Постанова

від 26.05.2014 по справі 812/2929/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2929/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.,

при секретарі: Калашнікові Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Малого приватного підприємства «Анілс» про стягнення заборгованості у сумі 433,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства «Анілс», в якому зазначив, що згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, станом на 01.07.2013 року відповідач має прострочену заборгованість у сумі 443,88 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не прибув. Надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неприбуття суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Мале приватне підприємство «Анілс» (і.к. 19080183) є юридичною особою, зареєстровано платником збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Антрацитівській міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 440246000408.

01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно ч. 5, 6 п. 7 Прикінцевих положень Закону України № 2464-VІ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ роботодавець як страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Розміри страхових внесків та порядок їх обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року № 2213-ІІІ та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 року № 16.

Згідно зі ст. 1 Закону України № 2213 та п.п. 3.1.1 Інструкції відповідач, як суб'єкт підприємницької діяльності, що має найману робочу силу, повинен нарахувати 1,4 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників та 0,5 % - 1,0 % від суми оплати праці найманих працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України № 2213 перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що встановлено ч. 1 ст. 30 Закону України № 2213.

Як вбачається зі звіту відповідача форми 4-ФСС за півріччя 2013 року, станом на 01.07.2013 за відповідачем обліковується прострочена заборгованість у сумі 443,88 грн.

Зазначена сума до теперішнього часу не сплачена.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 443,88 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Малого приватного підприємства «Анілс» задовольнити.

Стягнути зі Малого приватного підприємства «Анілс» у вигляді виробничо-комерційної фірми (і.к. 19080183) заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 443,88 грн. (чотириста сорок три грн. 88 коп.) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на р/р 37172500100001 в ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 02 червня 2014 року.

Суддя О.В. Солоніченко