Постанова

від 15.05.2014 по справі 805/7039/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 р. Справа №805/7039/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представника позивача Дмитроняк А.С.,

представників відповідача (заявника) Макаренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по справі №805/7039/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Донецькій області до Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання виконати не вчинені дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 805/7039/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Донецькій області до відділу освіти Петровської районної ради у м. Донецьку про зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії, зазначені в п. 4 вимоги від 16.01.2013 р. № 21-04-09/205, а саме: вжити заходи, щодо відшкодування бюджетних коштів у сумі 515917,99грн. шляхом поверненням постачальником послуг коштів на рахунок відділу освіти з подальшим перерахуванням до бюджету.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року позов Державної фінансової інспекції в Донецькій області до відділу освіти Петровської районної ради у м. Донецьку про зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії, зазначені в п.4 вимоги від 16.01.2013 № 21-04-09/205, а саме: вжити заходи, щодо відшкодування бюджетних коштів у сумі 515917,99 грн. шляхом поверненням постачальником послуг коштів на рахунок відділу освіти з подальшим перерахуванням до бюджету, задоволений повністю (а.с.160-161). Зобов'язано Відділ освіти Петровської районної ради у м. Донецьку виконати дії, зазначені в п.4 вимоги від 16.01.2013 р. № 21-04-09/205, а саме : вжити заходи, щодо відшкодування бюджетних коштів у сумі 515917,99грн. шляхом поверненням постачальником послуг коштів на рахунок відділу освіти з подальшим перерахуванням до бюджету - код призначення платежу 24060300

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року постанова суду першої інстанції залишена без змін (а.с.188-189).

03.04.2014 року Відділ освіти Петровської районної ради у м. Донецьку звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 805/7039/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Донецькій області до відділу освіти Петровської районної ради у м. Донецьку про зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі № 805/13603/13-а задоволений позов Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання недійсним пункту 4 вимоги від 16 січня 2013 року № 21-04-09/205. Вказаним судовим рішенням визнаний недійсним пункт 4 вимоги Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції від 16 січня 2013 року № 21-04-09/205.

З наведених підстав заявник просив переглянути та скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року у справі № 805/7039/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Донецькій області до Відділу освіти Петровської районної ради у м. Донецьку про зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії.

У судовому засіданні представник відповідача зазначила про безпідставність зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії, зазначені в п.4 вимоги від 16.01.2013 № 21-04-09/205, оскільки вказана вимога в частині п. 4 визнана недійсною. Просили постанову суду скасувати за нововиявленими обставинами, у задоволені позову Державної фінансової інспекції в Донецькій області відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти перегляду постанови суду заперечила, зазначила про відсутність нововиявлених обставин, оскільки обставини справи № 805/7039/13-а були встановлені судами першої та апеляційної інстанції та знайшли своє підтвердження, а скасування п.4 вимоги від 16.01.2013 р. № 21-04-09/205 відбулося після набрання законної сили постановою суду від 06 серпня 2013 року. Тому вважає, що такі обставини не є нововиявленими. Просила у задоволенні заяви про перегляд постанови суду відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 245 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, серед іншого, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Під час перегляду справи за нововиявленими обставинами судом встановлено наступне.

У постанові Донецького окружного адміністративного суду по цій справі № 805/7039/13-а від 06 серпня 2013 року встановлено, що відповідно до п.2.3.1.1 плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Донецькій області на 3-й квартал 2012 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності відділу освіти Петровської районної ради у м. Донецьку за період з 01.03.2009 по 31.10.2012 року, за наслідками якої складений акт від 13.12.2012 року № 21-04-09/98. Ревізію проведено з 14.09.2012 по 06.12.2012 року. В ході ревізії встановлені порушення відповідачем на загальну суму 735017 грн. Вказаний акт позивача відповідач отримав 18.12.2012року.

На підставі акту ревізії позивачем у відношенні відповідача прийнята вимога від 16 січня 2013 року № 21-04-09/205, яка отримана відповідачем 18.01.2013 року та не виконано заходів, щодо відшкодування бюджетних коштів у сумі 515917,99 грн. шляхом поверненням постачальником послуг коштів на рахунок відділу освіти з подальшим перерахуванням до бюджету - код призначення платежу 24060300.

31.01.2013 р. Відділ освіти Петровської районної у м. Донецьку ради звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання недійсними п. 3, 4 вимоги Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції № 21-04-09/205 від 16.01.2013 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2013 року №805/1213/13-а відкрито провадження у справі за позовом відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради до Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції про визнання недійсними п. 3, 4 вимоги Донецької об'єднаної державної фінансової інспекції № 21-04-09/205 від 16.01.2013 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 липня 2013року справу №805/1213/13-а за заявою позивача позовна заява залишена без розгляду.

Також, суд зазначив, що вимога № 21-04-09/205 від 16.01.2013 р. Державної фінансової інспекції в Донецькій області не оскаржена відповідачем в судовому порядку у зв'язку із відкликанням позову Відділу освіти Петровської районної ради у м. Донецьку, а тому вона є законною та підлягає обов'язковому виконанню.

Посилання представників відповідача на те, що вони не згодні з вимогою позивача, суд відхилив, оскільки предметом розгляду справи було зобов'язання відповідача виконати вимогу позивача, а не оскарження спірної вимоги, при тому, що відповідач просив суд залишити позовну заяву про оскарження спірної вимоги без розгляду в іншій справі № 805/1213/13-а.

З наведених підстав, розглядаючи справу у першій інстанції, суд в постанові від 06 серпня 2013 року дійшов висновку, що Державна фінансова інспекція в Донецькій області у встановленому Законом порядку, обґрунтовано та в межах своїх повноважень, наданих їй чинним законодавством, звернулась до адміністративного суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії, зазначені в п.4 вимоги від 16.01.2013 р. № 21-04-09/205, а саме: вжити заходи, щодо відшкодування бюджетних коштів у сумі 515917,99 грн. шляхом поверненням постачальником послуг коштів на рахунок відділу освіти з подальшим перерахуванням до бюджету, а тому суд постановив задовольнити позовну заяву.

Проте, при перегляді вказаної постанови за нововиявленими обставинами суд враховує, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі № 805/13603/13-а встановлено, що між позивачем як замовником та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (третя особа у справі) були укладені договори про надання послуг з організації шкільного харчування, а саме від 4 березня 2009 року № 14 на суму 694044 грн. та додаткові угоди № 1-5, якими змінювалися суми договорів у зв'язку із зміною фактичних дітоднів на 680282 грн., 650282 грн., 509439 грн., 481439 грн. 18 коп., 553655 грн. 06 коп. відповідно; від 1 лютого 2010 року № 1.7 на суму 97857 грн. 12 коп.; від 22 лютого 2010 року № 2.3 на суму 724385 грн., від 9 грудня 2010 року № 1.24 на суму 93000 грн., додатковою угодою № 1 сума зменшена до 78966 грн. 48 коп.; від 10 січня 2011 року № 5 на суму 86900 грн., додатковою угодою № 1 сума зменшена до 83091 грн. 40 коп.; від 1 лютого 2011 року № 7 на суму 304308 грн., додатковою угодою № 1 сума зменшена до 185483 грн. 60 коп., від 1 квітня 2011 року № 1.2 на суму 793548 грн., додатковою угодою № 1 суму збільшено на 158709 грн. 60 коп.; від 26 грудня 2011 року № 1.8 на загальну суму 70000 грн., додатковою угодою № 1 суму зменшено до 64041 грн. 80 коп.; від 26 грудня 2011 року № 1.1 на суму 398160 грн. Відповідно до накладних, платіжних доручень позивачем за період з 1 березня по 31 травня 2009 року, з 1 вересня по 31 грудня 2009 року, з 1 січня 2010 року по 31 травня 2010 року, з 1 вересня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 1 січня 2011 року по 31 травня 2011 року, з 1 вересня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з 1 січня 2012 року по 12 квітня 2012 року сплачено коштів ОСОБА_3 за послуги з організації харчування (комплексні обіди учнів 1-4 класів та учнів пільгової категорії) на загальну суму 3095507 грн. 98 коп. Розшифровка по оплаті послуг, реєстр накладних та платіжних доручень викладений в додатку 13 до акту ревізії, який долучений до матеріалів справи, та підписаний обома сторонами у даній справі. Враховуючи дуже великий обсяг накладних та платіжних доручень, а також відсутність спору між сторонами у справі щодо фактичних даних, які містяться у даних документах та перенесені відповідачем до реєстру, суд дійшов висновку щодо відсутності необхідності долучати до матеріалів справи всі накладні та платіжні доручення.

Згідно вказаної розшифровки та реєстру відображено сплаченою сума 3095507 грн. 98 коп., в тому числі податок на додану вартість 515917 грн. 99 коп. Вартість наданих послуг з організації харчування фактично складала у 2009-2010 роках: для пільгового харчування 3 грн. 20 коп., для учнів 1-4 класів 3 грн.; 2010-2011 роки: для пільгового харчування 3 грн. 20 коп., для учнів 1-4 класів 3 грн.; 2011-2012 роки: для пільгового харчування 4 грн. 20 коп., для учнів 1-4 класів 4 грн.; з 1 лютого 2012 року по 2013 рік: для пільгового харчування 5 грн. 20 коп., для учнів 1-4 класів 5 грн., на кожну дитину, що не заперечувалося відповідачем. З пояснень представників позивача судом встановлено, що зазначення у накладних, платіжних дорученнях та декількох договорах податку на додану вартість працівниками позивача проставлялося помилково. За цей недолік в роботі голові та секретарю тендерного комітету, заступнику головного бухгалтера винесені догани наказом від 5 грудня 2012 року № 359, копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, як вбачається із наведеного, позивачем не перевищено вартості безкоштовного харчування одного учня для дітей пільгових категорій та для учнів 1-4 класів, з урахуванням рекомендацій виконавчого комітету Донецької міської ради.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами письмові докази, а саме договори, накладні, реєстр накладних та платіжних доручень, розшифровку по оплаті послуг за харчування, примірні тижневі меню, кошториси на 2009-2012 роки, інформацію щодо організації гарячого харчування та виконання натуральних норм харчування, яка надавалася позивачу третьою особою у справі під час виконання умов укладених договорів, письмових пояснень ОСОБА_3, з яких вбачається, що до структури ціни за послуги з організації харчування, зокрема, до торгівельної надбавки, податок на додану вартість не включався, суд дійшов висновку, що у структурі сплачених позивачем коштів за організацію харчування податок на додану вартість фактично відсутній, а отже і не сплачувався.

Згідно з пунктом 6 Порядку надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1997 року № 1200 для організації харчування учнів у денних середніх навчальних закладах, зазначених у пункті 5 цього Порядку, для яких не встановлюються натуральні норми харчування, застосовуються грошові норми. З огляду на різницю ціни грошові норми визначаються з урахуванням раціонального харчування та дотримання санітарно-гігієнічних вимог виходячи з вартості харчування у школах-інтернатах того чи іншого регіону на підставі відповідних довідок органів управлінь освітою, але не більш як 3,5 гривні на день. При цьому вартість сніданку не може перевищувати 25 відсотків, обіду - 40, полуденку - 10, вечері - 25 відсотків денного раціону. Пункт 7 даного Порядку передбачає, що оплата харчування учнів здійснюється за безготівковим розрахунком, тобто за попередньо придбаними абонементами (талонами), за цінами без додаткового врахування сум податку на додану вартість відповідно до режиму (норми) харчування (сніданок, обід, полуденок, вечеря).

Відповідно до пункту 3 Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 116, від обкладення податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах у межах затверджених норм харчування в грамах, а для тих учнів, для яких не встановлено норми харчування в грамах, - у межах визначеної грошової норми.

Судом встановлено, що згідно з наданими до ревізії бухгалтерськими документами, послуги по харчуванню учнів надавалися в повному обсязі, згідно перерахованих грошових коштів, без фактичного врахування ПДВ.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 року № 57 «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» затверджено кошториси на 2009-2012 роки, які досліджені судом в судовому засіданні, та суми видатків за перевіряємий період не перевищують фактичних видатків.

Таким чином, позивач у відповідності до кошторисів, плану асигнувань та фактичного фінансування проводив харчування у відповідності до розрахунку на день затвердженого виконавчим комітетом Донецької міської ради.

Суд також не прийняв посилання відповідача на те, що ОСОБА_3 за перевіряємий період не застосовувала податкову пільгу з податку на додану вартість по операціям з харчування дітей, оскільки нормами податкового законодавства використання зазначеної пільги є правом а не обов'язком платника податків згідно з пунктом 30.3 статті 30 Податкового кодексу України. До того ж зазначене питання знаходиться за межами спірних правовідносин, оскільки питання оподаткування відноситься до компетенції органів Державної податкової служби. Судом досліджені листи Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька від 21 листопада 2012 року № 15151/8/17-2 та від 30 січня 2013 року № 1169/10/17-2, в яких зокрема, визначена інформація стосовно загальних сум податкового кредиту та податкового зобов'язання ОСОБА_3 за 2009-2012 роки. Суд не приймає посилання відповідача на те, що інформація податкового органу підтверджує сплату податку на додану вартість позивачем в структурі коштів, сплачених ОСОБА_3 за послуги з організації харчування учнів, оскільки ОСОБА_3 задекларовані податкові зобов'язання. Судом досліджені податкові декларації з податку на додану вартість ОСОБА_3 за 2009-2012 роки з урахуванням розшифровки податкового зобов'язання, у зв'язку із чим суд зазначає, що ні з даних декларацій, ні з листів податкового органу неможливо встановити, що ОСОБА_3 визначила податкові зобов'язання з ПДВ саме за господарськими операціями з позивачем.

