Ухвала

від 29.05.2014 по справі 814/3688/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 р. Справа № 814/3688/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шел -Вест» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Шел-Вест" (надалі також - підприємство, суб'єкт господарювання) звернувся з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - контролюючий орган, податковий орган), в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області №0001121501 від 05.08.2013р., яким збільшено позивачу зобов'язання з ПДВ на 84 955 грн. та застосовано штрафну санкцію 21 239грн.; та №0001131501 від 05.08.2013р., яким позивачу зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 425 295 грн. та застосовано штрафну санкцію 10 6324 грн., посилаючись на те, що під час проведеної перевірки та винесення зазначених рішень податковий орган не врахував положення ст.ст. 193, 198, 200 Податкового кодексу України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року -позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області №0001121501 від 05.08.2013р., яким збільшено позивачу зобов'язання з ПДВ на 84 955 грн. та застосовано штрафну санкцію 21 239грн.; та №0001131501 від 05.08.2013р., яким позивачу зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 425 295 грн. та застосовано штрафну санкцію 10 6324 грн.

В апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 04.02.2014 року -скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2013р.

Внаслідок перевірки відповідачем було складено акт від 19.07.2013року №50/15-01/36955595, яким встановлено порушення позивачем положень ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

В подальшому відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0001121501 від 05.08.2013р., яким збільшено позивачу зобов'язання з ПДВ на 84955 грн. та застосовано штрафну санкцію 21239грн.; та №0001131501 від 05.08.2013р., яким позивачу зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 425295 грн. та застосовано штрафну санкцію 106324 грн.

Перевіркою було встановлено, що позивачем до складу задекларованої суми податкового кредиту за грудень 2012 було віднесено суми ПДВ, сплачені ним у вартості товарів/послуг: по податковій накладній №4 від 20.03.12р., виписаній ТОВ "Євролюкс-С" в сумі 51666,67 грн.; по податковій накладній №7 від 13.03.2012р., виписаній ТОВ "Кримсплав" в сумі 16916,67 грн.; по податковій накладній №22 від 29.10.12р., виписаній ПП "Техстрой-99" в сумі 16666,67 грн.

Судом також встановлено, що відповідно до умов договорів підряду від 01.03.2012р. з підприємством ТОВ "Євролюкс-С" позивач за платіжним дорученням від 20.03.2012р. перерахував зазначеному підприємству грошові кошти для виконання будівельних та інших робіт. За цим договором роботи були частково виконані, частково сплачені кошти сформували дебіторську заборгованість. Суми ПДВ в вартості зазначених оплачених робіт склали 51666,67 грн.

За договором купівлі-продажу від 13.03.2012р. позивач придбав у власність судно "Sealine S-28" у ТОВ "Кримсплав". Поставка судна та його оплата відбулися в березні 2012р, оплата в сумі 101500 грн., в т.ч. ПДВ16916,67 грн.

За договором підряду від 29.10.12., укладеним позивачем з ПП "Техстрой-99", позивач перерахував виконавцю робіт за платіжним дорученням 100000 гривень, в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. (жовтень 2012р.); 180000 грн. в т.ч. ПДВ 30000 грн (січень 2013р.); 487000 грн. в т.ч. ПДВ 81166,67 грн (лютий 2013р.); 257257,55 грн, в т.ч. ПДВ 42876,26 грн. (березень 2013р.).; 600000 грн., в т.ч. ПДВ 100000 грн. (квітень 2013р.). Роботи було виконано частково на суму 139257,55 грн. в березні 2013р.

Позивачем за грудень 2012р. задекларовано податкового кредиту в сумі 130 940 грн.

В суму податкового кредиту за грудень 2012р. позивач включив суми ПДВ, сплачені ним фактично у вартості товарів/послуг відповідно у березні та жовтні 2012р. за операціями із зазначеними постачальниками.

Також, перевіркою було встановлено, що позивачем до складу задекларованої суми податкового кредиту за березень 2013 було віднесено суми ПДВ, сплачені ним у вартості товарів/послуг: по податковій накладній №1 від 08.05.12р., виписаній ТОВ "Євролюкс-С" в сумі 83333,33 грн.; по податковій накладній №2 від 11.05.2012р., виписаній ТОВ "Євролюкс-С" в сумі 141666,67 грн; по податковій накладній №54 від 17.05.12р., виписаній ТОВ "Прем'єр плюс" в сумі 200000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору підряду від 01.03.2012р. з підприємством ТОВ "Євролюкс-С" позивач за платіжними дорученнями від 08.05.12 №110 на загальну суму 500000 грн в т.ч. ПДВ 83333,33 грн та від 11.05.12р. №112 на суму 850000 грн. в т.ч. ПДВ 141666,67 грн. перерахував на користь ТОВ "Євролюкс-С" грошові кошти як оплату робіт по договору.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 17.05.2012р. позивач придбав у ТОВ "Прем'єр Плюс" повітряне судно - вертоліт. За платіжним дорученням від 17.05.12р. №114 позивач перерахував продавцю за договором 1 200 000 грн., в т.ч. ПДВ 200000 грн.

Судом також встановлено, що по зазначеним вище операціям постачальники не надали покупцю своєчасно податкові накладні, у зв'язку з чим ТОВ "Шел-Вест" подавало відповідні податкові декларації з ПДВ зі скаргами на цих постачальників ( ар.с.64)

Відповідно до п.201.10. ст. 210 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому контролюючий орган вважав, що відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи із цього податковий орган вважав, що датами виникнення права на віднесення сум до податкового кредиту у позивача були дати перерахування коштів або отримання товарів і послуг.

Тому, на думку контролюючого органу, позивач мав право задекларувати відповідні суми, як податковий кредит у тих звітних періодах, в яких виникло право на таке (березень, травень, жовтень 2012р.) замість декларування їх у грудні 2012р. та березні 2013р.

Тому податковий орган зробив висновок про те, що позивач завищив суму податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 85250 грн., та за березень 2013 року на суму 425000 гривень за рахунок неправомірного включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальникам у березні, травні, жовтні 2012р.

Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем було правомірно включено до податкового кредиту за грудень 2012 року суми ПДВ на підставі отриманих у березні та жовтні 2012 року податкових накладних, а у березні 2013 - отриманих у травні 2012р. При цьому встановлений п. 198.6 ст. 198 ПК України строк 365 календарних днів позивачем порушено не було.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013р. №0001121501, яким збільшено зобов'язання позивача з ПДВ на суму 84955 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 21239 грн., що винесене відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки позивач включив суми податкового кредиту за березень, травень, жовтень 2012р. до сум податкового кредиту за грудень 2012 та березень 2013р., сума ПДВ, що підлягала сплаті за ці періоди (бюджетне відшкодування) мало від'ємне значення - у грудні 2012 року (-) 2188 гривень; у березні 2013 р. (-) 423107 гривень.

Згідно зі ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З урахуванням позиції, що про яку вже зазначалося, податковий орган вважав здійснений позивачем розрахунок бюджетного відшкодування в загальній сумі 425295 грн. необґрунтовано завищеним і сума бюджетного відшкодування позивачу була зменшена 425295 гривень та застосовано штрафну санкцію 106324 грн.

Однак, такі дії податкового органу також є неправомірними, виходячи із вже викладеного. Відповідно зазначене податкове повідомлення - рішення №0001131501 від 05.08.2013р підлягає скасуванню.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив всі обставини справи, прийняв постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 254 КАС

України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шел -Вест» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: