суд вважає правомірною та такою, що відповідає фактичним обставинам справи.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також пеню в розмірі 3 816,46 грн., 468,45 грн. інфляційного збільшення та 1 116,01 грн. 3% річних згідно поданих в матеріали справи розрахунків.

Щодо правомірності нарахованих позивачем сум пені, інфляційного збільшення та 3% річних судом до уваги приймається таке.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Пунктом 11.2 договору поставки №10/01-4 від 10.01.2013р. сторони передбачили, що у визначенні розміру неустойки (пені) сторони керуються положеннями ч.2 ст.51 ЦК України. Сплата пені і відшкодування збитків не звільняє сторону від виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені в сумі 3 816,46 грн. слідує, що позивачем правомірно проведено нарахування пені за прострочення оплати по кожній накладній, враховуючи дати часткових проплат відповідачем, виходячи із подвійної облікової ставки НБ України за кожний день прострочення.

Тому, вимога позивача про стягнення пені в сумі 3 816,46 грн. судом приймається як правомірна, оскільки підтверджена відповідним розрахунком, узгоджується із матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, судом перевірено нарахування 3% річних в сумі 1 116,01 грн. та інфляційного збільшення в сумі 468,45 грн., та приймаються як правомірно обраховані, виходячи із наданого суду розрахунку та вимог ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Буделектрокабель", м. Київ до Приватного малого підприємства „Сковод", м. Хмельницький про стягнення 59 491,92 грн., з яких 54 091,00грн. основного боргу, 468,45 грн. інфляційного збільшення, 1 116,01 грн. 3% річних та 3 816,46 грн. пені задовольнити.

Стягнути із Приватного малого підприємства „Сковод", м. Хмельницький, вул. Чорновола, 159/2 (код ЄДРПОУ 14179178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Буделектрокабель", м. Київ, вул. І. Лепсе, 8 (код ЄДРПОУ 36806242) 54 091,00 грн. (п'ятдесят чотири тисячі дев'яносто одна гривня 00 коп.) основного боргу, 468,45 грн. (чотириста шістдесят вісім гривень 45 коп.) інфляційного збільшення, 1 116,01 грн. (одна тисяча сто шістнадцять гривень 01 коп.) 3% річних, 3 816,46 грн. (три тисячі вісімсот шістнадцять гривень 46 коп.) пені та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 02.06.2014р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. І.Лепсе, 8, м. Київ, 03680) - згідно заяви;

3 - відповідачу (вул. Чорновола, 159/2, м. Хмельницький, 29006) - згідно заяви.