Рішення

від 03.06.2014 по справі 918/499/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2014 р. Справа № 918/499/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славекс - Авто"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНП"

до відповідача-2: Малого приватного підприємства "ВІК - ЕКСПО"

про стягнення в сумі 48 874 грн. 00 коп.

Суддя Андрійчук О.В.

Представники сторін:

від позивача: Пашкевич І.А., угода-доручення від 25.06.2013 року

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Славекс - Авто" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНП" (далі - відповідач-1) та Малого приватного підприємства "ВІК - ЕКСПО" (далі - відповідач-2) про стягнення в сумі 49 874,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

27.03.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем-1 (покупець) укладено договір купівлі - продажу транспортного засобу № СА- 206-П, згідно з яким продавець зобов'язався передати у власність покупця автомобіль RENAULT Megane Sedan 1,4/100 к.с., кузов № VF1LM1AOH 368613644, синього кольору, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього 104 448,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.2., 3.3. договору купівлі-продажу транспортного засобу оплата вартості транспортного засобу відбувається шляхом сплати повної вартості транспортного засобу (100%) до 31.03.2008 року. Всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні. Продавець зобов'язався передати товар покупцю, а покупець прийняти товар по акту прийому - передачі після сплати продавцю повної суми за товар в розмірі 104 448,00 грн., до повної оплати товар знаходиться на збереженні у продавця.

Відповідач своїх зобов'язань щодо оплати повної вартості автомобіля не виконав, сплативши лише частину суми в розмірі 54 574,00 грн., що стверджується банківськими виписками.

Таким чином, загальна сума бору відповідача-1 складає 49 874,00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 між позивачем (продавець) та відповідачем-2 (поручитель) укладено договір поруки № СА-206-П/1 від 27.03.2008 року, за умовами якого відповідач-2 виступив поручителем перед позивачем за виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором купівлі - продажу транспортного засобу № СА - 206-П від 27.03.2008 року.

Відповідно до п. 3.3. договору поруки у випадку невиконання основного зобов'язання поручитель і покупець відповідають перед продавцем як солідарні боржники, при цьому продавець має право вимагати від поручителя виконання як основного зобов'язання, так і зобов'язання з відшкодування шкоди, сплати неустойки та процентів.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача-1 грошових коштів у розмірі 48 874,00 грн., про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 грошових коштів у розмірі 1 000,00 грн., а також про зобов'язання відповідача-1 прийняти автомобіль RENAULT Megane Sedan 1,4/100 к.с., кузов № VF1LM1AOH 368613644, синього кольору.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 526, 530, 538, 610, 611, 614, 655, 691, 692, ЦК України, ст. 193 ГК України.

20.05.2014 року через службу діловодства господарського суду від позивача в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України надійшла заява про зміну предмета позову, в якій останній просить стягнути з відповідача-1 грошові кошти у розмірі 48 874,00 грн. за договором купівлі - продажу транспортного засобу № СА- 206-П від 27.03.2008 року та 1 827,00 грн. судового збору.

Оскільки вказана заява подана у порядку та в строк, визначені ст. 22 ГПК України, відтак приймається судом.

Крім того, 20.05.2014 року через службу діловодства господарського суду від позивача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 22 ГПК України, надійшла заява про відмову від позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 грошових коштів у розмірі 1 000,00 грн. та припинення провадження у справі в цій частині.

Ухвалою суду від 20.05.2014 року провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Славекс - Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНП" та Малого приватного підприємства "ВІК - ЕКСПО" про солідарне стягнення грошових коштів в розмірі 1 000,00 грн. припинено.

Ухвалою суду від 20.05.2014 року розгляд справи відкладено на 03.06.2014 року.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, вимог не заперечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресату.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач згідно з дилерською угодою № 290307/300 R від 29.03.2007 року є офіційним дилером АТ "Рено Україна", відповідно позивача уповноважено здійснювати реалізацію отриманих від імпортера автомобілів марки "Рено".

Підтвердженням факту придбання та отримання позивачем від АТ "Рено Україна" автомобіля, що є предметом договору купівлі - продажу транспортного засобу № СА- 206-П, свідчить вантажно - митна декларація, підсумкова накладна № 310108/00000045 від 31.01.2008 року, банківська виписка від 31.01.2008 року про сплату на користь АТ "Рено Україна" грошової суми у розмірі 608 6335,98 грн. та акт прийому - передачі автомобілів № 271107/36 від 27.11.2007 року.

27.03.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем-1 (покупець) укладено договір купівлі - продажу транспортного засобу № СА- 206-П (далі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору предметом договору є автомобіль марки RENAULT Megane Sedan 1,4/100 к.с., кузов № VF1LM1AOH 368613644.

Переданий автомобіль по своїй якості і комплектності повинен відповідати технічним умовам заводу - виробника. Комплектація транспортного засобу обумовлена у специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток №1) (п.п. 1.3., 1.4. договору).

За п.п. 2.2., 3.1. договору загальна ціна транспортного засобу складає 104 448,00 грн., у т.ч. 17 408,00 грн. ПДВ.

Оплата покупцем вартості транспортного засобу відбувається шляхом сплати повної вартості транспортного засобу (100%) до 31.03.2008 року (п. 3.2. договору).

Як зазначено в п. 3.3. договору, всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України - гривні.

Розділом 4 договору передбачено, що продавець зобов'язується передати товар покупцю, а покупець зобов'язується прийняти товар по акту прийому - передачі після сплати продавцю повної суми за товар в розмірі 104 448,00 грн. До повної оплати товар знаходиться на збереженні в продавця.

Відповідно до розділу 6 договору даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання зобов'язань обома сторонами згідно з умовами договору. Умови по договору вважаються виконаними після передачі продавцем товару покупцю.

Як встановлено судом, відповідач розрахунків за отриманий товар у повному обсязі не провів, сплативши лише 54 574,00 грн., що стверджується банківськими виписками та довідкою ПАТ "Кредобанк" № 19.06-9765/14 від 08.05.2014 року.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем за поставлений товар становить 49 874,00 грн., з яких позивач просить стягнути 48 874,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу-1 претензію № 88 від 05.09.2008 року, що стверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1519520 від 06.09.2008 року, яка залишена відповідачем-1 без реагування.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивач належними та достатніми доказами, як того вимагають приписи ст.ст. 33, 34 ГПК України, довів факт заборгованості, а відповідач-1 вказаних обставин не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення 48 874,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АНП" (пр. Кірова, буд. 96-г, кв. 60, м. Дніпропетровськ, 49050, код ЄДРПОУ 32860091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славекс - Авто" (вул. Пухова, 85, м. Рівне, 33027, код ЄДРПОУ 33276997) 48 874,00 грн., 1 827,00 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 03.06.2014 року.

Суддя Андрійчук О.В.