cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
02.06.2014 Справа № 920/505/14
за позовом: Приватної фірми «Еврострой», м. Харків
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми
про стягнення 428 819 грн. 24 коп.
за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м. Суми
до відповідача: Приватної фірми «Еврострой», м. Харків
про стягнення 37 689 грн. 60 коп.
Суддя Б.І. Лиховид
За участі представників сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Скоркіна І.С., довіреність від 01.04.2014р.
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Сафронов М.А., довіреність № 18-49/1207 від 28.12.2013р.
у судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.
у судовому засіданні від 19.05.2014р. оголошувалась перерва до 02.06.2014р.
Суть спору: позивач за первісним позовом у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 393 964 грн. 00 коп. боргу за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 3/1300058, укладеного між сторонами 26.03.2013р., 17 010 грн. 84 коп. пені, 9 875 грн. 40 коп. інфляційних збитків, 7 969 грн. 00 коп. 3% річних, всього 428 819 грн. 24 коп., а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 288 грн. 00 коп. та 8 662 грн. 14 коп. витрат по сплаті судового збору.
Згідно відзиву на первісну позовну заяву за № 18-7/839 від 22.04.2014р., відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначаючи, що частина видаткових накладних, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, не містить підписів особи, яка отримувала товарно-матеріальні цінності. Також у відзиві відповідач зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви довіреностей на отримання товару та не доведено тієї обставини, що товар отримувався саме представником відповідача. Крім того, у відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що позивачем невірно обрано період нарахування пені, що потягло за собою невірне нарахування розміру штрафних санкцій, а також заперечує щодо стягнення витрат на послуги адвоката, посилаючись на недоведеність останнім ані факту понесення вищезазначених витрат, ані виконання адвокатом умов договору про надання правової допомоги.
22.04.2014 від відповідача до суду надійшов зустрічний позов, в якому позивач за зустрічними позовом - ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом - Приватної фірми «Еврострой» на свою користь 37 689 грн. 60 коп. пені за порушення строків поставки товару за договором поставки № 3/1300058, укладеного між сторонами 26.03.2013р., а також просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом витрати по сплаті судового збору.
14.05.2014 від позивача за первісним позовом надійшли заперечення № 13/05/14-1 від 13.05.2014р. на відзив на позовну заяву, в яких позивач за первісним позовом зазначає про безпідставне посилання відповідача на невідповідність видаткових накладних, на підставі яких здійснювалась поставка товару за договором. Позивач вказує, що дані накладні містять усі реквізити первинного документа. Крім цього, у запереченнях до відзиву позивач уточнив період нарахування пені, внаслідок чого перерахував розмір пені, яка становить 16 525 грн. 75 коп., розмір індексу інфляції у сумі 18 442 грн. 51 коп. та 3 % річних, які будуть становити 7 719 грн. 47 коп. Також позивач за первісним позовом подав свої пояснення стосовно заперечень відповідача щодо стягнення з останнього витрат на послуги адвоката.
14.05.2014р. від позивача за первісним позовом до господарського суду надійшла електронною поштою, а 19.05.2014р. поштою заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 393 964 грн. 00 коп. заборгованості, яка виникла по договору поставки № 3/1300058, укладеному між сторонами 26.03.2013р., 16 525 грн. 75 коп. пені, 18 442 грн. 51 коп. інфляційних збитків, 7 719 грн. 47 коп. 3% річних, а всього 436 651 грн. 73 коп., а також стягнути з відповідача на свою користь витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 288 грн. 00 коп. та 8 733 грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору. Дана заява, у відповідності до ст. 22 ГПК України, була прийнята судом до розгляду.
19.05.2014р. від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив № 13/05/14-3 від 13.05.2014р. на зустрічну позовну заяву, в якому заперечує проти нарахованої позивачем за зустрічним позовом пені у зв`язку з перевищенням розміру подвійної облікової ставки НБУ та зазначає, що сума пені, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та п. 6.1 договору поставки становить 15 639 грн. 43 коп., у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.
У дане судове засідання представник позивача за первісним позовом подав електронною поштою та поштою заяву № 21/05/14-1 від 21.05.2014р., в якій уточнює розрахунковий рахунок та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 393 964 грн. 00 коп. заборгованості, яка виникла по договору поставки № 3/1300058, укладеному між сторонами 26.03.2013р., 16 525 грн. 75 коп. пені, 18 442 грн. 51 коп. інфляційних збитків, 7 719 грн. 47 коп. 3% річних, а всього 436 651 грн. 73 коп., а також стягнути з відповідача на свою користь витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 288 грн. 00 коп. та 8 733 грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору. Дана заява, у відповідності до ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.
Представник позивача за зустрічним позовом у дане судове засідання додаткових письмових пояснень у справі не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив :
Між Приватною фірмою «Еврострой» (позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) та Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) 26.03.2013р. був укладений договір поставки № 3/1300058, відповідно до п. 1.1 якого постачальник (ПФ «Еврострой») зобов`язується передати у власність покупця, а покупець (ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе») зобов`язується прийняти і оплатити на умовах даного договору продукцію (товар), ціна, кількісні та якісні характеристики якої викладені в специфікаціях до даного договору (а. с. 15-17).
Пунктами 3.1. та 3.2 договору передбачено, що загальна вартість договору складає 1 000 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 166 666 грн. 67 коп., включає в себе вартість товару та витрати в залежності від поставки вказаних у специфікаціях до даного договору. Умови оплати вказуються в специфікаціях до даного договору.
До зазначеного договору сторонами 23.05.2013р. було укладено додаткову угоду № 1, згідно умов якої було викладено технічні вимоги до поставленої продукції (а. с. 18-19).
Також, 30.05.2013р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, згідно якої було змінено п. 3.1 вищевказаного договору, а саме: загальна вартість договору складає 3 000 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 500 000 грн. 00 коп., включає в себе вартість товару та витрати в залежності від умов поставки вказаних у специфікаціях до даного договору (а. с. 20).
Як встановлено матеріалами справи, між сторонами було укладено:
- специфікацію № 1 від 26.03.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 357 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 59 грн. 50 коп., умови оплати - 100% передоплата, строк поставки - березень 2013р. (а. с. 21);
- специфікацію № 1 від 10.04.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 14 531 грн. 04 коп., в тому числі ПДВ 2 421 грн. 84 коп., умови оплати - 50% передоплата, 50% доплата протягом 14 банківських днів після поставки товару, строк поставки - 5 банківських днів з моменту передоплати (а. с. 22);
- специфікацію № 3 від 23.05.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 222 564 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 37 094 грн. 00 коп., умови оплати - 50% передоплата, 50% доплата протягом 14 банківських днів після поставки товару, строк поставки - 20 банківських днів з моменту передоплати (а. с. 23);
- специфікацію № 4 від 23.05.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 142 грн. 50 коп., в тому числі ПДВ 23 грн. 75 коп., умови оплати - 100% передоплата, строк поставки - 5 банківських днів з моменту передоплати (а. с. 24);
- специфікацію № 5 від 30.05.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 297 181 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 49 530 грн. 20 коп., умови оплати - 50% передоплата, 50% доплата протягом 14 банківських днів після поставки товару, строк поставки - червень-липень 2013 року (а. с. 25);
- специфікацію № 6 від 30.05.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 297 181 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 49 530 грн. 20 коп., умови оплати - 50% передоплата, 50% доплата протягом 14 банківських днів після поставки товару, строк поставки - червень-липень 2013 року (а. с. 26);
- специфікацію № 7 від 30.05.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 297 181 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 49 530 грн. 20 коп., умови оплати - 50% передоплата, 50% доплата протягом 14 банківських днів після поставки товару, строк поставки - червень-липень 2013 року (а. с. 27);
- специфікацію № 8 від 30.05.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 297 181 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 49 530 грн. 20 коп., умови оплати - 50% передоплата, 50% доплата протягом 14 банківських днів після поставки товару, строк поставки - червень-липень 2013 року (а. с. 28);
- специфікацію № 9 від 30.05.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 297 181 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ 49 530 грн. 20 коп., умови оплати - 50% передоплата, 50% доплата протягом 14 банківських днів після поставки товару, строк поставки - червень-липень 2013 року (а. с. 29);
- специфікацію № 10 від 23.07.2013р., згідно умов якої загальна вартість товару складає 249 895 грн. 970 коп., в тому числі ПДВ 41 649 грн. 33 коп., умови оплати - 50% передоплата, 50% доплата протягом 14 банківських днів після поставки товару, строк поставки - 20 банківських днів з моменту передоплати (а. с. 30).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Договір № 3/1300058 від 26.03.2013 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.
У ст. 712 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено матеріалами справи, ПФ «Еврострой» свої зобов`язання відповідно до договору № 3/1300058 від 26.03.2013р. та укладених між сторонами специфікацій № 1 від 26.03.2013р., № 2 від 10.04.2013р., № 3 від 23.05.2013р., № 4 від 23.05.2013р., № 5 від 30.05.2013р., № 6 від 30.05.2013р., № 7 від 30.05.2013р., № 8 від 30.05.2013р., № 9 від 30.05.2013р., № 10 від 23.07.2013р. виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» підтверджується видатковими накладними № ХА - 000094 від 02.09.2013р., № ХА - 000093 від 02.09.2013р., № ХА - 000072 від 29.07.2013р., № ХА - 000092 від 02.09.2013р., № ХА - 000080 від 06.08.2013р., № ХА - 000079 від 05.08.2013р., № ХА - 000046 від 22.05.2013р., № ХА - 000070 від 23.07.2013р., № ХА - 000065 від 09.07.2013р., № ХА - 000061 від 21.06.2013р., № ХА - 000090 від 27.08.2013р., № ХА - 000110 від 16.09.2013р (а. с. 50 - 61), довіреностями, на підставі яких було здійснено відпуск товару № 32301 від 21.08.2013р., № 31775 від 16.07.2013р., № 32601 від 13.09.2013р., № 31618 від 08.07.2013р., № 31459 від 21.06.2013р., № 31037 від 21.05.2013р. (а. с. 104-111, 122-125), рахунками - фактурами № ХА - 000151 від 24.07.2013р., № ХА - 000124 від 05.06.2013р., № ХА - 000123 від 05.06.2013р., № ХА - 000122 від 05.06.2013р., № ХА - 000121 від 05.06.2013р., № ХА - 000118 від 05.06.2013р., № ХА - 000093 від 30.04.2013р., № ХА - 000083 від 22.04.2013р., № ХА - 000092 від 30.04.2013р., № ХА - 000066 від 01.04.2013р. (а. с. 40-49). Вищевказані видаткові накладні містять всі реквізити первинного документу, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», чим спростовується заперечення відповідача за первісним позовом щодо не доведення позивачем за первісним позовом факту поставки товару за вказаними накладними. Крім того, в матеріалах справи наявні довіреності, про які зазначено вище, згідно яких здійснювався відпуск товару відповідачу за первісним позовом, чим також спростовуються заперечення ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», викладені у відзиві на позовну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару за договором поставки № 3/1300058 від 26.03.2013р. та укладених до нього специфікацій виконав частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками від 11.06.2013р., від 05.07.2013р., від 26.07.2013р., від 11.09.2013р., від 13.02.2014р. (а. с. 10 - 14), тому його заборгованість перед позивачем за первісним позовом по сплаті за поставлений товар склала 393 964 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Оскільки відповідач за первісним позовом розрахунки з позивачем за первісним позовом за поставлений товар провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
На день розгляду справи в суді заборгованість ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» перед ПФ «Еврострой» склала 393 964 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» порушило вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки № 3/1300058 від 26.03.2013р. та укладених до нього специфікацій, а саме допустило прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач за первісним позовом, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом основної заборгованості є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Крім цього, позивачем за первісним позовом заявлені вимоги по стягненню з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 16 525 грн. 75 коп.
Також, позивачем за зустрічним позовом заявлені вимоги по стягненню з відповідача за зустрічним позовом пені у розмірі 37 689 грн. 60 коп.
Відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань щодо поставки товару та його оплати у вигляді стягнення пені передбачена пунктами 6.1 та 6.2 договору № 3/1300058 від 26.03.2013р., згідно яких у разі прострочення поставки продукції постачальник (ПФ «Еврострой») сплачує покупцю (ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе») неустойку у розмірі 0,1% від вартості не поставленої продукції за кожен день прострочення, але не більше 3% вартості такої продукції. У разі прострочення оплати поставленого товару покупець (ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе») сплачує постачальнику (ПФ «Еврострой») пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення за кожен день прострочення, але не більше 3% від розміру простроченого платежу.
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статей 551 та 611 Цивільного кодексу України за порушення зобов`язань кредитор має право стягнути з боржника на свою користь неустойку, розмір якої встановлюється в договорі.
За змістом ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Як вбачається з матеріалів справи, строки поставки товару зафіксовані в укладених між сторонами специфікаціях. З наявних у матеріалах справи рахунків - фактур, які виставлялись на оплату партій товару (а. с. 40-49), банківських виписок щодо оплати товару (а. с. 10-14) та видаткових накладних (а. с. 50-61) вбачається, що товар, крім товару, передбаченого специфікацією № 2 на суму 14 531 грн. 04 коп., було поставлено позивачу за зустрічним позовом з порушенням строків, визначених у специфікаціях. Таким чином, беручи до уваги, що відповідачем за зустрічним позовом були порушенні зобов`язання щодо своєчасної поставки товару за умовами договору № 3/1300058 від 26.03.2013р. та укладених до нього специфікацій, а також те, що умовами договору № 3/1300058 від 26.03.2013р. встановлена відповідальність за непоставлення або несвоєчасне поставлення товару, суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач за зустрічним позовом у відзиві на зустрічну позовну заяву не заперечує факту прострочення поставки товару, а вказує на невірний розрахунок позивачем за зустрічним позовом розміру пені, посилаючись на перевищення розміру подвійної облікової ставки НБУ, передбаченої Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». При цьому, суд вважає дані заперечення необґрунтованими, оскільки норми Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» застосовуються до грошових зобов`язань. У даному ж випадку мова йде про невиконання зобов`язання щодо поставки товару, тобто здійснення певної дії, не пов`язаної зі сплатою грошових коштів.
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки, права позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому первісні позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 3/1300058 від 26.03.2013р., позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом 7 719 грн. 47 коп. 3% річних та 18 442 грн. 51 коп. інфляційних збитків.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, первісні позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 3% річних у сумі 7 719 грн. 476 коп. та інфляційних збитків у розмірі 18 442 грн. 51 коп. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом витрати на послуги адвоката у розмірі 4 288 грн. 00 коп.
Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат, зокрема, входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.
У постанові Вищого господарського суду України по справі № 34/34-09(33/389-07) від 29.09.2010р. до завершення розгляду справи в господарському суді першої інстанції слід надати суду документи, що підтверджують факт понесення витрат на оплату послуг адвоката. Такими документами є: договір про надання правової допомоги (в ньому повинно бути обов'язково зазначено в якій господарській справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару та порядок його оплати; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; довіреність (орден); документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер).
У матеріалах справи наявні всі вказані вище документи (а. с. 36-37, 112, 126, 132). Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги від 17.03.2014 року, позивач за первісним позовом доручає, а виконавець (адвокат) зобов'язується надати замовнику правову допомогу з питань, що виникли між ПФ «Еврострой» та ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» щодо виконання умов договору поставки № 3/1300058 від 26.03.2013р. У зазначеному договорі чітко зафіксовані пункти, якими регулюються умови та порядок оплати за надані послуги (розділ 4). У договорі від 17.03.2014р. наявне підтвердження того, що представництво інтересів позивача здійснюється саме у справі про стягнення заборгованості за договором № 3/1300058 від 26.03.2013р. У квитанції про оплату суми в 4 288 грн. 00 коп. від 20.03.2014р. зазначено, що підставою для оплати є договір про надання правової допомоги від 17.03.2014р.
Враховуючи, що позивач надав докази того, що сплата 4 288 грн. 00 коп. є витратами, понесеними позивачем у зв'язку з наданням консультацій, складанням позовної заяви, участі у судовому засіданні саме по даній справі, вимоги позивача щодо відшкодування витрат на адвокатські послуги у розмірі 4 288 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за первісним позовом у розмірі 8 733 грн. 03 коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача за первісним позовом, а витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем за зустрічним позовом у розмірі 1 827 грн. 00 коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Первісний позов - задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) на користь Приватної фірми «Еврострой» (61091, м. Харків, вул. Харківських дивізій, 16, кв. 73, код 30509326) 393 964 грн. 00 коп. основного боргу, 16 525 грн. 75 коп. пені, 18 442 грн. 51 коп. інфляційних збитків, 7 719 грн. 47 коп. 3% річних, 4 288 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 8 733 грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Зустрічний позов - задовольнити.
4. Стягнути з Приватної фірми «Еврострой» (61091, м. Харків, вул. Харківських дивізій, 16, кв. 73, код 30509326) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м. Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) 37 689 грн. 60 коп. пені, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 03.06.2014р.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2014 |
Оприлюднено | 05.06.2014 |
Номер документу | 39042674 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Лиховид Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні