Ухвала

від 03.06.2014 по справі 369/2267/14

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/2267/14 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О. Провадження № 22-ц/780/3629/14 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н.В. Категорія 26 03.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

3 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Поліщука М.А., Малорода О.І.,

при секретарі : Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з ОСОБА_2 на корить ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 10 серпня 2006 року в розмірі 24 163,20 грн. та понесені витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 28 квітня 2014 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права рішення суду без змін. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи убачається, що 10 серпня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір без номера, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 3 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 48 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивальник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами надання банківських послуг і Правил користування платіжною карткою складає між ним та банком кредитний договір.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності вимог позивача щодо факту укладання кредитного договору саме з відповідачем, а не з іншою особою, що діяла за його втраченими документами.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

За правилами ст. 28 ЦК України фізична особа набуває прав та обов'язків і здійснює їх під своїм ім'ям. Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить. Ім'я фізичній особі надається відповідно до закону.

Згідно ст. 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, зокрема є паспорт громадянина України.

Відповідно до. ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Так судом встановлено й підтверджується довідкою від 12 липня 2006 року, виданої Чабанським СВМ Києво-Святошинського ГУ МВС України в Київській області, що 12 липня 2006 року в с. Ходосіївка на вул. Степовій Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_2 виявив відсутність документів, а саме технічні паспорти на автомобілі та на бульдозер ДТ-75, водійське посвідчення та паспорт громадянина України на його ім'я та ім'я ОСОБА_3, посвідчення тракториста, а також талон проходження технічного огляду. Дана подія зареєстрована до ЖРЗПЗ № 617, проводилася перевірка.

За результатами перевірки дільничним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області капітаном міліції Яворським О.П. встановлено, що 12 липня 2006 року ОСОБА_2 на протязі дня пересувався на своєму автомобілі Фольцваген-Транспортер д/з НОМЕР_1 по м. Київ по особистих справах. Приблизно в 16.00 год., повернувшись до дому в с. Ходосіївку він виявив відсутність барсетки, в якій знаходились вищевказані документи.

15 липня 2006 року дільничним інспектором винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу злочину передбаченого ст. 357 КК України, а має місце втрата документів з власної необережності.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Таким чином, звертаючи увагу на те, що кредитний договір був укладений після втрати документів відповідачем, а позивачем не доведено факт укладання договору саме з ОСОБА_2, а не з іншою особою, що діяла за його втраченими документами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необґрунтованість вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Крім того судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що особа, яка зображена на фотокартці копії паспорта громадянина України, яка долучена до позовної заяви та надавалась при укладанні кредитного договору, не має жодної схожості з відповідачем.

Отже докази та обставини, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: