Постанова

від 24.07.2014 по справі 904/1857/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2014 року Справа № 904/1857/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Павловського П.П.

секретар судового засідання : Назаренко С.Г.

за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 22.07.14 р. :

від позивача: Судак В.І. ( дов. № 14/20 від 21.07.14 р.); Крамаренко Г.М. (дов. № 13/24 від 01.11.13 р.);

від відповідача: Михайлець Л.П. (посвідчення № 1216/22 від 22.07.14 р.); Брусник О.І. (дов. № 1215/22 від 22.07.14 р.; Мартиненко Г.А. (дов. № 1218/22 від 22.07.14 р.); Капелька Л.А. (дов. № 1217/22 від 22.07.14 р.);

від третьої особи : представник в судове засідання не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» м.Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014р. у справі № 904/1857/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» м. Дніпродзержинськ

до: Комунального закладу Дніпропетровської обласної ради «Дніпродзержинська міська лікарня № 1» м. Дніпродзержинськ;

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергополіс» м. Дніпропетровськ

про стягнення 240 594,50 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 02.06.2014 р. у справі № 904/1857/14, яке підписано 03.06.14 р. і оформлено відповідне до ст. 84 ГПК України (суддя Ярошенко В.І.), відмовлено у позові Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» м. Дніпродзержинськ до Комунального закладу Дніпропетровської обласної ради «Дніпродзержинська міська лікарня № 1» м. Дніпродзержинськ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергополіс» м.Дніпропетровськ про стягнення 240 594,50 грн.

Позивач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Скаржник вважає, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

Позивач не згоден з висновком суду, що в діях відповідача відсутня вина. Протоколом від 05.12.2012 р. чітко визначено, що до 20.01,13 р. розрахунки будуть проводитись за середніми значеннями. Тобто за згодою відповідача сторонами було досягнуто чіткої домовленості про строк, до якого розрахунки будуть проводитись по середнім показникам.

Скаржник звертає увагу суду на те, що позивач почав нарахування плати за договором по максимальним навантаженням не з 21.01.13 р., а навіть з 01.02.13 р., таким чином надавши більший строк для усунення недоліків в роботі вузла обліку, тобто вжив заходів для зменшення збитків. Але суд першої інстанції належної оцінки цим обставинам не надав.

Позивач вважає, що посилання суду першої інстанції на наявність у Протоколі від 05.12.2012 р. примітки, як на підставу для звільнення відповідача від сплати вартості наданих послуг за максимальним навантаженням, є недоречними, оскільки вказана примітка носить виключено інформативний характер.

Скаржник не згоден з тим, що суд першої інстанції прийняв рішення без присутності та наявності пояснень представника третьої особи - ТОВ «Енергополіс», оскільки вважає, що без них висновки суду щодо відсутності вини відповідача у несвоєчасному встановленню приладів обліку є передчасними.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, оскільки вважає, що рішення суду є обґрунтованим та законним з наступних підстав.

Оскільки вузол обліку споживання перегрітої пари тривалий час не було атестовано та не було введено в експлуатацію не з вини відповідача, останній за обопільною згодою у січні 2013 р., без будь-яких претензій зі сторони позивача, здійснював оплату за отримані послуги з постачання теплової енергії у вигляді пари та конденсату по середнім показникам за два попередні місяці і готовий був також сплатити їх у тому ж розмірі за лютий 2013 р.

Комунальний заклад «Дніпродзержинська міська лікарня № 1 « Дніпропетровської обласної ради» протягом тривалого часу приймав всі необхідні заходи щодо найшвидшого атестування вузлу обліку та введення його в експлуатацію. Одночасно, ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» протягом цього часу ніяких заходів щодо атестування вузлу обліку та введення його в експлуатацію не приймало.

Вузол обліку споживання перегрітої пари було комісійно атестовано та введено в експлуатацію лише 28.02.2013 р. і з цієї ж дати було припинено постачання пару до КЗ «ДМЛ № 1 ДОР» на прохання відповідача.

Розпорядженням секретаря судової палати № 434-1 від 21.07.2014 р., у зв`язку з перебуванням судді Кощеєва І.М. на лікарняному, зміно склад колегії суддів.

В судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2014 р. до 10 год. 30 хвилн.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Публічним акціонерним товариством "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (енергопостачальна організація) та Комунальним закладом "Дніпродзержинська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії у вигляді пари та конденсату № ДРП072 Пар за державні кошти від 23.01.2012 р.

Між сторонами було підписано додаткову угоду №3 до договору, відповідно до умов якої сторони продовжили строк дії договору на січень-лютий 2013 року.

Відповідно до п.1.1 договору енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання поставляти в опалювальний період споживачеві теплову енергію у вигляді пари та конденсату в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати за отримані послуги по встановленим тарифам (цінами) у терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія у вигляді пари та конденсату поставляється споживачеві в обсягах відповідно до додатку № 1 та п. 3.2 (п. 1.2 договору).

Згідно п. 3.2 договору вартість конденсату визначається згідно калькуляції Енергопостачальної організації.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (п. 5.3 договору).

Відповідно п. 5.5 договору споживач, що має прилади обліку, щомісяця надає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії в терміни, передбачені в додатку 2 до договору .

Позивач стверджує, що відповідач, всупереч умовам Договору, не здійснив оплату відпущеної позивачем теплової енергії згідно актів про відпуск та споживання теплової енергії від 22.02.2013 та 01.03.2013 за період з 01.02.2013 по 28.02.2013 на загальну суму 240 594, 50 грн. з ПДВ (арк. с. 21, 24).

Пунктом 5.6 договору передбачено, що при відсутності приладів обліку або виходу його з ладу кількість теплової енергії, що відпущено споживачеві, визначається енергопостачальною організацією, по середнім показникам за два попередні місяці . В разі не відновлення приладів обліку більш ніж двох місяців по вині споживача, розрахунок за надані послуги виконується по максимальним навантаженням робочого проекту для приладів обліку.

05.12.2012 на засіданні представників відповідача, позивача, ДП "Дніпростандартметрологія" та ВАТ "Енергополіс" було вирішено роботи з монтажу вузла обліку теплової енергії на території позивача провести до 20.01.2013. До цього часу розрахунок обліку фактично спожитої теплової енергії проводився за середніми значеннями, відповідно до умов договору. Вказане рішення було оформлене відповідним протоколом (арк. с. 18).

Протокол мстить примітку, що в разі невиконання зобов'язань ВАТ "Енергополіс" по виконанню проектних робіт до 20.01.2013, адміністрація КЗ "ДМЛ № 1" ДОР" просить продовжити термін розрахунків за теплову енергію у вигляді пари та конденсату за середніми показниками до моменту завершення монтажних робіт.

Станом на 30.01.2013 на ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" змонтовано вузол обліку пари, що подається відповідачу. Але через відсутність документації, а саме: проекту, паспортів на встановлення приладу, акту про відповідність монтажу діючим НД, свідоцтва про атестацію вузлу обліку - не є можливим ввести його до комерційної експлуатації. Про це відповідача було повідомлено листом від 30.01.2013 року (арк. с. 19).

22.02.2013 на адресу відповідача було направлено акт про відпуск та споживання теплової енергії від 22.02.2013 за звітній період 01.02.2013-22.02.2013 та розрахунок до акту, 01.03.2013 було направлено акт про відпуск та споживання теплової енергії від 01.03.2013 за звітній період 23.02.2013-28.02.2013 та розрахунок до акту (арк. с. 20-25).

27.02.2013 листом № 549/11 позивач повідомив відповідача, що вузол обліку теплової енергії закладу на даний час не введений до комерційної експлуатації (арк. с. 70).

01.03.2013 телефонограмою № 236/25 відповідач просив позивача з 01.03.2013 припинити подачу пари до Комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради".

12.03.2013 року на адресу відповідача було направлено акт здачі-приймання робіт за лютий 2013 року № 58 від 28.02.2013 та рахунок № 32 від 12.03.2013 на суму 240 594 грн. 50 коп. (арк. с. 26-28).

Листом від 13.03.2013 року відповідач повернув без розгляду рахунок на оплату та акт здачі-приймання робіт через незгоду з кількістю показників отриманої теплової енергії та розрахунками їх вартості, які зазначені в рахунку на оплату (арк. с. 29).

У вказаному листі відповідач зазначив, що прилад обліку, який встановлений на території ПАТ «ДТЕЦ» не може використовуватися, оскільки він не прийнятий комісійно в експлуатацію не з його вини, а у зв'язку з тим, що ДП «Дніпростандартметрологія» не надано узгоджену технічну документацію і це призвело до неможливості здійснювати розрахунки по максимальному навантаженню

Також, відповідач, скориставшись своїм правом, передбаченим у протоколі засідання представників адміністрацій комунального закладу "Дніпродзержинська міська лікарня № 1" Дніпропетровської обласної ради", ПАТ "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", ДП "Дніпростандартметрологія", ВАТ "Енергополіс" від 05.12.2012, просив позивача продовжити термін розрахунків за спожиту теплову енергію за лютий 2013 року за середніми показниками до моменту введення в експлуатацію приладів обліку.

В матеріалах справи знаходиться акт про обстеження паропроводу від 28.02.2013, в якому зазначено, що у зв'язку з позитивними результатами, комісія у складі представників ДФ ДП "Дніпростандартметрологія", ТОВ "Енергополіс" та відповідача прийняла рішення атестувати вузол обліку споживання перегрітої пари та ввести його в експлуатацію (арк. с. 71) і з цієї ж дати було припинено постачання пару до КЗ «ДМЛ № 1»ДОР» за проханням відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Ч. 2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

23.07.14 р. ПАТ «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» подало письмове клопотання від 22.07.14 р. за вих. № 935/07, в якому просило долучити до матеріалів справи докази, які були отримані ним вже після прийняття судом першої інстанції рішення у справі, а тому не були долучені до справи під час розгляду в суді першої інстанції.

Позивач стверджує у клопотанні, що додані докази спростовують твердження відповідача про відсутність його вини в не введенні в експлуатацію вузлу обліку та про хибність висновків суду першої інстанції. В якості доказів позивач надав ксерокопію листа ПД «Дніпростандартметрологія» від 02.07.14 р. № 30-09/07-14, який адресований позивачу.

Колегія суддів вважає, що вказаний лист не може бути належним доказом у справі, так як, відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; позивачем надано ксерокопію листа, належним чином не засвідчену.

Крім того, відповідно до вимог ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Позивач не обґрунтував чому він не надав в якості доказу цей документ суду першої інстанції.

Зважаючи на викладене, колегія суддів не приймає до уваги надані позивачем докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, а рішення є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» м. Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2014 р. у справі № 904/1857/14 залишити без змін.

Головуючий суддя Р.М. Бахмат

Судді: О.С. Євстигнеєв

П.П. Павловський

Повний текст постанови виготовлений 24.07.2014 р.