Ухвала

від 27.05.2014 по справі 825/779/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/779/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ніжинський хліб» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Ніжинський хліб» звернулось до суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000552200 від 18 листопада 2013 року.

Відповідно до постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Ніжинською ОДПІ проведена позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства "Ніжинський хліб" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з TOB "Ферко" відображених у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №282/22-00381054 від 28.10.2013 року, у якому встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 200338,00 грн., в тому числі за квітень 2013 року 200338,00 грн..

08 листопада 2013 року на підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000552200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 300507,00 грн., з них: 200338,00 грн. - за основним платежем та 100169,00 грн. - за штрафними санкціями

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Ніжинський хліб" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко" (постачальник) було укладено договір поставки №25012 з додатком від 29.04.2013 року №5.

Підпунктом 1.1 договору визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до пп.1.2 договору кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце поставки товару визначається додатками до даного договору, які є невід'ємними його частинами.

Згідно з пп.2.2 договору перехід права власності на товар від постачальника покупцю відбувається в момент підписання акту прийому-передачі товару (партії товару). Ризик загибелі товару несе власник.

Відповідно до пп.2.4 договору приймання товару покупцем відбувається в день відвантаження за участю уповноважених представників у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Виконання даного договору підтверджується актом прийому-передачі товару від 29.04.2013 року №1 на загальну суму 1202025,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200337,50 грн., видатковою накладною на соєві боби (для технічних потреб) від 29.04.2013 року №3401 на загальну суму 1202025,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200337,50 грн., рахунком на оплату соєвих бобів (для технічних потреб) від 29.04.2013 року №828 на загальну суму 1202025,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200337,50 грн.

Позивач було проведено оплату за соєві боби (для технічних потреб), що підтверджується платіжним дорученням від 19.06.2013 року №9352 та виписками по рахунку.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко" було виписано податкову накладну від 29.04.2013 року №288 на загальну суму 1202025,00 грн., в т.ч. ПДВ - 200337,50 грн.

Дана операція була відображена в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується випискою по рахунку 63, 631, 3394.

Придбані соєві боби реалізовано згідно договору комісії від 25.01.2013 року №К01252 з додатками, укладеного з Підприємством "ВТОРМЕТЕКСПОРТ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, виконання якого підтверджується рахунками на оплату: від 30.04.2013 року №118, від 07.03.2013 року №72, від 04.06.2013 року №193; звітами комісіонера про повне виконання робіт від 30.04.2013 року, від 04.06.2013 року; актами прийому-передачі товару на комісію від 29.03.2013 року; актами надання послуг від 30.04.2013 року №249, від 04.06.2013 року №394; виписками по рахунку; платіжними дорученнями від 19.06.2013 року №6, від 15.07.2013 року №9852.

Соєві боби Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТОРМЕТЕКСПОРТ" реалізовано згідно контрактів від 28.03.2013 року №C8/2013-V та від 23.05.2013 року № C18/2013-V, укладених з "Black Sea Commodities LTD", що підтверджується фітосанітарним сертифікатом; вантажно-митними деклараціями.

Дані операції були відображені в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується виписками по рахунку 63, 631, 3387.

Зберігання товару здійснювалось згідно договору зберігання від 02.01.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальність "Вторметекспорт" (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшил" (Зберігай), виконання якого підтверджується сертифікатом відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки; листами від 05.04.2013року №31/7, №1/18.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія судді виходить з наступного.

За змістом п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.188.1ст, 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст. 198 ПК).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг (п.198.6 ст. 198 ПК).

Пунктами 200.1-200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарська операція позивача з TOB "Ферко" мала реальний характер, оскільки придбання соєвих бобів (для технічних потреб), зазначених у актах прийому-передачі товару, у податкових та видаткових накладних, відбулось з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Публічного акціонерного товариства "Ніжинський хліб", наявні всі належні первинні документі, які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України, і які вимагаються від покупця законодавством і підтверджують реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку, також господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Щодо доводів відповідача, які стосуються нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Ферко» то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно надав оцінку доводам відповідача та визнав їх безпідставними.

На момент здійснення позивачем господарських операцій TOB "Ферко" було належним чином зареєстровано в якості суб'єкта господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником ПДВ.

Відповідно до частин 1,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Податковий орган не надав доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.