Ухвала

від 29.05.2014 по справі 814/1844/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 814/1844/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

за участю секретаря -Півень М.О.

за участю представника позивача - Шевцової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Межрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013року по справі за позовом Дочірнього підприємства "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Межрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дії, скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Дочірнє підприємство "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот", звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Миколаєві Державної податкової служби щодо визначення податкового боргу Дочірнього підприємства "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" в розмірі 82 404,00 грн. за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств;

- скасування податкової вимоги від 01.02.2013 року № 1 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Миколаєві Державної податкової служби про сплату Дочірнім підприємством "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" суми податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 82 404,04 грн.;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби здійснити коригування даних в картці рахунку Дочірнього підприємства "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність доводів контролюючого органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств, оскільки підприємство ліквідується у зв'язку з чим припинено будь-яку господарську діяльність. Зазначав, що відповідачем при винесенні спірної вимоги не було враховано надану інформацію про початок процедури ліквідації.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013року - позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Миколаєві Державної податкової служби щодо визначення податкового боргу Дочірнього підприємства "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" в розмірі 82 404,00 грн. за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств. Скасовано податкову вимогу від 01.02.2013 року № 1 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Миколаєві Державної податкової служби про сплату Дочірнім підприємством "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" суми податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 82 404,04 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.

В апеляційних скаргах, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Одесі Межрегіонального Головного управління Міндоходів, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять постанову суду від 23.09.2013 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 18.07.2000 року, ідентифікаційний код 03150160.

20 квітня 2011 року загальними зборами акціонерів Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" було прийнято рішення про припинення ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укрріфлот" шляхом приєднання до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (а.с. 11-13).

28 січня 2013 року позивачем подано декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік № 9070020527 (а.с. 22-23).

Відповідачем винесено податкову вимогу від 01 лютого 2013 року № 1, якою повідомлено позивача, що станом на 01 лютого 2013 року сума податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями становить 82494,00 грн.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому-четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 59.3, 59.4 зазначеної статті встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 16.1.10 частини 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Згідно пункту 37.3.1 частини 37.3 статті 37 вказаного кодексу підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є припинення юридичної особи.

Позивачем було повідомлено про прийняття рішення про припинення підприємства, що відповідачем не оспорюється та підтверджується матеріалами справи.

Крім того, згідно пункту 2 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні-лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно Акту перевірки від 03.04.2013 р. № 1059/22-100/03150160, складеного за результатами позапланової виїзної документальної перевірки (а.с. 26-31) встановлено та підтверджено декларування факту припинення господарської діяльності, а тому і сам факт отримання доходу (прибутку) та його подальшого оподаткування підприємством виключається.

З огляду на наведене, суд дійшов вірного висновку, що відповідачем при винесенні спірної вимоги не було досліджено у повному обсязі відомості позивача про процедуру припинення підприємства та подальшого неправомірного винесення податкової вимоги від 01 лютого 2013 року.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Межрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2013року по справі за позовом Дочірнього підприємства "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Межрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними дії, скасування вимоги - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Повний текс ухвали виготовлено 03 червня 2014 року.

Головуючий:

Судді: