Постанова

від 04.02.2014 по справі 814/3688/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

04 лютого 2014 року справа № 814/3688/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Єнтіної А.П., секретаря судового засідання Ополинського О.В.,

за участю представників

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність 2188/9/14-03-10-10 від 10.12.13);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Шел-Вест", вул. Севастопольська, 66-б, м. Миколаїв,54055

доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Потьомкінська, 24/2,Миколаїв,54030

проскасування податкового повідомлення - рішення від 05.08.2013р. № НОМЕР_1, від 05.08.2013р. № НОМЕР_2, В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Шел-Вест" (надалі також - підприємство, суб’єкт господарювання) звернувся з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі також - контролюючий орган, податковий орган), в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області №0001121501 від 05.08.2013р. та №0001131501 від 05.08.2013р. Посилався, що під час проведеної перевірки та винесення зазначених рішень податковий орган не врахував положення ст.ст. 193, 198, 200 Податкового кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечував. Вважав, що податкові повідомлення-рішення винесено обґрунтовано та з дотриманням вимог чинного законодавства.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту за березень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за квітень 2013р. Внаслідок перевірки відповідачем було складено акт від 19.07.2013року №50/15-01/36955595, яким встановлено порушення позивачем положень ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

В подальшому відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0001121501 від 05.08.2013р., яким збільшено позивачу зобов’язання з ПДВ на 84955 грн. та застосовано штрафну санкцію 21239грн.; та №0001131501 від 05.08.2013р., яким позивачу зменшене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 425295 грн. та застосовано штрафну санкцію 106324 грн.

Перевіркою було встановлено, що позивачем до складу задекларованої суми податкового кредиту за грудень 2012 було віднесено суми ПДВ, сплачені ним у вартості товарів/послуг: по податковій накладній №4 від 20.03.12р., виписаній ТОВ "Євролюкс-С" в сумі 51666,67 грн.; по податковій накладній №7 від 13.03.2012р., виписаній ТОВ "Кримсплав" в сумі 16916,67 грн.; по податковій накладній №22 від 29.10.12р., виписаній ПП "Техстрой-99" в сумі 16666,67 грн.

Судом встановлено, що відповідно до умов договорів підряду від 01.03.2012р. з підприємством ТОВ "Євролюкс-С" позивач за платіжним дорученням від 20.03.2012р. перерахував зазначеному підприємству грошові кошти для виконання будівельних та інших робіт. За цим договором роботи були частково виконані, частково сплачені кошти сформували дебіторську заборгованість. Суми ПДВ в вартості зазначених оплачених робіт склали 51666,67 грн.

За договором купівлі-продажу від 13.03.2012р. позивач придбав у власність судно "Sealine S-28" у ТОВ "Кримсплав". Поставка судна та його оплата відбулися в березні 2012р, оплата в сумі 101500 грн., в т.ч. ПДВ16916,67 грн.

За договором підряду від 29.10.12., укладеним позивачем з ПП "Техстрой-99", позивач перерахував виконавцю робіт за платіжним дорученням 100000 гривень, в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. (жовтень 2012р.); 180000 грн. в т.ч. ПДВ 30000 грн (січень 2013р.); 487000 грн. в т.ч. ПДВ 81166,67 грн (лютий 2013р.); 257257,55 грн, в т.ч. ПДВ 42876,26 грн. (березень 2013р.).; 600000 грн., в т.ч. ПДВ 100000 грн. (квітень 2013р.). Роботи було виконано частково на суму 139257,55 грн. в березні 2013р.

Позивачем за грудень 2012р. задекларовано податкового кредиту в сумі 130940 грн.

В суму податкового кредиту за грудень 2012р. позивач включив суми ПДВ, сплачені ним фактично у вартості товарів/послуг відповідно у березні та жовтні 2012р. за операціями із зазначеними постачальниками.