Крім того, стосовно посилання відповідача на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року в адміністративній справі № 805/7039/13-а, якою була залишена без змін постанова Донецького окружного адміністративного суду від 6 серпня 2013 року у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі № 805/13603/13-а зазначено, що предметом спору в адміністративній справі № 805/7039/13-а було невиконання Відділом освіти пункту 4 вимоги фінансової інспекції, який не був скасований в судовому порядку.

Згідно з листом Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року № 2379/12/13-12 звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені. Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України. При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Дана адміністративна справа розглянута судом всебічно за сукупністю письмових доказів, які були надані сторонами як за власною ініціативою, так і витребувані судом, та досліджені судом під час судового розгляду. Вищенаведені письмові докази, які досліджені судом в межах даної справи, та не досліджувалися судами першої та апеляційної інстанції в межах адміністративної справи № 805/7039/13-а, спростовують висновки відповідача щодо наявності порушення з боку позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд у постанові від 22 жовтня 2013 року дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності спірного пункту 4 вимоги від 16 січня 2013 року, оскільки не надано суду доказів порушення позивачем порядку та норм, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України № 1200 та № 116, тобто оплата за надані послуги проведена за цінами в межах натуральних норм та без додаткового врахування сум податку на додану вартість, відповідно до законодавчо встановлених норм харчування.

Отже, при розгляді справи № 805/13603/13-а у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року надана оцінка наявності преюдиціального значення обставин, встановлених у постанові того ж суду від 6 серпня 2013 року по справі № 805/7039/13-а, а саме встановлено, що підстави позову по вказаним справам не співпадають, через що, дослідивши правомірність прийняття спірного пункту 4 вимоги від 16 січня 2013 року, саме у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року обґрунтована безпідставність зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії, зазначені в п.4 вимоги від 16.01.2013 № 21-04-09/205.

За таких умов, при перегляді постанови за нововиявленими обставинами, суд зазначає про різні предмети позову та, відповідно, різні предмети судового дослідження у справах № 805/7039/13-а та № 805/13603/13-а.

При цьому, встановлена у постанові Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року по справі № 805/13603/13-а безпідставність зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії, зазначені в п.4 вимоги від 16.01.2013 р. № 21-04-09/205, є нововиявленої обставиною, яка не досліджувалася при розгляді за суттю заявленого позову цієї справи № 805/7039/13-а. Вказані відомості в розумінні п.1 ч.2 ст. 245 КАС України є нововиявленими обставинами, істотними для розгляду справи, а отже, є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, що обумовлює задоволення заяви відповідача про такий перегляд.

Оскільки такі обставини, як безпідставність зобов'язання відповідача виконати не вчинені дії, зазначені в п.4 вимоги від 16.01.2013 р. № 21-04-09/205, встановлені вже після прийняття судових рішень у справі № 805/7039/13-а, вони не були і не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд постанови суду.

Відповідно до ч.1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову у справі і прийняти нову постанову або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

Тому, переглядаючи справу за нововиявленими обставинами, суд керується вищезазначеними висновками постанови Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року по справі № 805/13603/13-а, через що дійшов висновку про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по справі №805/7039/13-а та відмову у задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Донецькій області до Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання виконати не вчинені дії, зазначені в п.4 вимоги № 21-04-09/205 від 16.01.2013 р.

Посилання представника позивача на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2013 року, якою залишена без змін постанова Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року, при перегляді справи суд не приймає до уваги, оскільки за приписами ч. 2 ст. 253 КАС України з набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь відповідача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору за заяву про перегляд постанови суду (а.с.208) в сумі 36,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 06 серпня 2013 року Донецького окружного адміністративного суду по справі №805/7039/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Донецькій області до Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання виконати не вчинені дії - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2013 року по справі №805/7039/13-а за позовом Державної фінансової інспекції в Донецькій області до Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання виконати не вчинені дії - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Державної фінансової інспекції в Донецькій області до Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради про зобов'язання виконати не вчинені дії, зазначені в п.4 вимоги № 21-04-09/205 від 16.01.2013 р., - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відділу освіти Петровської районної у м. Донецьку ради (код ЄДРПОУ 23118595) витрати зі сплати судового збору у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 67 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 15 травня 2014 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 20 травня 2014 року .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.