Ухвала

від 26.05.2014 по справі 820/4154/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 р.Справа № 820/4154/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т. Ш Шалаєвої І.Т.

представника позивача Юрченка Д.В.

представника відповідача Гирі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. по справі № 820/4154/14

за позовом Приватного підприємства "Енергоремкомплект"

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Енергоремкомплект" (далі за текстом - ПП "Енергоремкомплект", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі за текстом - Індустріальна ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001212210 від 16.12.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення №0001212210 від 16.12.2013 року прийняте Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України.

Індустріальна ОДПІ зазначає про неможливість реального здійснення господарських операцій позивача з ПФ «Агроіндустрія», виконаних в лютому 2012 року, з огляду на наявність податкової інформації, зокрема акту перевірки ПФ «Агроіндустрія», яким встановлено порушення вказаним контрагентом позивача податкового законодавства та ознаки нереальності здійснення господарської діяльності, а також ненадання позивачем під час проведення перевірки всіх необхідних документів, що підтверджують виконання спірних операцій.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Енергоремкомплект" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 10.01.2002 року як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.26), перебуває на реєстрації в Індустріальній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість (а.с.29).

Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Енергоремкомплект» (податковий номер 31796790) з питань взаємовідносин з ПФ «Агроіндустрія» податковий номер 31149933) щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та правомірності відображення в обліку, повноти нарахування ПДВ за період лютий 2012 року про що складено акт від 12.06.2013 року №2572/22.1-06/31796790.

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки Приватним підприємством «Енергоремкомплект» порушено ст. 198, ст.200 Податкового кодексу України від 02. 12.2010р. № 2755-V1, внаслідок чого занижено ПДВ на суму 96575,00 грн., у т.ч. за лютий 2012р. у сумі 96575,00 грн. - порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділі 3 акту перевірки постачальниками (виконавцями робіт) (а.с.9-17).

На підставі вищевказаних висновків контролюючим органом 16.12.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0001212210 (а.с.18).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності та необґрунтованості нарахування грошових зобов'язань позивачу, оскільки він не несе відповідальності за постачальників, в тому числі по ланцюгу постачання, діяльність яких на думку податкового органу містить ознаки нереальності її здійснення, а також з наявності належного документального підтвердження виконання таких господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Таким чином, норми податкового законодавства пов'язують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між Приватним підприємством «Агроіндустрія» (продавець) та Приватним підприємством «Енергоремкомплект» (покупець) укладено договір №02/02-2 купівлі-продажу товарів від 02.02.2012 року відповідно до умов якого продавець передає у власність а покупець приймає та сплачує продукцію в подальшому яка іменується товар в номенклатурі, кількість та вартість згідно рахунка фактури яка надається продавцем (а.с.30-31).

На виконання умов договору продавцем видано рахунки - фактури до договору №02/02-2 купівлі-продажу товарів від 02.02.2012 року (а.с.32-33).

Факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджується видатковими накладними до договору №02/02-2 купівлі-продажу товарів від 02.02.2012 року, які підписаними сторонами.

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними «Агроіндустрія» на адресу позивача (а.с.34-35).

Платіжними дорученнями наданими позивачем до матеріалів справи позивачем підтверджено повне перерахування коштів за отримані товарно-матеріальні цінності (а.с.40-41).

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом п.п. 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 3.1 договору №02/02-2 купівлі-продажу товарів від 02.02.2012 року продавець забезпечує завантаження товару на транспортний засіб покупця.

Так, між ПП «Енергоремкомплект» (замовник) та ПП «Потенціал» (виконавець) укладено договір перевезення вантажів автотранспортом, виконання робіт автокраном, ескаватором та іншими механізмами (а.с.78).

На підтвердження переміщення отриманого товару у просторі позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні (а.с.79-82).

Товарно-матеріальні цінності були отримані позивачем матеріально-відповідальними особами, на ім'я яких товариством видані довіреності, що підтверджується випискою реєстру виданих довіреностей.

Подальша реалізація товарно-матеріальних цінностей підтверджується наданими до суду первинними документами а саме: договором №01/02 купівлі продажу від 01.02.2012 року, рахунками фактурами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними.

Колегія суддів зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704).

Відповідність первинних документів вимогам чинного законодавства податковим органом не заперечувалась.

Також колегія суддів вважає доцільним вказати на те, що згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач, фактично, кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків. Проте згідно приписів ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, податковий орган, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з ПФ «Агроіндустрія» та правомірність формування податкового кредиту, відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок), затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За приписами Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства. Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення. Вказане дозволяє стверджувати, що будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Натомість, акт перевірки від 12.06.2013 року №2572/22.1-06/31796790, складений відповідачем, вказаним вимогам Порядку не відповідає. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності визначення спірним податковим повідомленням-рішенням суми грошових зобов'язань ПП "Енергоремкомплект" з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено факт порушення ПП "Енергоремкомплект" вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства та правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0001212210 від 16.12.2013 року.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2014р. по справі № 820/4154/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 02.06.2014 р.