Також, перевіркою було встановлено, що позивачем до складу задекларованої суми податкового кредиту за березень 2013 було віднесено суми ПДВ, сплачені ним у вартості товарів/послуг: по податковій накладній №1 від 08.05.12р., виписаній ТОВ "Євролюкс-С" в сумі 83333,33 грн.; по податковій накладній №2 від 11.05.2012р., виписаній ТОВ "Євролюкс-С" в сумі 141666,67 грн; по податковій накладній №54 від 17.05.12р., виписаній ТОВ "Прем’єр плюс" в сумі 200000 грн.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору підряду від 01.03.2012р. з підприємством ТОВ "Євролюкс-С" позивач за платіжними дорученнями від 08.05.12 №110 на загальну суму 500000 грн в т.ч. ПДВ 83333,33 грн та від 11.05.12р. №112 на суму 850000 грн. в т.ч. ПДВ 141666,67 грн. перерахував на користь ТОВ "Євролюкс-С" грошові кошти як оплату робіт по договору.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 17.05.2012р. позивач придбав у ТОВ "Прем’єр Плюс" повітряне судно - вертоліт. За платіжним дорученням від 17.05.12р. №114 позивач перерахував продавцю за договором 1200000 грн., в т.ч. ПДВ 200000 грн.

Судом також встановлено, що по зазначеним вище операціям постачальники не надали покупцю своєчасно податкові накладні, у зв’язку з чим ТОВ "Шел-Вест" подавало відповідні податкові декларації з ПДВ зі скаргами на цих постачальників (акт перевірки стор.60).

Відповідно до п.201.10. ст. 210 ПК України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому контролюючий орган вважав, що відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Виходячи із цього податковий орган вважав, що датами виникнення права на віднесення сум до податкового кредиту у позивача були дати перерахування коштів або отримання товарів і послуг. Тому, на думку контролюючого органу, позивач мав право задекларувати відповідні суми, як податковий кредит у тих звітних періодах, в яких виникло право на таке (березень, травень, жовтень 2012р.) замість декларування їх у грудні 2012р. та березні 2013р.

Виходячи з цієї позиції податковий орган зробив висновок про те, що позивач завищив суму податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 85250 грн., та за березень 2013 року на суму 425000 гривень за рахунок неправомірного включення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальникам у березні, травні, жовтні 2012р.

Однак при цьому податковий орган не врахував положення п.198.6 ст. 198 ПК України, відповідно до якого, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було правомірно включено до податкового кредиту за грудень 2012 року суми ПДВ на підставі отриманих у березні та жовтні 2012 року податкових накладних, а у березні 2013 - отриманих у травні 2012р. При цьому встановлений п. 198.6 ст. 198 ПК України строк 365 календарних днів позивачем порушено не було.

Тому, податковим органом було неправомірно виключено зазначені суми із сум податкового кредиту та збільшено зобов’язання позивача з ПДВ на суму 84955 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 21239 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013р. №0001121501, яким збільшено зобов’язання позивача з ПДВ на суму 84955 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 21239 грн., що винесене відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки позивач включив суми податкового кредиту за березень, травень, жовтень 2012р. до сум податкового кредиту за грудень 2012 та березень 2013р., сума ПДВ, що підлягала сплаті за ці періоди (бюджетне відшкодування) мало від’ємне значення - у грудні 2012 року (-) 2188 гривень; у березні 2013 р. (-) 423107 гривень.

Згідно зі ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З урахуванням позиції, що про яку вже зазначалося, податковий орган вважав здійснений позивачем розрахунок бюджетного відшкодування в загальній сумі 425295 грн. необґрунтовано завищеним.

Внаслідок цього податковим повідомленням - рішенням від 05.08.2013р. сума бюджетного відшкодування позивачу була зменшена 425295 гривень та застосовано штрафну санкцію 106324 грн.

Однак, такі дії є неправомірними, виходячи із вже викладеного.

Відповідно зазначене податкове повідомлення - рішення підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позов в цій частині необхідно задовольнити.

Керуючись ст. 2, ст.7, ст. 158, ст. 161-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 05.08.2013р. № НОМЕР_1.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 05.08.2013р. № НОМЕР_2.

4.Відшкодувати судові витрати в сумі 2294 грн. з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Шел-Вест" (код ЄДРПОУ 36955595).

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення/отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А. П. Єнтіна