Ухвала

від 02.06.2014 по справі 820/14000/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 р.Справа № 820/14000/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Мінаєвої О.М.

Шевцової Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Камінської А.А.

представника відповідача Гиря В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2014р. по справі № 820/14000/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новінтех"

до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новінтех" (далі - позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.12.2013 року № 0001192200 та № 0001202200.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правомірно формував витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "Єколінія" за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новінтех" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 17.12.2013 року № 0001192200 та № 0001202200.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Індустріальною ОДПІ на підставі направлення від 28.11.2013 року № 988, згідно до пп.78.1.1, п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України було проведено виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Новінтех" з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Єколінія" за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року та подальшого ланцюга постачання, за результатами перевірки складено акт 06.12.2013 року № 2041/20-36-22-01-07/2263495.

Висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.3. п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України №2755 -VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями встановлено заниження податку на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього в сумі 85630 грн. у т.ч.: за лютий 2012 року в сумі 13311 грн.; за березень 2012 року в сумі 16474 грн.; за квітень 2012 року в сумі 55845 грн.; п. 138.2. 138.4, п.138.8 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 -VI із змінами та доповненнями встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 89912 грн. у т.ч. за 1 квартал 2012 року в сумі 48513 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 41399 грн.

На підставі акту № 2041/20-36-22-01-07/22634952 від 06.12.2013 року про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "НВП "Новінтех" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Єколінія", код за ЄДРПОУ 32745925, за період з 01.02.2012 року по 30.04.2012 року та подальшого ланцюга постачання, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 17.12.2013 року № 0001202200, визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 128 445,00 грн., з яких: за основним платежем - 85 630,00 грн.та за штрафними (фінансовими) санкціями - 42 815,00 грн. та №0001192200 яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 134 868,00 грн., з яких: за основним платежем - 89 912,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 956,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень щодо донарахування позивачу податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що висновки про заниження Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новінтех" сум податку на додану вартість та завищення валових витрат ґрунтуються на доводах відповідача про безпідставне завищення податкового кредиту на загальну суму 128 445,00 грн. та валових витрат на загальну суму 134 868,00 грн. в результаті фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Єколінія", оскільки згідно акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 126/224/32745925 від 23.01.2013 року ПП "Єколінія" не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків ПП "Єколінія" по ланцюгу постачання від постачальників до покупців.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що документом, який є підставою для правомірного нарахування податкового кредиту є податкова накладна, для формування валових витрат - розрахункові чи платіжні документи.

Разом з цим, наявність вищевказаних документів для визначення правильності формування податкового кредиту та валових витрат вважатиметься достатньою підставою лише у випадку реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит та витрати.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит та формування валових витрат добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та формування валових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, що 22.02.2012 року між ТОВ "НВП "Новінтех" та Приватним підприємством "Єколінія" був укладений Договір № 0222/02 (т.1 а.с.75).

Відповідно до п.1.1, п.1.2 зазначеного договору, сторона № 1 (позивач), що проводить свою діяльність в сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження небезпечних відходів 1-4 класів небезпеки, та сторона № 2 (ПП "Єколінія"), що має досвід у сфері поводження з небезпечними відходами, організаційні та технічні можливості, зобов'язуються спільно діяти для досягнення позитивних результатів у сфері екологічної безпеки, та зменшення негативного впливу різних видів відходів на здоров'я людей та навколишнє природне середовище відповідно до Закону України "Про відходи" та Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища ".

Основними напрямками співробітництва є моніторинг впливу небезпечних відходів, що виробляються промисловими та іншими підприємствами на навколишнє середовище України; систематизація кількісних і якісних показників небезпечних відходів, розроблення і здійснення безпечних і ефективних заходів по вилученню небезпечних відходів у підприємств, організацій та установ; надання методичної допомоги виробникам небезпечних відходів в роботі по виконанню вимог Закону України "Про охорону навколишнього середовища"; забезпечення матеріалами та реагентами, необхідними для переробки небезпечних відходів.

На виконання умов зазначеного договору, Приватним підприємством "Єколінія" було поставлено ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" товар (сода каустична, коагулянт) та надані послуги з моніторингу ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, укладання договорів, використання організаційних засобів ПП "Єколінія" при здійсненні операцій по вилученню небезпечних відходів у замовника, підтвердженням виконання чого є наступні документи та обставини.

Підтвердженням виконання Договору № 0222/02 від 22.02.2012 року, за яким ПП "Єколінія" у лютому 2012 року, березні 2012 року, квітні 2012 року були здійснені поставки товару позивачу, є наступні документи, які за своїм змістом відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996- XIV від 16.07.1999 року, отже, визнаються первинними документами бухгалтерського обліку та підтверджують факт передання товару вищезазначеним контрагентом ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" та факт отримання товару уповноваженими представниками останнього (асортимент зазначений у нижченаведених документах):

- рахунок № 2802 від 28.02.2012 року; рахунок № 2902 від 29.02.2012 року; видаткова накладна № РН-0000010 від 28.02.2012 року; податкова накладна № 7 від 28.02.2012 року; видаткова накладна № РН-0000011 від 2802.2012 року; податкова накладна № 8 від 28.02. 2012 року; рахунок № 1903 від 19.03. 2012 року; видаткова накладна № РН-0000018 від 19.03.2012 року; податкова накладна № 17 від 19.03.2012 року; рахунок № 1004 від 10.04.2012 року; рахунок від 12.04.2012 року; видаткова накладна № РН-0000024 від 10.04.2012 року; податкова накладна № 4 від 10.04.2012 року; видаткова накладна № РН-0000025 від 12.04.2012 року; податкова накладна № 7 від 12.04.2012 року; рахунок № 2604 від 26.04.2012 року; рахунок № 2604-2 від 26.04.2012 року; видаткова накладна № РН-0000032 від 26.04.2012 року; податкова накладна № 19 від 26.04.2012 року; видаткова накладна № РН 0000033 від 26.04.2012 року; податкова накладна № 20 від 26.04.2012 року (т.1 а.с.76-93).

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у ПП "Єколінія" за Договором № 0222/02 від 22.02.2012 року, були перевезені ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" та поставлені ним на його склад, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 25, що підтверджується наступними документами, котрі відповідають положенням ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та є належними доказами підтвердження реальності вказаної господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, придбаного позивачем у ПП "Єколінія":

- товарно-транспортні накладні від 28.02.2012 року; від 19.03.2012 року; від 10.04.2012 року; від 12.04.2012 року; від 26.04.2012 року (т.1 а.с. 94-98)

Автотранспортний засіб, яким позивач користувався для перевезення товару, придбаного ним у ПП "Єколінія", знаходиться у ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" в лізингу, що підтверджується договором № 110920-240/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 20.09.2011 року, укладений з ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" (т.1 а.с.99) та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 від 30.09.2011 року (т.1 а.с. 101).

Водій ОСОБА_4, який зазначений у перелічених вище товарно-транспортних накладних та який здійснював транспортування товару від ПП "Єколінія", перебував та перебуває в штаті ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ", що підтверджується Наказом № 7-к від 05.05.2009 року (т.1 а.с. 100).

ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" користувалося складом на який поставлявся товар на підставі договору оренди № 1201/01 від 01.12.2010 року, укладеного з ПрАТ "ХУМ-11"(т.1 а.с. 102- 104).

На підтвердження інформації щодо ведення позивачем на даному складі обліку товарно-матеріальних цінностей, придбаних у ПП "Єколінія" на підставі Договору № 0222/02 від 22.02.2012 року, є оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за лютий 2012 рік - квітень 2012 рік (т.1 а.с. 105).

Відповідно до п.2.6 Договору № 0222/02 від 22.02.2012 року, розрахунки за матеріали та реагенти здійснюються згідно виставлених рахунків.

На виконання зазначеної умови договору, розрахунки за товар, поставлений ПП "Єколінія" позивачу, проводилися останнім у безготівковій формі та були здійснені ним в повному обсязі, підтвердженням чого є платіжні доручення № 102 від 28.02.2012 року; № 104 від 29.02.2012 року; № 151 від 19.03.2012 року; № 214 від 10.04.2012 року; № 226 від 12 квітня 2012 року; № 266 від 26.04.2012 року; № 268 від 27.04.2012 року (т.1 а.с. 106-112).

Пояснюючи економічну доцільність укладення Договору № 0222/02 від 22.02.2012 року, позивач зазначив, що товар, придбаний ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" у ПП "Єколінія", був використаний позивачем в технологічному процесі знешкодження небезпечних промислових відходів, що свідчить про використання даного товару у власній господарській діяльності позивача та обумовлює економічну обгрунтованість укладення даного договору з зазначеним контрагентом.

На підтвердження зазначених обставин є акти виконання робіт (списання виробничих засобів) № 0330/01від 30.03.2012 року; № 0629/01 від 29.06. 2012 року (т.1 а.с. 113-115).

Підтвердженням виконання Договору № 0222/02 від 22.02.2012 року, за яким ПП "Єколінія" у березні 2012 року та квітні 2012 року були надані позивачу послуги з моніторингу ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, укладання доворів, використання організаційних засобів ПП "Єколінія" при здійсненні операцій і вилученню небезпечних відходів у замовника, є наступні документи, які за своїм змістом з оповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України 2Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні2 № 996-ХІУ від 16 липня 1999 року, отже, визнаються первинними документами бухгалтерського обліку та підтверджують факт передання зазначених послуг вказаним контрагентом ТОВ 2НВП "НОВІНТЕХ" та факт отримання даних послуг останнім: акт № ОУ-0000009 від 03.03.2012 року; податкова накладна № 5 від 03.03.2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за березень 2012 року від 03.03.2012 року; акт № ОУ-0000014 від 15.03.2012 року; податкова накладна № 14 від 15.03 2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за березень 2012 року від 15.03.2012 року; акт № ОУ-0000008 від 22.03.2012 року; податкова накладна № 20 від 22.03.2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за березень 2012 року від 22.03.2012 року; акт № ОУ-ООООО16 від 26.03.2012 року; податкова накладна № 21 від 26.03.2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за березень 2012 року від 26.03.2012 року; акт № ОУ-ООООО 17 від 28.03.2012 року; податкова накладна № 22 від 28.03.2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за березень 2012 року від 28.03. 2012 року; акт № ОУ-ООООО 19 від 06.04.2012 року; податкова накладна № 3 від 06.04.2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за квітень 2012 року від 06.04.2012 року; акт № ОУ-0000021 від 18.04.2012 року; податкова накладна № 10 від 17.04.2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за квітень 2012 року від 18.04.2012 року; акт № ОУ-0000025 від 26.04.2012 року; податкова накладна № 21 від 26.04.2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за квітень 2012 року від 26.04.2012 року; акт № ОУ-0000026 від 27.04.2012 року; податкова накладна № 23 від 27.04.2012 року; звіт про результати проведеного моніторингу за квітень 2012 року від 27.04.2012 року (т.1 а.с. 113-141).

Відповідно до п.2.6 Договору № 0222/02 від 22.02.2012 року, сторона № 1 сплачує стороні № 2 вартість наданих послуг за підсумками календарного місяця на підставі рахунку - фактури та акту виконаних робіт.

На виконання зазначеної умови договору, розрахунки за послуги, надані ПП "Єколінія" позивачу, проводилися останнім у безготівковій формі та були здійснені ним в повному обсязі, підтвердженням чого є платіжні доручення № 125 від 03.03.2012 року; № 138 від 15.03.2012 року; № 155 від 22.03.2012 року; № 166 від 26.03.2012 року; № 175 від 28.0.2012 року; № 211 від 06.04.2012 року; № 236 від 17.04.2012 року; № 265 від 26.04.2012 року; № 269 від 27.04.2012 року (т.1 а.с. 142-150).

Пояснюючи економічну доцільність укладення Договору № 0222/02 від 22.02.2012 року, позивач зазначив, що статутом ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" передбачено, що товариство здійснює свою діяльність у сфері поводження з небезпечними відходами, а саме: збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, знешкодження небезпечних відходів 1-4 класів небезпеки.

ПП "Єколінія", здійснюючи за Договором № 0222/02 від 22.02.2012 року моніторинг ринку послуг у сфері поводження з небезпечними відходами, сприяє, таким чином, укладанню позивачем договорів з безпосередніми замовниками щодо вилучення у них ТОВ "НВП "НОВІНТЕХ" небезпечних відходів.

Отже, колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем первинних та інших документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам спірного договору та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними, відсутні.

Первинні документи, якими були оформлені вищевказані господарські операції містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством для надання їм юридичної доказовості.

Факт реєстрації контрагента позивача ПП "Єколінія" платником податку на додану вартість, а також той факт, що зазначене підприємство на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органом державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту та формування валових витрат підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення вимог п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 та пп. 135.5.4, п. 135.5, ст. 135.5, ст. 135, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України внаслідок завищення податкового кредиту та заниження податку на прибуток не відповідає дійсним обставинам справи.

Посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку контрагентом позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність податкових повідомлень - рішень від 17.12.2013 року № 0001192200 та № 0001202200.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2014 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2014р. по справі № 820/14000/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Старостін В.В. Судді Мінаєва О.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 10.06.2014 р.