Постанова

від 19.02.2019 по справі 814/1844/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

м. Київ

справа №814/1844/13-а

адміністративне провадження №К/9901/4578/18, К/9901/4580/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 (суддя - Малих О.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 (судді - Стас Л.В., Турецька І.О., Косцова І.П.) у справі за позовом Дочірнього підприємства "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот"; далі - ДП "МРП" АСК "Укррічфлот") до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ), Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ) про визнання протиправними дій, скасування податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В:

ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними дії СДПІ щодо визначення податкового боргу ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" в розмірі 82`404,00 грн за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств; скасувати податкову вимогу від 01.02.2013 № 1 СДПІ про сплату ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" суми податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 82`404,04 грн; зобов'язати ДПІ здійснити коригування даних в картці рахунку ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" не є платником щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, оскільки підприємство згідно з рішенням загальних зборів АСК "Укррічфлот" припинено шляхом приєднання до ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот", з 01.03.2012 господарсько-фінансову діяльність не здійснює. Факт припинення господарської діяльності ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" з 01.03.2012 підтверджується передавальним актом від 29.02.2012, поданими підприємством деклараціями про відсутність доходу, закриттям рахунків, заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ від 25.02.2013, зарахуванням працівників ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" до штату філії "Миколаївський річковий порт" Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та актом перевірки ДПІ від 04.03.2013 № 1059/22-100/03150160.

Миколаївський окружний адміністративний суд постановою від 23.09.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014, позов ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" задовольнив частково: визнав протиправними дії СДПІ щодо визначення податкового боргу ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" в розмірі 82`404,04 грн за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств; скасував податкову вимогу від 01.02.2013 № 1 про сплату ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" суми податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 82`404,04 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з моменту прийняття рішення про припиненням підприємства доходів останнє не отримувало, а відповідач не довів суду правомірність прийнятої податкової вимоги.

ДПІ та СДПІ подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014, у яких, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема положень пункту 57.1 статті 57, пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, просять скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. СДПІ також зазначає, що процедура щодо припинення цього підприємства триває, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про припинення ДП "МРП" АСК "Укррічфлот" не внесено, тоді як юридична особа припиняється з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, сам факт затвердження передавального акту від 29.02.2012 не є підставою для переходу прав та обов'язків до правонаступника.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19.08.2014 № К/800/45075/14 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ДПІ.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.02.2014 № К/800/2578/15 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою СДПІ та об'єднав в одне касаційне провадження з касаційною скаргою ДПІ.

Заперечуючи проти касаційних скарг, позивач просить залишити їх без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін як такі, що прийняті відповідно до закону та є належно обґрунтованими.

Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.

Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.

Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.02.2019 касаційні скарги ДПІ та СДПІ прийняв до провадження та визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційних скаргах доводи відповідача, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційних скарг та дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Внесеними Законом України від 05.07.2012 № 5083 до пункту 57.1 статті 57 ПК України, для платників податку, які відповідають критеріям, установленим зазначеною нормою, запроваджено авансові внески з податку на прибуток.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 57.1 статті 57 ПК України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, з доповненнями, внесеними Законом від 05.07.2012 № 5083) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

В абзаці другому пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" та пункту 57.1 статті 57 ПК встановлено, що платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Право на припинення сплати щомісячних авансових внесків передбачено абзацом сьомим пункту 57.1 статті 57 ПК України.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом (абзац сьомий пункту 57.1 статті 57 ПК України).

Правом на припинення сплати щомісячних авансових внесків можуть скористатися платники, які за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримали прибуток або отримав збиток. Такі платники мають право подати податкову декларацію та фінансову звітність за І квартал і припинити сплату авансових внесків у ІІ - ІV кварталах цього року. Податкові зобов'язання такими платниками визначаються на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів і за рік, яка подається до територіального органу Міндоходів України у порядку, передбаченому вищезазначеним Кодексом.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 20.04.2011 загальними зборами акціонерів АСК "Укррічфлот" було прийнято рішення про припинення ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укрріфлот" шляхом приєднання до ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот". Повним правонаступником встого майна, всіх майнових/немайнових прав та обов'язків ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укрріфлот" є АСК "Укрріфлот". Відповідно до положень статті 16 ПК України позивач повідомив контролюючий орган про його припинення 06.09.2011 шляхом подання 08.11.2011 заяви до СДПІ. 28.01.2013 підприємство подало декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік № 9070020527, а 01.02.2013 СДПІ винесла податкову вимогу № 1, якою повідомлено позивача, що станом на 01.02.2013 сума податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями "авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств" становить 82`404,04 грн.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення визначений статтею 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно з пунктом 2 статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Підписані головою і членами комісії з припинення юридичної особи та затверджені учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, примірники передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, за місцем її державної реєстрації, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи - правонаступника, за місцем її державної реєстрації (пункт 3 статті 107 ЦК України).

Підпунктом 152.9.3 пункту 152.9 статті 152 ПК України якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої ліквідації.

Отже, підприємство, що підпадає під дію пункту 57.1 статті 57 ПК України та розпочало процедуру ліквідації, припиняє сплачувати авансові внески у звітному місяці, у якому подається ліквідаційний баланс. Нараховані таким платником авансові внески враховуються у зменшення задекларованих зобов'язань у ліквідаційній декларації з податку на прибуток, що подається платником на відповідну дату звітного року.

Як встановили суди, між ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укрріфлот" та ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" підписаний передавальний акт, який 29.02.2012 затверджений Наглядовою радою ПАТ "Судноплавна компанія "Укррічфлот" та завірений нотаріально; з 01.03.2012 року позивач не здійснює господарську діяльність, що виключає сам факт отримання доходу та обов'язок сплачувати авансові внески у наступних податкових періодах.

Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів та Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк

Судді Верховного Суду