Постанова

від 21.10.2014 по справі 927/542/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" жовтня 2014 р. Справа№ 927/542/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Алданової С.О.

Синиці О.Ф.

За участю секретаря судового засідання Ворони В.В.

від позивача - Бачиш Ю.Л., дов. № 010414 від 01.04.2014 року;

Бачиш Є.М., дов. № 010414 від 01.04.2014 року;

від відповідача - Рябчук С.В., дов. № 10 від 02.01.2014 року;

за участю спеціалістів від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:

- Гавриш Г.В., дов. № 688/66/61-14 від 16.10.2014 року;

- Пегета В.Г., дов. № 687/66/61-14 від 16.10.2014 року.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Приватного підприємства «Валентина»

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 02.06.2014 року

у справі № 927/542/14 (суддя Фесюра М.В.)

за позовом Приватного підприємства «Валентина»

до Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»

про стягнення 19 167, 27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014 року по справі № 927/542/14 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство «Валентина» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014 року по справі № 927/542/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Усі витрати, пов'язані з розглядом справи покласти на Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 року по справі № 927/542/14 апеляційну скаргу було прийнято до провадження в наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Зеленін В.О., Синиця О.Ф. та призначено до розгляду на 16.07.2014 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 року було змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Руденко М.А.

У судовому засіданні 16.07.2014 року було оголошено перерву в розгляді справи до 27.08.2014 року.

Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року було змінено склад колегії суддів на наступний: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Синиця О.Ф.

У судовому засіданні 27.08.2014 року представник Приватного підприємства «Валентина» надав клопотання про залучення до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. До розгляду вказаного клопотання, позивач змінив його та просив викликати спеціаліста Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг для надання для надання пояснень з приводу застосування тарифів.

27.08.2014 року представником Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» у судовому засіданні було надано письмові пояснення щодо порядку нарахувань за надані послуги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 року розгляд справи відкладено на 23.09.2014 року та викликано у судове засідання спеціаліста Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг для надання пояснень стосовно застосування тарифів.

17.09.2014 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг надійшов лист, підписаний заступником Голови ліквідаційної комісії, у якому зазначено що згідно Указу Президента України № 692/2014 від 27.08.2014 року (день винесення ухвали) Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліквідовано. Указом Президента України № 694/2014 від 27.08.2014 року, затверджено положення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, до відання якої відносяться поставлені судом питання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 року розгляд справи відкладено на 21.10.2014 року та викликано у судове засідання спеціаліста Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг для надання пояснень стосовно застосування тарифів.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представники Приватного підприємства «Валентина» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили суд рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014 року по справі № 927/542/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Усі витрати, пов'язані з розглядом справи покласти на Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго».

Представник Публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні також були заслухані пояснення спеціаліста Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Крім того, останнім було надано письмові пояснення, які були залучені до матеріалів справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та запрошених спеціалістів, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

13.12.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» (далі - відповідач, виробник, ПАТ «Облтеплокомуненерго») та Приватним підприємством «Валентина» (далі - позивач, споживач, ПП «Валентина») укладено договір на постачання теплової енергії № 39-0012 (далі - Договір).

За умовами Договору виробник бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачу теплову енергію для підігріву води, опалення, а споживач зобов'язується сплачувати виробнику за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що теплова енергія постачається споживачу для об'єктів, перерахованих у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору на опалення, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Додатком № 1 до Договору визначено, що опалювальний об'єкт знаходиться в смт. Ладан, вул. Миру, 75, аптека площею 98,4 кв.м.

Згідно з п. 2.3 Договору постачання теплової енергії для опалення здійснюється в опалювальний період, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних органів місцевого самоврядування, виходячи з кліматичних умов.

У подальшому сторони уклали ряд додаткових угод до Договору, а саме:

- додаткова угода від 16.04.2007 року,

- додаткова угода від 21.10.2007 року,

- додаткова угода від 07.10.2009 року,

- додаткова угода від 01.02.2012 року.

Пунктом 1.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 07.10.2009 року) передбачено, що виробник бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію у вигляді опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 11.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2007 року) він діє до 15.04.2008 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії регулюються Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198, які є обов'язкові для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Пунктом п. 1.2 Договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2007 року) тарифи на послуги на момент укладання договору становлять (з урахуванням ПДВ) опалення 223,90грн./1Гкал або 5,37грн./1кв.м, підігрів води 10,19грн/1м.куб. або 223,90грн/1Гкал. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладення додаткових угод.

У відповідності до п. 1.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 21.10.2007 року, доповненої реченням згідно додаткової угоди від 07.10.2009 року) розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладання договору становить 533,15 грн. (з урахуванням ПДВ), у т.ч. за опалення 528,41 грн. (за 98,4 кв.м), підігрів води 4,74 грн. (за 0,465 куб.м). У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань. Розмір щомісячної плати по цьому договору змінюється без укладання додаткових угод за умови зміни, в установленому законодавством порядку, тарифів/двоставкових тарифів.

Частиною 1 ст. 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Приписами ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» зазначено, що державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); та запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

29.09.2009 року було прийнято рішення «Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води по ВАТ «Облтеплокомуненерго» на 34 сесії 5 скликання Ладанської селищної ради (далі - Рішення Ладанської селищної ради від 29.09.2009 року).

Пунктом 1 Рішення Ладанської селищної ради від 29.09.2009 року встановлені двоставкові тарифи для ВАТ «Облтеплокомуенерго» на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення у смт. Ладан Прилуцького району, які з дня офіційного оприлюднення у розмірі склали, зокрема, на послуги з централізованого опалення: інші споживачі - 405,65 грн./кГкал, - 9,65 грн/кв.м опалювальної площі в опалювальний період; абонентська плата на послуги з централізованого опалення (сплачується всіма споживачами незалежно від наявності чи відсутності приладів обліку): інші споживачі - 2,69 грн/кв.м опалювальної площі щомісячно протягом року.

Крім того, у Рішенні Ладанської селищної ради від 29.09.2009 року встановлено, що під абонентською платою розуміється річна вартість обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження, яка являє собою умовно-постійну частину витрат теплопостачальної організації на виробництво, транспортування та розподілення теплової енергії (а.с. 32-33).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.12.2013 року у справі № 927/1469/13 за позовом ПАТ «Облтеплокомуненерго» до ПП «Валентина», залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2014 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.07.2014 року, встановлено наступне.

«Законом України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України» (набрав чинності з 22 липня 2010 року) внесено зміни до ряду законодавчих актів у сфері теплопостачання.

Зокрема, у підпункті 2 пункту «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження із встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини першої та пунктом 4 частини першої статті 6 Закону України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України» ця Комісія встановлює тарифи на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також визначає суб'єктів природних монополій, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання.

Таким чином, тільки із 22 липня 2010 року з повноважень органів місцевого самоврядування виключено право встановлювати тарифи на теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення для суб'єктів природних монополій, яким є позивач у цій справі.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 167 від 30.09.2011 р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію ВАТ «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів)», яка набрала чинності з 01.10.2011 р., Відкритому акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго» (м. Чернігів) затверджено по населеному пункту смт. Ладан умовно-змінну частину двоставкового тарифу на теплову енергію для централізованого опалення (плата за одиницю фактично спожитої енергії) 542,18 грн. за 1Гкал (без ПДВ).

Оскільки Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України не встановлено умовно-постійну частину тарифів на теплову енергію, а рішення Ладанської селищної ради від 29.09.2009 р. не скасовано і діє в частині встановлення абонентської плати на послуги з централізованого опалення (умовно-постійна частина витрат), позивачем правомірно застосовано тариф щодо абонентської плати, встановлений рішенням Ладанської селищної ради від 29.09.2009 р.»

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, затверджений Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 167 від 30.09.2011 року тариф для смт. Ладан у розмірі 542,18 грн. за 1 Гкал, та п. 2 додатку до рішення Ладанської селищної ради від 29.09.2009 року, яким встановлена місячна норма споживання тепла на опалення для інших споживачів у розмірі 0,0238 Гкал/м.кв., були обґрунтовано застосовані відповідачем при розрахунку, шляхом множення вартості 1 Гкал на норму споживання таких калорій на одиницю площі (542,18 грн./Гкал * 0,0238 Гкал/м.кв = 12,90 грн./м.кв.).

Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме за вказаною формулою, яку розрахував відповідач, позивач мав оплачувати теплову енергію на протязі опалювального сезону 2011-2012 років.

Крім того, слід звернути увагу на пояснення спеціаліста, що комісія встановлює тарифи на теплову енергію - як на товарну продукцію, а подальші розрахунки для її реалізації відносяться до сфери договірних відносин в частині визначення такої істотної умови договору, як ціна. Також було зазначено, що розрахунок фактично на межі балансової належності або межі балансової відповідальності розраховується за тарифом Комісії (542,18 грн. за 1 Гкал), а розрахунок після цієї межі розраховується на підставі вказаного тарифу Комісії з урахуванням відповідних методик та положень договору.

У опалювальному сезоні 2012-2013 років нарахування за опалення приміщення ПП «Валентина» здійснювалось відповідно до:

- Постанови Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.1997 року. Пунктом 23 якої встановлено, що у споживачів, які не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

- Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні (КТМ 204 України 244-94).

Відповідачем у опалювальному сезоні 2012-2013 років кількість спожитого позивачем тепла обраховувалась згідно вказаних актів та за відповідною формулою.

Стосовно посилання позивача на відсутність температурних показників у відповідача при розрахунку вартості наданих послуг, то суд першої інстанції вірно зазначив, що середньомісячна фактична температура теплоносія, на яку звертав увагу позивач, враховується при визначенні теплового навантаження, яке, в свою чергу, зазначається у договорі та визначається відповідно до КТМ 204 України 244-94.

Доказів використання невірних показників або неправомірне їх використання при здійсненні розрахунків позивачем суду не було доведено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені Приватним підприємством «Валентина» в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014 року по справі № 927/542/14 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства «Валентина» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Приватне підприємство «Валентина» (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Валентина» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 02.06.2014 року по справі № 927/542/14 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 927/542/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді С.О. Алданова

О.Ф. Синиця

Повний текст рішення складено 24.10.2014 року.