Рішення

від 28.05.2014 по справі 343/3113/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 343/3113/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1138/2014

Категорія 45

Головуючий у 1 інстанції Тураш В.А.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Бойчука І.В., Вакарук В.М.

секретаря Гавриляк Є.М.

з участю представника апелянта ОСОБА_2, позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Малотур 'янської сільської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішення Малотур 'янської сільської ради від 19.04.1994 року, державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання незаконним та скасування договору дарування земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

22.10.2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Малотур 'янської сільської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування рішення Малотур 'янської сільської ради від 19.04.1994 року про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_5 та державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_5, скасувати рішення Малотур 'янської сільської ради від 19.04.1994 року про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_6 та державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_6

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.01.2014 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_7.

В процесі розгляду справи позивач неодноразово збільшував позовні вимоги та просив скасувати рішення Малотур 'янської сільської ради від 19.04.1994 року про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_5, державний акт на право приватної власності на землю від 08.11.2002 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №014420 від 26.04.2011 року, які видані на ім'я ОСОБА_5; скасувати рішення Малотур 'янської сільської ради від 19.04.1994 року про передачу у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_6, державний акт на право приватної власності на землю від 08.11.2002 року та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №014422 від 26.04.2011 року, які видані на ім'я ОСОБА_6; визнати незаконним та скасувати договір дарування земельної ділянки ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 від 13.05.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8, що зареєстрований в реєстрі за №804.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є жителем АДРЕСА_1. З 90 років він користується земельними ділянками для ведення особистого підсобного господарства, що розташовані в урочищі «Біля телевишки» за межами населеного пункту с. Мала Тур'я Долинського району Івано-Франківської області. На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №988177 від 17.08.2009 року, виданого на підставі розпорядження Долинської районної державної адміністрації від 12.12.2008 року №426, йому належить земельна ділянка площею 0,1392 га, що розташована в урочищі «Біля телевишки». Вказаною земельною ділянкою він користується по сьогоднішній день. Проте нещодавно йому стало відомо, що на земельну ділянку, яка є його власністю і якою він користується на законних підставах, відповідачі без законних на те підстав отримали державні акти на право власності на земельну ділянку. Оскаржувані державні акти відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали на підставі рішення Малотур 'янської сільської ради від 19.04.1994 року. Однак 19.04.1994 року на засіданні Малотур 'янської сільської ради питання про передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не розглядалося. З наведеного вбачається, що рішення про надання відповідачам у власність спірних земельних ділянок не приймалося, воно не зареєстроване в книзі реєстрації громадян, яким безпосередньо передано земельні ділянки у власність та не відображене в протоколах сесії Малотур 'янської сільської ради за 1994 рік, а, отже, і видані державні акти є незаконними. В результаті таких незаконних дій щодо виготовлення державних актів відповідачам на даний час він не може реалізувати своє законне право на власний розсуд розпоряджатися своїм майном, оскільки чиняться перешкоди у користуванні земельними ділянками. Крім того, 13.05.2013 року ОСОБА_6 подарувала спірну земельну ділянку ОСОБА_7, що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 13.05.2013 року. Вважає вказаний правочин незаконним та таким, що підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним просив позов задовольнити.

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2014 року задоволено частково позов ОСОБА_3. Визнано недійсним: державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ б/н від 08.11.2002 року, який виданий на ім'я ОСОБА_5, та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №441; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №014420 від 26.04.2011 року, який виданий на ім'я ОСОБА_5, кадастровий номер земельної ділянки 2622083000:02:003:0414, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №262200001000314; державний акт на право приватної власності на землю серії ІФ б/н від 08.11.2002 року, який виданий на ім'я ОСОБА_6, та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №440; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №014422 від 26.04.2011 року, який виданий на ім'я ОСОБА_6, кадастровий номер земельної ділянки 2622083000:01:003:0413, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2622200001000310, та скасовано їх реєстрацію.

Визнано незаконним та скасовано договір дарування земельної ділянки ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, від 13.05.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8, що зареєстрований в реєстрі за №804.

В задоволенні позову в частині скасування рішень сесії Малотурянської сільської ради від 19.04.1994 року про передачу у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.

Не погодившись з рішенням суду в частині визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ б/н від 08.11.2002 року, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №014422 від 26.04.2011 року, які видані на ім'я ОСОБА_6, визнання незаконним та скасування договору дарування земельної ділянки ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 від 13.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрованого в реєстрі за №804, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що судом першої інстанції не застосовано до спірних правовідносин наслідків пропуску позивачем строку позовної давності. Так, позивач ствердив, що користується спірною земельною ділянкою в урочищі «Біля телевишки» ще з 90-х років, а державний акт на право приватної власності на землю вона отримала у 2002 році. Таким чином, у випадку порушення прав позивача, він вправі був звернутися в суд з позовом про захист його порушеного права протягом трьох років, тобто до 2005 року. Не зробивши це, позивач фактично пропустив строк позовної давності.

Також апелянт вказує, що судом не дано правової оцінки в чому саме полягає порушення прав позивача і чи є він належним позивачем в даній справі. Сам позивач не навів жодних доказів того, яким чином наявність її державних актів на право власності на земельну ділянку обмежує його права. Аргументуючи свої позовні вимоги позивач зіслався на план-схему земельних ділянок, на якій зображено накладку. Вказана план-схема не містить підписів і печаток, а тому не може бути належним доказом у справі і суд не повинен був брати її до уваги. Натомість суд при розгляді справи не взяв до уваги представлений нею витяг із публічної кадастрової карти, на якому чітко видно, що земельні ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_6 знаходяться в абсолютно різних місцях, приблизно на відстані 60 м одна від одної. В судовому засіданні судом не досліджено питання ідентифікації земельної ділянки, а, зокрема, що згідно індексно-кадастрового номера, де другі дві цифри означають зону розміщення ділянки, а наступні три цифри - квартал розміщення земельної ділянки, вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_3 площею 0,1392 га для ведення особистого підсобного господарства розташована в АДРЕСА_4, третьому кварталі, а її земельна ділянка площею 0,50 га для ведення особистого підсобного господарства - в першій зоні, третьому кварталі. Тобто земельні ділянки мають різне місце розташування. Також, в судовому засіданні доведено, що земельні ділянки ОСОБА_3 і ОСОБА_6 мають різних межівників. Крім того, з моменту отримання земельних ділянок у власність між нею та позивачем ніколи не виникало суперечок щодо їх фактичних меж.

Апелянт стверджує, що в судовому засіданні суду першої інстанції нею було доведено законність отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, зокрема, у 1993 році вона зверталася до Малотур 'янської сільської ради із заявою про виділення їй земельної ділянки і рішенням сесії Малотур 'янської сільської ради від 19.04.1994 року їй було надано таку земельну ділянкою площею 0,50 га за межами с. Мала Тур'я в урочищі «Біля телевишки». Згодом їй був виданий державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №440 від 08.11.2002 року. У зв'язку зі змінами в законодавстві виникла потреба у виготовленні нового Державного акту на право приватної власності на землю, оскільки старий не містив в собі кадастрового номеру земельної ділянки. Тому в 2010 році вона звернулася в ПП «Золото Карпат» для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Проектна організація обстежила і встановила в натурі межі по фактичному положенню земельної ділянки на місцевості, які були погоджені суміжними землекористувачами. 19.03.2010 року Управління Держкомзему у Долинському районі видало їй довідку №138 від 19.03.2010 року на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,50 га, якою присвоєно індексно-кадастровий номер 2622083000020030413. Актом відновлення меж земельної ділянки в натурі від 22.03.2010 року комісійно в її присутності та суміжних землекористувачів, виконавця робіт, спеціаліста по землевпорядкуванню Малотур 'янської сільської ради, представником Управління Держкомзему у Долинському районі було відновлено на місцевості та погоджено межі земельної ділянки ОСОБА_6 та опис положення ділянки на місцевості, що засвідчено підписами всіх сторін. Проектною організацією на основі даних матеріалів було сформовано всю технічну документацію та обмінний файл in-4, який було передано на перевірку в ДЦ «Центр державного земельного кадастру» Івано-Франківської регіональної філії актом прийому-передачі, який після проходження перевірки 08.12.2010 року було зареєстровано і прийнято. 18.02.2011 року головним управлінням Держкомзему у Івано-Франківській області їй видано державний акт серії ЯЛ №014419. У разі накладки чи перетину між собою земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_3, державна реєстрація її земельної ділянки не була б проведена.

З цих підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ б/н від 08.11.2002 року, який виданий на ім'я ОСОБА_6, та зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №440; державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №014422 від 26.04.2011 року, який виданий на ім'я ОСОБА_6, кадастровий номер земельної ділянки 2622083000:01:003:0413, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №2622200001000310; визнання незаконним та скасування договору дарування земельної ділянки ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, від 13.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрованого в реєстрі за №804, скасувати.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладених у ній.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав, посилаючись на обґрунтованість висновків суду, просив в задоволенні скарги відмовити.

Представник відповідача Малотур 'янської сільської ради, відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта та позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване у справі судове рішення ухвалено з порушенням вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 в частині визнання недійсними та скасування державних актів про право приватної власності на землю, виданих на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також договору дарування земельної ділянки ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів підставність позову в наведеній частині, оскільки в наявності немає рішення Малотур 'янської сільської ради від 19.04.1994 року про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які стали підставою для видачі останнім Державних актів про право приватної власності на земельні ділянки, а відповідно і оформлення договору дарування земельної ділянки.

Такий висновок суду є неправильним, оскільки не відповідає встановленим обставинам справи, не узгоджується з нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та не відповідає нормам процесуального права.

Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Малотур'янської сільської ради від 30.12.1993 року (а.с. 19, 20, 22) ОСОБА_3, позивачу, та ОСОБА_9, батькові позивача, передані земельні ділянки у приватну власність площею, відповідно ОСОБА_3 - 0,3622 га, в т.ч. і спірні земельні ділянки НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в урочищі «Полуванки» («Біля телевишки»), ОСОБА_9 - 0,4130 га.

Після смерті ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,4130 га, якою він користувався, рішенням Малотур'янської сільської ради від 24.02.2002 року №344-27/02 (а.с. 160) передано позивачу ОСОБА_3.

Відповідно до розпорядження від 12.12.2008 року №426 (а.с. 15) Долинська РДА, розглянувши заяву ОСОБА_3, архівний витяг з рішення Малотур'янської сільської ради від 30.12.1993 року «Про приватизацію землі в с. Мала Тур'я», плани земельних ділянок, виписку з погосподарської книги Малотур'янської сільської ради, передала у власність ОСОБА_3 земельні ділянки площею 0,1392 га (спірну) та площею 0,1579 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту с. Мала Тур'я в урочищі «Біля телевишки».

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №988177, виданого 17.08.2009 року (а.с. 18) ОСОБА_3, який проживає в АДРЕСА_1 на підставі розпорядження Долинської РДА від 12.12.2008 року №426, є власником земельної ділянки площею 0,1392 га в урочищі «Біля телевишки» за межами населеного пункту с. Мала Тур'я. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

За даними Державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ б/н, виданого 08.11.2002 року Малотур'янською сільською радою (а.с. 97), ОСОБА_6, мешканці АДРЕСА_4 на підставі рішення Малотур'янської сільської ради від 19.04.1994 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,500 га. Земельна ділянка розташована на території с. Мала Тур'я. Землю передано для ведення особистого підсобного господарства.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №014422, виданого 26.11.2011 року (а.с. 95) - ОСОБА_6, яка проживає в АДРЕСА_2 на підставі рішення від 19.04.1994 року Малотур'янської сільської ради є власником земельної ділянки площею 0,500 га. Земельна ділянка розташована в урочищі «Біля телевишки» Малотур'янської сільської ради Долинського району. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

За даними Державного акту на право приватної власності на землю серії ІФ б/н, виданого 08.11.2002 року Малотур'янською сільською радою (а.с. 98), ОСОБА_5, який мешкає в АДРЕСА_5 на підставі рішення Малотурянської сільської ради від 19.04.1994 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,4148 га. Земельна ділянка розташована на території с. Мала Тур'я. Землю передано для ведення особистого підсобного господарства.

У відповідності до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №014420, виданого 26.11.2011 року (а.с. 96) - ОСОБА_5, житель АДРЕСА_3 на підставі рішення від 19.04.1994 року Малотур'янської сільської ради є власником земельної ділянки площею 0,4148 га. Земельна ділянка розташована в урочищі «Біля телевишки» Малотур'янської сільської ради Долинського району. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства.

За інформацією листа начальника відділу Держземагенства у Долинському районі від 26.02.2014 року №158/07/23 (а.с. 94), наданого на запит суду (а.с. 78, 93), рішень Малотур'янської сільської ради від 19.04.1994 року про виділення земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не надіслано суду, по даному питанню рекомендують звернутися до Малотур'янської сільської ради, або в архівний відділ Долинської РДА.

Згідно повідомлення Малотур'янської сільської ради від 04.03.2014 року №52 (а.с. 107) в сільській раді відсутні рішення Малотур'янської сільської ради про передачу у власність ОСОБА_6 та ОСОБА_5 земельних ділянок в урочищі «Біля телевишки» від 19.04.1994 року. Протоколи сесії від 19.04.1994 року знаходяться в Долинському архіві.

За даними протоколу двадцять п'ятої сесії ХХІ скликання Малотур'янської сільської ради від 19.04.1994 року (а.с. 81-87) заяви громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про передачу їм у власність земельних ділянок не розглядались і відповідно рішень про передачу у приватну власність земельних ділянок не приймалось.

В матеріалах технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для ведення особистого підсобного господарства за межами населеного пункту гром. ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які витребовувались з відділу Держземагенства у Долинському районі (а.с. 119-159), відсутні рішення Малотур'янської сільської ради від 19.04.1994 року про надання земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_5

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року), та відповідно до п.п. «а», «б» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено судом спірні земельні ділянки розташовані в урочищі «Біля телевишки» за межами населеного пункту с. Мала Тур'я.

Положеннями ст. 19 ч. 3 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) було встановлено, що районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів.

Згідно п. «а» ч. 1 ст. 10 Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) до повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району належить: розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами на час виникнення спірних правовідносин встановлений ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої:

1. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

2. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

З аналізу наведених норм слідує, що однією з підстав для оформлення правовстановлюючого документу на земельну ділянку є рішення відповідного органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином орган місцевого самоврядування, до компетенції якого входило розпорядження спірними земельними ділянками на час виникнення спірних правовідносин при встановленні факту недотримання порядку безоплатної приватизації земельних ділянок вправі був звернутись в суд з позовом про усунення порушеного права, чого в даному випадку зроблено не було.

В силу дії ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведених статей слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом саме своїх порушених прав.

ОСОБА_3 в обґрунтування позовних вимог зіслався як на відсутність рішення сільської ради від 1994 року про передачу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спірних земельних ділянок у власність, так і на те, що спірні земельні ділянки частково накладаються на земельну ділянку, яка перебуває у його власності, при цьому послався на план-схему (а.с. 6).

Суд першої інстанції дав оцінку вказаній план - схемі та поясненням свідка ОСОБА_10, в результаті чого дійшов висновку, що земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на які видані оскаржувані державні акти про право приватної власності на землю накладаються на земельну ділянку ОСОБА_3 Проте, такий висновок суду зроблений без повного дослідження всіх обставин справи.

Поза увагою суду залишились пояснення самого ОСОБА_3 про те, що з 1990 року він користується земельною ділянкою, на яку в 2009 році отримав Державний акт на право власності. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ніколи не були межівниками його земельної ділянки і про те, що їхні земельні ділянки накладаються одна на одну він дізнався тільки в 2013 році в сільській раді коли прийшов з заявою про зміну цільового призначення його земельної ділянки.

За даними оскаржуваних Державних актів, виданих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 95-98) ОСОБА_3 не значиться суміжним землекористувачем спірних земельних ділянок. Згідно плану меж земельної ділянки ОСОБА_3, який мається в Державному акті на право власності на земельну ділянку (а.с. 18) ОСОБА_6 та ОСОБА_5 також не зазначені суміжними землекористувачами ОСОБА_3

При цьому судом не досліджено витяг зі збірного кадастрового плану з Публічної Кадастрової Карти України за межами населеного пункту с. Мала Тур'я (а.с. 161).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» індексна кадастрова карта (план) - картографічний документ, що відображає місцезнаходження, межі і нумерацію кадастрових зон і кварталів та використовується для присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам і ведення кадастрової карти (плану).

З витягу із публічної кадастрової карти видно, що земельні ділянки ОСОБА_6 і ОСОБА_3 знаходяться в різних місцях одна від одної.

Судом першої інстанції не оглянуто в судовому засіданні технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості), яка виготовлена в 2010 році на замовлення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 120-161) у зв'язку з законодавчо встановленою необхідністю відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вказана технічна документація включає в себе всі складові, встановлені п. 2.8 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах 18.05.2010 року за №376 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). Документація пройшла необхідні погодження та реєстрацію у відповідних службах та сільській раді. Проектною організацією крім технічної документації було сформовано обмінний файл in-4, який було передано на перевірку в ДЦ «Центр державного земельного кадастру» Івано-Франківську регіональну філію актом прийому-передачі, який після проходження перевірки було зареєстровано і прийнято 08.12.2010 року. Головним управлінням Держкомзему у Івано-Франківській області видано Державний акт серії ЯЛ №014419 від 18.02.2011 року.

За даними технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_3, така розроблялась в 2009 році та був сформований обмінний файл, який є електронним документом на земельну ділянку, який містить координати поворотних точок, площу, угіддя, цільове призначення, підставу набуття ділянки у власність, дані про власника, дані про виконавця робіт із землеустрою, інформацію про суміжних землевласників, дані про правовстановлюючі документи на земельну ділянку та ін.

Таким чином у разі накладки чи перетину спірних земельних ділянок Івано-Франківською регіональною філією ДЦ «Центр державного земельного кадастру» не проводилося б державної реєстрації земельних ділянок ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Також судом першої інстанції не з'ясовано питання ідентифікації кожної спірної земельної ділянки.

За приписами ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 №749, відповідно до якої кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів:

- перших десять цифр - шифр населеного пункту,

- дві другі цифри - зона розміщення ділянки,

- наступні три цифри - квартал розміщення земельної ділянки,

- останні чотири цифри - нумерація земельної ділянки.

За даними кадастрового плану (а.с. 161) земельній ділянці ОСОБА_3 присвоєно індексно-кадастровий номер 2622083000:02:003:0106, який свідчить про те, що земельна ділянка ОСОБА_3 площею 0,1392 га розташована в АДРЕСА_6.

Згідно довідки Управління Держкомзему у Долинському районі від 19.03.2010 року №140 (а.с. 47, 127) земельній ділянці площею 0,5000 га для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_6 присвоєно індексно-кадастровий номер 2622083000:02:003:0413, який свідчить про те, що земельна ділянка ОСОБА_6 площею 0,5000 га розташована в АДРЕСА_7 - нумерація земельної ділянки.

Відповідно до довідки Управління Держкомзему у Долинському районі від 19.03.2010 року №139 (а.с. 147) земельній ділянці площею 0,4148 га для ведення особистого підсобного господарства ОСОБА_5 присвоєно індексно-кадастровий номер 2622083000:02:003:0414, який свідчить про те, що земельна ділянка ОСОБА_5 площею 0,4148 га розташована в АДРЕСА_8 - нумерація земельної ділянки.

З наведеного слідує, що спірні земельні ділянки мають різне місце розташування.

В силу дії ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позову ОСОБА_3 як в частині визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на ім'я ОСОБА_6 так і в частині визнання недійсними Державних актів на право власності на земельну ділянку, виданих на ім'я ОСОБА_5, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи. Висновок суду не відповідає обставинам справи, не узгоджується з нормами матеріального та процесуального права. Тому в наведеній частині рішення суду першої інстанції слід скасувати, ухваливши нове рішення про відмову ОСОБА_3 в цій частині позову.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 в частині визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 13.05.2013 року, який посвідчений приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_8, та зареєстрований в реєстрі за №804 (а.с. 58-60), відповідно до якого ОСОБА_6, «дарувальник», подарувала, а ОСОБА_7, «обдарована», прийняла в дар земельну ділянку розміром 0,500 га, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Долинський район, Малотур'янська сільська рада, урочище «Біля телевишки», суд виходив з того, що така вимога є похідною від позову в частині визнання недійсним правовстановлюючого документу на землю ОСОБА_6

Такий висновок суду є неправильним, оскільки не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Позивачем не наведено та судом не встановлено підстав недійсності правочину, визначених ст. 215 ЦК України. Правочин, вчинений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з дотриманням загальних вимог, встановлених ст. 203 цього Кодексу.

Крім того, ОСОБА_3 не довів, що оспорюваним договором дарування порушено його право власності на земельну ділянку.

Наведені обставини залишились поза увагою суду, у зв'язку з чим суд помилково дійшов висновку про порушене право позивача.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано постановив рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 13.05.2013 року, а тому в наведеній частині рішення підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Рішення суду в частині позовних вимог про скасування рішення Малотур'янської сільської ради від 19.04.1994 року не оскаржувалось, а тому відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційним судом не перевіряється.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21 березня 2014 року скасувати, ухваливши нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Малотур 'янської сільської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про скасування рішення Малотур'янської сільської ради від 19.04.1994 року, державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання незаконним та скасування договору дарування земельної ділянки відмовити.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: І.В. Бойчук

В.М. Вакарук