Рішення

від 02.06.2014 по справі 904/1857/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.14 Справа № 904/1857/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Комунального закладу Дніпропетровської обласної ради" "Дніпродзержинська міська лікарня №1", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергополіс», м. Дніпропетровськ

про стягнення 240 594, 50 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Демінов О.І. - представник за дов. № 14/05 від 06.02.14

від відповідача: Мартиненко Г.А. - представник за дов. № 801/22 від 02.06.14

Брусник О.І. - представник за дов. № 803/22 від 02.06.14

Капелька Л.А. - представник за дов. № 802/22 від 02.06.14

від третьої особи: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу Дніпропетровської обласної ради "Дніпродзержинська міська лікарня № 1" про стягнення 240 594, 50 грн.

Позовні вимоги мотивовані положеннями п. 5.6 договору про постачання теплової енергії у вигляді пари та конденсату № ДРП072 Пар за державні кошти від 23.01.2012.

Ухвалою господарського суду від 24.03.2014 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.04.2014.

07.04.2014 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з огляду на те, що вузол обліку споживання перегрітої пари не було атестовано та не було введено в експлуатацію, за взаємною згодою сторін, протягом 2013 року, без будь-яких претензій зі сторони позивача, відповідач оплачував отримані послуги за теплову енергію у вигляді пару за середніми показниками визначеними за два попередні місяці та готові були також оплачувати їх у тому ж розмірі і за лютий 2013 року. Вузол обліку споживання перегрітої пари, було комісійно атестовано та введено в експлуатацію лише 28.02.2013 року, і з цієї ж дати, за проханням відповідача, було припинено постачання пару комунальному закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 1 "Дніпропетровської обласної ради". Відповідач надав докази на підтвердження своїх заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в судовому засіданні 09.04.2014 оголошено перерву до 12.05.2014.

17.04.14 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшли матеріали до відзиву на позовну заяву.

12.05.2014 сторони подали клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2014 строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 до участі в справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергополіс", в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача в судове засідання не з'явилась. Причини неявки суду невідомі. Про дату місце та час проведення судового засідання була повідомлена належним чином.

Крім того, під час судового засідання позивач та відповідач подали в судове засідання докази повідомлення третьої особи про місце та час проведення судового засідання.

У судовому засіданні 02.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.01.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі - позивач, енергопостачальна організація) та Комунальним закладом "Дніпродзержинська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" (далі - відповідач, споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії у вигляді пари та конденсату № ДРП072 Пар за державні кошти (далі - договір).

Між сторонами було підписано додаткову угоду №3 до договору, відповідно до умов якої сторони продовжили строк дії договору на січень-лютий 2013 року.

Відповідно до п.1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання поставляти в опалювальний період споживачеві теплову енергію у вигляді пари та конденсату в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати за отримані послуги по встановленим тарифам (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія у вигляді пари та конденсату поставляється споживачеві в обсягах відповідно до додатку № 1 та п. 3.2 (п. 1.2 договору).

Згідно п. 3.2 договору вартість конденсату визначається згідно калькуляції Енергопостачальної організації.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (п. 5.3 договору).

Споживач, що має прилади обліку, щомісяця надає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії в терміни, передбачені в додатку 2 до договору (п. 5.5 договору).

Як стверджує позивач, відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату відпущеної позивачем теплової енергії згідно актів про відпуск та споживання теплової енергії від 22.02.2013 та 01.03.2013 за період з 01.02.2013 по 28.02.2013 на загальну суму 240 594, 50 грн. з ПДВ (арк. с. 21, 24).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що при відсутності приладів обліку або виходу його з ладу кількість теплової енергії, що відпущено споживачеві, визначається енергопостачальною організацією, по середнім показникам за два попередні місяці . В разі не відновлення приладів обліку більш ніж двох місяців по вині споживача, розрахунок за надані послуги виконується по максимальним навантаженням робочого проекту для приладів обліку.

05.12.2012 на засіданні представників відповідача, позивача, ДП "Дніпростандартметрологія" та ВАТ "Енергополіс" було вирішено роботи з монтажу вузла обліку теплової енергії на території позивача провести до 20.01.2013. До цього часу розрахунок обліку фактично спожитої теплової енергії проводився за середніми значеннями, відповідно до умов договору. Вказане рішення було оформлене відповідним протоколом (арк. с. 18).

Також дане рішення мстить примітку, що в разі невиконання зобов'язань ВАТ "Енергополіс" по виконанню проектних робіт до 20.01.2013, адміністрація КЗ "ДМЛ № 1" ДОР" просить продовжити термін розрахунків за теплову енергію у вигляді пари та конденсату за середніми показниками до моменту завершення монтажних робіт.

Станом на 30.01.2013 на ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" змонтовано вузол обліку пари, що подається відповідачу. Але через відсутність документації, а саме: проекту, паспортів на встановлення приладу, акту про відповідність монтажу діючим НД, свідоцтва про атестацію вузлу обліку - не є можливим ввести його до комерційної експлуатації. Про це відповідача було повідомлено листом від 30.01.2013 року (арк. с. 19).

На адресу відповідача 22.02.2013 було направлено акт про відпуск та споживання теплової енергії від 22.02.2013 за звітній період 01.02.2013-22.02.2013 та розрахунок до акту, та 01.03.2013 було направлено акт про відпуск та споживання теплової енергії від 01.03.2013 за звітній період 23.02.2013-28.02.2013 та розрахунок до акту (арк. с. 20-25).

27.02.2013 листом № 549/11 позивач повідомив відповідача вузол обліку теплової енергії закладу на даний час не введений до комерційної експлуатації (арк. с. 70).

01.03.2013 телефонограмою № 236/25 відповідач просив позивача з 01.03.2013 припинити подачу пари до Комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради".

12.03.2013 року на адресу відповідача було направлено акт здачі-приймання робіт за лютий 2013 року № 58 від 28.02.2013 та рахунок № 32 від 12.03.2013 (арк. с. 26-28).

Листом від 13.03.2013 року відповідач повернув без розгляду рахунок на оплату та акт здачі-приймання робіт через незгоду з кількістю показників отриманої теплової енергії та розрахунками їх вартості, які зазначені в рахунку на оплату (арк. с. 29).

Також, відповідач, скориставшись своїм правом, передбаченим у протоколі засідання представників адміністрацій комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради", ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", ДП "Дніпростандартметрологія", ВАТ "Енергополіс" від 05.12.2012, просив позивача продовжити термін розрахунків за спожиту теплову енергію за лютий 2013 року за середніми показниками до моменту введення в експлуатацію приладів обліку.

До матеріалів справи залучено акт про обстеження паропроводу від 28.02.2013, в якому зазначено, що у зв'язку з позитивними результатами, комісія у складі представників ДФ ДП "Дніпростандартметрологія", ТОВ "Енергополіс" та відповідача прийняла рішення атестувати вузол обліку споживання перегрітої пари та ввести його в експлуатацію (арк. с. 71).

Таким чином, господарський суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт не введення до комерційної експлуатації вузла споживання перегрітої пари не з вини позивача. Атому у позивача відсутні підстави для здійснення нарахування послуг позивачу з поставки теплової енергії за лютий 2012 року по максимальним навантаженням, як то передбачено у п. 5.6 договору.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повну відмову у позові, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, ч. 2 ст.193 ГК України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

З урахуванням викладеного та того, що відповідач вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язань за спірним договором, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 240594, 50 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, сплата судового збору у справі покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 03.06.2014

Суддя В.І. Ярошенко