Рішення

від 27.05.2014 по справі 910/5694/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5694/14 27.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтероптторг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Нова Лайт»

про стягнення 45 471,30 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Рудаков Р.Є. (представник за довіреністю від 04.12.2013р.);

від відповідача: Самойленко А.О. (представник за довіреністю №23-05/01 від 23.05.2014р.).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтероптторг» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Нова Лайт» (надалі також - відповідач) 43 771,14 грн. основного боргу, 451,03 грн. пені та 1 249,10 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, однак надав пояснення, якими зазначено, що загальна сума проведеної відповідачем за Договором оплати становить 8 727,90 грн., 5 168,59 грн. - до подачі позовної заяви до суду та 3 559,31 грн. - після звернення позивача з позовом до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2014р., в справі було порушено провадження суддею Морозовим С.М., справі присвоєно №910/5694/14, розгляд було призначено на 13.05.2014р.

В судовому засіданні 13.05.2014р. розгляд справи було відкладено до 27.05.2014р., у зв'язку з неявкою сторін на розгляд справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 27 травня 2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2013 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Договір поставки №ДП-8 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність. А відповідач зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити електротехнічну та іншу продукцію (далі по тексту - товар), на умовах даного Договору.

Товар поставляється окремими партіями згідно видаткових накладних (або іншим товаросупроводжувальним документам), які є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 1.2. Договору).

Асортимент, кількість та ціна товару вказуються у видаткових накладних позивача, оформлених на кожну партію товару та є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 2.4. Договору перехід права власності на товар від позивача до відповідача здійснюється в момент виконання зобов'язання позивача з передачі товару відповідачу.

Орієнтовні ціни на товар встановлюються згідно прайс-листа позивача. Кінцеві ціни встановлюються у повідомленнях, якими обмінюються сторони по електронній пошті та вказані в накладних на товар. (п. 4.1. Договору).

Загальна сума даного Договору встановлюється сумою вартості товару вказаної у видаткових накладних, які позивач передав відповідачу протягом строку дії даного Договору. (п. 4.3. Договору).

Відповідач оплачує кожну поставлену партію товару в сумі погодженій сторонами по електронній пошті і вказаній в накладній, не пізніше 45 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної. (п. 4.4. Договору).

Фактом оплати товару вважається зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. (п. 4.5. Договору).

Відповідно до п. 9.1. Договору, він набуває чинності з моменту підписання та дії до 31 грудня 2014 року.

Позивачем згідно умов Договору було поставлено відповідачу товар на загальну суму 48 939,76 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних:

- №ІОТ00000309 від 10.12.2013р. на суму 3 554,16 грн.;

- №ІОТ00000445 від 12.12.2013р. на суму 3 228,86 грн.;

- №ІОТ00000505 від 13.12.2013р. на суму 1 944,88 грн.;

- №ІОТ00000544 від 16.12.2013р. на суму 3 574,19 грн.;

- №ІОТ00000664 від 18.12.2013р. на суму 1 953,31 грн.;

- №ІОТ00000762 від 20.12.2013р. на суму 1 221,53 грн.;

- №ІОТ00000763 від 20.12.2013р. на суму 4 438,27 грн.;

- №ІОТ00000903 від 24.12.2013р. на суму 5 476,18 грн.;

- №ІОТ00000949 від 25.12.2013р. на суму 428,18 грн.;

- №ІОТ00001009 від 26.12.2013р. на суму 1 713,05 грн.;

- №ІОТ00000913 від 05.02.2014р. на суму 14 476,50 грн.;

- №ІОТ00000995 від 07.02.2014р. на суму 6 930,65 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується наявністю підписів уповноважених згідно довіреностей представників відповідача (довіреності №912-12 від 09.12.2013р., №1112-11 від 11.12.2013р., №1212-15 від 12.12.2013р., №1312-10 від 13.12.2013р., №1712-11 від 17.12.2013р., №2012-05 від 20.12.2013р., №1912-07 від 19.12.2013р., №2312-08 від 23.12.2013р., №2412-08 від 24.12.2013р., №2512-07 від 25.12.2013р., №502-01 від 05.02.2014р., №602-07 від 06.02.2014р. містяться в матеріалах справи).

Для проведення відповідачем оплати вартості отриманого за Договором товару, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату:

- №ІОТ00000424 від 09.12.2013р. на суму 3 554,16 грн.;

- №ІОТ00000522 від 11.12.2013р. на суму 3 228,86 грн.;

- №ІОТ00000623 від 12.12.2013р. на суму 1 944,88 грн.;

- №ІОТ00000686 від 13.12.2013р. на суму 3 574,19 грн.;

- №ІОТ00000810 від 17.12.2013р. на суму 1 953,31 грн.;

- №ІОТ00001070 від 20.12.2013р. на суму 1 221,53 грн.;

- №ІОТ00000978 від 19.12.2013р. на суму 4 438,27 грн.;

- №ІОТ00001152 від 23.12.2013р. на суму 5 476,18 грн.;

- №ІОТ00001204 від 24.12.2013р. на суму 428,18 грн.;

- №ІОТ00001271 від 25.12.2013р. на суму 1 713,05 грн.;

- №ІОТ00001164 від 05.02.2014р. на суму 14 476,50 грн.;

- №ІОТ00001299 від 06.02.2014р. на суму 6 930,65 грн.

Як встановлюється матеріалами справи, відповідачем було проведено часткову оплату вартості отриманого за Договором товару, а саме на суму 5 168,59 грн.:

- 1 777,08 грн. згідно платіжного доручення №166 від 25.03.2014р. (призначення платежу - згідно накладної №309 від 10.12.2014р.);

- 1 777,08 грн. згідно платіжного доручення №174 від 26.03.2014р. (призначення платежу - згідно накладної №309 від 10.12.2014р.);

- 1 614,43 грн. згідно платіжного доручення №194 від 27.03.2014р. (призначення платежу - згідно накладної №445 від 12.12.2014р.).

Повну оплату вартості поставленого позивачем товару в розмірі 43 771,17 грн. (вартість поставки в розмірі 48 939,76 грн. - вартість оплаченого відповідачем товару в розмірі 5 168,59 грн.) на рахунок останнього проведено не було.

У зв'язку з непроведенням відповідачем розрахунку за отриманий згідно Договору товар, позивач був вимушений звернутись до суду з даним позовом.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням п. 4.4. Договору обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару (протягом 45 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної) сплив, а саме:

- за видатковою накладною №ІОТ00000309 від 10.12.2013р. на суму 3 554,16 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 24.01.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000445 від 12.12.2013р. на суму 3 228,86 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 26.01.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000505 від 13.12.2013р. на суму 1 944,88 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 27.01.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000544 від 16.12.2013р. на суму 3 574,19 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 30.01.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000664 від 18.12.2013р. на суму 1 953,31 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 01.02.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000762 від 20.12.2013р. на суму 1 221,53 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 03.02.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000763 від 20.12.2013р. на суму 4 438,27 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 03.02.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000903 від 24.12.2013р. на суму 5 476,18 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 07.02.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000949 від 25.12.2013р. на суму 428,18 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 08.02.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00001009 від 26.12.2013р. на суму 1 713,05 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 09.02.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000913 від 05.02.2014р. на суму 14 476,50 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 22.03.2014р. включно;

- за видатковою накладною №ІОТ00000995 від 07.02.2014р. на суму 6 930,65 грн. оплата відповідачем вартості товару повинна була бути здійснена у строк до 24.03.2014р. включно.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, після порушення провадження у даній справі відповідачем було здійснено часткову сплату суми боргу в розмірі 3 559,31 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №246 від 03.04.2014р. на суму в розмірі 1 614,43 грн. та №261 від 04.04.2014р. на суму в розмірі 1 944,88 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин провадження в справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 3 559,31 грн. підлягає припиненню.

Доказів на підтвердження повної оплати вартості товару відповідачем до матеріалів справи не надано.

Отже, з урахуванням викладеного, обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару настав та відповідачем не виконаний.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за Договором щодо повної оплати вартості товару в строк визначений умовами Договору не виконав, то заборгованість останнього по оплаті вартості товару складає 40 211,86 грн.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений товар підлягають задоволенню в розмірі 40 211,86 грн. (48 939,76 грн. (вартість поставленого товару) - 5 168,59 грн. (часткова сплата суми боргу, здійснена відповідачем до звернення позивача до суду з даним позовом) - 3 559,31 грн. (часткова сплата суми боргу, здійснена відповідачем після звернення позивача до суду з даним позовом)).

Таким чином, з огляду на викладене, позовні вимоги в справі №910/5964/14 про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 40 211,86 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 451,03 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.3. Договору у випадку неоплати товару протягом строку, встановленого п. 4.4., відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочки. Нарахування пені здійснюється за весь період існування простроченої заборгованості та припиняється з моменту повного погашення простроченої заборгованості.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши наведений позивачем в позовній заяві розрахунок суми пені, судом визнано його обґрунтованим, а тому позовна вимога в справі №910/5694/14 про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 451,03 грн. підлягає задоволенню в поному обсязі.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму 3% річних в розмірі 1 249,10 грн.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.4. Договору у випадку неоплати товару протягом строку, встановленого п. 4.4., відповідач зобов'язаний оплатити позивачу відсотки, в розмірі 36% річних від суми простроченої заборгованості, за користування чужими грошовими коштами за весь період існування простроченої заборгованості.

Перевіривши наведені позивачем в позовних матеріалах розрахунки 3% річних, судом визнаного їх обґрунтованими, а тому, позовні вимоги в справі №910/5694/14 про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 1 249,10 грн., підлягають задоволенню.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Враховуючи все вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені в справі №910/5964/14 позовні підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 40 211,86 грн., суми пені в розмірі 451,03 грн., суми 3% річних в розмірі 1 249,10 грн., а провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 559,31 грн. підлягає припиненню.

Зважаючи на те, що заборгованість у сумі 3 559,31 грн. була сплачена відповідачем після подання позовної заяви до суду згідно відмітки канцелярії (позов надійшов до Господарського суду міста Києва 01 квітня 2014р., а сплата була проведена відповідачем 03.04.2014р. та 04.04.2014р.), судовий збір позивача у сумі 1 827,00 грн., відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Нова Лайт» суми основного боргу у розмірі 3 559,31 грн. припинити.

2. Позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингова компанія «Нова Лайт» (код ЄДРПОУ 37035128, адреса: 02660, м. Київ, проспект Визволителів, 6, квартира 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтероптторг» (код ЄДРПОУ 38921180, адреса: 03061, м. Київ, проспект Відрадний, 95-Г, офіс 411) основний борг в розмірі 40 211,86 грн. (сорок тисяч двісті одинадцять гривень 86 копійок), пеню в розмірі 451,03 грн. (чотириста п'ятдесят одна гривна 03 копійки), 3% річних в розмірі 1 249,10 грн. (одна тисяча двісті сорок дев'ять гривень 10 копійок) та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2014р.

Суддя С.М. Морозов