Рішення

від 03.06.2014 по справі 927/542/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 698-166, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" червня 2014р. Справа № 927/542/14

Позивач: Приватне підприємство "Валентина",

код ЄДРПОУ 21393699, вул. Миру, 48, смт. Варва, Чернігівська область, 17600

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

код ЄДРПОУ 03357671, вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, 14000

про стягнення 19167,27 грн.

Суддя Фесюра М.В.

Представники сторін:

позивача: Бачиш Ю.Л. ,Бачиш Є.М.

відповідача: Рябчук С.В., Разумейко С.В.

.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви.

Приватним підприємством "Валентина" подано позов, яким просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з ПАТ "Облтеплокомуненерго" безпідставно стягненої абонентської плати за постачання теплової енергії в розмірі 19 169,27 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог представником позивача надано письмові пояснення, в яких виклав наступні обґрунтування.

Відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент прийняття рішення Ладанською селищною радою тридцять четвертої сесії п'ятого скликання від 29.09.2009 року (надалі - «Рішення селищної ради»), органи місцевого самоврядування мали повноваження погоджувати тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та на послуги з централізованого опалення. Але, Рішенням селищної ради затверджено тільки двоставковий тариф на послуги з централізованого опалення, про що чітко зазначено у листі Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області № 207/03-04 від 25.03.2014 р. Позивач вважає, що Ладанська селищна рада є єдиним належним органом, який може тлумачити власні рішення. Також, Позивач вважає, що лист Ладанської селищної ради є належним і допустимим доказом у розумінні статей 32 та 33 господарського процесуального кодексу України та дозволяє встановити факт того, що двоставковий тариф було встановлено саме на послуги з централізованого опалення. Додатково, даний факт підтверджується рішенням Ладанської селищної ради восьмої позачергової сесії шостого скликання від 18.01.2011 року, де зазначено, «що умовно-змінна частина двоставкового тарифу для ВАТ «Облтеплокомуненерго» на послуги з централізованого опалення встановлюється у розмірі умовно-змінної величини двоставкового тарифу у гривнях за 1 Гкал (без ПДВ), що затверджений національною комісією регулювання електроенергетики». Також, пунктом 3.1. вказаного рішення було встановлено тариф на послуги з централізованого опалення з ПДВ для інших споживачів па рівні 389,34 грн. за 1 Гкал, 9,27 грн/м 2 опалювальної площі в опалювальний період. Твердження Відповідача про те, що Рішенням селищної ради було встановлено тариф на постачання теплової енергії не підтверджується жодними доказами та є власними припущеннями представника Відповідача.

Позивач звертає увагу на те, що не існує тарифу з формулюванням «виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води». Це п'ять різних видів діяльності з різними тарифами, які регулюються різними нормами законодавства.

Відповідно до Постанови Комісії «Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ «ОТКЕ» № 167 віл 30.09.2011 року було встановлено вартість 1 Гкал теплової енергії для інших споживачів на рівні 542,18 грн. Але Відповідач направляв рахунки Позивачу, де зазначена вартість на рівні 12,90 грн./ м 2 , а не 9,27 грн./ м 2 , згідно встановленого тарифу. Проте, у відзиві Відповідач стверджує, що не можна провадити продаж теплової енергії розраховуючи його по м 2 . Відповідно до абз. 17 ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 року, «тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат па виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва». Тобто законодавчо чітко встановлено, що одиницею виміру теплової енергії є Гкал, а не м 2 . Відповідно, розрахунок поставленої теплової енергії в м 2 є порушенням чинного законодавства.

Відповідно до абз. 1 п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 року (надалі - «Постанова №1198»), розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Отже, Позивач вважає, що Відповідач не має права використовувати тариф на постачання теплової енергії із розрахунку за м 2 вирахуваний на власний розсуд, оскільки Відповідач мав право користуватися тільки тарифом, затвердженим у встановленому порядку, та надати докази наявності межі балансової належності, оскільки невідомо місце, де було передано товар від продавця покупцю. Як вказує позивач, у відповідача відсутні докази встановлення такого розмежування, тобто відсутні докази щодо місця передачі товару та здійснення його обліку.

У розумінні ст. 33 ГПК України, Позивач вважає, що Відповідач повинен надати додаток до Рішення селищної ради, пунктом 2 якого встановлено місячну норму споживання тепла на опалення для інших споживачів на рівні 0,0238 Гкал/кв.м., а також роз'яснити, як норма споживання пов'язується із фактично спожитою тепловою енергією. Оскільки оплата повинна проводитись виключно за фактично спожиту теплову енергію, а не за встановлену норму споживання.

Також в поясненнях позивач посилається на те, що згідно абзацу 2 п. 23 Постанови № 1198, у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Як видно із словесного опису формули, вона містить всього чотири параметри, а саме:

1.Теплове навантаження об'єкта;

2.Середньомісячна фактична температура теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації;

3.Середньомісячна температура зовнішнього повітря;

4.Кількість годин (діб) роботи тепловикористального обладнання.

Саме параметр № 2 та № 3 є ключовими при визначенні кількості поставленої теплової енергії, оскільки саме вони відповідають за кількісні показники поставленого та втраченого тепла.

Відповідно до пояснень Відповідача, які були ним надані у судовому засіданні, формула, що використовується для розрахунку кількості спожитої теплової енергії не містить такого необхідного параметру, як це визначено Постановою № 1198, як середньомісячна фактична температура теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації. Таким чином, при використанні формули, яку застосовує Відповідач при розрахунку із Позивачем, неможливо визначити фактичну кількість теплової енергії, що поставила теплопостачальна організація. Відповідно, наразі в матеріалах справи відсутні докази та будь які передбачені чинним законодавством підстави для застосування відповідної формули Відповідачем.

Отже, згідно вимог ст. 33 ГПК України, Позивач вважає, що Відповідач не вказав конкретну норму чинного законодавства, яка визначає, що саме цю формулу необхідно використовувати для розрахунку кількості спожитої теплової енергії, фактично спожитої теплової енергії, при відсутності вузла обліку теплової енергії. Також позивач вказав на те, що Постанова № 1198, на яку посилається Відповідач, як на підставу застосування формули для розрахунку із споживачами, не містить жодного посилання на КТМ 204 України 244-94, а сам КТМ 204 України 244-94 визначає норми для проведення розрахунків витрат теплової енергії та жодним чином не визначає кількості фактично спожитої теплової енергії споживачами.

Враховуючи позицію Відповідача, який вважає, що продавав Позивачеві теплову енергію, а не надавав послуги з централізованого опалення, Позивач вважає, що Відповідач безпідставно стягував абонентську плату за постачання теплової енергії. Припущення Відповідача щодо затвердження Рішенням селищної ради від 29.09.2009 року у п.1.2 умовно-постійної частини тарифу на «виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення» є хибним. Як зазначалось раніше, не існує такого виду діяльності, як «виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення». Це чотири окремих види діяльності, на три з яких Відповідач має окремі ліцензії, а не одну. В поясненні Ладанської селищної Ради, зазначено, що пунктом 1.2. Рішення Ладанської селищної Ради затверджено абонентську плату за послуги з централізованого опалення. Таким чином, Відповідач безпідставно стягував абонентську плату за постачання теплової енергії за незатвердженим тарифом. Така діяльність заборонена чинним законодавством і саме тому Позивач просить повернути йому безпідставно стягнуті кошти.

Відповідач до початку судового засідання надав відзив, яким проти позову заперечив.

В своїх запереченнях відповідач вказує, що 13.12.2006р. між ВАТ «Облтеплокомуненерго», правонаступником якого є AT «OTKE», відповідно до Статуту AT «OTKE» та ПП «Валентиною» був укладений договір № 39-0012 на постачання теплової енергії. Ладанською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області 29.09.2009 р. було прийнято рішення «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго». Зазначеним рішенням Ладанської селищної ради були погоджені двоставкові тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення, що надаються AT «OTKE». Отже, рішення Ладанської селищної ради від 29.09.2009 р. зазначає, що абонентська плата сплачується щомісячно протягом року. За таких обставин нарахування абонентської плати може мати місце при умові укладання договору на постачання теплової енергії та фактичного приєднання одиниці теплового навантаження до теплових мереж. Моментом фактичного приєднання одиниці теплового навантаження до теплових мереж є саме день укладання договору на постачання теплової енергії, тому що саме з дня укладання договору AT «OTKE» несе витрати по обслуговуванню одиниці приєднаного теплового навантаження у відповідності до складових визначених Правилами. Відповідно день розірвання договору на постачання теплової енергії є моментом фактичного від'єднання одиниці приєднаного теплового навантаження від теплових мереж. З огляду на вищевикладене, нарахування абонентської плати ПП «Валентині» має здійснюватися в період дії укладеного з нею договору на постачання теплової енергії. Також відповідач зазначив, що відповідно до п.п 2 п. «а» ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. (надалі - «Закон»), в редакції Закону від 16.04.2009 р.: «До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності». Тобто, на підставі вищевказаної статті Закону і було прийнято рішення Ладанською селищної радою від 29.09.2009р. «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування,^ постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго», яким і був встановлений двоставковий тариф.

Також, відповідач вказує, що відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 6 Закону України від 09.07.2010 року № 2479-VI "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" (надалі -Закон), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (надалі - Комісія) здійснює, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами); розроблення і затвердження ліцензійних умов та порядку контролю за їх дотриманням у сфері теплопостачання. Отже, AT «OTKE» здійснює на території Чернігівської області та міста Чернігова господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій, виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Отже, враховуючи вищевикладене, 29.09.2009 р. рішенням Ладанською селищної радою «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго» був встановлений двоставковий тариф на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення у смт. Ладан Прилуцького району, дане рішення діє і по сьогоднішній день, не було оскаржене і не скасовано Комісією. В свою чергу починаючи з 2010 p., тобто з моменту утворення Комісії, встановлюються тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. Отже, 14.12.2010 р. Постановою № 1855 Національною комісією регулювання електроенергетики України «Про затвердження тарифів на теплову енергію ВАТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів)» був встановлений тариф на теплову енергію згідно з додатком. Рішенням Ладанської селищної ради від 18.01.2011 року «Про погодження тарифу на послуги у сфері теплопостачання» був встановлений тариф на теплопостачання для інших споживачів в розмірі 9,27 грн./кв.м опалювальної площі в опалювальний період (7,7250 грн./кв.м без ПДВ), як і зазначено в рахунку № 39-0012 від 22.04.2011 p., який Позивач додає до позовної заяви. Вищезгаданий тариф діяв до 29.09.2011 р.

30 вересня 2011 року Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України було прийнято Постанову № 167 «Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів)», яка набула чинності з 01 жовтня 2011 року (надалі - Постанова № 167). Відповідно до пункту 3.11. додатку до Постанови №167, для ВАТ «Облтеплокомуненерго» було встановлено умовно-змінну частину двоставкових тарифів на теплову енергію для централізованого опалення (плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії), зокрема, для смт. Ладан Прилуцького району Чернігівської області, а саме: для потреб інших споживачів 542,18 грн за 1 Гкал (без ПДВ). Крім того, відповідно до пункту II додатку до рішення від 29 вересня 2009 року 34 сесії 5 скликання Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго», була встановлена, зокрема, місячна норма поживання тепла на опалення для інших споживачів та яка становить 0,0238 ГКал/кВ.м. Шляхом множення вартості плати за одиницю фактично спожитої теплової енергії 542,18 грн. на місячну норму споживання тепла на опалення для інших споживачів 0,0238 ГКал/кВ.м: 542,18*0,0238=12,90 грн/кв.м., як і зазначено в рахунку-фактурі № 39-0012 від 25.10.2011 p., який додає Позивач до позовної заяви. Отже, можна зробити висновок, що протягом опалювального сезону 2011- 2012 років нарахування ПП «Валентині» за спожиту теплову енергію проводилося на підставі рішень Ладанської селищної ради та Постанов Комісії. Відповідач зазначає що відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 (надалі -«Постанова 1198»), розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Отже, формула теплового навантаження вказана в Постанові № 1198 та і КТМ 204.

На підставі викладеного, вказує відповідач, та у зв'язку з тим, що при визначенні обсягу спожитої теплової енергії при відсутності приладу обліку теплової енергії у вищенаведеній формулі безумовним є обов'язок застосування теплового навантаження, а не метрів квадратних опалювальної площі, та на вимогу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг для приведення правовідносин AT «ОТКЕ» зі споживачами теплової енергії - юридичними особами у відповідність до вимог Закону України «Про теплопостачання», Правил користування тепловою енергією, з жовтня 2012 року всім Споживачам AT «ОТКЕ» проводиться нарахування за спожиту теплову енергію відповідно до теплового навантаження.

У опалювальному сезоні 2012-2013 роках нарахування за опалення приміщення ПП «Валентина» здійснювалось згідно постанови КМУ №1198 від 03.10.2007р. «Правила користування теплової енергії» та Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 України 244-94), де і зазначено, що у разі відсутності теплового вузла обліку теплової енергії на опалення нарахування за теплову енергію здійснюється наступним чином:

Qo = q * (tвн. - tсp.зн.) / (tвн. - tp.o.) * n* 24години, де

Qo - кількість теплової енергіі в періоді, Гкал.; q - теплове навантаження, Гкал./годину;

tвн. нормативна температура внутрішнього повітря у приміщенні, градусів С; tcp.зн.-середньофактична температура зовнішнього повітря у розрахунковому періоді, градусів С;

tp.o. - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, градусів С (для смт.Ладан - «-22°С»);

n - кількість діб.

До опалювального сезону 2012-2013 роках нарахування за опалення приміщення ПП «Валентина» здійснювалось за 1 м кв. опалювальної площі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги", двоставковий тариф на теплову енергію - грошовий вираз двох окремих частин тарифу (умовно-змінної та умовно-постійної). При цьому, умовно-змінна частина двоставкового тарифу - вартість одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості, що реалізується споживачам як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії з урахуванням планованого прибутку; умовно-постійна частина двоставкового тарифу - абонентська плата за одиницю (1 Гкал/год.) теплового навантаження об'єктів теплоспоживання як грошовий вираз решти планованих економічно обґрунтованих витрат, що включаються до повної собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, є постійними і не змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва теплової енергії з урахуванням планованого прибутку.

30 вересня 2011 року Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України було прийнято Постанову № 167 «Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів)», яка набула чинності з 01 жовтня 2011 року. Відповідно до пункту 3.11. додатку до Постанови, для ВАТ «Облтеплокомуненерго» було встановлено умовно-змінну частину двоставкових тарифів на теплову енергію для централізованого опалення (плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії), зокрема, для смт. Ладан Прилуцького району Чернігівської області, а саме: для потреб інших споживачів 542,18 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).

Підпунктом 1.2. пункту 1 рішення від 29 вересня 2009 року 34 сесії 5 скликання Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго»» (надалі - Рішення), було встановлено двоставкові тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення та, зокрема, абонентську плату на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії у розмірі абонентської плати на послуги з централізованого опалення для інших споживачів - 2,69 грн/кв.м опалювальної площі щомісячно протягом року - умовно-посгійиа частина двоставкового тарифу. З огляду на поняття двоставкового тарифу: неможливості існування однієї складової частини двоставкового тарифу без іншої (умовно-змінної та умовно-постійної), AT «ОТКЕ» для розрахунків з ПП «Валентина» по договору на постачання теплової енергії № 39-0012 від 13.12.2006 року застосовувалась умовно-постійна частина двоставкового тарифу на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, встановлена рішенням, та умовно-змінна частина двоставкового тарифу, встановлену Постановою. Правомірність дій AT «ОТКЕ» щодо вищенаведеного застосування тарифів, зокрема, застосування абонентської плати, встановленої Рішенням, при розрахунках з ПП «Валентина» по договору на постачання теплової енергії № 39-0012 від 13.12.2006 року підтверджується Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.12.2013 року у справі № 927/1469/13 та Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 року у справі № 927/1469/13, які набрали законної сили.

Також відповідачем зазначено, що в період з 04.11.2013 р. по 19.11.2013р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг була проведена планова перевірка щодо провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії AT «ОТКЕ». При проведенні перевірки Комісією були перевірені договори з постачання теплової енергії, правильність нарахування за спожиту теплову енергії на підставі діючих договорів та тарифів та іншу господарську діяльність AT «ОТКЕ». В результаті проведеної перевірки та Акту планової перевірки від 22.11.2013 р. № 86 Комісією було прийнято розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії AT «ОТКЕ» № 229 від 29.11.2013 p., яке зазначає, що AT «ОТКЕ» були допущені тільки порушення щодо використання приладів обліку та щодо подання статистичної звітності. Отже, після проведення перевірки Комісія не встановила порушень в частині нарахування за спожиту теплову енергії та абонентської плати на підставі діючих договорів та тарифів.

Отже, підсумовуюче вищевикладене, Відповідач вважає, що нарахування за спожиту теплову енергію та абонентську плату, які були здійснені ПП «Валентині» за період з 2011 по 2013 роки були проведені правильно, з урахуванням діючих тарифів на теплову енергію, не потребують перерахунку, а отже і повернення вказаних ПП «Валентиною» коштів в сумі 19 169,27 грн., позов ПП «Валентини» AT «ОТКЕ» вважає не обґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ

Згідно з приписами статі 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

13.12.2006р. між відкритим акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго", правонаступником якого є позивач, та приватним підприємством "Валентина", укладено договір на постачання теплової енергії №39-0012, відповідно до п.1.1, якого виробник (позивач у справі) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачу (відповідачу у справі) теплову енергію для підігріву води, опалення, а споживач зобов'язується сплачувати виробнику за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для об'єктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

У додатку № 1 до договору сторони визначили, що опалювальний об'єкт знаходиться в смт.Ладан, вул.Миру,75, аптека площею 98,4кв.м.

Окрім того, до вказаного договору сторонами було укладено додаток №3 "Річна потреба теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання".

Відповідно до п.2.3 договору постачання теплової енергії для опалення здійснюється в опалювальний період, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування, виходячи з кліматичних умов.

Як вбачається із матеріалів справи, в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до договору на постачання теплової енергії №39-0012 від 13.12.2006р., якими вносилися зміни, доповнення, а саме: додаткова угода від 16.04.2007р., додаткова угода від 21.10.2007р., додаткова угода від 07.10.2009р., додаткова угода від 01.02.2012р.

Відповідно до п.1.1. договору (в редакції додаткової угоди від 07.10.2009р.) виробник (позивач у справі) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві (відповідачу у справі) теплову енергію у вигляді (необхідне підкреслити): опалення, постачання гарячої води, а споживач зобов'язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених договором.

У відповідності до п.11.1 договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2007р.) він діє до 15.04.2008р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Із змісту ст. 24, ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

Положеннями ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, які є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Згідно п.1.2 договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2007р.) тарифи на послуги на момент укладання договору становлять (з урахуванням ПДВ) опалення 223,90грн./1Гкал або 5,37грн./1кв.м, підігрів води 10,19грн/1м.куб. або 223,90грн/1Гкал. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.

Згідно п.1.3 договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2007р.) розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі без облікового споживання теплової енергії на момент укладання договору становить 533,15грн. (з урахуванням ПДВ), у т.ч. за опалення 528,41грн. (за 98,4кв.м), підігрів води 4,74грн. (за 0,465куб.м) У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань. Розмір щомісячної плати по цьому договору змінюється без укладання додаткових угод за умови зміни, в установленому законодавством порядку, тарифів/двоставкових тарифів (п.1.3 договору доповнено реченням згідно додаткової угоди від 07.10.2009р.)

Відповідно до вимог статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

За приписами статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); та запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Рішенням Ладанської селищної ради від 29.09.2009р. "Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ "Облтеплокомуненерго" встановлені двоставкові тарифи для ВАТ "Облтеплокомуенерго" на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення у смт.Ладан Прилуцького району з дня офіційного оприлюднення у розмірі: 1.1 на послуги з централізованого опалення: інші споживачі - 405,65грн./кГкал, - 9,65грн/кв.м опалювальної площі в оплювальний період; 1.2. абонентська плата на послуги з централізованого опалення (сплачується всіма споживачами незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку): інші споживачі - 2,69грн/кв.м опалювальної площі щомісячно протягом року. Окрім того, у рішенні встановлено, що під абонентською платою розуміється річна вартість обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження, яка являє собою умовно-постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії.

Позивач мав право застосовувати до відповідача тарифи, затверджені селищною радою, виходячи з наступного.

Законом України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" (набрав чинності з 22 липня 2010 року) внесено зміни до ряду законодавчих актів у сфері теплопостачання.

Зокрема, у підпункті 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини першої та пунктом 4 частини першої статті 6 Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" ця Комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також визначає суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання.

Таким чином, тільки із 22 липня 2010 року з повноважень органів місцевого самоврядування виключено право встановлювати тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення для суб'єктів природних монополій, яким є позивач у цій справі.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №167 від 30.09.2011р. "Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ "Облтеплокомуненерго" (м. Чернігів)", яка набрала чинності з 01.10.2011р., Відкритому акціонерному товариству "Облтеплокомуненерго" (м. Чернігів) затверджено по населеному пункту смт.Ладан умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію для централізованого опалення (плата за одиницю фактично спожитої енергії) 542,18 грн. за 1Гкал (без ПДВ).

Оскільки Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України не встановлено умовно-постійну частину тарифів на теплову енергію, а рішення Ладанської селищної ради від 29.09.2009р. не скасовано і діє в частині встановлення абонентської плати на послуги з централізованого опалення (умовно-постійна частина витрат), позивачем правомірно застосовано тариф щодо абонентської плати, встановлений рішенням Ладанської селищної ради від 29.09.2009р.

Вищенаведені обставини встановлені рішенням господарського суду Чернігівської області від 24.12.2013р. у справі № 927/1469/13 за позовом ПАТ «Облтеплокомуненерго» до ПП «Валентина», залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014р.

Відповідно до ч.3 ст..35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа , щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи затверджений Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №167 від 30.09.2011р. тариф для смт. Ладан у розмірі 542,18 грн. за 1 Гкал, та п.2 додатку до рішення Ладанської селищної ради від 29.09.2009р., яким встановлена місячна норма споживання тепла на опалення для інших споживачів у розмірі 0,0238 Гкал/м.кв., відповідач обґрунтовано визначив у рахунку - фактурі № 39-001 від 25.10.2011р. вартість обігріву 1 м.кв у розмірі 12,90 грн. шляхом множення вартості 1 Гкал на норму споживання таких калорій на одиницю площі ( 542,18 грн./Гкал * 0,0238 Гкал/м.кв = 12,90 грн./м.кВ.).

Отже за вказаною вартістю позивач мав оплачувати теплову енергію на протязі опалювального сезону 2011-2012 років.

Пунктом 23 Постанови Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.1997р. встановлено, що у споживачів , які не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

У опалювальному сезоні 2012-2013 рр. нарахування за опалення приміщення ПП «Валентина» здійснювалось відповідно до цієї постанови.

Від представника відповідача - інженера по договорах Разумейко С.В. в судовому засіданні 02.06.2014 р. суд отримав пояснення, що середньомісячна фактична температура теплоносія, на яку звертав увагу позивач, враховується при визначенні теплового навантаження , яке , в свою чергу зазначається у договорі та визначається відповідно до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 України 244-94).

За таких обставин відповідачем обґрунтовано у опалювальному сезоні 201202013 років кількість спожитого позивачем тепла обраховувалась за формулою:

Qo = q * (tвн. - tсp.зн.) / (tвн. - tp.o.) * n* 24години, де

Qo - кількість теплової енергіі в періоді, Гкал.; q - теплове навантаження, Гкал./годину;

tвн. нормативна температура внутрішнього повітря у приміщенні, градусів С; tcp.зн.-середньофактична температура зовнішнього повітря у розрахунковому періоді, градусів С;

tp.o. - розрахункова температура зовнішнього повітря для проектування опалення, градусів С (для смт.Ладан - «-22°С»);

n - кількість діб.

Враховуючи викладене та обставини , встановлені вищенаведеним рішенням у господарській справі стосовно застосування тарифів по абонентській платі, позовні вимоги є безпідставними , у їх задоволенні має бути відмовлено повністю

Доводи позивача судом не приймаються з підстав, викладених вище у мотивувальній частині рішення.

Керуючись ст. ст. 49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повний текст рішення складено 04 червня 2014р.

Суддя М.В.Фесюра