Ухвала

від 29.05.2014 по справі 805/3009/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабаш Г.П.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року справа №805/3009/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Шишова О.О., Сухарька М.Г.

секретар судового засідання Запорожцева Г.В.

за участю представника позивача Разбейко Н.В.

представника відповідача Качмара В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі № 805/3009/14 за позовом Донецького учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про скасування вимоги, розрахунків та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про скасування вимоги, розрахунків та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. 25.02.2014 року підприємство отримало вимогу (повідомлення) № 1126/02 від 06.02.2014 року про сплату витрат на виплату та доставку ОСОБА_4 пільгової пенсії за період з 23.02.2011 року по лютий 2014 року в розмірі 33748,34 грн., виданою Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька. В додаток до цієї вимоги були прикладені розрахунки за 2011, 2012, 2013, січень - лютий 2014 роки, видані Управлінням Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області.

Позивач вважає таке рішення протиправним та зазначає, що відповідач не мав права на збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4 до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-IV), оскільки ОСОБА_4 вийшла на пенсію до прийняття Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI) та на неї не розповсюджується дія Закону № 3668-VI.

Позивач просив скасувати вимогу (повідомлення) № 1126/02 від 06.02.2014 року в частині сплати витрат на виплату та доставку ОСОБА_4 пільгової пенсії в розмірі 33 748,34 грн., виданою Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька; скасувати розрахунки за 2011, 2012, 2013, січень-лютий 2014 роки, видані Управлінням Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області здійснити загальний перерахунок витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4 з 33 748,34 грн. на 20 249 грн. за період з 23.02.2011 року по 22.02.2014 року; зобов'язати відповідача утриматись від вчинення певних дій - нараховування до сплати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4 з 23.02.2014 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року, закрито провадження у справі № 805/3009/14 за позовом Донецького учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька в частині скасування вимоги (повідомлення) Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька № 1126/02 від 06 лютого 2014 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по справі № 805/3009/14 в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і в обґрунтування позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, проти чого заперечував представник Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька. Представник Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Донецьке учбово-виробниче об'єднання «Електроапарат» Українського товариства сліпих зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 25.06.2005 року, є юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код 03967599.

Відповідачі є органами виконавчої влади, які в цих правовідносинах здійснюють повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

Порядок та умови відшкодування підприємства та організації витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається Законом № 1058-IV, Законом України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400/97-ВР) та Інструкцією № 21-1.

Так, у відповідності з абзацом п'ятим пункту другого Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (пп. 6.4 п. 6 Інструкції № 21-1), а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (абзац перший п. 6.8 Інструкції № 21-1).

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції № 21-1).

Управління повідомляє підприємство про розмір сум відшкодування (направляє розрахунок фактичних витрат) раз на рік в строк до 20 січня, а також протягом десяти днів з моменту призначення нових пенсій, або з моменту перерахунку вже призначених пенсій, тобто у випадку зміни розміру суми відшкодування.

З наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що обов'язок підприємства щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій визначається законом, а розмір у відповідних розрахунках (згідно з додатками 6 та 7).

За обставинами справи, ОСОБА_4 працювала на підприємстві позивача, 23.02.2011 року їй Управлінням Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області було призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

У відповідності до пункту 6.9 Інструкції № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції, є додатки 6 (для пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ) та 7 (для пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ) Інструкції № 21-1, тобто, Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Саме такі Розрахунки Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області (а.с.7-10) було скеровано Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька позивачу листом від 06.02.2014 № 1126/02 (а.с.6).

Вирішуючи позовні вимоги щодо скасування розрахунків за 2011, 2012, 2013, січень-лютий 2014 роки, виданих Управлінням Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області, колегія суддів апеляційного суду підтверджує правильність відмови місцевим судом у задоволенні цієї частини вимог, з наступних підстав.

Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "а", "б" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Таку правову позицію з одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема, постанови: від 25 вересня 2012 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до відкритого акціонерного товариства "Росава" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій; від 23 березня 2010 року в справі № 21-2487во09 за позовом управління Пенсійного фонду України в Варвинському районі Чернігівської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Журавка" про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «а» - «з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відтак, видання Управлінням Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області розрахунків щодо пенсіонерки ОСОБА_4 за 2011, 2012, 2013, січень-лютий 2014 роки, яка в цей період не досягла пенсійного (в тому числі 55-річного) віку, відповідає нормам матеріального права.

Та обставина, що ці розрахунки були направлені позивачеві лише в 2014 році, тобто, з порушенням строку, встановленого Інструкцією № 21-1, не може бути підставою для скасування таких розрахунків, як не може бути підставою для цього і само по собі зазначення в тексті розрахунків дати досягнення особою пенсійного віку (22.08.2016), з якою не погоджується позивач.

Тому підстави для задоволення позовних вимог про скасування розрахунків за 2011, 2012, 2013, січень-лютий 2014 роки, виданих Управлінням Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області, відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області здійснити перерахунок витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4 з 33 748,34 грн. на 20 249 грн. за період з 23.02.2011 року по 22.02.2014 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом, Управлінням Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області було включено до розрахунків 100% фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, суми витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, призначених ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач стверджує, що за законодавством повинен сплачувати не більше 60 % фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_4, посилаючись на таке.

Згідно до пункту б) статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Позивач вважає, що для отримання пільгової пенсії ОСОБА_4 необхідно не менше 10 років на зазначених роботах за Списком 2, але у неї не було стажу 10 років на різних підприємствах, а значно менше.

Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області призначило ОСОБА_4 пенсію на пільгових умовах із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи (взято 6 років, про що зазначено у графі 6 кожного Розрахунку, наданого цим відповідачем). Тому ОСОБА_4 вийшла на пенсію не в 50 років, а в 52 роки.

Проте, у графі 5 «Стаж, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах» кожного Розрахунку, наданого Управлінням Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області, вказується не 10 років, як це передбачено пунктом б) статті 13 Закону № 1788-ХІІ, а вказано 6 років, що є порушенням даної норми права.

На думку позивача, у графі 5 повинно бути зазначено 10 років, тому графу 6 (6 років) слід помножити на 100 та розділити на графу 5 (10 років) = 60%.

Отже, відповідно до пункту 6.2 Інструкції № 21-1 витрати покриваються підприємствами пропорційно стажу роботи, тобто, в даному випадку в розмірі 60%, а не 100%. Відтак 60% від суми 33 748,34 грн. складає 20 249,00 грн.

Такі доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Згідно пункту 6.2 Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

Однак, ОСОБА_4 працювала шість років на підприємстві позивача, тобто, набула пільговий стаж на одному підприємстві, а тому відповідно до пункту 6.2 Інструкції № 21-1 частка для відшкодування позивачем складає 100 %.

Відтак, ця частина позовних вимог також задоволенню не підлягає.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача утриматися від нараховування до сплати витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_4 з 23.02.2014 р., суд зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закону № 1058-IV, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV встановлено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абз.4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР, об'єктом оподаткування для платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону № 1788-XII, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Абзацом 1 пункту 6.1 Інструкції № 21-1 зазначено розмір відшкодування платниками страхових внесків витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (пенсій, призначених особам, які були зайняті на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України), який складає 100% фактичних видатків Пенсійного фонду на виплату та доставку таких пенсій.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений розділом 6 Інструкції № 21-1, відповідно до якого, органи Пенсійного фонду України щорічно до 20-го числа січня місяця поточного року надсилають відповідному платнику повідомлення про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах.

Законом України від 04.04.2013 року № 184-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску», який набув чинності 28.04.2013 року, внесені зміни в абз.4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР (далі - Закон № 184- VII).

Відповідно до абз.4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР в редакції Закону № 184-VII для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60-річного віку та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними віку, передбаченого цією статтею.

Аналіз наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що починаючи з 28.04.2013 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій до набуття відповідними особами права на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

ОСОБА_4 /ІНФОРМАЦІЯ_1/ народилась в період з 01 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, відповідно 57 років 6 місяців їй виповнюється ІНФОРМАЦІЯ_3.

Таким чином, право на призначення пенсії за віком у ОСОБА_4 настає у 2016 році, на даний час вона отримує пенсію на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII, у зв'язку з чим позивач зобов'язаний відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до досягнення зазначеною особою пенсійного віку, що передбачений статтею 26 Закону № 1058-IV.

Зазначена в апеляційній скарзі колізія норм права щодо віку, по досягненню якого особа має право на пенсію, в Законах № 1788-ХІІ (стаття 12 - 55 років) і № 1058-IV (стаття 26 - для ОСОБА_4 - 57 років 6 місяців) повинна вирішуватись на користь Закону № 1058-IV як прийнятого пізніше в часі, а також з урахуванням прямих положень цього Закону, викладених в пункті 16 Розділу ХV «Прикінцеві положення»: до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, суд надає перевагу тій з них, що прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону № 400/97-ВР.

Що стосується положень частини першої статті 58 Конституції України, на момент набрання чинності Законом № 184-VII, ОСОБА_4 не досягла віку, встановленого статтею 12 Закону № 1788-ХІІ, сам Закон № 184-VII не містить будь-яких застережень щодо його застосування, тому підлягає виконанню відповідачами.

На підставі зазначеного суд першої інстанції правильно вважав позовні вимоги Донецького учбово-виробничого об,єднання «Електроаппарат» до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області про скасування розрахунків та зобов'язання вчинити певні дії необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, місцевий суд вірно відмовив у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 02 червня 2014 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Донецького учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі № 805/3009/14 за позовом Донецького учбово-виробничого підприємства "Електроапарат" Українського товариства сліпих до Управління Пенсійного фонду України в Чорнухинському районі Полтавської області, Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька про скасування вимоги, розрахунків та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: О.О.Шишов

М.Г.Сухарьок